Ухвала

від 25.11.2021 по справі 750/7234/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 750/7234/21 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/741/21 Категорія - Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

З участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника-адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 вересня 2021 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання захисника-адвоката ОСОБА_7 про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Звільнено обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України ( в редакції Закону України № 4025-V1 від 15 листопада 2011 року), у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п.1 ч.1 ст.49 КК України (в первісній редакції від 05 квітня 2001 року).

Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України ( в редакції Закону України № 4025-V1 від 15 листопада 2011 року), - закрито.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави 30 889 грн. 80 коп. процесуальних витрат на залучення експертів.

Арешт 1\3 частини квартири АДРЕСА_1 , накладений ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09 червня 2021 року, - скасовано.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі ГУ ДПС у Чернігівській області до ОСОБА_8 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишено без розгляду.

Своє рішення суд мотивував тим, що обвинувачений ОСОБА_8 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, з часу вчинення інкримінованого йому злочину минуло два роки, перебіг давності не зупинявся і не переривався, сам обвинувачений не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, тому є всі правові підстави для задоволення клопотання захисника.

Не погоджуючись з рішенням суду захисник-адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати в частині стягнення з ОСОБА_8 на користь держави процесуальних витрат на залучення експертів та постановити нову ухвалу, якою вказані витрати віднести на рахунок держави. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що згідно норм КПК України процесуальні витрати, зокрема, витрати на залучення експерта, стягуються з обвинуваченого на користь держави виключно у разі ухвалення обвинувального вироку. Вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про можливість стягнення з ОСОБА_8 на користь держави процесуальних витрат.

Заслухавши доповідача, думку захисника-адвоката ОСОБА_7 , щодо підтримки поданої апеляційної скарги, позицію прокурора, який заперечував проти поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Рішення суду в частині звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та залишення без розгляду цивільного позову прокурора. Разом з тим, сторона захисту не погоджується з рішенням суду в частині стягнення з ОСОБА_8 процесуальних витрат.

Доводи щодо незаконного стягнення процесуальних витрат з ОСОБА_8 є безпідставними з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

Посилання захисника в апеляційній скарзі на постанову колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 6 червня 2019 року по справі № 514/1234/17, якою визнано незаконним стягнення з особи, відносно якої розглядався обвинувальний акт, на користь держави витрат,пов`язаних із залученням експерта, у разі закриття кримінального провадження, колегія суддів не може визнати обґрунтованим з огляду на наступне.

Звільняючи ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриваючи кримінальне провадження, суд вирішив питання щодо стягнення з ОСОБА_8 витрат на залучення експертів, чим завершив розгляд кримінального провадження щодо нього по суті у відповідності до положень кримінального процесуального законодавства.

Таке рішення суду першої інстанції відповідає і висновку, викладеному в Постанові Великої палати Верховного суду від 17 червня 2020 року в справі №598/1781/17, відповідно до якого суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Крім того, слід зазначити, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 закрито на підставі ст. 49 КК України, що є нереабілітуючою підставою.

Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

І вказана позиція знайшла своє відображення у постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 29 вересня 2021 року по справі № 342/1560/20

Отже, доводи сторони захисту з приводу відсутності підстав для сплати ОСОБА_8 процесуальних витрат є необґрунтованими, оскільки закриття кримінального провадження щодо нього на нереабілітуючих підставах і застосування до нього більш м`якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє його від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експертів.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би були підставами для скасування судового рішення, під час розгляду кримінального провадження в суді касаційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 7 вересня 2021 року, якою задоволено клопотання захисника-адвоката ОСОБА_7 про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України у зв`язку із закінченням строків давності без змін.

Згідно ч.4 ст.532 КПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДІ:

ОСОБА_4 ОСОБА_2 ОСОБА_3