Ухвала

від 11.02.2022 по справі 750/7234/21

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 750/7234/21

провадження № 51-542ск22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу особи, кримінальне провадження щодо якої закрито, ОСОБА_4 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 7 вересня

2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року в межах кримінального провадження № 32019270000000053 від 27 серпня 2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , такого, що не має судимостей,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК (у редакції Закону України від 15 листопада 2011 року № 4025-VI).

Встановлені обставини

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 пред`являлося обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК (у редакції Закону України від 15 листопада 2011 року № 4025-VI), яке було вчинено з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 7 вересня 2021 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_5 та звільнено ОСОБА_4

від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК (в редакції Закону України від 15 листопада 2011 року № 4025-VI), на підставі ст. 49 цього Кодексу у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 закрито. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 30889,8 грн. Скасовано арешт 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 , накладений ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 9 червня 2021 року. Крім того, залишено без розгляду цивільний позов прокурора.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишено без задоволення, а вказану ухвалу місцевого суду без змін.

Суть питання

У касаційній скарзі особа, звільнена від кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 просить змінити ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 7 вересня

2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року в частині стягнення з нього процесуальних витрат, які просить покласти на рахунок держави. Посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону, ОСОБА_4 зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 122 та ст. 124 КПК у випадку закриття кримінального провадження стягнення з нього процесуальних витрат

не передбачено. На підтвердження своєї позиції посилається на правові висновки, зроблені Касаційним кримінальним судом у справах № 514/1231/17 та №712/1710/19. Крім того, наголошує, що апеляційний суд в ухвалі необґрунтовано послався на висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 598/1781/17, оскільки в ньому не говориться про те, що у випадку закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК процесуальні витрати мають стягуватися з обвинуваченого.

Мотиви Верховного Суду

Питання щодо правильності застосування до ОСОБА_4 положень інституту звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК, у касаційній скарзі не порушується.

Натомість скаржник стверджує, що КПК передбачено стягнення процесуальних витрат з обвинуваченого лише у випадку ухвалення обвинувального вироку щодо нього. На його думку, покладення судових витрат на осіб, звільнених від кримінальної відповідальності, суперечить положенням ч. 2 ст. 124 КПК.

Колегія суддів дійшла висновку про хибність такої позиції ОСОБА_4 з огляду на таке.

У цьому кримінальному провадженні на вирішення місцевого суду захисником в інтересах ОСОБА_4 було подано клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення останнього від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, яке ухвалою від 7 вересня 2021 року було задоволено.

Під час постановлення вказаної ухвали суд першої інстанції встановив, що інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.212КК (у редакції Закону України від 15 листопада 2011 року № 4025-VI), вчинено

з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року, тобто більше двох років тому, що свідчить про закінчення строків давності згідно зі ст. 49 цього Кодексу. У підготовчому судовому засіданні обвинувачений підтримав клопотання свого захисника щодо звільнення його від кримінальної відповідальності.

За результатами розгляду цього клопотання місцевий суд звільнив ОСОБА_4

від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, а кримінальне провадження щодо нього закрив.

З урахуванням ч. 1 ст. 126 КПК суд постановив стягнути із обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у розмірі 30889,8 грн.

Оскаржуваною ухвалою апеляційного суду ухвалу місцевого суду залишено без змін. Своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 закрито з нереабілітуючих підстав. Тобто стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

Із таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки він відповідає практиці Касаційного кримінального суду, зокрема висновкам, зробленим у справах №342/1560/20, № 584/800/20 та № 132/283/21.

Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року

у справі №598/1781/17 констатовано, що КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат

у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Таким чином, закриття кримінального провадження щодо особи з нереабілітуючих підстав і застосування до неї більш м`якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням експертиз.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій правильно вирішили питання щодо стягнення витрат на проведення експертиз у цьому кримінальному провадженні.

Посилання скаржника на практику Касаційного кримінального суду у справах

№ 758/2420/17 та № 514/123/17, як на додатковий аргумент необхідності звільнення його від сплати процесуальних витрат, на переконання Суду, є невмотивованими, адже в цих справах Суд дійшов висновку, що стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експерта, можливе лише у разі ухвалення обвинувального вироку, але вказані висновки були прийняті до постанови Великої Палати Верховного Суду від 17червня 2020 року.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів констатує відсутність істотного порушення вимог кримінального процесуального закону Деснянським районним судом м. Чернігова та Чернігівським апеляційним судом, а тому оскаржувані ухвали судів першої й апеляційної інстанцій відповідають положенням статей 370,

419 КПК.

Відповідно до положень ст. 433 КПК суд касаційної інстанції є судом права і переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.

Оскільки інших доводів щодо незаконності оскаржуваних судових рішень ОСОБА_4 у касаційній скарзі не навів, а з огляду на наведені у касаційній скарзі мотиви та надані до неї копії судових рішень убачається, що підстав для задоволення касаційної скарги немає, Верховний Суд вважає за необхідне відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК відмовити у відкритті касаційного провадження.

На цих підставах Верховний Суд постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою особи, кримінальне провадження щодо якої закрито, ОСОБА_4 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 7 вересня 2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3