Постанова
від 29.11.2021 по справі 240/12485/21
СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/12485/21

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

29 листопада 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів" до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

В червні 2021 року приватне акціонерне товариство "Житомирський комбінат силікатних виробів" (далі ПАТ "Житомирський комбінат силікатних виробів") звернулося до суду з позовом до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому просило:

-визнати протиправною та скасувати постанову Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №219860 від 20.04.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ПАТ "Житомирський комбінат силікатних виробів" в сумі 8 500 гривень.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи, подав апеляційну скаргу.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено про наявність порушень з боку відповідача при здійсненні габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача. Зокрема вказано, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 16.03.2021 не відповідає вимогам додатку №1 до Порядку №1007/1207, оскільки не містить печатки, підпису, прізвища та ініціалів оператора вагового комплексу, а тому Акти №0068045, №273139, та розрахунок №273139, складені на підставі цієї довідки, не можуть бути належними доказами по справі.

При цьому, на переконання позивача вимірювання і зважування транспортних засобів, має здійснюватися виключно за "Методикою вимірювання поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі" розробленою Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом, яка не розповсюджується на транспортні засоби з рідким і сипучим вантажем.

Крім того, скаржник вказав на несвоєчасне повідомлення останнього про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

11.10.2021 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, в зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.03.2121 року посадовими особами Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки на пункті габаритно-вагового контролю на 5 км а/д Т-0614 ГлибочицяКлітчин - Станишівка, під час проведення рейдової перевірки на підставі направлення на перевірку від. 15.03.2021 N9013802, проведено габаритно- ваговий контроль транспортного засобу КРАЗ - 6510у реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Під час перевірки транспортного засобу виявлено факт перенавантаження на здвоєну вісь 17,50 т при дозволених 16 т, що складає 9,38% перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм. При цьому у водія відсутній дозвіл, який надає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових параметрів, відповідальність за які передбачена абз, 14 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт . - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За результатами зважування транспортного засобу, посадовими особами відповідача складено Акт від 16.03.2021 №273139 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

20 квітня 2021 року Подільським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято постанову №219860 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу, на підставі акту №273139 згідно з абзацом 14 частина 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" в розмірі 8500 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність оскаржуваної постанови та відсутність правових підстав для її скасування.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частинами першою та четвертою статті 48 Закону № 2344-III закріплено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

У відповідності до абзацу чотирнадцятого частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу-штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 29 Закону України "Про дорожній рух" унормовано, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 14 статті 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

За змістом пункту 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі-Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком № 879, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" від 27.06.2007, пунктом 2 якого регламентовано, що габаритно-ваговий контроль-це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотриманий визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

У силу вимог пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879закріплено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 %.

У пункті 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30) зазначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

За змістом пункту 4 Правил № 30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Так, єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

У відповідності до пункту 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

При цьому, згідно з пунктом 5 Правил № 30 рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними, і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9 - 13 цих Правил), здійснюється без дозволу, не надає права на рух автомобільними дорогами транспортних засобів з перевищенням виключно осьових навантажень без відповідного дозволу.

Пунктом 21 Порядку № 879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 % подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

За правилами п.31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Наведеними правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

При цьому, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

За приписами пунктів 3, 4 вказаного Порядку, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

У пункті 21 Порядку №1567 закріплено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

З матеріалів справи вбачається, що 16.03.2021 у пункті габаритно-вагового контролю на а/д Т-0614 посадовими особами Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки КРАЗ - 6510у реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ПАТ "Житомирський комбінат силікатних виробів", за результатами якого складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 16.03.2021 від 16.03.2021, за змістом якого під час перевірки виявлено перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу.

В якості доказів на підтвердження вчинення порушення, відображеного в Акті, відповідачем надано довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 16.03.2021 №048844 та Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 16.03.2021 №0068045.

В той же час, позивач вважає, що довідка від 16.03.2021 №048844 та Акт від 16.03.2021 №0068045 не можуть слугувати підтвердженням вчинення останнім порушення нормативних вагових параметрів, оскільки довідка, на підставі якої складно послідуючі документи, не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема всупереч Додатку №1 до Порядку №1007/1207, не містить печатки, підпису, прізвища та ініціалів оператора вагового комплексу.

Так, відповідно до Додатку 1 до Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю має містити ряд реквізитів, зокрема підпис, прізвище та ініціали оператора вагового комплексу та печатку.

Між тим, як вбачається із наявної в матеріалах справи копії довідки від 16.03.2021 №048844, остання не посвідчена печаткою органу Укртрансбезпеки, який проводив вимірювання, а також не містить відомостей в графі-підпис, прізвище та ініціали оператора вагового комплексу.

Крім того, відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Однак, ні в довідці, ні в актах про перевищення транспортного засобу нормативних вагових параметрів та проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, не вказаний технічний прилад яким виявлено та зафіксовано порушення, що позбавляє суд можливості дати оцінку відповідності цього приладу параметрам та технічному стану.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 03.12.2019 у справі №557/322/17.

Слід зазначити, що відповідач у відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що у формах вищезазначених документів не передбачено граф для інформації про вимірювальний засіб.

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що на відсутність будь-яких відомостей про зважувальне обладнання, яке було використано посадовими особами Укртрансбезпеки позивач вказував ще при поданні позову, однак відповідач ні суду першої, ні апеляційної інстанції такої інформації не надав.

Отже, зважаючи на те, що відповідачем не доведено, що зважування вищезазначеного транспортного засобу відбувалося належним приладом, передбаченим для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження, то результати зважування не можуть бути взяті судом як належний доказ на підтвердження перевищення позивачем встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Щодо доводів позивача про несвоєчасне повідомлення останнього про розгляд справи про порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом, колегія суддів вказує на наступне.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункту 27 Порядку № 1567).

Аналіз вказаних вище правових норм дає підстави для висновку, що на орган державного контролю покладено обов`язок повідомити уповноважену особу суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення законодавства одним із способів: під розписку або рекомендованим листом із повідомленням. Справа розглядається за участю уповноваженої особи суб`єкта господарювання, за виключенням випадку, коли уповноважена особа, яка належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи, не з`явилася.

Поряд з цим, матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачем до 20.04.2021 від Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки повідомлення про розгляд справи, призначеної на 20.04.2021.

При цьому, колегія суддів зазначає, що приписами Порядку №1567 встановлено обов`язок саме щодо повідомлення особи, стосовно якої розглядається справа, а не направлення на її адресу відповідного листа.

Наявні в матеріалах копія поштового конверту та трекінг поштового відправлення свідчать лише про отримання листа 26.04.2021, тобто після розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача або уповноваженої ним особи про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що свідчить про те, що відповідач не виконав обов`язку щодо належного та своєчасного інформування підприємства про час та місце розгляду справи, чим позбавив останнього права на участь у розгляді справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбаченого пунктом 26 Порядку № 1567, що також є порушенням порядку розгляду даної категорії справ.

Колегія суддів зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №813/1790/18 (адміністративне провадження №К/9901/18215/19).

Частиною 1 ст.77 КАС України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню, то на користь позивача підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень-відповідача судовий збір в сумі 5675 грн. а саме- 2270-судовий збір за подання позовної заяви + 3405 грн.-судовий збір за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів" задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів" до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування постанови скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов приватного акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів" задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №219860 від 20.04.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу до приватного акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів" в розмірі 8 500 гривень.

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів" за рахунок бюджетних асигнувань Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки судові витрати в розмірі 5675 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.

Дата ухвалення рішення29.11.2021
Оприлюднено01.12.2021

Судовий реєстр по справі —240/12485/21

Постанова від 29.11.2021

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Граб Л.С.

Ухвала від 08.11.2021

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Граб Л.С.

Ухвала від 28.09.2021

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Граб Л.С.

Рішення від 06.08.2021

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Попова Оксана Гнатівна

Ухвала від 23.06.2021

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Попова Оксана Гнатівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні