Рішення

від 06.08.2021 по справі 240/12485/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2021 року м. Житомир справа № 240/12485/21

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів" до Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Житомирський комбінат силікатних виробів" із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №219860 від 20.04.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу до Приватного акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів" в сумі 8 500 гривень.

- стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову вказує, що 16 березня 2021 року о 14 годині 27 хвилин працівниками Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на 05 км втошляху Т-0614 "Глибочиця - Клітчин - Станишівка Житомирської області" ула проведена перевірка нормативних вагових параметрів автомобіля Приватного акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних иробів", марки КРАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що перевозив пісок. Посадовими особами Відповідача складено акт №273139 проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортомзгідно якого під час перевірки вказаного автомобіля позивача виявлено порушення вимог п.22.5 ПДР: перевезення вантажу без відповідного дозволу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10%, відповідальність за яке передбачена абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Позивач вважає, що що висновок посадових осіб Відповідача при здійсненні ібаритно-вагового контролю вказаного автомобіля Позивача про перевищення вагових параметрів був безпідставним, а тому постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №219860 є протиправною, прийнятою з порушенням норм діючого законодавства і підлягає скасуванню. Так, позивач зазначає, що всупереч вимогам п.26 "Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті", затвердженому Постановою КМ України №1567 від С 8.11.2006 року розгляд справи про порушення проводився без участі позивача. При розгляді справи про порушення 20.04.2021 року не було враховано те, що 16.03.2021 року зазначений автомобіль здійснював перевезення піску, який є сипучим, рухомим вантажем та під час руху має здатність зміщуватись. Складені відповідачем документи невідповідають вимогам законодавства.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що під час перевірки даного транспортного засобу виявлено порушення вимог Закону України Про автомобільний транспорт , п.22.5 ПДР України, а саме згідно з чеку зважування від 16.03.2021 №734 виявлено факт перенавантаження на здвоєну вісь 17,50 т при дозволених 16 т, що складає 9,38% перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм. При цьому у водія відсутній дозвіл, який надає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових параметрів, відповідальність за які передбачена абз, 14 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт -перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Форма документів, які складаються у разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових та небезпечних вантажів, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України 20 травня 2013 року №422 Деякі питання автомобільних перевезень пасажирів та вантажів . Твердження позивача про те, що зі змісту актів та довідки неможливо встановити будь-яких характеристи зважувального обладнання відповідач зазначає, що у формах вище зазначених документів не передбачено граф для зазначення відповідної інформації. Тому доводи позивача не заслуговують уваги.

Вказує, що позивач був належно та завчасно повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення. На думку відповідача, посадові особи Укртрансбезпеки діяли виключно на законних підставах та керувались вимогами законодавства України.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

16.03.2121 року посадовими особами Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки на пункті габаритно-вагового контролю на 5 км а/д Т-0614 Глибочиця-Клітчин - Станишівка, під час проведення рейдової перевірки на підставі направлення на перевірку від. 15.03.2021 N9013802, проведено габаритно - ваговий контроль транспортного засобу КРАЗ - 6510у реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Під час перевірки даного транспортного засобу виявлено порушення вимог Закону України Про автомобільний транспорт , п.22.5 ПДР України, а саме згідно з чеку зважування від 16.03.2021 №734 виявлено факт перенавантаження на здвоєну вісь 17,50 т при дозволених 16 т, що складає 9,38% перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм. При цьому у водія відсутній дозвіл, який надає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових параметрів, відповідальність за які передбачена абз, 14 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт . - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За результатами зважування транспортного засобу складено Акт від 16.03.2021 №273139 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 16.03.2021 №0068045, довідку про результати здійснення габаритно - вагового контролю від 16.03.2021 №048844 та проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортний засобів автомобільними дорогами загального користування від 16.03.2021 №273139 та нараховаї о плату за проїзд у розмірі 3,00 євро.

20 квітня 2021 року посадовими особами Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки прийнято постанову №219860 про застосування адміністративно-господарського штрафу, на підставі акту №273139 згідно з абзацом 14 частина 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт"у сумі 8500 гривень.

Не погоджуючись із спірною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з ч. 4 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Так, механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27 червня 2007 року (далі - Порядок №879).

Відповідно до п. п. 2 п. 2 Порядку №879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Згідно з п. 12 Порядку №879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані (п. 13 Порядку №879).

Із аналізу наведених положень слідує, що зважування транспортних засобів здійснюється за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, яке повинне утримуватись у робочому стані, періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Як було встановлено судом вище, в ході проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки КРАЗ - 6510у реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , було виявлено факт перенавантаження на здвоєну вісь 17,50 т при дозволених 16 т, що складає 9,38% перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху, окрім іншого, належить підготовка проектів законів, нормативних актів з питань дорожнього руху та його безпеки, а також відповідальності за їх порушення на території України.

З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України (ст. 29 Закону України "Про дорожній рух").

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Однак, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким і керувався відповідач.

Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 02 серпня 2018 року по справі №820/1420/17 та повинні застосовуватись до спірних правовідносин на виконання ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.

При цьому, положення п. 22.5 Правил дорожнього руху окремо встановлюють заборону на рух транспортних засобів та їх составів із перевищенням навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т.

Таким чином, рух транспортного засобу із перевищенням лише одного нормативного допустимого вагового параметру, такого як навантаження на вісь транспортного засобу, свідчить про необхідність отримання спеціального дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України.

Що ж стосується доводів позивача про те, що предметом перевезення був сипучий вантаж (щебінь), який є рухомим під час руху транспортного засобу, а тому його маса є несталою в різних точка автомобіля, то суд зазначає наступне.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 4 абз. 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, допускається перевищення вагових параметрів на визначеними у п. 22.5 ПДР на 2% (враховуючи сипучість вантажу).

Тобто, законодавцем чітко передбачено критичну похибку в розмірі 2%, що в даному випадку еквівалентно 320 кг (2% від 16 т) на здвоєну вісь, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися. У даній справі перевищення навантаження на вісь становить більше 2%.

Крім того, наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 2014 року "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу, які позивачем не були виконані.

Так, відповідно до п.п. 8.14-8.15 Глави 8 зазначених правил, завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.

Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно з п. 12.1 Глави 12 зазначених правил, при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Пунктом 12.5 Глави 12 вказаних правил передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Також, п. 8.20 Глави 8 зазначених правил визначено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Відповідно до п. 8.21 Глави 8 зазначених правил, виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху, а тому доводи позивача щодо сипучості вантажу, на думку суду, є необґрунтованим.

Суд звертає увагу позивача, що навантажуючи транспортний засіб, позивач повинен враховувати переміщення маси сипучого вантажу, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху, іншим учасникам дорожнього руху.

Також, доводи позивача про те, що зі змісту актів та довідки неможливо встановити будь-яких характеристи зважувального обладнання зазначаємо, що у формах документів не передбачено граф для зазначення відповідної інформації, а тому доводи позивача не заслуговують уваги.

Посилання позивач на несвоєчасне повідомлення його про розгляд справи, суд зазначає, що повідомлення про розгляд справи за вих. №20274/21.3/24-21 від 22.03.2021, разом з копією акту проведення перевірки від 16.03.2021 року №273139, акту перевищення транспортним засобом нормативних вагових норм від 16.03.2021 №0068045, довідки від 16.03.2021 №048844 та копією розрахунку від 16.03.2021 №073139, скеровано завчасно, за належною адресою 24.03.2021 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується копією списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №28.

Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що позивачем здійснено перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень без спеціального дозволу, суд приходить до висновку, що постанова №219860 від 20.04.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу до Приватного акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів" в сумі 8 500 гривень, є обґрунтованою, а тому підстави для її скасування, відсутні.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи викладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, з врахуванням положень ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Житомирський комбінат силікатних виробів" (вул. Промислова, 10, м. Житомир, 10019. РНОКПП/ЄДРПОУ: 00290676) до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (майдан С.П. Корольова, 12, м. Житомир, 10000. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39816845) про визнання протиправним та скасування постанови, відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 06 серпня 2021 року

Суддя О.Г. Попова