Постанова

від 18.11.2021 по справі 607/9094/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/9094/20Головуючий у 1-й інстанції Позняк В.М. Провадження № 22-ц/817/530/21 Доповідач - Бершадська Г.В. Категорія - 300000000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2021 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Бершадська Г.В.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

та представників сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 лютого 2021 року (ухвалене суддею Позняком В.М., повний текст якого складено 22 лютого 2021 року) у цивільній справі № 607/9094/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТУС» , Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТУС СПРІНГС» , ОСОБА_2 , треті особи - Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» , Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний Банк України» про усунення перешкод в користуванні майном,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» (далі ТОВ «Т-ПС» ) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТУС» (далі ТОВ «ТОТУС» ), Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТУС СПРІНГС» (далі ТОВ «ТОТУС СПРІНГС» ), ОСОБА_2 , треті особи - акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» (далі АТ «ПУМБ» ), акціонерне товариство «Державний експортно-Імпортний Банк України» (далі АТ «Державний експортно-Імпортний Банк України» ) про усунення перешкод в користуванні майном.

Свої вимоги обґрунтовувало тим , що товариство є власником нежитлових будівель за адресою АДРЕСА_1 - будівель складу готової продукції під літ П, площею 141, 8 кв. м., під літерою М площею 286, 7 кв. м, під літерою Л, площею 124, 5 кв. м. У даних приміщеннях ТОВ «Т-ПС» здійснює діяльність з виробництва пружинних блоків на власному обладнанні. За цією ж адресою знаходяться нежитлові приміщеннями, які належать ТОВ «ТОТУС» а саме: цех по випуску пружин під літ. К загальною площею 642,2 м.кв., нежитлова будівля для технологічної лінії по виготовленню пружинних блоків під літ «І» загальною площею 1585, 3 кв. м., адміністративно-побутове приміщення з виробництва меблевої фурнітури площею 2356, 4 кв. м., побутовий корпус цеху перегородок літ «Ж» загагальною площею 282,7 кв. м. За домовленістю із керівництвом ТОВ «ТОТУС» позивач зберігав у вказаних приміщеннях своє майно. Нежитлову будівлю для технологічної лінії по виготовленню пружинних блоків під Літ «І» площею 1585, 3 кв. м. у ТОВ «ТОТУС» орендує ТОВ «ТОТУС СПРІНГ» , директором якого є ОСОБА_2 (син ОСОБА_1 ). У даному приміщенні також знаходиться обладнання позивача. 27.05.2020 pоку, прибувши за адресою: АДРЕСА_1 працівники не змогли зайти до вказаних приміщень та до своїх робочих місць, оскільки металеві ворота на територію по АДРЕСА_1 були зачинені зсередини, охорона ТОВ «Т-ПС» замінена на охоронців - працівників ТОВ «Максима-В» , які виконуючи вказівки директора ТОВ «ТОТУС» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , не впускали директора, працівників ТОВ «Т-ПС» та контрагентів, застосовуючи фізичну силу. У зв`язку із цим директор ТОВ «Т-ПС» звернувся із заявою про вчинення злочину до поліції. Відповідачі перешкоджають ТОВ «Т-ПС» користуватися своїм майном, а саме обладнанням, станками, готовою продукцією та сировиною, комп`ютерною технікою, меблями, бухгалтерською документацією тощо, у зв`язку з чим ТОВ «Т-ПС» не може виконати взяті на себе зобов`язання за договорами поставки виготовленої продукції. Просить суд усунути перешкоди в користуванні майном товариства (згідно переліку).

Рішенням Тернопільського районного суду від 15 лютого 2021 року позов задоволено частково. Вирішено:

Усунути товариству з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» перешкоди у користуванні майном шляхом зобов`язання відповідачів ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТУС» :

- не чинити перешкод, та утриматись від вчинення будь-яких дій щодо обмеження доступу (проїзду, проходу) товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» (працівників, контрагентів) до власних приміщень - будівель складу готової продукції під літ П, площею 141, 8 кв. м., під літерою М площею 286,7 кв. м, під літерою Л, площею 124, 5 кв. м. по АДРЕСА_1 ;

- забезпечити позивачу товариству з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» можливість безперешкодного демонтажу та вивезення з приміщень належних товариству з обмеженою відповідальністю «ТОТУС» : цеху по випуску пружин під літ. К, загальною площею 642, 2 м.кв., нежитлової будівлі для технологічної лінії по виготовленню пружинних блоків під літ «І» загальною площею 1585, 3 кв. м., адміністративно-побутового приміщення з виробництва меблевої фурнітури площею 2356, 4 кв. м., приміщення для комплектації каркасів цеху перегородок під літ. Д загальною площею 198, 8 кв. м., побутового корпусу цеху перегородок літ «Ж» загальною площею 282, 7 кв. м. що за адресою: АДРЕСА_1 , бухгалтерської документації ТОВ «Т-ПС» та рухомого майна належного ТОВ «Т-ПС» та вказано перелік майна.

Відмовити в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Тотус» в частині позовних вимог про усунення перешкод в користуванні майном:

1) напівавтоматичною машиною для монтажу пружинних блоків типу "Бонель" AS-3 LH;

2) напівавтоматичною машиною для монтажу пружинних блоків типу "Бонель» АS-3 (1 шт);

3) автоматичною пружиноформуючою машиною для виготовлення пружинних блоків типу "Бонель", модель FC60LH (1 шт);

4) напівавтоматичною машиною для пакування пружинних блоків різної модифікації модель" Rollpack RL 2000ЕН" 209;

5) верстатом для вирівнювання рамки RSA4ER, Fides;

6) верстатом для гнуття рамки MP2V, Fides;

7) верстатом для прикріплення рамки GF2V, Fides;

8) автоматичною машиною для монтажу пружинних блоків SPUHL PA-395;

9) напівавтоматичною машиною для монтажу пружинних блоків SPUHL PA - 391;

10) автоматичною пружино формуючою машиною для виготовлення пружинних блоків типу "Бонель" С-313;

11) автоматичною пружино формуючою машиною для виготовлення пружинних блоків типу "Бонель" С-313.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТУС СПРІНГС» , ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТУС» в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» 2627,50 гривень судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» 2627,50 гривень судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду ТОВ «Т-ПС» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказав на помилковість висновку суду зробленого на підставі заяви представника ПАТ «ПУМБ» про те, що верстати для вирівнювання рамки RSA4ER Fides, для гнуття рамки MP2V Fides та для прикріплення рамки GF2V Fides перебували в заставі ПАТ «ПУМБ» та на підставі акту державного виконавця про передачу майна стягувачу на погашення боргу у виконавчому провадженні фактично не були передані заставодержателю. Помилковим також є висновок суду про те, що решту спірного майна згідно з актом державного виконавця від 29.08.2016 року про опис, арешт та передачу на зберігання директору ТОВ «ТОТУС» Оконському С.С. описано та арештовано на виконання рішення господарського суду. Йому належить інше рухоме майно, ніж те, що зазначає суд як таке що передане на зберігання відповідачу. Суд невмотивовано відхилив акт приймання-передачі майна від 18.07.2014 року, відповідно до якого ОСОБА_3 передав ТОВ «Т-ПС» вказане обладнання. Дані акти не визнані недійсними та на підставі них товариство здійснює первинний бухгалтерський та податковий облік.

В судовому засіданні представники ТОС «Т-ПС» апеляційну скаргу підтримали та додатково пояснили, що за адресою АДРЕСА_1 знаходиться значна кількість нежитлових приміщень, частина з яких належить ТОВ «Т-ПС» , а частина ТОВ «ТОТУС» , вся площа загороджена, охороняється. Частину спірного майна він, ОСОБА_3 , отримав від ТОВ «ТОТУС» як свою частку при виході з числа засновників цього товариства згідно видаткової накладної № ЛНА-00004 від 30.06.2014 року та передав на підставі акту прийому-передачі від 18.07.2014 року ТОВ «Т-ПС» , засновником якого він є. Решту майна, в тому числі верстат для вирівнювання рамки RSA4ER, Fides; верстат для гнуття рамки MP2V, Fides та верстат для прикріплення рамки GF2V, Fides він придбав без серійних номерів згідно договору купівлі-продажу у 2019 році, якого у нього не має. З літа 2020 року товариство користується своїми приміщеннями та майном , окрім спірного, яке знаходиться в приміщенні ТОВ «ТОТУС» площею 1585,3 кв.м. Визнає що автоматична машина для монтажу пружинних блоків SPUHL PA-395; напівавтоматична машина для монтажу пружинних блоків SPUHL PA - 391; автоматична пружиноформуюча машина для виготовлення пружинних блоків типу "Бонель", модель FC60LH перебувають в заставі банку, однак решту отриманого ним майна при виході із числа засновників ТОВ «ТОТУС» не перебуває в заставі.

Представник ТОВ «Т-ПС» Притула О. апеляційну скаргу підтримала та додатково пояснила, що 27.05.2020 року директор та працівники ТОВ «Т-ПС» не могли зайти до належних позивачу приміщень та своїх робочих місць, оскільки металічні ворота на територію Промислова, 30 були зачинені з середини, охорона ТОВ «Т-ПС» замінена на охоронців ТОВ «Максима-В» , які виконуючи вказівки директора ТОВ «ТОТУС» ОСОБА_1 не відчиняли ворота, а при спробі зайти - застосовували фізичну силу та виштовхували за ворота, що підтверджується складеним актом. ОСОБА_2 бризкав газовим балончиком тому відповідачами зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Представник відповідачів ОСОБА_4 апеляційної скарги не визнав та суду пояснив, що значна кількість майна товариством «ТОТУС» придбавалась за рахунок кредитних коштів та передавалась в заставу банку для забезпечення виконання зобов`язань. ОСОБА_3 помилково вважає, що йому виділялось майно, яке не перебувало в заставі, а товариству «ТОТУС» як позичальнику залишилось заставне майно та борги. Обладнання на яке претендує позивач перебуває в заставі банку та описане і арештоване державним виконавцем на виконання рішення господарського суду. Щодо верстатів для гнуття, вирівнювання та прикріплення рамок йому нічого не відомо.

Представник АТ «Державний експортно-Імпортний Банк України» апеляційну скаргу не визнав та пояснив, що кредити надавались товариству для придбання обладнання яке в подальшому передавалось в заставу банку для забезпечення виконання зобов`язань. Після погашення одних кредитів теж майно передавалось в заставу як гарантія погашення інших кредитів. Аналіз договорів застави майнових прав та інвойсів свідчить про те, що спірне майно перебуває в заставі банку.

Представник АТ «ПУМБ» апеляційної скарги не визнала та пояснила, що верстати для вирівнювання рамки RSA4ER Fides, для гнуття рамки MP2V Fides та для прикріплення рамки GF2V Fides які перебували в заставі ПАТ «ПУМБ» на підставі акту державного виконавця про передачу майна стягувачу на погашення боргу у виконавчому провадженні фактично не були передані заставодержателю. Вони мають серійні номера, спеціально нерухомо вмонтовані в нежитловому приміщенні належному ТОВ «ТОТУС» та фактично не були вилучені і передані банку, просто було складено акт про перехід до банку права власності на них.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційна скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відмовляючи в усуненні перешкод у користуванні верстатом для вирівнювання рамки RSA4ER, Fides; верстатом для гнуття рамки MP2V, Fides та верстатом для прикріплення рамки GF2V, Fides суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано первинних документів набуття товариством права власності на вказане майно та не спростовано доказів ПАТ «ПУМБ» про те, що це заставне майно фактично не було передано стягувачу після не реалізації його на електронних торгах. Відмову у задоволенні решти позовних вимог суд обґрунтовував тим, що державним виконавцем на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.11.2014 року у справі №921/906/15-г про стягнення з ТОВ «ТОТУС» на користь ПАТ «Державний-експортно-імпортний банк України» 2495215 дол. США та 393420,72 грн. описано та арештовано спірне майно та передано на зберігання директору ТОВ «ТОТУС» , а тому ефективним способом захисту прав позивача є визнання права власності на це майно та знаття арешту.

Отже, вирішуючи спір по суті суд виходив з того що такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом вказаної статті право звертатися до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, а також громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності.

Тобто у порядку господарського судочинства розглядаються спори юридичних осіб між собою та фізичних осіб - підприємців.

Категорії таких справ визначені у статті 20 ГПК України, серед яких справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно , яке (право на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 6 ч. 1).

Звертаючись із позовними вимогами про усунення перешкод у користуванні майном позивач зазначав, що він є власником чотирьох нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 та майна, яке знаходилось у цих приміщеннях і в належному ТОВ «ТОТУС» нежитловому приміщенні площею 1585,3 кв.м., яке орендує в нього ТОВ «ТОТУС СПРІНГ» . З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є засновником та керівником ТОВ «ТОТУС» , а ОСОБА_2 засновником та керівником ТОВ «ТОТУС СПРІНГ» . Позивач вказував, що 27.05.2020 року за вказівкою директора ТОВ «ТОТУС» була замінена охорона, яка недопускала директора та працівників ТОВ «Т-ПС» до належних йому приміщень та майна.

Отже ТОВ «Т-ПС» обґрунтовувало позовні вимоги порушенням його права власності юридичними особами, тому воно має право подати відповідний позов, який підвідомчий господарському суду.

Крім того, у даній справі щодо спірного майна заявляють претензії дві юридичні особи АТ «ПУМБ» та АТ «Державний експортно-Імпортний Банк України» , які вказують, що спірне майно, яке перебувало в заставі АТ «ПУМБ» перейшло у його власність, а інше - перебуває в заставі АТ «Державний експортно-Імпортний Банк України» .

Зазначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідачами у справі, які є засновниками та керівниками товариств «ТОТУС» та «ТОТУС СПРІНГ» не може впливати на визначення підсудності, оскільки з матеріалів справи вбачається, що спірні відносини виникли між юридичними особами.

Таким чином, вказана справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а належить до юрисдикції господарського суду.

Наведене дає підстави для висновку про те, суд першої інстанції розглянув справу з порушенням норм процесуального права, а саме статті 19 ЦПК України.

Згідно із частинами першою та другою статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

З наведених підстав рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та закрити провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 255, 374, 377, 382, 389, 390, 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 лютого 2021 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТУС» , Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТУС СПРІНГС» , ОСОБА_2 закрити у зв`язку з тим, що справа не підлягає до розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Т-ПС» , що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 листопада 2021 року.

Головуючий Бершадська Г.В.

Судді: Гірський Б.О.

Хома М.В.