Рішення

від 30.11.2021 по справі 705/4370/16-ц

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/4370/16-ц

2/705/78/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючої-судді - Годік Л.С.

при секретарі судового засідання - Заболотної Т.М.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ в натурі майна, що є у спільній частковій власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в подальшому уточненим, до ОСОБА_3 про поділ в натурі майна, що є у спільній частковій власності. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті батька відкрилася спадщина на майно:

1. Житловий будинок по АДРЕСА_1 ;

2. Земельну ділянку, площею 0,1000 га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110800000:05:001:0275;

3. 3-кім. квартиру АДРЕСА_3 ;

4. Земельну ділянку, площею 0,0864 га, в т.ч. для обслуговування житлового будинку 0,0427 га з правом спільного користування проїздом 0,0437 га за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 7110800000:02:006:0206;

5. Легковий автомобіль марки ЗАЗ , 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

6.Земельну ділянку розміром 0,0388 га, кадастровий номер 7110800000:05:001:0984, по АДРЕСА_1 .

Вона та її брат ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги за законом.

Кожен із спадкоємців своєчасно звернувся до Уманської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

В послідуючому відносини між сторонами погіршились із-за того, що відповідач ОСОБА_3 самовільно вселився у будинок, який належав ОСОБА_5 та повністю заволодів будинком з присадибною земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , а позивачку ОСОБА_1 до будинку не допускав. Також відповідач звертався до суду з позовами: про визнання дійсним заповіту ОСОБА_5 , начебто складеного на ім`я ОСОБА_3 , визнання недійсним заповіту ОСОБА_5 , складеного на ім`я ОСОБА_1 , визнання права власності на спадкове майно ОСОБА_5 . Відповідач витратив купу грошей на суди проти неї, своєї сестри, з однією метою, щоб позбавити позивачку права на спадкування. Відповідач знехтував останньою волею батька, який склав заповіт на квартиру, в якій позивачка проживала, на її ім`я та, не посоромився оспорити заповіт батька в суді. Відповідач двічі домагався через суд, призначення посмертної судово-психіатричної експертизи покійного батька з однією лише метою, визнати батька психічно хворим та скасувати заповіт на ім`я позивачки.

Таким чином, кожному із сторін по справі належить по 1/2 частині вище зазначеного спадкового майна.

Зазначає, що вона з дозволу батька, починаючи з 1991 року, проживає разом з сім`єю (чоловік, син, донька) у квартирі АДРЕСА_3 , що по документах належала покійному батькові ОСОБА_5 , який при житті склав на неї заповіт від 05.04.2001 року, що був посвідчений Уманською міською державною нотаріальною конторою. Під час проживання у квартирі вона проводила в ній поточні ремонти, сплачувала комунальні послуги. Знаючи про заповіт та будучи впевненою, що квартира належить їй, позивачка у 2009 році за власні кошти та кошти членів своєї сім`ї провела у квартирі капітальний ремонт.

В ході капітального ремонту квартири проведена заміна труб водопостачання та водовідведення, встановлено нові умивальники та унітаз, проведена заміна котла і батарей індивідуального опалення, встановлено додатковий котел на твердому паливі, встановлено нові лічильники на газ, воду, електроенергію, проведена заміна столярки (міжкімнатні двері), в тому числі дверних коробок, встановлено пластикові вікна, в тому числі віконні коробки, зроблена заміна лаг до підлоги, настелено нові дощаті покриття підлоги, улаштовано покриття підлоги з азбестоцементних листів посиленого профілю, проведена заміна електропроводки, встановлені нові вимикачі та розетки, проведено перетирання штукатурки внутрішніх приміщень (стін і стелі) та поліпшене штукатурення поверхонь стін, обклеювання стін шпалерами, до входу у квартиру добудована веранда з пластика, добудована котельня, проведено зовнішнє утеплення зовнішнього фасаду будинку пінополістирольними плитами та оздоблення декоративним розчином, установлено баки для палива, перекрито дах над квартирою, демонтовано старий шиферний паркан та встановлено новий з профнастилу, улаштовані нові металеві ворота з хвірткою, улаштовано замощення двору з фігурних елементів брукування.

Згідно Висновку експерта № 14/05-16/БУД від 05.05.2016 р., виданого ПП Технобудексперт ринкова вартість 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_3 станом на дату оцінки складає 398196 гривень, вартість відновлювальних робіт згідно кошторисної документації складає 371010 гривень. Тобто, до вартості квартири включено кошти, затрачені на її ремонт, у такому разі залишкова вартість квартири без врахування ремонту, складає 27186 грн.

Враховуючи проведений нею капітальний ремонт квартири та вкладені кошти, вона запропонувала відповідачу добровільно поділити майно, виділивши їй квартиру АДРЕСА_3 та земельну ділянку за вказаною адресою, а відповідачу: легковий автомобіль марки ЗАЗ , 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та поділити в натурі житловий будинок і присадибну земельну ділянку по АДРЕСА_1 , виділивши їй в користування частину будинку та присадибної земельної ділянки. Однак відповідач відмовився.

Вважає, що поділити квартиру між співвласниками неможливо, оскільки обладнання окремого входу в виділене іншому співвласнику житлове приміщення неможливе, тобто, відповідно до ч.2 ст. 183 ЦК України, квартира АДРЕСА_3 є неподільною.

В той же час, житловий будинок по АДРЕСА_1 є подільною річчю, яку можна поділити без втрати його цільового призначення, як це передбачено ч. 1 ст. 183 ЦК України. Є всі підстави для поділу будинку між співвласниками в натурі, оскільки існує можливість добудови до виділеної частини будинку приміщень з обладнанням окремого входу у будинок та виділення земельної ділянки для обслуговування.

Тому відмова відповідача у запропонованому нею поділі майна є безпідставною.

Отже, підставою для звернення її до суду стало те, що співвласники майна, сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , маючи у власності квартиру АДРЕСА_3 , житловий будинок по АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,1000 га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , легковий автомобіль марки ЗАЗ , 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 не дійшли згоди щодо поділу вказаного майна.

За її клопотанням, в подальшому, судом було призначено судову будівельно- технічну, земельно-технічну, авто-товарознавчу експертизи та додаткову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої судом поставлено питання про технічну можливість поділити зазначене спадкове майно (квартиру, будинок та земельні ділянки) та визначити ринкову вартість автомобіля.

Експертизи були проведені та надіслані на адресу суду їх Висновки з варіантами розподілу спадкового майна між сторонами.

В зв`язку з чим, вона, як співвласник майна, просить суд поділити спадкове майно наступним чином:

1. Виділити ОСОБА_1 майно згідно Варіанту 3 Висновку експерта від 19.01.2017 р. (додаток 1.3) на загальну суму 832 026 гривень, а саме:

а/ квартиру АДРЕСА_3 , вартістю 222 086 гривень;

б/ земельну ділянку, площею 0,0864 га (в т.ч. 0,0437 га спільний проїзд (сервітут) по АДРЕСА_3 , кадастровий номер 7110800000:02:006:0206, вартістю 389 372 гривень;

в/ відокремлену земельну ділянку, загальною площею 500 кв.м згідно Додатку №3.3 до Висновку експерта від 19.01.2017 р. по АДРЕСА_1 , позначену синім штрихуванням, під частиною двору, вартістю 220 568 гривень;

г/земельну ділянку розміром 0,0388 га (кадастровий номер 7110800000:05:001:0984), позначену синім штрихуванням, розташовану по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства згідно Варіанту 4 (Додаток №1.4) Висновку №1- 12/2018 додаткової земельно-технічної експертизи від 04.12.18 р.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 102 332, 07 гривень компенсації за різницю у вартості долей.

2. Виділити ОСОБА_3 майно згідно Варіанту 3 висновку експерта від 19.01.2017 р. на загальну суму 627 361, 85 гривень, а саме:

а/ легковий автомобіль марки ЗАЗ , 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 14 130, 85 гривень;

б/ житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , вартістю 392 663 гривень;

в/ відокремлену земельну ділянку, площею 500 кв.м. (Додаток №3.3 Висновку експерта від 19.01.2017 р., позначено жовтим штрихуванням) по АДРЕСА_1 , а саме: ділянку під житловим будинком літ А , прибудовами літ. а , а1 , під господарськими спорудами: погребом літ. а2 , будівлею гаражу літ. Б , погребом літ. В та двором, загальною вартістю 220 568 гривень;

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір, витрати на забезпечення позову, витрати на проведення судових експертиз та правову допомогу).

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просили позов задоволити та поділити майно згідно експертиз Варіанту № 3.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову посилаючись на відзив. Крім того, зазначили, що не заперечують, щодо поділу майна, а саме земельної ділянки, площею 0,1000 га, для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , земельної ділянки розміром 0,0388 га по АДРЕСА_1 , житлового будинку по АДРЕСА_1 згідно Варіанту № 4 висновку експерта № 1-12/2018 від 04.12.2018 року. Однак, щодо поділу квартири АДРЕСА_3 та земельної ділянки, площею 0,0864 га, для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_3 , площею 0,0437 га, заперечують, оскільки згідно Висновку експерта квартира та земельна ділянка поділу не підлягають, а відповідач заперечує щодо отримання компенсації за свою частину у майні.

01.02.2020 представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Усатюк О.В. надіслано до суду Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 в якому вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Зазначає, що обидва об`єкта нерухомого майна (житловий будинок та частина житлового будинку - трьохкімнатна квартира), що є предметом позову, мають приблизно однакову ринкову вартість. ОСОБА_3 неодноразово пропонував позивачці вибрати об`єкт на її розсуд:

1) Квартиру АДРЕСА_3 із земельною ділянкою, площею 0,0864 га;

або

2) Житловий будинок по АДРЕСА_1 із земельною ділянкою, площею 0,1000 га та земельною ділянкою 0,0388 га.

Легковий автомобіль марки ЗАЗ , 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 пропонував продати або залишити у власності ОСОБА_1 .

Ознайомившись з висновком судового експерта Комашко Р.В. №1-01/2017 від 19.01.2017 року судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи, було виявлено ряд суперечностей:

По-перше, судовий експерт Комашко Р.В. внесений до реєстру атестованих судових експертів МЮ України по спеціальностям: 10.6. Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів. 10.7. Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками. 10.10 Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд.

Але експерт надав відповіді на питання: Яка ринкова вартість земельних ділянок, площею 0,0864 га та площею 0,1000 га , вийшовши за межі своїх повноважень. Для надання відповіді на дані питання судовий експерт має бути атестованим по спеціальності 10.14 - оцінка земельних ділянок. У судового експерта Комашка Р.В. дана спеціалізація відсутня, про що експерт сам зазначив на сторінці 2 Висновку експерта.

Але навіть, якщо взяти до уваги Витяги технічної документації про нормативну грошову оцінку даних земельних ділянок від 29.03.2017 року (на дату проведення експертизи), то земельні ділянки, що знаходяться за адресою по АДРЕСА_1 , площею 0,1388 га, мають дешевшу вартість, ніж земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,0864 га.

Відповідно до Витягу технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.03.2017 року, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , площею 856 кв.м, становить 501 081, 47 грн.

Відповідно до Витягу технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.03.2017 року, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , площею 8 кв.м, становить 4 683, 00 грн.

Відповідно до Витягу технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.03.2017 року, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , площею 1000 кв.м, становить 287 245, 23 грн.

Відповідно до Витягу технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.03.2017 року, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , площею 388 кв.м, становить 1508,14 грн.

Загальна вартість земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , площею 856 та 8 кв.м, становить 505 764,47 грн.

Загальна вартість земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , площею 1000 та 388 кв.м., становить 288 753,37 грн.

Земельна ділянка, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , дорожча за земельну ділянку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на 217 011,1 грн.

По-друге, експерт у відповіді на третє питання щодо поділу квартири АДРЕСА_3 вказує, що неможливо здійснити виділ ідеальних часток розміром по 34,45 кв.м. кожному із співвласників, для розрахунку експерт взяв, не зрозуміло з яких причин, що загальна площа квартири 68,9 кв.м./2=34,45 кв.м (сторінка 18 Висновку експерта). Крім того, для розрахунку вартості квартири АДРЕСА_3 експерт теж зазначає площу 68,9 кв.м. (сторінка 1 (таблиця 2) Висновку експерта).

Хоча відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.04.2016 р., виданого на ім`я ОСОБА_1 , вказана квартира є трьохкімнатною, загальною площею 69,1 кв.м. (додаток до позовної заяви ОСОБА_1 ), в т.ч. житловою - 46,6 кв.м. Крім того, експерт Комашко Р.В. на сторінці 5 Висновку експерта сам зазначає, що загальна площа квартири АДРЕСА_3 становить 69,1 кв.м. Тому, Ѕ частка кожного співвласника становить 34,55 кв.м., що відповідно до ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення є можливим, так як мінімальна загальна площа однокімнатної квартири має бути не менша, ніж 30 кв.м. Але позивач не має бажання здійснити розподіл даної квартири (частини будинку), і у будь-який спосіб намагається позбавити права власності ОСОБА_3 домоволодіння.

У розрахунку ринкової вартості АДРЕСА_3 , до розрахунку ринкової вартості не бралися до уваги господарські споруди, хоча вартість квартири в одноповерховому будинку з господарськими спорудами (гаражем) буде значно більшою, також не бралася до розрахунку і наявність приватизованої земельної ділянки, окремий двір. Здійснюючи розрахунок порівняльним підходом (аналогів продаж) експерт взяв для порівняння квартири (2 і 3 аналог знаходяться в двоповерховому багатоквартирному будинку, сторінка 25 Висновку експерта), які знаходяться в різних частинах міста, одно- і дво - кімнатні квартири (спірна квартира є трьохкімнатною), без земельної приватизованої ділянки і без господарських споруд. Жодний аналог не відповідає критеріям АДРЕСА_3 , в тому числі і площі: як аналоги експертом взято квартири, площею 31 кв.м., 54 кв.м., 40 кв.м., 32 кв.м., а спірна квартира має площу 69,1 кв.м. Хоча в цій же газеті є оголошення трьохкімнатних квартир: по АДРЕСА_5 , є 4 сотки землі, вартість 40000 дол. США, АДРЕСА_6 , 3,5 сот. землі - 37 000 дол. США. У таблиці №2 розрахунку на сторінці 26 Висновку експерта не здійснено корекції по площі земельної ділянки, не здійснено корекції по будівельним матеріалам.

Квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , розташована в центральній частині міста. Експерт Комашко Р.В. на сторінці 26, таблиця 2, у Висновку експерта зазначив місце розташування даної квартири - центральна частина міста, але не здійснив корекції відносно місця розташування (поставив у таблиці 0%), хоча в центральній частині міста і будинки, і частини будинків, і квартири, і земельні ділянки коштують дорожче, ніж аналоги в інших частинах міста Умані (маються на увазі аналоги, які взяв експерт: АДРЕСА_6 , без зазначення номеру будинку це може бути район Осташівки, район Міщанки, що не відносяться до центральної частини міста). Також здійснена невірно корекція щодо площі аналога. Аналоги до частини будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , всі в доброму стані, так як і сам об`єкт в доброму стані, але на сторінці 26 в таблиці 2 Висновку експерта в рядку корекція по техстану експерт зменшив ціну на 10%, не зрозуміло: чи помилково, чи навмисно, хоча в даному випадку має бути 0%. І що є визначальним, експерт взяв аналоги без земельних ділянок, два аналога навіть розташовані у багатоквартирному будинку, оцінка проводилась саме квартир, без господарських споруд, без земельної ділянки, аналоги мають невеличку площу, але після всіх підрахунків, експерт і тут допустився помилки, від вартості, визначеної порівняльним методом, без земельної ділянки (не домоволодіння із земельною ділянкою, а саме квартири), відняв залишкову вартість заміщення, і тим самим визначив ринкову вартість земельної ділянки, яка в аналогів відсутня, експертом оцінювалась лише квартира (до уваги експерт взяв лише площу самої квартири). А замість ринкової вартості квартири - визначив (теж не зрозуміло яким шляхом) залишкову вартість заміщення, яку і вказав у висновку (п`яте питання), яка є відмінною від ринкової вартості частини будинку.

По першому питанню експерт взяв до розрахунку загальну площу будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 53,3 кв.м/2=26,65 кв.м. (сторінка 8 Висновку експерта) на кожного співвласника. Хоча відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.04.2016 року, виданого на ім`я ОСОБА_1 , вказаний будинок має загальну площу 58,7 кв.м. (додаток до позовної заяви ОСОБА_1 ). Крім того, для визначення вартості житлового будинку по АДРЕСА_1 експерт брав до уваги і житловий будинок, і господарські споруди, і наявність приватизованої земельної ділянки. Здійснюючи розрахунок порівняльним підходом (аналогів продаж) експерт взяв для порівняння цегляні будинки з площею, яка є більшою, у доброму стані, хоча будинок спірний має задовільний стан. Аналог у четвертій колонці взагалі відсутній у газеті Ажур №50 від 21.12.2016 р. Будинок площею 80 кв.м. є значно дорожчим за будинок площею 58,7 кв.м., а експерт навпаки визначив корекцією по площі, що будинок з більшою площею вартує дешевше, що не відповідає ринковій оцінці (сторінка 23 Висновку експерта).

Відповідно до Ухвали Уманського міськрайонного суду від 22.11.2016 р. судовому експерту було поставлено питання - визначити ринкову вартість спірних об`єктів. Але експерт для визначення варіантів розподілу бере до розрахунку залишкову вартість будівель і споруд, і визначає залишкову вартість заміщення як ринкову вартість будинку при визначенні ринкової вартості будівель у п`ятому питанні (у п`ятому питанні під час порівняльного підходу встановлює вартість домоволодіння і віднімає залишкову вартість заміщення житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, таким чином визначає ринкову вартість земельної ділянки, а ринкову вартість будинку прирівнює до залишкової вартості заміщення, сторінка 24 Висновку експерта). На сторінці 30 Висновку експерта у Висновку по п?ятому питанню - ринкова вартість спірних об?єктів, вказує вартість не житлового будинку по АДРЕСА_1 , а сумарну вартість будівель та земельної ділянки.

Поняття вартості об`єкта нерухомості може розглядатися з різних позицій, розрізняють ринкову вартість, вартість заміщення, споживчу, відновну, інвестиційну, страхову, вартість оподаткування, ліквідаційну, первинну, залишкову, заставну, вартість права оренди об`єкта нерухомості, вартість діючого підприємства й об`єкта нерухомості при існуючому використанні тощо.

Ринкова вартість об`єкта нерухомості - це найвірогідніша ціна, за якою може бути проданий на відкритому ринку в умовах конкуренції, або вартість, за можливе відчуження об`єкту оцінки на ринку відповідного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем і продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

До неринкових видів вартості як бази оцінки відносяться вартість заміщення, відтворення, залишкова вартість заміщення (відтворення), вартість у використанні, споживча вартість, вартість ліквідації, інвестиційна вартість, спеціальна ліквідаційна вартість, чиста вартість реалізації, оціночна вартість і інші види, порядок визначення яких встановлюється окремими національними стандартами оцінки майна. Вартість заміщення визначається витратами в поточних цінах на будівництво об`єкта нерухомості, корисність якого еквівалентна корисності оцінюваного, але збудованого в новому архітектурному стилі з використанням сучасних нормативів прогресивних матеріалів і конструкцій, а також сучасного устаткування. Залишкова вартість об`єкта нерухомості - вартість об`єкта з урахуванням зносу. Частина будинку (окрема 3-х кімнатна квартира) в центральній частині міста з капітальним ремонтом (зі слів позивача), площею 69,1 кв.м., приватизованою ділянкою, господарськими спорудами вартує дорожче, ніж будинок 1950 року побудови, в задовільному стані, площею 58,7 кв.м., приватизованою земельною ділянкою, який знаходиться у середній зоні (Нова Умань).

Представник зазначає, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Виходячи з аналізу змісту норм ст.ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Щодо врахування капітального ремонту ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_3 , то відповідно до ч.3 ст. 357 ЦК України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можливо відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. ОСОБА_1 ніхто згоди на проведення ремонтів не надавав, хоча при проведенні експертизи капітального ремонту в даній квартирі виявлено не було.

Крім того, Висновок судового експерта Комашко Р.В. №1-01/2017 від 19.01.2017 року судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи не може бути доказом в даній справі в зв`язку з помилками експерта у висновку, відсутністю атестації по спеціальності 10.14 - оцінка земельних ділянок, відсутністю обгрунтованості експертного висновку та відсутністю його узгодженості з іншими матеріалами справи; висновок та діяльність експерта не відповідають ЗУ Про судову експертизу .

В даній справі позивачкою може ставитися питання встановлення порядку користування спірним майном або розподілом спільного часткового майна згідно часток у праві власності, про що вони не заперечують.

Позивач в разі виділу у натурі майна, якщо такий виділ є неможливим, має право на одержання від іншого співвласника грошової або іншої матеріальної компенсації вартості її частки.

Крім того, в позовній заяві уточненій від 21.01.2021 року позивач просить суд:

1. Виділити позивачеві на загальну суму 832026 грн.:

- квартиру АДРЕСА_3 , вартість 222 086 грн.;

- земельну ділянку, площею 0,0864 га, по АДРЕСА_3 , кадастровий номер 7110800000:02:006:0206, вартістю 389 372 грн.;

- відокремлену ділянку, площею 500 кв.м., по АДРЕСА_1 , вартістю 220 568 грн.;

- земельну ділянку розміром 0,0388 га, кадастровий номер 7110800000:05:001:0984, по АДРЕСА_1 , без визначеної вартості;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 102 332,07 грн. компенсації за різницю у вартості долей.

2. Виділити відповідачеві на загальну суму 627361,85 грн.:

- легковий автомобіль марки ЗАЗ , 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 14 130,85 грн.;

- житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , вартістю 392 663 грн.;

- відокремлену ділянку, площею 500 кв.м., по АДРЕСА_1 , вартістю 220 568 грн.

ОСОБА_3 вже 76 років, він їздить лише на громадському транспорті, автомобіль йому не потрібен, так як їздити він за кермом не може. Ніхто не заважає сторонам по справі продати автомобіль удвох та розділити кошти від продажу. Або якщо позивачка має бажання виділення в натурі, а автомобіль є неподільною річчю, ОСОБА_3 не заперечує проти того, щоб ОСОБА_1 сплатила йому частину вартості автомобіля - 7 065 грн.

Щодо розподілу майна в натурі, викладеному у прохальній частині: ОСОБА_1 відходить квартира АДРЕСА_3 , площею 69,1 кв.м., вартістю 222086 грн., відокремлена ділянка, площею 500 кв.м. по АДРЕСА_1 , вартістю 220568 грн., земельна ділянка, площею 0,0864 га, по АДРЕСА_3 , вартістю 389372 грн., земельна ділянка площею 0,0388 га, по АДРЕСА_1 , вартістю 0 грн., всього 832026 грн.. При цьому ОСОБА_3 відходить будинок по АДРЕСА_1 , площею 58,7 кв.м, вартістю 392663 грн., відокремлена ділянка, площею 500 кв. м по АДРЕСА_1 вартістю 220568 грн., легковий автомобіль марки ЗАЗ , вартістю 14130, 85 грн., а всього на загальну суму 627 391 грн.

Не зрозуміло, з яких підстав 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,0388 га, кадастровий номер 7110800000:05:001:0984, по АДРЕСА_1 , позивач при уточнені позовних вимог просто записала до себе у власність, позбавляючи в незаконний спосіб права власності ОСОБА_3 і навіть не оцінивши дану земельну ділянку.

Просить відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є у спільній частковій власності, в натурі, у повному обсязі.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Після смерті батька позивача та відповідача ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилася спадщина, до складу якої входить:

1. Житловий будинок по АДРЕСА_1 (а.с.10,11-12, 145-148);

2. Земельна ділянка, площею 0,1000 га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110800000:05:001:0275 (а.с.13-14,149);

3. Земельна ділянка, площею 0,0388 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110800000:05:001:0984 (а.с.199);

4. 3-кім. квартира АДРЕСА_3 (а.с.7,8,151-153);

5. Земельна ділянка, площею 0,0864 га, в т.ч. для обслуговування житлового будинку 0,0427 га з правом спільного користування проїздом 0,0437 га за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 7110800000:02:006:0206 (а.с.155-174);

6. Легковий автомобіль марки ЗАЗ , 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.9).

Право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 1/2 частині вказаного майна підтверджується Свідоцтвами про право на спадщину за законом.

Позивач ОСОБА_1 , як співвласник майна, виявила бажання на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, у зв?язку з чим вона звернулася з позовом до суду, та просить суд розділити майно у відповідності до Варіанту № 3 висновків експерта № 1-01/2017 від 19.01.2017 року та № 1-12/2018 від 04.12.2018 року.

При цьому позивач просить суд виділити їй майно на загальну суму 832026 грн., а відповідачу на загальну суму 627 361, 85 грн.

Як вбачається з Висновків експерта всі варіанти розподілу спільного майна передбачають сплату компенсації за відхилення від ідеальної частки одному із співвласників. При цьому жодна із сторін на компенсацію не погоджується.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Поняття спільної часткової власності визначено в частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Відповідно до ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Виходячи з положень ст. ст.183,367 ЦК України та роз`яснень, викладених у п. п. 6, 7 Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок , виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.

Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Виділ у натурі частки із спільного майна може бути заборонений законом або бути неможливим в силу самої природи спільної речі, яка є неподільною (ч. 2ст. 183 ЦК).

Згідно п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності"квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири.

З аналізу вище зазначених правових норм слідує, що кожен учасник права спільної часткової власності має суб`єктивне цивільне право на виділ своєї частки. Юридичне значення виділу полягає в тому, що учасник отримує у натурі певне майно, яке відповідає його частці, а у разі неможливості - компенсацію за нього, у власність. При цьому право спільної власності щодо суб`єкта, який виділив свою частку у натурі, припиняється. Якщо з учасників спільної часткової власності після здійснення виділу залишився тільки один суб`єкт, природно, що право спільної власності припиняється взагалі. Проте якщо після виділу суб`єктів-співвласників залишилося хоча б двоє, право спільної часткової власності продовжує існувати - з перерозподіленими частками та, як правило, з видозміненим складом майна, яке перебуває у спільній частковій власності.

Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно.

У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання або перепланування будинку він провадиться за наявності на це дозволу виконавчого комітету місцевої ради (ст. 152 ЖК України).

Крім того, у тих випадках, коли в результаті виділу співвласнику передається частина приміщень, яка перевищує за розміром його частку, суд повинен вирішити питання про стягнення з нього відповідної грошової компенсації та зазначити в рішенні фактичні ідеальні частки в праві власності на будинок після його поділу.

Відповідно до ч. 1ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов?язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вище викладеного, приймаючи до уваги позицію позивача та відповідача, а також те, що розділити майно, яке перебуває у спільній частковій власності позивача та відповідача без згоди їх на сплату компенсації за відступ від ідеальної частки не можливо, тому суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується правилами ст. 141 ЦПК України.

У відповідності до ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову застосовані відповідно до ухвали суду від 29.09.2016 року підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 23, 141, 258-259, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ в натурі майна, що є у спільній частковій власності залишити без задоволення.

Заходи забезпечення позову застосовані відповідно до ухвали суду від 29.09.2016 року скасувати.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Леся Сергіївна Годік