Рішення

від 29.11.2021 по справі 177/1236/21

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/1236/21

Провадження № 2-о/177/52/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 листопада 2021 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Березюк М. В.

за участі: секретаря Данилової А. А.,

представника заявника Романенко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа - Лозуватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_2 02.09.2021 звернулася до суду з указаною заявою та просить встановити факт її постійного проживання з ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з грудня 2014 року до дня смерті останньої, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 .

Після її смерті відкрилася спадщина, у вигляді земельної ділянки площею 6,700 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221881400:05:001:0052.

Заповіту мати не складала. З грудня 2014 та до моменту відкриття спадщини, вона разом з матір`ю проживала за вищевказаною адресою, хоча й не була зареєстрована за вказаною адресою.

При зверненні до нотаріуса, їй видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.02.2017, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та відсутністю доказів постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , через що заявник вимушена звернутися до суду.

Заявник правом на участь у судовому засіданні не скористалася, про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, при цьому, від заявника надійшла заява, у якій вона просила справу розглянути за її відсутності та заяву задовольнити.

Інтереси заявника в ході судового засідання представляла адвокат Романенко О.С., яка просила заяву задовольнити з підстав вказаних у ній. Пояснювала, що встановлення вказаного факту має для заявника юридичне значення, оскільки необхідно для прийняття спадщини після матері.

Представник заінтересованої особи - Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області до суду не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника (а.с. 31, 46).

Встановивши відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи по суті, вислухавши пояснення представника заявника, допитавши свідка, дослідивши надані докази, суд вважає за можливе задовольнити заяву зі слідуючих підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим виконкомом Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис 04 (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 (а.с.8), матір`ю якої є ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

ОСОБА_4 16.06.1984 уклала шлюб з ОСОБА_5 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про шлюб від 16.06.1984 (а.с.9).

Як слідує з довідки Гейківської сільської ради № 934 від 19.10.2020, ОСОБА_3 до дня смерті була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 , заповіту від її імені не посвічувалося (а.с. 14).

Заявник ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджено довідкою Лозуватської сільської ради № 325 від 27.08.2021 (а.с. 15).

З довідки Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 27.08.2021 слідує, що ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала за адресою: АДРЕСА_1 , та разом з нею за вказаною адресою проживала ОСОБА_2 , здійснювала за нею догляд (а.с. 16).

Вказана обставина в ході судового засідання підтверджена показами свідка ОСОБА_7 , яка зазначала, що була сусідкою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , проживаючи в сусідньому будинку АДРЕСА_3 . Пояснила, що за вказаною адресою проживає більше 18 років, добре знала ОСОБА_3 та знає ОСОБА_2 , яка є донькою ОСОБА_3 . Підтвердила, що починаючи з грудня 2014 року, після смерті свого чоловіка, ОСОБА_2 постійно проживала в будинку матері за адресою: АДРЕСА_3 , до дня смерті здійснювала догляд за матір`ю, яка після перенесених інсультів потребувала стороннього догляду.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, у вигляді земельної ділянки площею 6,700 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221881400:05:001:0052, яка належала останній на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 042369 від 19.04.2004 (а.с.10).

Відповідно до 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1216, 1217 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1222, 1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

ОСОБА_3 за життя заповітів не складала (а.с.14, 39). Отже, спадкове майно підлягає спадкуванню за законом. Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 є її донька ОСОБА_2 (а.с. 34).

При зверненні заявника до нотаріуса, їй видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.02.2017, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та відсутністю доказів постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 42), через що заявник вимушена звернутися до суду.

Окрім заявника до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини або відмову від прийняття ніхто не звертався, свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Відповідно до пунктів 3.21, 3.22 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2021 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою із спадкодавцем.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Тобто, доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявності фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного (справа № Постанова КЦС ВС від 02.11.2021 у справі № 572/1551/20). Отже, для встановлення вказаного юридичного факту, доведенню та встановленню підлягає саме факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, а не місце їх реєстрації.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Відповідно до частини першої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання. Таким чином, положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від зареєстрованого місця її проживання.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявності фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В ході судового засідання досліджено докази, які в своїй сукупності та взаємозв`язку підтверджують той факт, що позивач, маючи зареєстроване місце проживання за іншою адресою, фактично проживала зі своєю матір`ю ОСОБА_3 без реєстрації, в період з грудня 2014 по день смерті її матері, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки заявником доведено факт її постійного проживання з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з грудня 2014 до часу відкриття спадщини, від встановлення даного факту залежить виникнення у ОСОБА_2 право на прийняття спадщини, нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину саме в підстав відсутності підтвердження факту спільного проживання зі спадкодавцем на день відкриття спадщини, а тому суд вважає за необхідне заявлені вимоги задовольнити.

Керуючись ст. ст. 4-5, 13, 76, 258-265, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа - Лозуватська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з грудня 2014 року по 26 січня 2016 року, тобто на час відкриття спадщини.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 29.11.2021.

Суддя М.В. Березюк