Постанова

від 25.11.2021 по справі 677/1764/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 677/1764/20

Провадження № 22-ц/4820/1671/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Купельського А.В. (суддя-доповідач),

Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Журбіцький В.О.,

за участю учасників справи: представника апелянта - адвоката Оніщук В.В., представника позивача - адвоката Сидорук Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Антонінське на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 20 серпня 2021 року (суддя Гладій Л.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Антонінське про скасування записів про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

В грудні 2020 року позивач звернулася в суд із позовом до публічного акціонерного товариства Антонінське (далі -ПАТ Антонінське ) про скасування записів про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, вказавши, що вона являється власником земельної ділянки, що посвідчено державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ХМ № 022207, площею 3,858 га., кадастровий номер 6822788800:05:006:0023, розташованої на території Терешківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області. Також, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 липня 2013 року, посвідченого державним нотаріусом Красилівської державної нотаріальної контори за р/№2-1549, вона є власником земельної ділянки площею 3,70 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий № 6822788800:05:006:0007, розташованої на території Терешківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області.

Будучи власником зазначених земельних ділянок позивач самостійно їх не використовувала та в оренду, в тому числі ПАТ Антонінське не передавала, будь-яких договорів з цього приводу, не укладала та не підписувала, актів приймання-передачі земельних ділянок в оренду також не складала та не підписувала, довіреностей на складання зазначених документів не надавала.

Фактично дані земельні ділянки без згоди та дозволу позивача разом із суміжними з ними землями, одним масивом використовувались ПАТ Антонінське . При цьому позивач не заперечувала щодо такого використання відповідачем земельних ділянок та вважала, що користуючись даними земельними ділянками без договору їх оренди, укладеного на певних умовах та на певний строк, відповідач звільнить та поверне їх для неї на першу її вимогу.

У грудні 2020 року із інформаційної довідки з Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельні ділянки стало відомо, що між нею та ПАТ Антонінське були укладені договори оренди землі, а саме інше речове право (право оренди) зареєстроване Реєстраційною службою Красилівського районного управління юстиції Хмельницької області 20 вересня 2013 року під № 2590174 земельної ділянки № 6822788800:05:006:0023, 16 липня 2014 року під № 1666987 земельної ділянки № 6822788800:05:006:0007. Позивач вважає, що дані договори оренди є недійсним, оскільки з ПАТ Антонінське будь-яких договорів оренди землі не укладала та не підписувала, довіреності на їх укладання нікому не надавала, у зв`язку з чим підпис від її імені на таких договорах виконаний не нею, а іншою, невідомою для неї особою, тобто є підробленими, тому вважає, що дані договори оренди є неукладеними. Тому ефективним способом захисту її права, яке вона як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні ними шляхом скасування державної реєстрації права відповідача на їх оренду.

Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 20 серпня 2021 року позов задоволено.

Скасовано записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 3845392 від 12 грудня 2013 року, № 4655567 від 11 лютого 2014 року, № 5478383 від 24 квітня 2014 року про державну реєстрацію права оренди публічного акціонерного товариства Антонінське на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Терешківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області площею 3,85 га., кадастровий № 6822788800:05:006:0023 та площею 3,70 га, кадастровий № 6822788800:05:006:0007, здійснені Реєстраційною службою Красилівського районного управління юстиції Хмельницької області на підставі договорів оренди землі від 01 вересня 2013 року та від 20 липня 2013 року, сторонами якого є ОСОБА_1 та публічне акціонерне товариство Антонінське .

Стягнуто з публічного акціонерного товариства Антонінське на користь ОСОБА_1 840 грн. 80 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство Антонінське просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, який в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ Антонінське відмовити, внаслідок спливу строку позовної давності. Стягнути з ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору.

Зазначає, що суд не взяв до уваги, що ОСОБА_1 уклала додаткові угоди з ПАТ Антонінське від 07.08.2015 року про внесення змін та доповнень до договорів оренди землі від 01.09.2013 року та 20.07.2013 року.

Вказує, що згідно п.2 вказаних додаткових угод сторони домовилися п.9 Основного договору викласти в новій редакції: Орендна плата вноситься орендарем в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в т.ч. і податок на доходи фізичних осіб, за повний рік, в наступних формах: натуральній, а саме, власною сільськогосподарською продукцією та/або відробітковій, а саме, шляхом надання сільськогосподарських послуг (при цьому сторони погодили, що найменування продукції, види послуг та їх ціни встановлюються орендарем та є єдиними для всіх орендодавців), та/або в грошовій формі: шляхом видачі грошових коштів орендодавцю через касу орендаря або безготівковим зарахуванням коштів на поточний рахунок орендодавця, відкритому в банку, із наданням реквізитів для здійснення такого зарахування за зверненням Орендодавця .

Крім того, згідно п.6 вказаних додаткових угод сторони підтверджують, що основний договір діє до 31 грудня 2045 року.

Звертає увагу, що ОСОБА_1 не тільки знала про існування договорів оренди землі 01.09.2013 року та 20.07.2013 року, а й продовжила термін їх дій, а також усвідомлювала, що отримує саме орендну плату за землю.

Відзиву на апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду від учасників справи не надходило.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з ч.2 ст . 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі є Закон України Про оренду землі № 161-XIV від 06.10.1998 року.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно положень статей 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально.

Положеннями частини першої статті 16 Закону України Про оренду землі передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

На підставі частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

На підставі ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній на момент реєстрації права оренди) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація права оренди земельної ділянки проводиться державним реєстратором у порядку, передбаченому Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , на підставі договору оренди землі та інших документів, які підтверджують набуття права оренди земельної ділянки.

Державна реєстрація прав на землю є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення прав власності, користування, зокрема права оренди землі, що супроводжуються внесенням даних про зареєстровані права до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ХМ № 022207, вбачається, що власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,85 га., кадастровий номер 6822788800:05:006:0023, та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 липня 2013 року, посвідченого державним нотаріусом Красилівської державної нотаріальної контори за р/№2-1549 власником земельної ділянки площею 3,70 га., кадастровий номер 6822788800:05:006:0007, розташованих на території Терешківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, являється ОСОБА_1 .

Згідно інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 10 грудня 2020 року, зазначено, що Реєстраційною службою Красилівського районного управління юстиції Хмельницької області під № 2590174 від 20 вересня 2013 року та під № 1666987 від 16 липня 2013 року зареєстровані договори оренди землі між ОСОБА_1 та ПАТ Антонінське .

Про укладення зазначених договорів оренди ОСОБА_1 не знала, навіть не припускала про їх існування, оскільки цих договорів не підписувала та не знала про їх реєстрацію. Примірників договорів їй не надавали.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що не підписання позивачем договорів оренди землі і ненадання іншим особам, відповідно до вимог закону, повноважень на підписання цих договорів від її імені, свідчить про відсутність волі ОСОБА_1 на укладення означених договорів оренди землі з ПАТ Антонінське , а тому позов є обґрунтованим.

З таким висновком погоджується Хмельницький апеляційний суд.

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи від 07 квітня 2021 року № СЕ-19/123-21/1058-ПЧ підпис в графі "орендодавець" в договорах оренди землі від 01 вересня 2013 року та 20 липня 2013 року, сторонами яких є ПАТ Антонінське та ОСОБА_1 , відносно земельних ділянок із кадастровими номерами 6822788800:05:006:0023 та 6822788800:05:006:0007, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.69-72).

Експертиза, висновок якої наявний у матеріалах справи, була проведена компетентним експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання обов`язків.

Апелянтом висновок експертизи належними доказами не спростований.

Отже, встановлено, що позивач особисто не підписувала договір оренди земель, повноваження на це в установленому законом порядку іншій особі не надавала, що свідчить про відсутність волі орендодавця.

Враховуючи те, що спірний договір оренди землі не набрав чинності, у державного реєстратора були відсутні підстави для прийняття рішення про державну реєстрацію права оренди публічного акціонерного товариства Антонінське на підставі цього договору, а також внесення запису про речове права ТОВ.

З огляду на зазначене, рішення суд першої інстанції про задоволення позовних вимог про скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право № 3845392 від 12 грудня 2013 року, № 4655567 від 11 лютого 2014 року, № 5478383 від 24 квітня 2014 року про державну реєстрацію права оренди публічного акціонерного товариства Антонінське на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Терешківської сільської ради Красилівського району Хмельницької області площею 3,85 га., кадастровий № 6822788800:05:006:0023 та площею 3,70 га, кадастровий № 6822788800:05:006:0007, здійснені Реєстраційною службою Красилівського районного управління юстиції Хмельницької області на підставі договорів оренди землі від 01 вересня 2013 року та від 20 липня 2013 року, сторонами якого є ОСОБА_1 та публічне акціонерне товариство Антонінське слід визнати правильним.

Не заслуговують на увагу твердження апелянта про необхідність застосування при вирішенні даного спору строку позовної давності, оскільки на думку апелянта позивач знала про існування договорів оренди землі 01.09.2013 року та 20.07.2013 року, продовжила термін їх дій та отримувала орендну плату за них.

Початок перебігу строку позовної давності не можна обраховувати з часу підписання оспорюваних договорів оренди земель, оскільки сама власниця земельних ділянок їх не підписувала, тому не знала і не могла дізнатися про них, примірники договорів не отримувала і ця обставина відповідачем не спростована.

Верховний Суд України у постанові від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15 зробив висновок, що відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Суд першої інстанції правильно встановив, що позивачка не підписувала договори оренди земель з відповідачем, примірники договорів не мала, а дізналася про їх існування лише з інформаціної довідки є Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у грудні 2020 року, що в розумінні ч. 1 ст. 261 ЦК України є моментом початку перебігу позовної давності.

Крім того, виплата коштів та навіть отримання їх позивачем не можуть свідчити про встановлений факт обізнаності позивачем про розуміння того, що існують договори оренди, які вона не укладала і не підписувала.

За таких обставин суд зробив правильний висновок, що позивачка звернулася до суду із позовом у межах позовної давності.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( Проніна проти України , № 63566/00, § 23, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам Закону.

Доводи скарги цих висновків не спростовують, не впливають на правильність прийнятого судом рішення і, з огляду на вимоги ст. 375 ЦПК України , не можуть бути визнані підставою для його скасування, тому підлягають відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Хмельницький апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Антонінське залишити без задоволення.

Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 20 серпня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне судове рішення складено 30 листопада 2021 року.

Судді А.В. Купельський

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк