Рішення

від 29.11.2021 по справі 240/17000/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/17000/21

категорія 109020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Вібросепаратор" до Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Вібросепаратор" звернулося до суду із позовом, в якому просить:

- визнати незаконними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі щодо неврахування п.4 рішення Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 при наданні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:06:029:0016 № 829 від 20.07.2021 Приватному акціонерному товариству "Вібросепаратор", а саме незастосування при такому розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнта Км2 з максимальним значенням 0,306, а також протиправне застосування коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки за минулі роки;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:06:029:0016 застосувати коефіцієнт Км2 з максимальним значенням 0,306, передбачений п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015, а також застосувати коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2016 рік в розмірі 1,060.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на виконання листа Житомирської міської ради № 12/2311 від 20.05.2021 про необхідність укладання договору оренди, 13.07.2021, Публічне акціонерне товариство "Вібросепаратор" звернулося до Центру з надання адміністративних послуг із заявою про видачу витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Однак, в отриманому витягу зазначно коефцієнт Км2 - 1,525, а коефіцієнти індексації нормативно грошової оцінки - 1,249; 1,433 та 1,060, в той час, коли рішенням Житомирської міської ради затверджені обмеження застосування коефіцієнту Км2 максимальним значенням 0,306.

Ухвалою від 31.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи.

Відповідачем направлено до суду відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти пред`явлених позовних вимог відповідач стверджує, що жодним законом чи підзаконним актом не визначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок видається на підставі рішення органу місцевого замоврядування, окрім цього, на думку відповідача, саме рішення Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 суперечить Закону України " Про оцінку земель" .

Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження у відповідності до ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що на 47 сесії 6 скликання Житомирської міської ради 10.06.2015 прийнято рішення №931 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомир" (далі - рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015).

Згідно з п. 1 та п.2 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м.Житомира та середню базову вартість одного квадратного метра земель у місті Житомирі 249 грн 80 коп. Пунктом 3 введено в дію нові розміри плати за землю для всіх суб`єктів господарювання та громадян з 01.01.2016.

Відповідно до п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 умовою введення в дію нових розмірів плати за землю є обмеження значення коефіцієнтів, які застосовуються при розрахунку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок в м.Житомирі, а саме:

- обмежено застосування коефіцієнту Км2 максимальним значенням 0,306;

- обмежено застосування загального коефіцієнту Км3, що є добутком значень локальних факторів, у діапазоні від 0,5 до 1, при цьому "1" - це максимальне значення коефіцієнту, яке може застосовуватися при розрахунку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок м. Житомира.

У п.6 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 зазначено, що користувачам та власникам земельних ділянок, незалежно від форм власності та підпорядкування необхідно отримати витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Житомира для перерахунку розміру плати за землю та при подачі усіх видів звітності застосовувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розмір якої визначений з 01.01.2016.

Пунктом 10 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 покладено обов"язок на управління Держгемагенства у Житомирському районі Житомирської області забезпечити оформлення та видачу витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира користувачам або власникам земельних ділянок.

Позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, у якій просив надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:06:029:0016.

Відповідно до отриманого витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 1810136600:06:029:0016, яка розташована в м. Житомирі по вул. Параджанова,93, при розрахунку нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки застосовано значення коефіцієнта Км2 у розмірі 1,525, а коефіцієнт індексації грошової оцінки 1,249 х 1,433 х 1,060=1,897.

Позивач, вважаючи що відповідачем протиправно при наданні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 1810136600:06:029:0016, яка розташована в м. Житомирі по вул. Параджанова,93, не застосовано положення п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомир", звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Частиною 1 статті 15 Закону №1378-IV передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 18 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил та інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на землях, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5 - 7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Частинами 1-2 статті 20 Закону №1378-IV визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

За змістом частини 4 статті 23 цього Закону, рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 271.1.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з частиною 5 статті 5 Закону №1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Згідно з статтею 15 Закону №1378-IV підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 23 Закону №1378-IV, виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 201 Земельного кодексу України).

Згідно з пунктами 1-3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213, визначено, що Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку земель". Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності. Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Статтею 21 Закону №1378-IV передбачено, що технічна документація, зокрема, з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, підлягає державній експертизі відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" від 17.06.2004 №1808-IV (надалі - Закон №1808-IV) державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Частиною 2 статті 7 Закону №1808-IV встановлено, що виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону.

За змістом пункту 2.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої Наказом Держкомзему України від 03.12.2004 №391, організацію і проведення державної експертизи здійснюють Держгеокадастр та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1808-IV, обов`язковій державній експертизі, крім іншого, підлягає: технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією (частини 1, 3 статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації").

Положеннями статті 37 вищевказаного Закону, передбачено порядок спростування висновків державної експертизи. Так, замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи. У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти. У разі відмови у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об`єктів державної експертизи мають право звернутися до суду. Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об`єктивність оцінки висновку. Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об`єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, у тому числі, витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

При цьому, зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, статтею 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

В контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому, особа повинна довести, а суд, своєю чергою встановити, що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Частиною 1 статті 4 КАС України визначено, що рішення суб`єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом. Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб`єктів відповідних правовідносин - двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто, об`єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб`єктами, що беруть на себе права чи обов`язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

Водночас, ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов`язки, а об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений і залежно від обставин ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

З огляду на вищевикладене, суд вказує, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постанові від 27.11.2018 у справі №817/1819/17.

Оскаржуючи дії відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки конкретного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення такого витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.

Крім того, чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що позивач у даній справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки правомірність застосування конкретного коефіцієнта (Км2 чи індексації) перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом.

Слід зазначити, що належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку.

Аналогічний правовий підхід застосований Верховним Судом у справах №817/1783/17 (постанова від 28.07.2020), №817/1793/17 (постанова від 10.09.2020), №817/1814/17 (постанова від 17.10.2019).

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Приписами ч.1 ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариствоа"Вібросепаратор" задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9,77,90,242-246,371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Вібросепаратор" (вул. С. Параджанова,93, м.Житомир,10001, код ЄДРПОУ: 13568039) до Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, м.Житомир,10002, код ЄДРПОУ: 39765513) про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко