Постанова

від 20.04.2022 по справі 240/17000/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/17000/21

Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.

Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.

21 квітня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Вібросепаратор" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Вібросепаратор" до Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2021 року Приватне акціонерне товариство "Вібросепаратор" звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати незаконними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м.Житомирі щодо неврахування п.4 рішення Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 при наданні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:06:029:0016 № 829 від 20.07.2021 Приватному акціонерному товариству "Вібросепаратор", а саме незастосування при такому розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнта Км2 з максимальним значенням 0,306, а також протиправне застосування коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки за минулі роки;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м.Житомирі при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:06:029:0016 застосувати коефіцієнт Км2 з максимальним значенням 0,306, передбачений п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015, а також застосувати коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2016 рік в розмірі 1,060.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на виконання листа Житомирської міської ради № 12/2311 від 20.05.2021 про необхідність укладання договору оренди, 13.07.2021, Публічне акціонерне товариство "Вібросепаратор" звернулося до Центру з надання адміністративних послуг із заявою про видачу витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Однак, в отриманому витягу зазначено коефіцієнт Км2 - 1,525, а коефіцієнти індексації нормативно грошової оцінки - 1,249; 1,433 та 1,060, в той час, коли рішенням Житомирської міської ради затверджені обмеження застосування коефіцієнту Км2 максимальним значенням 0,306.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на 47 сесії 6 скликання Житомирської міської ради 10.06.2015 прийнято рішення №931 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомир" (далі - рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015).

Згідно із п.1 та п.2 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м.Житомира та середню базову вартість одного квадратного метра земель у місті Житомирі 249 грн 80 коп. Пунктом 3 введено в дію нові розміри плати за землю для всіх суб`єктів господарювання та громадян з 01.01.2016.

Відповідно до п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 умовою введення в дію нових розмірів плати за землю є обмеження значення коефіцієнтів, які застосовуються при розрахунку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок в м.Житомирі, а саме:

- обмежено застосування коефіцієнту Км2 максимальним значенням 0,306;

- обмежено застосування загального коефіцієнту Км3, що є добутком значень локальних факторів, у діапазоні від 0,5 до 1, при цьому "1" - це максимальне значення коефіцієнту, яке може застосовуватися при розрахунку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок м. Житомира.

У п.6 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 зазначено, що користувачам та власникам земельних ділянок, незалежно від форм власності та підпорядкування необхідно отримати витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Житомира для перерахунку розміру плати за землю та при подачі усіх видів звітності застосовувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розмір якої визначений з 01.01.2016.

Пунктом 10 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 покладено обов"язок на управління Держземагенства у Житомирському районі Житомирської області забезпечити оформлення та видачу витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира користувачам або власникам земельних ділянок.

Позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, у якій просив надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:06:029:0016.

Відповідно до отриманого витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 1810136600:06:029:0016, яка розташована у м.Житомирі по вул.Параджанова,93, при розрахунку нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки застосовано значення коефіцієнта Км2 у розмірі 1,525, а коефіцієнт індексації грошової оцінки 1,249 х 1,433 х 1,060=1,897.

Позивач, вважаючи що відповідачем протиправно при наданні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 1810136600:06:029:0016, яка розташована у м.Житомирі по вул.Параджанова,93, не застосовано положення п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомир", звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач у даній справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки правомірність застосування конкретного коефіцієнта (Км2 чи індексації) перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом. На думку суду, належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку. При цьому суд послався на практику Верховного Суду, відображену у справах справах №817/1783/17 (постанова від 28.07.2020), №817/1793/17 (постанова від 10.09.2020), №817/1814/17 (постанова від 17.10.2019).

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

24 листопада 2021 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду виніс Постанову по справі № 817/1780/17. Зокрема, у пунктах 45 та 46 вказаної Постанови зазначено: судова палата дійшла висновку, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №817/1819/17, від 17.10.1019 у справі № 817/1814/17, від 28.07.2020 у справі № 817/1783/17, від 10.09.2020 у справі № 817/1793/17, від 04.02.2021 у справі № 817/1809/17, від 15.06.2021 у справі № 817/1802/17, від 15.07.2021 у справі № 817/1800/17.

Вказані обставини не були враховані судом першої інстанції, що призвело до ухвалення помилкового рішення.

Щодо суті спору колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оцінку землі" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно із ст.5, 13 зазначеного Закону, ст.201 Земельного Кодексу України обов`язкова нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 (із змінами) затверджена Методика грошової оцінки земель населених пунктів. Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Механізм визначення нормативної грошової оцінки земель врегульований Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України та продовольства України, від 25.11.2016 №489.

Згідно пункту 1.3 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Відповідно до розділу "II Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів" Порядку передбачено, що Коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою :Км = Км1 х Км2 х Км3,

де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення;

Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони);

Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Отже, суд зазначає, що при визначенні нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту, враховуються, окрім інших, відповідні показники коефіцієнту Км2 (коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів) та коефіцієнту Км3 (коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території).

При цьому, Таблиця 1.6 до вказаного Порядку містить Граничні (максимальні і мінімальні) значення коефіцієнтів, які враховують ступінь містобудівної цінності території в межах населених пунктів (Км2). В даній таблиці прямо зазначено, що для населених пунктів з чисельністю населення від 250 до 500 (тис. чол.), до яких загально відомо відноситься місто Житомир, максимальні значення коефіцієнту Км2 визначено в межах 3,0 - 3,5, а мінімальне значення цього ж коефіцієнту Км2 визначено 0,30.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.20 Закону України "Про оцінку земель", за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частиною 1 ст.23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Разом із тим, ч.3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Як встановлено судом, рішенням Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 при розрахунку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок в м.Житомирі обмежено застосування цього коефіцієнту Км2 максимальним значенням 0,306 (підпункт 4.1 пункту 4). Затверджено середню базову вартість одного квадратного метра земель у м.Житомирі 249 грн.80 коп. (п.2). Введено в дію нові розміри плати за землю для всіх суб`єктів господарювання та громадян з 01.01.2016 (п.3 рішення)

Одночасно п.10 цього рішення відповідача зобов`язано забезпечити оформлення та видачу заявникам відповідних витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Житомира.

Проте, згідно з Витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 21.07.2021 № 829 при розрахунку нормативно-грошової вартості земельної ділянки з кадастровим номером 1810136600:06:029:0016, відповідачем застосовано значення Км2 у розмірі 1,525, коефіцієнт індексації 1,249*1,433*1,060=1,897.

Таким чином, відповідачем не враховано обмеження в застосування коефіцієнта Км2, що встановлене п.4 Рішенням Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 року, що суперечить ч.1 ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Крім того, з наданого витягу вбачається, що при застосуванні середньої базової вартості одного квадратного метра в розмірі 249.80 грн., яка введена в дію з 01.01.2016 одночасно застосовано коефіцієнти індексації за попередні роки, а саме: 1,249 (за 2014 рік) та 1,433 (за 2015) та 1,060 (за 2016).

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (абзац 5 пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).

Інформація про коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель розміщена на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за електронною адресою: http://land.gov.ua.

Так, коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: за 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433, 2016 рік - 1,06.

При цьому, у пункті 3 рішення Житомирської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки" від 10.06.2015 введено в дію нові розміри плати за землю для всіх суб`єктів господарювання та громадян з 01.01.2016 (п.3 рішення). Крім того, у п.6 рішення вказано: "Користувачам та власникам земельних ділянок, незалежно від форми власності та підпорядкування, отримати витяг з технічної документації нормативної грошової оцінки земель м.Житомира для перерахунку розміру плати за землю та при подачі усіх видів звітності застосовувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розмір якої визначений з 01.01.2016 ".

Разом з тим, суд зазначає, що застосування відповідачем індексу 2014 та 2015 року є безпідставним, оскільки цей індекс характеризує зростання цін та відповідне зменшення вартості земель за попередньою, чинною на момент затвердження нормативною грошовою оцінкою. Доказів правомірності проведення індексації нормативної грошової оцінки із застосуванням індексів споживчих цін 2014-2015 року відповідачем не подано.

Використання при проведенні індексації нормативної грошової оцінки кумулятивного методу за 2014-2015 роки, що передували даті введення в дію рішення органу місцевого самоврядування про затвердження нормативної грошової оцінки земель, не відповідає вимогам Податкового кодексу України та Закону України "Про оцінку земель".

За вказаних обставин, виходячи з положень абзацу 5 пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, відповідно до яких коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, суд вважає протиправними дії відповідача із застосування при визначенні коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки показників індексів споживчих цін за 2014 та 2015 роки, що передували даті набрання чинності рішенням Житомирської міської ради як таких, що вчинено без урахування дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Саме ці критерії є визначальними при перевірці на правомірність рішень та дій органів державної влади, що визначено ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно із ч.1 ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином, рішення 47 сесії 6 скликання Житомирської міської ради №931 від 10.02.2015 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Житомира та введення в дію нових розмірів плати за земельні ділянки у м.Житомирі" в силу наведених положень є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, а також підприємствами, установами і організаціями.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що невиконання відповідачем п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 року суперечить вимогам законодавства, а тому такі дії слід визнати незаконними.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України виявлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності слугує підставою для задоволення адміністративного позову за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

В ході розгляду справи знайшов своє підтвердження факт порушення прав позивача з боку відповідача, при цьому останнім протилежного суду не доведено.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

За правилами ч.ч.3-4 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Аналіз наведених норм доводить, що законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки.

Отже суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

З огляду на встановлену судом незаконність дій Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі щодо неврахування п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 при наданні витягу із нормативної грошової оцінки земельної ділянки ПАТ "Вібросепаратор", з метою виконання завдання правосуддя - забезпечення ефективного поновлення та захисту порушеного права, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та в місті Житомирі при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер1810136600:06:029:0016застосувати коефіцієнт Км2 з максимальним значенням 0,306, передбачений п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015, а також застосувати коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2016 рік в розмірі 1,060.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Оскільки Міськрайонне управління Держгеокадастру у Житомирському районі та м.Житомирі є структурним підрозділом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та не є юридичною особою, понесені позивачем судові витрати у розмірі 5675,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Вібросепаратор" задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі щодо неврахування п.4 рішення Житомирської міської ради № 931 від 10.06.2015 при наданні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер1810136600:06:029:0016№ 829 від 20.07.2021 Приватному акціонерному товариству "Вібросепаратор", а саме незастосування при такому розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнта Км2 з максимальним значенням 0,306, а також протиправне застосування коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки за минулі роки;

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в особі Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер1810136600:06:029:0016застосувати коефіцієнт Км2 з максимальним значенням 0,306, передбачений п.4 рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015, а також застосувати коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2016 рік в розмірі 1,060.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул.Довженка,45, м.Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 39765513) на користь Публічного акціонерного товариства "Вібросепаратор" (вул.Сергія Параджанова,93, м.Житомир,10001, код ЄДРПОУ 13568038) понесені судові витрати у вигляді 5675,00 грн. (п"ять тисяч шістсот сімдесят п"ять гривень) судового збору.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.