КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 листопада 2021 року м. Київ № 320/7992/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Ольшаницького психоневрологічного інтернату про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,
в с т а н о в и в:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ольшаницького психоневрологічного інтернату (далі - відповідач), в якому позивач просив суд застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) адміністративної будівлі, будівлі тваринницької ферми, матеріального складу, авто гаража та будівлі банно-прачечної Ольшаницького психоневрологічного інтернату шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаних об`єктів до повного усунення порушень зазначених в акті від 26.03.2021 № 44.
У якості підстави позову позивач зазначив, що відповідачем не дотримано нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки під час роботи адміністративної будівлі, будівлі тваринницької ферми, матеріального складу, авто гаража та будівлі банно-прачечної Ольшаницького психоневрологічного інтернату.
Ухвалою суду від 12.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, за результатом вивчення змісту якого судом установлено, що відповідач позов не визнав, у задоволенні позовних вимог просив відмовити. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що перевірка, за результатами якої був складений акт від 26.03.2021 № 44 була ініційована самим відповідачем. Також вказує, що у період з 02.02.2021 (дата попередньої перевірки) по 25.03.2021 було усунуто три із шести порушень, зазначених в акті перевірки від 02.02.2021 № 5. Відповідач зазначає, що з метою вчасного виконання усунутих недоліків ним було направлено лист № 112 від 01.04.2021 директору Департаменту соціального захисту населення Київської області, в якому викладено зазначені результати перевірки по акту № 44 від 26.03.2021 та висловлено прохання посприяти у виділенні додаткового фінансування на здійснення заходів з техногенної та пожежної безпеки на 2021 рік. Відповідь на лист отримано не було. Враховуючи такі обставини, відповідач не в змозі усунути виявлені недоліки через відсутність виділення додаткових кошторисних призначень за даним видом видатків.
Ухвалою суду від 07.09.2021 у позивача витребувано письмові пояснення з документально підтверджуючими доказами підстав не звернення до суду за результатами попередніх перевірок, а саме за період: з 21.10.2019 по 01.11.2019, за результатами якого було складено акт перевірки від 01.11.2019 № 220; за період з 01.02.2021 по 02.02.2021, за результатами якого було складено акт перевірки від 02.02.2021 № 5; належним чином засвідчені копії у придатному для читання вигляді копій усіх матеріалів попередніх перевірок за період: з 21.10.2019 по 01.11.2019, за результатами якого було складено акт перевірки від 01.11.2019 № 220; за період з 01.02.2021 по 02.02.2021, за результатами якого було складено Акт перевірки від 02.02.2021 № 5.
14.09.2021 витребувані докази надійшли на адресу суду.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
На підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 237 від 03.03.2021, відповідно до статей 47, 64-67 Кодексу цивільного захисту України, статей 4, 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та звернення Ольшаницького психоневрологічного інтернату від 03.02.2021 № 45, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 15.03.2021 № 1704 з 25.03.2021 по 26.03.2021 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За результатами перевірки складено акт перевірки від 26.03.2021 № 44.
Актом перевірки зафіксовані такі порушення вимог законодавства: пункт 2.5 абзац перший глави ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, пункт 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України.
На підставі частини першої статті 68 Кодексу цивільного захисту України та статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у зв`язку з виявленням вказаних порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді часткового зупинення експлуатації вказаних об`єктів, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877).
Частиною першою статті 1 Закону № 877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону № 877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VІ.
Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).
Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Із системного налізу вищенаведених норм законодавства слідує, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Суд констатує, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
З матеріалів справи вбачається, що ще в акті планової перевірки від 01.11.2019 № 220, окрім інших 21 порушення вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, були зафіксовані і порушення пункту 2.5 абзацу першого глави ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, пункту 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України.
06.11.2019 було винесено припис № 137 і встановлено терміни усунення виявлених під час перевірки порушень - до 10.12.2019.
У період з 01.02.2021 по 02.02.2021 проведено позапланову перевірку відповідача, за результатами якого складено акт перевірки від 02.02.2021 № 5. В акті зафіксовано 6 порушень вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, у тому числі і порушення пункту 2.5 абзацу першого глави ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, пункту 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України.
У зв`язку з тим, що лишись не виконані порушення капітального характеру у Рокитнянського районного сектору були наміри направити матеріали до Головного управління ДСНС у Київській області для передачі справи до адміністративного суду для застосування заходів реагування.
Листом від 03.02.2021 № 45 (вх. № 76 від 03.02.2021) відповідач повідомив позивача, що погоджується з виявленими порушеннями та гарантує їх усунути у вказані в листі терміни (до 02.03.2021).
Відповідач також просив, після закінчення термінів на усунення недоліків, провести повторну перевірку у період з 25.03.2021 по 26.03.2021.
У подальшому, як зазначалось вище, з 25.03.2021 по 26.03.2021 позивачем було проведено позапланову перевірку відповідача на предмет усунення попередніх порушень.
В акті від 26.03.2021 № 44 зафіксовано, що не усунутими залишись 3 порушення вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме пункту 2.5 абзацу першого глави ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, пункту 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України.
Листом від 02.04.2021 № 115 відповідач повідомив, що виявлені порушення пунктів 1.2 та 2.5 Правил пожежної безпеки в Україні будуть усунуті у ІІ кварталі 2021 року, а пункт 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - у квітні 2021 року.
Відповідно до частини першої статті 51 та частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
Відповідно до частини п`ятої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, обов`язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.
Згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Стосовно виявлених під час перевірки порушень, суд зазначає таке.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - Правила № 1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).
Вимоги цих Правил не поширюються на підземні споруди промислового призначення; метрополітени (крім об`єктів комерційного, торговельного та соціально-побутового призначення); тунелі; об`єкти виробництва, зберігання та утилізації вибухових і радіоактивних речовин й засобів підривань; морські та річкові споруди, що знаходяться на плаву; нафто-, газо-, продуктопроводи; лісові масиви.
Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил № 1417 передбачено, що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .
Стосовно встановленого порушення відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил № 1417 - приміщення та споруди установи (матеріальний склад, авто гаражі, банно-прачечна) не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .
Відповідачем доказів усунення виявленого порушення не надано.
Пунктом 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил № 1417 передбачено, що у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують I групу вогнезахисної ефективності
Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.
Стосовно встановленого порушення відповідно до пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил № 1417 - дерев`яні елементи горищних покриттів адмінбудівлі, тваринницької ферми установи (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.
Відповідачем доказів усунення виявленого порушення не надано.
Пунктом 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту.
Положеннями пунктів 6.1-6.4 розділу 6 наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 16.12.2002 № 330, яким затверджено Інструкцію з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту, врегульовані: загальні вимоги зберігання засобів РХЗ; особливості зберігання засобів індивідуального захисту від бойових отруйних речовин, промислових засобів захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин, засобів захисту шкіри і респіраторів; особливості зберігання приладів радіаційної розвідки і дозиметричного контролю, військових та спеціальних приладів хімічної розвідки, засобів індикації та особливості зберігання джерел живлення.
Стосовно встановлених порушень відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - працівників об`єкту не забезпечено засобами індивідуального захисту.
Суд звертає увагу, що відповідачем надано копію договору поставки від 29.07.2021 № 88, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Ольшаницьким психоневрологічним інтернатом на поставку товару код ДК ЄЗС 021 2015-35110000-8 протипожежне, рятувальне та захисне обладнання (респіратор, респіратор Trayal РМ-1).
Відповідно до пошуку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням ФОП ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , а не адреса, яка вказана у договорі поставки № 88 - Черкаська область, місто Золотоноша, вулиця Київська 15А. Доказів оплати за вказаний товар також не надано.
Відповідно до частини 5 статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Суд також зважає на те, що хоча суд і не позбавлений самостійно встановлювати обставини на підставі наданих суду доказів фактичного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, в даному випадку саме позивач повинен констатувати усунення відповідачем порушень пункту 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України.
У зв`язку з наведеним, наданий договір поставки не є належним доказом усунення виявлених порушень.
З урахуванням викладеного, у сукупності встановлених обставин щодо виявлених та не усунутих на день розгляду справи порушень, суд зазначає, що такі порушення можуть призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей в будівлі. Може призвести до руйнування споруд та устаткувань, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі. Зазначене призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Порушення можуть не дати людям можливість покинути небезпечне місце та не створить необхідні умови бачення та орієнтацію на шляхах евакуації і унеможливить пошук засобів безпеки та пожежогасіння, унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Приміщення не обладнані, зокрема, системами протипожежного захисту, що призведе до пізнього виявлення пожежі, у зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, а продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень, що може призвести до отруєння людей, які перебуватимуть в ньому, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.
Відсутність вогнезахисного обробляння призводить до зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції. Вогнезахисне обробляння, зокрема, дерев`яних елементів дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організацій гасіння пожежі.
Крім того, суд зазначає, що чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування, не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян. Відсутність коштів на усунення виявлених порушень не може бути підставою для не вжиття заходів реагування з метою усунення порушень вимог законодавства, які створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.03.2020 у справі № 520/6694/19.
Матеріали справи також не містить доказів, які б свідчили про порушення позивачем процедури проведення перевірки.
Той факт, що рапорт начальника Рокитнянського РС ГУ ДСНС України у Київській області був складений за результатами попередньої перевірки (від 02.02.2021), а позивач звернувся до суду після проведення позапланової перевірки, за результатами якої складено акт від 26.03.2021 № 44, не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно зі статтею 27 Конституції України, обов`язок держави - захищати життя людини.
Станом на час розгляду справи відповідачем не було надано суду документальних доказів усунення всіх порушень, які були виявлені в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, мають системний та триваючий характер і фактично не усунуті відповідачем у повному обсязі.
Суд уважає, що виявлені порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволять у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведуть до стрімкого розвитку та можуть потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей.
Суд також звертає увагу, що наведені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
Таким чином, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
На підставі викладеного, ураховуючи, що відповідач не усунув у повному обсязі порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд доходить висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) адміністративної будівлі, будівлі тваринницької ферми, матеріального складу, авто гаража та будівлі банно-прачечної Ольшаницького психоневрологічного інтернату шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаних об`єктів до повного усунення порушень зазначених в акті від 26.03.2021 № 44.
Суд зазначає, що такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю та здоров`ю населення.
При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Відновлення діяльності після її зупинення рішенням суду в силу вимог частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V можливе з моменту отримання позивачем - органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18, від 05.02.2020 у справі № 160/1739/19, від 28.10.2020 у справі № 560/639/19, від 09.11.2020 у справі № 160/10997/19.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (код ЄДРПОУ: 38537963; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 8) задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) адміністративної будівлі, будівлі тваринницької ферми, матеріального складу, авто гаража та будівлі банно-прачечної Ольшаницького психоневрологічного інтернату (код ЄДРПОУ 03188866), за адресою: Київська обл., Рокитнянський район, с. Ольшаниця, вул. Лісова, буд. 8-А) шляхом зобов`язання Ольшаницький психоневрологічний інтернат повністю зупинити експлуатацію вказаних об`єктів до повного усунення порушень зазначених в акті від 26.03.2021 № 44.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2021 |
Оприлюднено | 01.12.2021 |
Номер документу | 101489339 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Шевченко А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні