Постанова

від 30.11.2021 по справі 420/10952/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/10952/20 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року (суддя Кравченко М.М., м. Одеса, повний текст рішення складений 12.01.2021 ) по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Мегаоптторг 2017" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

20 жовтня 2020 року ПП "Мегаоптторг 2017" звернулося до суду з адміністративним позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0088335104 від 29.05.2020 року, яким ПП "Мегаоптторг 2017" за порушення пункту 187.1 статті 187, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пунктів 201.10, 201.14, 201.15 статті 201 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальній сумі 353 523,00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 282 822,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 70 701,00 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року позов підприємства задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 29.05.2020 року №0088335104. Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 303,00 грн. та на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову підприємства.

Обґрунтовуючи скаргу контролюючий орган стверджує, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є законним та не підлягає скасуванню, оскільки проведеною перевіркою встановлено заниження позивачем податкових зобов`язань у декларації з ПДВ за лютий 2020 року на суму податку на додану вартість 282 822,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість на 282 822,00 грн.

Також, на думку апелянта, позивач не надав суду жодного доказу у розумінні статті 134 КАС України щодо складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги адвоката.

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 304 КАС України не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство "Мегаоптторг 2017" зареєстроване та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області як платник податків.

13 березня 2020 року ПП "Мегаоптторг 2017" отримало повідомлення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкових накладних, виписаних підприємством на ТОВ "Ліга-50": №2 від 21.02.2020 року на загальну суму 407 668,80 грн., з них ПДВ - 67 944,80 грн.; №1 від 26.02.2020 року на загальну суму 143 661,60 грн., з них ПДВ - 23 943,60 грн.; №1 від 27.02.2020 року на загальну суму 381 866,40 грн., з них ПДВ - 63 644,40 грн.; №2 від 27.02.2020 року на загальну суму 381 866,40 грн., з них ПДВ - 63 644,40 грн.; №1 від 28.02.2020 року на загальну суму 381 866,40 грн., з них ПДВ - 63 644,40 грн. (а.с. 31-40).

19 березня 2020 року ПП "Мегаоптторг 2017" подало Декларацію з ПДВ за лютий 2020 року, разом до якої також надало до податкового органу доповнення до такої декларації у вигляді листа №9 від 19.03.2020 року.

В даному листі ПП "Мегаоптторг 2017" повідомило ГУ ДПС в Одеській області про невідображення в податковій декларації з ПДВ за лютий 2020 року обсягів постачання та сум ПДВ, податкових накладних: 21.02.2020 року була виписана на ТОВ "Ліга-50" (ЄДРПОУ: 32165920) податкова накладна №2 від 21.02.2020 року на загальну суму 407 668,80 грн., з них ПДВ - 67 944,80 грн.; 26.02.2020 року була виписана на ТОВ "Ліга-50" (ЄДРПОУ: 32165920) податкова накладна №1 від 26.02.2020 року на загальну суму 143 661,60 грн., з них ПДВ - 23 943,60 грн.; 27.02.2020 року була виписана на ТОВ "Ліга-50" (ЄДРПОУ: 32165920) податкова накладна №1 від 27.02.2020 року на загальну суму 381 866,40 грн., з них ПДВ - 63 644,40 грн.; 27.02.2020 року була виписана на ТОВ "Ліга-50" (ЄДРПОУ: 32165920) податкова накладна №2 від 27.02.2020 року на загальну суму 381 866,40 грн., з них ПДВ - 63 644,40 грн.; 28.02.2020 року була виписана на ТОВ "Ліга-50" (ЄДРПОУ: 32165920) податкова накладна №1 від 28.02.2020 року на загальну суму 381 866,40 грн., з них ПДВ - 63 644,40 грн. Зазначені податкові накладні були виписані помилково, оскільки ані факту відвантаження товарів на адресу ТОВ "Ліга-50", ані факту отримання попередньої оплати від цього підприємства за товари або послуги на такі суми не було.

23 березня 2020 року ГУ ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП "Мегаоптторг 2017" за лютий 2020 року, за результатами якої складено акт №2266/15-32-51-04/41012819.

За висновками даного акту виявлено порушення підприємством вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 року №21, та пункту 200.2 статті 200 ПК України, в наслідок чого занижено значення рядка 18 (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету) декларації з ПДВ за лютий 2020 року на суму ПДВ 282 822 грн. Відповідальність платника передбачена пункту 123.1 статті 123 ПК України.

Такі висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що ПП "Мегаоптторг 2017" не відобразило суми ПДВ по податковим накладним у складі податкових зобов`язань за лютий 2020 року, що призвело до заниження значення рядка 9 (усього податкових зобов`язань) на суму ПДВ 282 822 грн. та заниження значення рядка 18 (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) декларації з ПДВ за лютий 2020 року на суму ПДВ 282 822 грн.

На підставі зазначеного акту №2266/15-32-51-04/41012819 від 23.03.2020 року ГУ ДПС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення №0088335104 від 29.05.2020 року, яким ПП "Мегаоптторг 2017" за порушення пункту 187.1 статті 187, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пунктів 201.10, 201.14, 201.15 статті 201 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальній сумі 353 523,00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 282 822,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 70 701,00 грн.

9 липня 2020 року контролюючим органом було сформовано податкову вимогу №238613-51, якою повідомило ПП "Мегаоптторг 2017" про наявність податкового боргу у розмірі 355 010,72 грн. (основний платіж 282 822,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штраф) 70 701,00 грн., пеня 1 487,72 грн.).

Зазначені податкове повідомлення-рішення та вимога були оскаржені підприємством в адміністративному порядку до ДПС України.

Листом №26499/6/99-00-13-05-06 від 28.08.2020 ДПС України повідомило про задоволення скарги в частині податкової вимоги: податкова вимога №238613-51 від 09.07.2020 була скасована.

Проте листом №28960/6/99-00-06-02-01-06 від 29.09.2020 ДПС України залишила без задоволення скаргу підприємства в частині податкового повідомлення-рішення №088335104 від 29.05.2020, а саме рішення - без змін.

Зазначені обставини зумовили ПП "Мегаоптторг 2017" звернутися до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позов ПП "Мегаоптторг 2017" та скасовуючи оспорюване податкове повідомлення-рішення №0088335104 від 29.05.2020 року суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами порушення підприємством вимог податкового законодавства.

Рішення суду мотивовано тим, що в даному випадку відсутній об`єкт оподаткування, адже податкове зобов`язання не виникло, тому і підстав відображати у декларації даних, зазначених в помилкових податкових накладних, також відсутні, а відображення в декларації обсягів постачання за ними за таких обставин не відповідатиме нормам податкового законодавства. Також, суд першої інстанції вважав за можливе присудити на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу по цій справі в сумі 2 000,00 грн., що є пропорційним до предмета спору та складності справи.

Надаючи правову оцінку законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За змістом пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Як встановлено в підпункті 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

В статті 1 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" закріплено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже зміст наведених норм свідчить про те, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами, адже останні, в свою чергу, є підставою для бухгалтерського обліку й фіксують дані лише про фактично здійснені господарські операції.

До податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період.

У податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані про обсяги фактично здійснених операцій у відповідності з даними первинних документів і бухгалтерського обліку, тобто дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Помилково ж подана та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна зі статусом "реєстрацію зупинено" за операціями, які фактично здійснені не були, дані про які не внесено до податкового обліку платника податків та не підтверджено первинними документами, не є підставою для внесення інформації за такою податковою накладною до податкової декларації.

При цьому, можливості подати документи, щоб відкликати чи скасувати заблоковані помилкові податкові накладні, податкове законодавство не передбачає.

Таким чином платник податків не зобов`язаний включати до податкової декларації з ПДВ податкові зобов`язання за заблокованою (статус "реєстрацію зупинено") в ЄРПН помилково складеною податковою накладною, оскільки дані податкової звітності мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника податку, а враховуючи, що податкова накладна складена помилково на операцію, яка фактично не відбулась та не підтверджена первинними документами, що встановлено судами та не було спростовано контролюючим органом, то відповідно і податкові зобов`язання за такою операцією у позивача фактично не виникали і не повинні бути включені до податкової звітності.

Правову позицію в подібних правовідносинах викладено в постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі №820/5980/17 та від 11 вересня 2018 року у справі №820/6615/17.

З урахуванням наведеног, колегія суддів вважає, що податковий орган дійшов помилкового висновку про протиправність дій позивача щодо невідображення у податковій декларації за лютий 2020 року податкового зобов`язання з ПДВ, визначеного на підставі помилково поданих податкових накладних, реєстрація яких була зупинена.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ПП "Мегаоптторг 2017".

Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів звертає увагу на таке.

Згідно з статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження обґрунтованості понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 10 000,00 грн. до суду першої інстанції позивачем було надано: договір про надання правової допомоги, додаткові угоди, розрахунок, ордер адвоката, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з розрахунком за договором про надання правової допомоги про надані адвокатом послуги, їх обсяг та витрачений час: попереднє опрацювання (аналіз) матеріалів 2 год. 4 000,00 грн., опрацювання законодавчої бази та судової практики, що регулюють спірні правовідносини, 1,5 год. 3 000,00 грн., формування правової позиції у формі консультацій та роз`яснень адвоката клієнту 1,5 год. 2 000,00 грн., підготовка процесуальних документів по справі (позовна заява, клопотання про приєднання доказів витрат на правову допомогу адвоката до матеріалів справи) 2 год. 3 000,00 грн., всього 10 000,00 грн.

Враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для позивача, колегія суддів не може погодитися з доводами апелянта, що стягнути судом витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн. не є співмірними та такими, що не підтверджені відповідними доказами таких витрат.

Щодо доводів апелянта про ненадання доказів відображення адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, в Книзі обліку доходів та витрат, то у ході розгляду справи їм надано правильну правову оцінку як таким, що не вказують про відсутність підстав для стягнення витрат.

Згідно з висновками Верховного Суду у постановах від 1 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17, від 1 жовтня 2019 року у справі №815/1479/18, від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20 предметом спірних правовідносин є фактичне понесення витрат на правову допомогу та їх відшкодування відповідною стороною у справі. Облік отриманих доходів адвокатом та в подальшому його оподаткування не є предметом спору та не повинно перевірятися при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.

Варто зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу.

Резюмуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ГУДПС не містить належних, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та розподілу судових витрат, чи давали підстави вважати інакше. Суд першої інстанції правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя І.П.Косцова

Суддя Ю.В.Осіпов