Постанова

від 02.11.2021 по справі 640/13967/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13967/19 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Чаку Є.В.,

за участю секретаря Бринюк Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного закладу вищої освіти "Київський міжнародний університет" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом приватного вищого навчального закладу "Київський міжнародний університет" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування припису, постанови та наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Приватний заклад вищої освіти Київський міжнародний університет звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив визнати протиправними і скасувати:

- припис від 05.07.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт;

- припис від 05.07.2019 про усунення правопорушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- постанову від 16.07.2019 №62/19/073-6310 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 180 630,00 грн.;

- наказ від 15.07.2019 №156 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що вказаний у оскаржуваному рішенні висновок про те, що має місце будівництво нового будинку, а не реконструкція через відокремлення частини фундаменту деформаційним швом є неправильним застосуванням судом норм матеріального права.

При цьому, вказує, що відповідно до проектної документації наявний фундамент буде збережено, шляхом добудови до нього буде змінено його геометричні розміри, що спростовує твердження суду першої інстанції про те, що інформація про використання існуючого фундаменту чи часткове використання існуючого фундаменту для будівництва в проекті відсутня.

Крім того, апелянт зазначає, що твердження про порушення позивачем цільового використання земельної ділянки є наслідком невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до договору оренди земельної ділянки від 07.10.2005, укладеного між Київською міською радою та ПВНЗ Київський міжнародний університет на підставі рішення Київської міської ради, позивач отримав в оренду на 10 років земельну ділянку розміром 67766 кв.м з кадастровим номером 8000000000:75:211:0015 та з цільовим призначенням - для реконструкції з поширення будівлі університету з подальшою експлуатацією та обслуговуванням за адресою на вул. Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 у справі №910/13060/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017, визнано поновленим на 10 (десять) років договір оренди земельної ділянки від 07.10.2005 площею 0,6766 га за адресою вул. Верховинна, 80-Б, м. Київ, кадастровий номер 8000000000:75:211:0015 та визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 07.10.2005 на тих самих умовах, які передбачені договором, у викладеній судом редакції. Постановою Верховного Суду від 06.12.2018 указані вище судові рішення залишені без змін.

Право оренди ПВНЗ Київський міжнародний університет на вищевказану земельну ділянку строком дії до 25.04.2027 з цільовим призначенням для реконструкції з розширенням будівлі університету з подальшою її експлуатацією зареєстроване Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, що підтверджується витягом від 09.01.2018 №110150041 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

На вказаній земельній ділянці розміщена будівля ПВНЗ Київський міжнародний університет , яку останнім вирішено реконструювати.

Згідно із завданням на проектування реконструкції, затвердженим ректором Київського міжнародного університету ОСОБА_1 15.12.2007, реконструкція передбачалася в одну чергу.

Додатком 1 до завдання на проектування реконструкції, затвердженого президентом Київського міжнародного університету Хачатуряном Х.В. 26.08.2013, визначено другу чергу реконструкції - зведення сімейного гуртожитку квартирного типу , із зазначенням номенклатури продукції - зведення багатоповерхової будівлі гуртожитку в комплексі з існуючою триповерховою адміністративно-побутовою будівлею університету .

За наслідками першої черги реконструкції об`єкту Реконструкція з розширенням будівлі Приватного вищого навчального закладу Київський міжнародний університет за адресою: 03179, місто Київ, Святошинський район, вул. Верховинна, 80-Б з подальшою її експлуатацією та обслуговування , Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві 27.06.2013 зареєстрованою декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №КВ143131780350.

У подальшому позивачем зареєстровано право власності на цей об`єкт, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 31.10.2014 індексний номер 28911354.

З метою здійснення другої черги реконструкції вищевказаного об`єкту позивач отримав в Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 31.03.2014 №3058/0/12/009-14.

На підставі вищевказаних містобудівних умов та обмежень, завдання на проектування реконструкції та додатку 1 до цього завдання позивачем розроблено проектну документацію Другої черги реконструкції з розширенням будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу по вул. Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва , яку затверджено наказом президента ПВНЗ Київський міжнародний університет Хачатуряном Х.В. від 18.07.2014 №43/1.

Позивач подав до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві декларацію про початок виконання будівельних робіт Друга черга реконструкції з розширенням будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу по вул. Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва , категорія складності ІІІ, яку Інспекцією зареєстровано 27.08.2014 №КВ 082142390522.

На підставі наказу Департаменту від 10.06.2019 №468 про призначення перевірки, наказу Департаменту від 02.07.2019 №505 про продовження на два робочі дні терміну перевірки, направлень на проведення перевірки від 10.06.2019 №б/н та від 02.07.2019 №б/н посадовою особою Департаменту у період з 11.06.2019 по 25.06.2019 та з 05.07.2019 по 08.07.2019 проведено позапланову перевірку щодо дотримання ПВНЗ Київський міжнародний університет вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності , будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва Друга черга з реконструкції будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу на вул. Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва .

Результати перевірки оформлені актом від 05.07.2019 №б/н, в якому зафіксовано порушення позивачем:

1) частини четвертої статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність та частини другої статті 24, частини четвертої статті 26, частини першої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

2) частину восьму статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (у редакції, яка діяла на час прийняття декларації).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено приписи від 05.07.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та припис від 05.07.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, якими з метою усунення порушення Проектантом передано замовнику будівництва проектну документацію, розроблену з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів, будівельних норм, стандартів і правил, а саме: проектну документацію розроблено на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку, а не реконструкцію гуртожитку на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети; проектом передбачено нове будівництво окремого будинку, а не реконструкцію гуртожитку, чим порушено вимоги п.3.21 ДБН 4.2.-3-2014 Склад та зміст проектної документації ( який був чинний на час розроблення проектної документації) та вимоги містобудівних умов та обмежень, що є порушенням частини четвертої статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність , частини 2 статті 24, частини четвертої статті 26, частини першої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , позивача зобов`язано відповідно:

- з 05.07.2019 зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті Друга черга з реконструкції будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу на вул. Верховинній, 80-б у Святошинському районі міста Києва до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- у термін до 05.08.2019 усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідно до вимог законодавства.

З огляду на зазначені порушення Департаментом щодо позивача також складено протокол від 05.07.2019 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким останнього повідомлено про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, призначений на 16.07.2019.

Листом від 08.07.2019 №073-5979 Департамент направив примірники вищевказаних акта перевірки, приписів та протоколу на адресу позивача рекомендованим поштовим відправленням Р-0104403942111, про що в цих документах міститься відповідна відмітка. Факт отримання цих документів позивач не заперечує.

За наслідками розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Департаментом прийнято постанову від 16.07.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою у зв`язку з порушенням позивачем частини другої статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність , частини другої статті 24, частини четвертої статті 26, частини першої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено на нього штраф у сумі 180 630,00 грн.

Водночас наказом Департаменту від 15.07.2019 №156 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт скасовано реєстрацію декларації від 27.08.2014 №КВ 082142390522 про початок виконання будівельних робіт Друга черга реконструкції з розширенням будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу по АДРЕСА_1 .

Вважаючи вказані рішення відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що проект Другої черги реконструкції з розширенням будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу по АДРЕСА_1 виконаний не на реконструкцію існуючого об`єкту, а на нове будівництва об`єкту містобудування на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, що є порушенням ним пункту 3.21 ДБН А.2.2-3-2014, частини другої статті 24, частини четвертої статті 26, частини першої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

При цьому, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 передбачали конкретне цільове призначення цієї земельної ділянки - для реконструкції з розширенням будівлі університету з подальшою її експлуатацією та обслуговування, а не для будівництва нового об`єкту містобудування, що свідчить про порушення цільового призначення земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 10 Закону України Про архітектурну діяльність від 20 травня 1999 року №687-XIV (далі - Закон №687-XIV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно з положеннями частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проєктувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року затверджено Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 533).

Пунктом 1 указаного Порядку закріплено, що цей порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (п.п.16-21 Порядку №553).

Виходячи із системного аналізу наведених правових положень можна дійти висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Як вбачається з апеляційної скарги, апелянт не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині законності проведення перевірки органом державного архітектурно-будівельного контролю, відтак, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, апелянт не погоджується з підставами відмови у задоволенні позовних вимог суду першої інстанції, а саме що мала місце не реконструкція, а нове будівництво; будівництво житлового будинку, а не гуртожиток; а також цільове призначення земельної ділянки не дозволяє здійснювати реконструкцію. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 9 Закону №687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

За правилами частини першої статті 31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

За змістом статті 1 Закону №687-XIV проект - це документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Відповідно до пункту 8 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів від 16.05.2011 № 45 (далі - Порядок № 45), назва об`єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування.

Статтею 23 Закону №687-XIV встановлено, що замовники на проектування і будівництво об`єктів архітектури мають право, зокрема, затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.

Наведене свідчить, що стадії виконання будівельних робіт на підставі зареєстрованої декларації передують стадії, зокрема, розроблення та затвердження проектної документації, яка має відповідати вимогам містобудівної документації та вихідних даних з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Отже, проект може вважатися юридично значимим документом, який має юридичну силу та створює правові наслідки, за умови його відповідності встановленим вимогам і лише у разі дотримання таких вимог проект може бути затверджений замовником.

Так, проектна документація Друга черга реконструкції з розширенням будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу на вул. Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва (далі - Проект) розроблена ПВНЗ Київський міжнародний університет під керівництвом ГАП С.Вірченко та затверджена наказом президента ПВНЗ Київський міжнародний університет ОСОБА_1 від 18.07.2014 №43/1.

Відповідно до п. 1.5.3 глави 1 розділу 2 том 1 Проекту, друга черга реконструкції передбачає зведення багатоповерхового будинку сімейного гуртожитку квартирного типу для викладачів, співробітників університету, аспірантів та студентів з напівпідземною автомобільною парківкою.

Згідно з пунктом 1.5.7 глави 1 розділу 2 том 1 Проекту, на ділянці по вул. Верховинна, 80-Б передбачено розміщення 18-ти поверхового будинку на 102 квартири, загальною площею 7558,12 м2 з вбудованими приміщеннями.

Главою 3 розділу 2 том 1 Проекту встановлюється, що запроектована будівля гуртожитку являє собою односекційний 18-ти поверховий будинок з напівпідземною автопарківкою на 42 машиномісця та вбудованими приміщення офісного та технічного призначення на рівнях 1-го та цокольного поверхів.

Главою 4 розділу 2 том 1 Проекту визначено Конструктивні рішення , відповідно до якої передбачено, зокрема, влаштування шпунтового огородження котловану глибиною 4.2-8.7 м вздовж вул. Верховинної та існуючої будівлі гуртожитку КиМУ. В об`ємно-планувальному рішенні Г-подібна в плані підземна частина паркінгу відокремлена від прямокутної в плані основної частини будівлі з підземним паркінгом по всій висоті деформаційним швом шириною 50 мм. Г-подібна в плані підземна частина паркінгу зведена на плитному фундаменті висотою 400мм з монолітного залізобетону. Бетон класу за міцністю В25, марки за морозостійкістю F50, марки за водонепроникністю W6. Робоча арматура виконана з арматури кл.А400С2, конструктивна арматура - з арматури класу А240. Прямокутна в плані основа частина будівлі з підземним паркінгом зведена на плитному фундаменті висотою 800 мм з монолітного бетону класу за міцністю В25, марки за морозостійкістю F50, марки за водонепроникністю W6. Робоча арматура виконана з арматури кл.А400С2, конструктивна арматура - з арматури класу А240. Під плитними фундаментами влаштовано пластовий дренаж з шару щебеню товщиною 300мм.

Крім того, Будгенпланом на період відривання котловану під гуртожиток сімейного типу і паркінг по вул. Верховинній, 80-б у Святошинському районі м. Києва, який був погоджений та затверджений ПВНЗ Київський міжнародний університет , передбачено роботи по відриванню котловану і вертикальної огорожі котловану з грунтоцементних паль, а саме виконати відривку І-го ярусу котловану (глибина - 1,5 м) на захватці №1, … виконати відривку ІІ-го ярусу котловану на захватці №2 (глибина - 1,5 м), … виконати вертикальне огорожу котловану з грунтоцементних армованих паль і анкерів згідно проекту, які повинні витримувати тиск від будівлі університету і грунту, … виконати відривку ІІ-го ярусу котловану (глибина - 3,35 м) на захватці №1,… виконати відривку ІІІ-го ярусу котловану (глибина -3,35 м) на захватках №1 та №2. В зв`язку з існуючим рельєфом площадку під відривання котловану поділити на дві захватки: ззахватка №1 - це частина площадки від будівлі університету, захватка №2 - це частина площадки від вул. Веховинної.

Відтак, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що проект на будівництво передбачає проведення будівельних робіт по відриванню котловану та влаштування нового фундаменту під будівництво будинку, що суперечить поняттю реконструкції як такої.

Разом з тим, в апеляційній скарзі позивач наголошує на тому, що реконструкція не передбачала будівельні роботи щодо наявного фундаменту, і відповідно до проектної документації наявний фундамент буде збережено, шляхом добудови до нього буде змінено його геометричні розміри.

У розрізі цього слід зазначити, що поняття реконструкції надано у ДБН А.2.2-3-2012 Склад та зміст проектної документації на будівництво , затверджених наказом Мінрегіонрозвитку України від 03 березня 2012 року № 98.

Так, у пункті 3.10 ДБН А.2.2-3-2012 визначено, що реконструкція - це перебудова введених експлуатацію в установленому порядку об`єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації для проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин.

При цьому, нове будівництво - це будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об`єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об`єктів незавершеного будівництва.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідно до проектної документації об`єкта позивачем фактично здійснюється будівництво нового об`єкту з фундаментом.

Таким чином, апеляційний суд дійшов до висновку, що заплановані будівельні роботи виходять за межі реконструкції та становлять нове будівництво автономної капітальної споруди, а саме 18-ти поверхового будинку з дворівневим паркінгом.

Щодо доводів апелянта про розроблення проекту Другої черги реконструкції з розширенням будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу по АДРЕСА_1 з дотриманням вимог щодо цільового призначення зазначеної земельної ділянки з посиланням на вказаний витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, колегія суддів оцінює критично з наступних підстав.

Відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Так, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 передбачали конкретне цільове призначення цієї земельної ділянки - для реконструкції з розширенням будівлі університету з подальшою її експлуатацією та обслуговування, а не для будівництва нового об`єкту містобудування.

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в ході позапланової перевірки відповідач обґрунтовано встановив порушення позивачем пункту 3.21 ДБН А.2.2-3-2014, частини другої статті 24, частини четвертої статті 26, частини першої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Таким чином, з огляду на вищевикладені порушення, апеляційний суд вважає, що відповідач в межах повноважень та на підставі закону обґрунтовано видав приписи від 05.07.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, та про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 2 вказаного Закону суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , визначено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (за текстом - Порядок № 244).

Згідно із п. 9 Порядку № 244, про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

За результатами розгляду справи посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу); 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.07.2019, а також повідомлення про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 16.07.2019 о 10 год.30 хв., було отримано позивачем 12.07.2019 року, про що свідчить копія зворотнього повідомлення (а.с. 183).

За результатами розгляду справи директором Департаменту з питань ДАБК міста Києва ВО КМР (КМДА) було винесено постанову від 16.07.2019 № 62/19/073-6310 про визнання ПЗВО Київський міжнародний університет винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч.1 ст. 2 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накласти штраф у сумі 180630 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що посадовими особами контролюючого органу під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю було правомірно застосовано відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, які мають значення для її вирішення, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Керуючись ст. ст. 242 - 244, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного закладу вищої освіти "Київський міжнародний університет"залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Суддя-доповідач: І.В. Федотов

Судді: Н.М. Єгорова

Є.В. Чаку

Повний текст постанови виготовлено 16.11.2021 року.