Рішення

від 08.02.2021 по справі 640/13967/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2021 року м. Київ № 640/13967/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомПриватного вищого навчального закладу "Київський міжнародний університет" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування припису, постанови та наказу

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Приватний вищий навчальний заклад Київський міжнародний університет з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив суд: визнати протиправними і скасувати: припис від 05.07.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт; припис від 05.07.2019 про усунення правопорушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; постанову від 16.07.2019 №62/19/073-6310 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 180 630,00 грн.; наказ від 15.07.2019 №156 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем на підставі невірних висновків про будівництво позивачем об`єкту містобудування відповідно до проектної документації, розробленої з порушенням вимог пункту 3.21 ДБН 4.2.-3-2014 Склад та зміст проектної документації , чинного на час розроблення проектної документації, та вимог містобудівних умов та обмежень, що є порушенням частини четвертої статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність , частини 2 статті 24, частини четвертої статті 26, частини першої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Проектна документація відповідає вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам і відповідно до неї здійснюється реконструкція об`єкту містобудування на земельній ділянці, яка в установленому порядку надана позивачу в користування і на якій розміщений об`єкт нерухомості, що знаходиться у його власності. Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки її цільовим призначенням є будівництво та обслуговування будівель закладів освіти.

Відповідачем уже проводилася позапланова перевірка позивача в листопаді 2015 року того ж об`єкту містобудування, за наслідками якої було щодо нього винесено припис по зупинення підготовчих та будівельних робіт, низку постанов про накладення штрафів та наказ про скасування реєстрації про початок виконання будівельних робіт, які в подальшому були визнані протиправними і скасовані постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2017 у справі №826/26126/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017.

У ході розгляду вказаної адміністративної справи була проведена судова будівельно-технічна експертиза, за результатами якої складено висновок експерта від 27.10.2016 №8630/16-43, який взято судом до уваги при вирішенні спору. З цим висновком погодився також відповідач.

Ні під час проведення перевірки в листопаді 2015 року, ні під час розгляду судом адміністративної справи №826/26126 Департамент своїх зауважень до проекту об`єкта містобудування в частині, що нібито цим проектом передбачено нове будівництво будівлі, а не реконструкцію гуртожитку, не висловив.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказав, що позивачем здійснюється будівництво об`єкту містобудування відповідно до проекту, розробленого з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів, будівельних норм, стандартів і правил, оскільки проектну документацію розроблено на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку, а не реконструкцію гуртожитку на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети; проектом передбачено нове будівництво окремого будинку, а не реконструкцію гуртожитку, чим порушено вимоги п.3.21 ДБН 4.2.-3-2014 Склад та зміст проектної документації , чинного на час розроблення проектної документації, та вимоги містобудівних умов та обмежень, що є порушенням частини четвертої статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність , частини 2 статті 24, частини четвертої статті 26, частини першої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Ознайомившись із матеріалами справи, суд встановив, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 07.10.2005, укладеного між Київською міською радою та ПВНЗ Київський міжнародний університет на підставі рішення Київської міської ради, позивач отримав в оренду на 10 років земельну ділянку розміром 67766 кв.м з кадастровим номером 8000000000:75:211:0015 та з цільовим призначенням - для реконструкції з поширення будівлі університету з подальшою експлуатацією та обслуговуванням за адресою на вул. Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 у справі №910/13060/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017, визнано поновленим на 10 (десять) років договір оренди земельної ділянки від 07.10.2005 площею 0,6766 га за адресою вул. Верховинна, 80-Б, м. Київ, кадастровий номер 8000000000:75:211:0015 та визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 07.10.2005 на тих самих умовах, які передбачені договором, у викладеній судом редакції. Постановою Верховного Суду від 06.12.2018 указані вище судові рішення залишені без змін.

Право оренди ПВНЗ Київський міжнародний університет на вищевказану земельну ділянку строком дії до 25.04.2027 з цільовим призначенням для реконструкції з розширенням будівлі університету з подальшою її експлуатацією зареєстроване Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, що підтверджується витягом від 09.01.2018 №110150041 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

На вказаній земельній ділянці розміщена будівля ПВНЗ Київський міжнародний університет , яку останнім вирішено реконструювати.

Згідно із завданням на проектування реконструкції, затвердженим ректором Київського міжнародного університету Хачатуряном Х.В. 15.12.2007, реконструкція передбачалася в одну чергу.

Додатком 1 до завдання на проектування реконструкції, затвердженого президентом Київського міжнародного університету Хачатуряном Х.В. 26.08.2013, визначено другу чергу реконструкції - зведення сімейного гуртожитку квартирного типу , із зазначенням номенклатури продукції - зведення багатоповерхової будівлі гуртожитку в комплексі з існуючою триповерховою адміністративно-побутовою будівлею університету .

За наслідками першої черги реконструкції об`єкту Реконструкція з розширенням будівлі Приватного вищого навчального закладу Київський міжнародний університет за адресою: 03179, місто Київ, Святошинський район, вул. Верховинна, 80-Б з подальшою її експлуатацією та обслуговування , Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві 27.06.2013 зареєстрованою декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №КВ143131780350.

У подальшому позивачем зареєстровано право власності на цей об`єкт, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 31.10.2014 індексний номер 28911354.

З метою здійснення другої черги реконструкції вищевказаного об`єкту позивач отримав в Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 31.03.2014 №3058/0/12/009-14.

На підставі вищевказаних містобудівних умов та обмежень, завдання на проектування реконструкції та додатку 1 до цього завдання позивачем розроблено проектну документацію Другої черги реконструкції з розширенням будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу по вул. Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва , яку затверджено наказом президента ПВНЗ Київський міжнародний університет Хачатуряном Х.В. від 18.07.2014 №43/1.

Як встановлено постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2017 у справі №826/26126/15 за позовом ПВНЗ Київський міжнародний університет до Департаменту про визнання протиправними та скасування рішень, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017, вказаний об`єкт містобудування є об`єктом ІІІ категорії складності (клас наслідків (відповідальності) СС2).

Позивач подав до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві декларацію про початок виконання будівельних робіт Друга черга реконструкції з розширенням будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу по вул. Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва , категорія складності ІІІ, яку Інспекцією зареєстровано 27.08.2014 №КВ 082142390522.

На підставі наказу Департаменту від 10.06.2019 №468 про призначення перевірки, наказу Департаменту від 02.07.2019 №505 про продовження на два робочі дні терміну перевірки, направлень на проведення перевірки від 10.06.2019 №б/н та від 02.07.2019 №б/н посадовою особою Департаменту у період з 11.06.2019 по 25.06.2019 та з 05.07.2019 по 08.07.2019 проведено позапланову перевірку щодо дотримання ПВНЗ Київський міжнародний університет вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності , будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва Друга черга з реконструкції будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу на вул. Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва .

Результати перевірки оформлені актом від 05.07.2019 №б/н, в якому зафіксовано порушення позивачем:

1) частини четвертої статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність та частини другої статті 24, частини четвертої статті 26, частини першої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Вказані порушення полягають в такому:

Земельна ділянка площею 0,0759 га (кадастровий номер 8 000 000 000:75:211:0015) на вул. Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва використовується ПВНЗ Київський міжнародний університет на підставі договору оренди земельної ділянки від 07.10.2005, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.10.2005 №75-6-00237 у книзі записів державної реєстрації договорів. Цільове призначення земельної ділянки - для реконструкції з розширенням будівлі університету з подальшою її експлуатацією та обслуговуванням.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки Друга черга з реконструкції будівлі університету видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.03.2014 №3058/0/12/009-14.

Проектна документація Друга черга з реконструкції будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу на вул. Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва розроблена ПВНЗ Київський міжнародний університет під керівництвом ГАП С.Вірченко та затверджена наказом президента ПВНЗ Київський міжнародний університет Хачатуряна Х.В. від 18.07.2014 №43/1.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві зареєструвала подану замовником будівництва ПВНЗ Київський міжнародний університет декларацію про початок виконання будівельних робіт Друга черга з реконструкції будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу на вул.Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва від 27.08.2014 №КВ 082142390522 категорія складності ІІІ.

Під час перевірки з виїздом на місце та наданими представником ПВНЗ Київський міжнародний університет Куцем І.В. документами встановлено, що додатком 1 до завдання на проектування реконструкції з розширенням будівлі університету по вул.Верховинній, 80-Б передбачено будівництво житлового будинку.

Згідно з проектною документацією Друга черга з реконструкції будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу на вул.Верховинній, 80-б у Святошинському районі міста Києва кількість квартир складає 102 шт. загальною площею 5309,95 кв.м; кількість мешканців будинку становить 205; фундамент Г-подібна в плані підземна частина паркінга відокремлена від прямокутної в плані основної частини будинку з підвальним паркінгом по всій висоті деформаційним швом.

Пунктом 3.21 ДБН А.2.2-32014 Склад та зміст проектної документації (який був чинним на час розроблення проектної документації) визначено, що реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Розробником проектної документації передано замовнику проектну документацію для виконання будівельних робіт на об`єкті Друга черга з реконструкції будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу на вул.Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва , розроблену з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів, будівельних норм, стандартів і правил, а саме:

- проектну документацію розроблено на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку, а не реконструкцію гуртожитку на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети;

- проектом передбачено нове будівництво окремого будинку, а не реконструкцію гуртожитку, чим порушено вимоги пункту 3.21 ДБН 4.2.-3-2014 Склад та зміст проектної документації ( який був чинний на час розроблення проектної документації) та вимоги містобудівних умов та обмежень, а саме:

- проектну документацію розроблено на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку, а не реконструкцію гуртожитку на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети;

- проектом передбачено нове будівництво окремого будинку, а не реконструкцію гуртожитку, чим порушено вимоги пункту 3.21 ДБН 4.2.-3-2014 Склад та зміст проектної документації ( який був чинний на час розроблення проектної документації) та вимоги містобудівних умов та обмежень ;

2) частину восьму статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (у редакції, яка діяла на час прийняття декларації), а саме:

Отже, замовником будівництва ПВНЗ Київський міжнародний університет наведено недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.08.2014 №КВ 082142390522 у частині належно затвердженої проектної документації, оскільки розроблена з порушенням законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів, будівельних норм, стандартів і правил.

На час проведення перевірки будівельні роботи не виконувались .

При цьому суд звертає увагу, що в указаній частині акту перевірки внаслідок технічної помилки відповідачем невірно вказано номер реєстрації подано позивачем декларації про початок будівельних робіт. Зокрема, замість №КВ 082142390522 помилково зазначено №КВ 0821423905221 .

На підставі указаного акту перевірки відповідачем винесено приписи від 05.07.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та припис від 05.07.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, якими з метою усунення порушення Проектантом передано замовнику будівництва проектну документацію, розроблену з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів, будівельних норм, стандартів і правил, а саме: проектну документацію розроблено на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку, а не реконструкцію гуртожитку на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети; проектом передбачено нове будівництво окремого будинку, а не реконструкцію гуртожитку, чим порушено вимоги п.3.21 ДБН 4.2.-3-2014 Склад та зміст проектної документації ( який був чинний на час розроблення проектної документації) та вимоги містобудівних умов та обмежень, що є порушенням частини четвертої статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність , частини 2 статті 24, частини четвертої статті 26, частини першої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , позивача зобов`язано відповідно:

- з 05.07.2019 зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті Друга черга з реконструкції будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу на вул. Верховинній, 80-б у Святошинському районі міста Києва до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- у термін до 05.08.2019 усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідно до вимог законодавства.

З огляду на зазначені порушення Департаментом щодо позивача також складено протокол від 05.07.2019 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким останнього повідомлено про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, призначений на 16.07.2019.

Листом від 08.07.2019 №073-5979 Департамент направив примірники вищевказаних акта перевірки, приписів та протоколу на адресу позивача рекомендованим поштовим відправленням Р-0104403942111, про що в цих документах міститься відповідна відмітка. Факт отримання цих документів позивач не заперечує.

За наслідками розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Департаментом прийнято постанову від 16.07.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою у зв`язку з порушенням позивачем частини другої статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність , частини другої статті 24, частини четвертої статті 26, частини першої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено на нього штраф у сумі 180 630,00 грн.

Водночас наказом Департаменту від 15.07.2019 №156 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт скасовано реєстрацію декларації від 27.08.2014 №КВ 082142390522 про початок виконання будівельних робіт Друга черга реконструкції з розширенням будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу по вул.Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва .

Оцінюючи правомірність прийняття відповідачем вищевказаних рішень, суд виходить із наступного.

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Так, відповідно до частини першої статті 6 названого Закону управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до абзаців 1 та 2 частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №408) затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі - Положення №294).

Відповідно до пункту 1 Положення №294 Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до пункту 7 Положення №294 Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

З 12.10.2016 відповідач здійснює свої повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві та дозвільно-декларативних функцій щодо об`єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності).

Ураховуючи, що вищевказаний об`єкт містобудування належить до середнього (СС2) класу наслідків відповідальності, відповідач вправі здійснювати стосовно нього державний архітектурно-будівельний контроль.

Згідно з абзацами 3-5 частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Частина друга статті 41 вищевказаного Закону уповноважує орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядати відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 3 частини третьої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Аналогічного змісту повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю та їх посадових осіб визначені Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).

Указаний Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 2 Порядку №533 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно з пунктом 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Згідно із підпунктом 8 пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до приписів пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

- у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Оскільки позовна заява не містить доводів позивача про протиправність призначення та проведення щодо нього вищевказаної позапланової перевірки, то суд не надає оцінку рішенням відповідача про призначення цієї перевірки та його діям щодо дотримання процедури її проведення.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням відповідача по суті, суд враховує наступне.

Законом України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (далі - Порядок №466) визначено порядок видачі документів на проведення будівельних робіт.

Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після: реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Відповідно до пункту 2 Порядку №466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та, зокрема, реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорії складності.

Згідно з пунктом 3 Порядку №466 зазначені в абзацах другому - четвертому пункту 2 цього Порядку документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Пунктом 9 Порядку №466 визначено, що замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 2. Один примірник після проведення реєстрації повертається замовнику, другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала. Замовник згідно із законом відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Як встановлено судом, позивачем подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві декларацію про початок виконання будівельних робіт Друга черга з розширенням будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу по вул.Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва , яку зареєстровано 27.08.2014 №КВ 082142390522.

Згідно з даними декларації позивач заявив про свій намір здійснити реконструкцію будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу по вул. Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва. Так, в декларації, поміж іншого, зазначено:

- вид будівництва - реконструкція;

- категорія складності об`єкта - ІІІ;

- проектна документація - розроблена ПВНЗ Київський міжнародний університет ;

- експертиза проекту - не проводилась;

- містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.03.2014 №3058/0/12/009-14;

- земельна ділянка використовується для будівництва на підставі договору оренди земельної ділянки від 07.10.20205, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 14.10.2005 за №75-6-00237.

Судом також встановлено, що за результатами позапланової перевірки позивача відповідачем встановлено, що реконструкція об`єкта: Друга черга реконструкції з розширенням будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу по вул. Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва здійснюється на підставі проектної документації, розробленої на нове будівництво багатоквартирного житлового будинку, а не реконструкцію гуртожитку на земельній ділянці, яка не була передбачена для цієї мети; проектом передбачено нове будівництво окремого будинку, а не реконструкцію гуртожитку, що суперечить вимогам пункту 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації , який був чинний на час розроблення проектної документації, та вимог містобудівних умов та обмежень.

Згідно зі статтею 9 Закону України Про архітектурну діяльність будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства (абзац другий частини другої статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Частинами четвертою та п`ятою статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва;

Частиною першою статті 31 вказаного Закону передбачено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

За змістом частини другої статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність визначено, що проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 названого Закону містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до абзацу 3 статті 23 Закону Про архітектурну діяльність замовники на проектування і будівництво об`єктів архітектури мають право затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 №45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.03.2012 №122) затверджено Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів (далі - Порядок №45), який визначає процедуру розроблення проектної документації на будівництво об`єктів та поширюється на суб`єктів містобудування.

Відповідно до підпунктів 4.2 пункту 4 Порядку №45 завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об`єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Згідно з пунктами 8 та 9 Порядку №45:

- назва об`єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування;

- проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення. При проектуванні об`єктів експериментального будівництва враховуються також індивідуальні технічні вимоги та вимоги державних будівельних норм щодо науково-технічного супроводу;

- проектування виконується на об`єкт будівництва у цілому або за його частинами, які можуть забезпечити випуск продукції чи надання послуг частково до повної проектної потужності, якщо це передбачено завданням на проектування. У цьому разі перша стадія проектування, яка схвалюється (затверджується), розробляється у цілому на об`єкт з розподілом по частинах будівництва. Розроблення наступної стадії проектування може здійснюватися по кожній окремій частині.

Пунктом 20 Порядку №45 визначено, що оформлення проектної документації має відповідати державним стандартам щодо проектної документації на будівництво об`єктів.

З додатку 1 до завдання на проектування реконструкції, затвердженого президентом Київського міжнародного університету Хачатуряном Х.В. 26.08.2013, вбачається, що завдання на проектування реконструкції з розширенням будівлі університету по вул.Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва передбачало другу чергу - зведення сімейного гуртожитку квартирного типу, зокрема, зведення багатоповерхової будівлі гуртожитку в комплексі з існуючою триповерховою адміністративно-побутовою будівлею університету.

Містобудівні умови та обмеження земельної ділянки від 31.03.2014 №3058/0/12/009-14, зазначаючи назву об`єкта будівництва друга черга реконструкції з розширенням будівлі університету , вказують на намір забудови - будівництво сімейного гуртожитку квартирного типу .

З урахуванням вищевказаних завдань на проектування та містобудівних умов та обмежень земельної ділянки позивачем виготовлено проект Другої черги реконструкції з розширенням будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу по вул.Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва .

Як зазначено в пункті 1.1 загальної частини цього проекту, з метою здійснення статутної діяльності та оптимізації власної матеріально-технічної бази та гідно з програмою перспективного розвитку університет здійснює реконструкцію і розширення власної 2-3 поверхової будівлі (2 корпусу університету), що розташована у межах пішохідної доступності від головного навчального корпусу за адресою: вул. Верховинна, 80-Б. Перша черга реконструкції здійснена та здана в експлуатацію в червні 2013 року, друга черга передбачає зведення будівлі сімейного гуртожитку квартирного типу для викладачів, аспірантів та персоналу університету. Програмою перспективного розвитку університету передбачено третю чергу реконструкції.

Український тлумачний словник, що міститься в Інтернет-мережі за посиланням https://ukrainianexplanatory.academic.ru/58385/%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8 , слово зводити тлумачить як споруджувати, будувати що-небудь. Отже, слово зведення як іменник необхідно розуміти як спорудження, будівництво чого-небудь.

Згідно з пунктом 4.10 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , затверджених наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 №163 (далі - ДБН А.2.2-3-2014), які були чинні станом на час розроблення вищевказаного проекту, проектна документація має бути виготовлена з урахуванням усіх нормативних актів та документів, чинних на час передання її у виробництво.

Згідно з пунктом 1 Порядку №466 будівельними роботами є роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Пунктами 3.2, 3.7 та 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 також визначено, що будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

Зокрема, згідно з пунктом пункту 3.11 ДБН А.2.2-3-2014 нове будівництво - будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об`єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об`єктів незавершеного будівництва.

Згідно з пунктом 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Водночас, виходячи зі змісту визначення терміну реконструкція , можна дійти висновку, що при реконструкції підлягають повному або частковому збереженню і несучі, і огороджувальні конструкції об`єкту містобудування.

В листі від 20.12.2010 № 22-22/3622/0/6-10 Міністерство регіонального розвитку та будівництва України інформує, що поняття несучі, огороджувальні або сполучені (несуче-огороджувальні) конструкції нормативно-правовими актами не визначено. Терміни несучі конструкції , огороджувальні конструкції застосовуються у багатьох нормативних документах (ДБН 13.2.6-31:2006 Теплова ізоляція будівель , ДБН В.2.6-33:2008 Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування, улаштування та експлуатації тощо). Згідно з усталеною практикою, несучі конструкції - це будівельні конструкції, що становлять несучий остов (каркас) будинку або споруди, забезпечуючи їх надійність і довговічність. Несучі конструкції сприймають основні навантаження (власну масу, масу устаткування, людей, снігу, напір вітру, тиск ґрунту на підземні частини будинку або споруди тощо) і передають їх на основу. Огороджувальні конструкції - будівельні конструкції, що обмежують об`єм будівлі або споруди, розділяють його на окремі приміщення та призначені для захисту приміщень від температурних дій, вітру, вологи, шуму, радіації тощо.

Відповідно до змісту ДБН В.2.1-10-2009 Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування , затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 19.01.2009 №5, фундамент- це частина будівлі чи споруди, переважно підземна, яка сприймає навантаження від споруди і передає їх на основу, складену ґрунтами (природну) чи штучну.

Відтак, фундамент є несучою конструкцією об`єкта будівництва.

В проекті Другої черги реконструкції з розширенням будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу по вул. Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва зазначено, поміж іншого, що:

- пункт 1.5.5 глави 1, том 1 на даний час на ділянці знаходиться нежитлова будівля Київського міжнародного університету;

- пункт 1.5.7 глави , том 1 на ділянці по вул. Верховинна, 80-Б передбачено розміщення 18-ти поверхового будинку на 102 квартири, загальною площею 7558,12 м2 з вбудованими приміщеннями,

- глава 3, том 1 - запроектована будівля гуртожитку являє собою односекційний 18-ти поверховий будинок з напівпідземною автопарківкою на 42 машиномісця та вбудованими приміщення офісного та технічного призначення на рівнях 1-го та цокольного поверхів;

- глава 4, том 1 - передбачається влаштування шпунтового огородження котловану глибиною 4.2-8.7 м вздовж вул. Верховинної та існуючої будівлі гуртожитку. В об`ємно-планувальному рішенні Г-подібна в плані підземна частина паркінгу відокремлена від прямокутної в плані основної частини будівлі з підземним паркінгом по всій висоті деформаційним швом шириною 50 мм. Г-подібна в плані підземна частина паркінгу зведена на плитному фундаменті висотою 400мм з монолітного залізобетону. Бетон класу за міцністю В25, марки за морозостійкістю F50, марки за водонепроникністю W6. Робоча арматура виконана з арматури кл.А400С2, конструктивна арматура - з арматури класу А240. Прямокутна в плані основа частина будівлі з підземним паркінгом зведена на плитному фундаменті висотою 800 мм з монолітного бетону класу за міцністю В25, марки за морозостійкістю F50, марки за водонепроникністю W6. Робоча арматура виконана з арматури кл.А400С2, конструктивна арматура - з арматури класу А240. Під плитними фундаментами влаштовано пластовий дренаж з шару щебеню товщиною 300мм. Фундаментні стіни та фундаментні пілони виконані товщиною 250-500 мм з монолітного залізобетону. Конструктивна схема надземної частини будівлі каркасна, виконана за схемою ядра жорсткості з комплексу сходової клітки, ліфтових шахт грузопасажирського ліфту та двох пасажирських ліфтів з прилягаючими до нього пілонами з безбалковими міжповерховими перекриттями. Зовнішнє заповнення каркасу - цегляна кладка товщиною 380мм з ефективної керамічної цегли М100 на цементно-піщаному розчині №3. Покриття виконано з монолітного залізобетону.

В акті перевірки відповідач вказав на те, що ознакою проектування нового будівництва у вищевказаному проекті є те, що Г-подібна в плані підземна частина паркінгу відокремлена від прямокутної в плані основної частини будівлі з підземним паркінгом по всій висоті деформаційним швом.

Суд погоджується з таким твердженням відповідача, оскільки наведеним підтверджується проектування таким чином будівництва окремої від основної частини приміщення Г-подібної частини підземного паркінгу. Разом з тим з викладеного вище змісту глави 4, том 1, вбачається, що для будівництва цього Г-подібного паркінгу запроектовано облаштування фундаменту з відповідних зазначених в проекті будівельних матеріалів.

При цьому інформація про використання існуючого фундаменту чи часткове використання існуючого фундаменту для будівництва в проекті відсутня.

За наведених суд погоджується з висновком відповідача, що проект Другої черги реконструкції з розширенням будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу по вул. Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва виконаний не на реконструкцію існуючого об`єкту, а на нове будівництва об`єкту містобудування на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, що є порушенням ним пункту 3.21 ДБН А.2.2-3-2014, частини другої статті 24, частини четвертої статті 26, частини першої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Стосовно цільового призначення земельної ділянки за адресою: вул. Верховинна, 80-Б у Святошинському районі міста Києва суд також зазначає наступне.

Як вбачається з містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 31.03.2014 №3058/0/12/009-14 цільовим призначенням вищевказаної земельної ділянки зазначено - для реконструкції з розширення будівлі університету з подальшою її експлуатацією та обслуговуванням (згідно з договором оренди земельної ділянки, зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.10.2005 №75-6-00237). Аналогічного змісту цільове призначення земельної ділянки вказане у загаданому договорі оренди земельної ділянки.

Відповідно до приписів статті 19 Земельного кодексу України всі землі України за основним цільовим призначенням поділяються на певні категорії.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про землеустрій цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

За нормами частини 1 статті 90, частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, статті 35 Закону України Про охорону земель власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Види цільового призначення земель визначено Класифікацією видів цільового призначення земель (далі - Класифікація КВЦПЗ), затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548.

Пунктом пункту 1.4. Класифікація КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Згідно з Класифікацією КВЦПЗ за кодом класифікації 03:02 вказано землі житлової та громадської забудови з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти.

З наданого позивачем витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Верховинна, 80-Б, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві від 02.02.2018 №1036/86-18, вбачається, що вказана земельна ділянка належить до категорії земель житлової та громадської забудови з цільовим призначенням 03:02 - Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти.

Однак, суд не бере до уваги доводи позивача про розроблення проекту Другої черги реконструкції з розширенням будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу по вул. Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва з дотриманням вимог щодо цільового призначення зазначеної земельної ділянки з посиланням на вказаний витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з наступних підстав.

Відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Так, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва передбачали конкретне цільове призначення цієї земельної ділянки - для реконструкції з розширенням будівлі університету з подальшою її експлуатацією та обслуговування, а не для будівництва нового об`єкту містобудування.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в ході позапланової перевірки відповідач обґрунтовано встановив порушення позивачем пункту 3.21 ДБН А.2.2-3-2014, частини другої статті 24, частини четвертої статті 26, частини першої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

В акті перевірки та оскаржуваних приписах відповідачем вказано про порушення позивачем частини четвертої статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність .

Однак, станом на час виникнення спірних правовідносин та на даний час стаття 26 названого Закону складалася лише з двох частин. Отже, висновок відповідача про порушення позивачем частини четвертої статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність не відповідає дійсності.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Встановивши вказані вище порушення, суд уважає, що відповідач в межах повноважень та на підставі закону обґрунтовано видав приписи від 05.07.2019:

- про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким з метою усунення виявлених порушень встановив позивачу строк до 05.08.2019 для їх усунення;

- про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким з метою усунення виявлених порушень зобов`язав позивача з 05.07.2019 зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті Друга черга з реконструкції будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу на вул. Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва .

За наведених обставин у суду відсутні підстави для визнання протиправними вищевказаних приписів, що зумовлює необхідність відмовити у задоволенні вимог позивача про визнання їх протиправними та скасування.

При цьому суд не бере до уваги доводи позивача про те, що відповідачем в листопаді 2015 року уже проводилася його перевірка на об`єкті Друга черга з реконструкції будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу на вул.Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва , за результатами якої винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, рішення про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, низку постанов про накладення на позивача штрафів, які визнані протиправними і скасовані постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2017 у справі №826/26126/15, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2017. А також доводи позивача про те, що в межах цієї адміністративної справи проводилася судова будівельно-технічна експертиза, за результатами якої експертом складено висновок від 27.10.2016 №8630/16-43, і в ході проведення експертизи у відповідача не було жодних зауважень до проекту Друга черга з реконструкції будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу на вул.Верховинній, 80-Б у Святошинському районі міста Києва .

Така позиція суду обґрунтовується тим, що вказана постанова суду не має преюдиціального значення при вирішенні даної справи з огляду на те, що оскаржувані в ній рішення Департаменту були винесені у зв`язку із виявленими перевіркою позивача фактами подання ним декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.08.2014 №КВ 082142390522 з недостовірними даними щодо категорії складності об`єкта будівництва, чим порушено частину восьму статті36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ; виконанням будівельних робіт, що належать до IV і V категорій складності, на вищевказаному об`єкті без отримання документа, який надавав би право на виконання цих будівельних робіт, що є порушенням статей 34 та 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ; не забезпеченням на об`єкті будівництва організації та охорони праці (не всі працівники мають засоби індивідуального захисту), чим порушено пункт 4 ДБН А.3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва ; не дотриманням на об`єкті будівництва вимог пунктів 4.3 та 6.2 ДБН А.3.2-2.2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення , оскільки не всі будівельники носять будівельні каски та сигнальні жилети, не повністю огороджені виробничі дільниці; відсутності проекту виконання робіт, що є порушенням пункту 3.3.1 ДБН А.3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва. .

Зі змісту постанови Окружного адміністративного суду від 15.05.2017 у справі № 826/26126/15 не вбачається встановлення судом обставин, що невідповідності проекту вищевказаного об`єкту містобудування вимогам законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів, будівельних норм, стандартів і правил, зокрема, у зв`язку з тим, що цей проект розроблено на нове будівництво окремого багатоквартирного житлового будинку, а не реконструкцію гуртожитку до того ж на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, що є порушенням пункту 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 та частини другої статті 24, частини четвертої статті 26 та частини першої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Висновок експерта від 27.10.2016 року №8630/16-43, складений за результатами судової будівельно-технічної експертизи, який суд взяв до уваги при постановленні вищевказаного судового рішення, стосується віднесення об`єкта містобудування, який зводиться позивачем відповідно до Проекту другої черги реконструкції з розширенням будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу по вул. Верховинній 80-Б у Святошинському районі міста Києва до об`єктів житлового призначення, а також того, що цей об`єкт належить до III категорії складності (клас наслідків (відповідальності) СС2).

Як встановлено судом, з огляду на встановлені в ході позапланової перевірки позивача порушення ним вимог законодавства у сфері містобудування, Департаментом складено протокол від 05.07.2019 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому вказано виявлені порушення та повідомлено позивача про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, призначений на 16.07.2019.

Вище також встановлено направлення відповідачем листом від 08.07.2019 №073-5979 примірника вказаного протоколу разом з актом перевірки та приписами на адресу позивача поштою рекомендованим поштовим відправленням Р-0104403942111.

Таким чином, позивач був повідомлений про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, однак свого представника в для участі в розгляді справи не направив.

За наслідками розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі вищевказаних акта перевірки від 05.07.2019 та протоколу про правопорушення від 05.09.2019 Департаментом винесено постанову від 16.07.2019 №69/19/073-6310, якою у зв`язку з порушеннями, вказаними в цих акті та протоколі визнав позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та наклав на нього штраф в сумі 180 630,00 грн.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, а саме проектна організація, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

При цьому суд звертає увагу, що в обґрунтування позовних вимог позивач не посилається на порушення відповідачем процедури розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за результатами якої прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу. Не заперечує позивач і розміру штрафу, визначений цією постановою. Тому суд не перевіряє не оцінює дотримання відповідачем процедури розгляду згаданої справи та визначений відповідачем розміру штрафу, накладеного на позивача.

Як вбачається з позову, незгода позивача з постановою про накладення штрафу зводиться до того, що вона прийнята з огляду на невірний висновок відповідача щодо факту вчиненого позивачем порушення. Проте, зважаючи на те, що суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку Департаменту щодо вчинення позивачем вищевказаних порушень, то підстави для задоволення судом вимоги позивача про визнання згаданої постанови протиправною та її скасування у суду відсутні.

Водночас суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про визнання протиправним і скасування наказу Департаменту від 15.07.2019 №156 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт , яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт Друга черга реконструкції з розширенням будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу за адресою вул. Верховинна, 80-Б у Святошинському районі міста Києва від 27.08.2014 №КВ 082142390522, що обґрунтовується наступним.

Зазначений наказ не містить відомостей про те, які саме порушення вимог законодавства стали підставою для його прийняття. Водночас наказ, як на підставу для його прийняття містить посилання на підпункти 3, 5 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17.01.2017 №1817-VIII та акт перевірки позивача від 05.07.2019 №б/н.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Частиною восьмою статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Частина друга статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної документації передбачає, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Підпунктами 3 та 5 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17.01.2017 №1817-VIII передбачено, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі:

- встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Таким чином, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом 6 пункту 15 Порядку №466 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

За правилом абзацу 8 пункту 15 Порядку № 466 орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Згідно зі статтею 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Зміст наведених вище норм свідчить про те, що законодавством встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

При цьому такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом:

1) об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

2) об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;

3) об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Отже, декларація про початок виконання будівельних робіт може бути скасована органом державного архітектурно-будівельного контролю виключно у визначених законом випадках та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В акті перевірки від 05.07.2019 №б/н відповідач зафіксував порушення позивачем, зокрема, пункту 3.21 ДБН А.2.2-3-2014, частини другої статті 24, частини четвертої статті 26, частини першої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у зв`язку з тим, що проект Друга черга з реконструкції з розширення будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу по вул. Верховинній, 80-Б в Святошинському районі міста Києва , розроблений і затверджений позивачем, фактично передбачає не реконструкцію об`єкту містобудування, а фактично нове будівництво об`єкту містобудування на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. Як наслідок, відповідач встановив порушення позивачем частини восьмої статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у зв`язку із зазначенням позивачем недостовірних даних в декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.08.2014 №КВ 082142390522 в частині належно затвердженої проектної документації, яка розроблена з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів, будівельних норм, стандартів і правил.

Суд також погоджується із таким висновком відповідача, оскільки в декларації про початок виконання будівельних робіт позивач зазначив про початок виконання будівельних робіт у виді реконструкції на об`єкті Друга черга з реконструкції з розширення будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу по вул.Верховинній, 80-Б в Святошинському районі міста Києва на підставі розробленої та затвердженої ним проектної документації. Однак, як встановлено відповідачем, і з цим погодився суд, така проектна документація розроблена з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, будівельних норм, стандартів і правил, оскільки передбачає не реконструкцію об`єкта містобудування, а його нове будівництво на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети.

Як зазначено судом вище, відповідно до абзацу 3 статті 23 Закону України Про архітектурну діяльність та частини другої статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовники на проектування і будівництво об`єктів архітектури мають право затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, а суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Тобто, проект на будівництво створює правові наслідки за умови його відповідності встановленим вимогам і виключно у разі дотримання таких вимог проект на будівництво може бути затверджений замовником будівництва.

Самочинним вважається будівництво, яке здійснюється хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, та за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Відтак, будівництво об`єкта містобудування на підставі проекту Друга черга з реконструкції з розширення будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу по вул.Верховинній, 80-Б в Святошинському районі міста Києва , розробленого і затвердженого позивачем з порушенням вказаних вище вимог законодавства та будівельних норм, до того ж на земельній ділянці, що не була відведена для такого будівництва, є підставою для висновку про будівництво такого об`єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил та про наявність у нього ознак самочинного будівництва, визначених статтею 376 Цивільного кодексу України.

Зважаючи на зазначені обставини, у відповідача виникли підстави, визначені частиною другою статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної документації , підпунктами 3 та 5 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17.01.2017 №1817-VIII та пунктом 15 Порядку №466, для скасування реєстрації вищевказаної декларації про початок виконання будівельних робіт. Тому, суд дійшов висновку, що Департамент в межах повноважень, відповідно до закону та обґрунтовано прийняв наказ про скасування цієї декларації.

При цьому суд звертає увагу, що частиною третьою статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що замовник будівництва після припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, або скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації може повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Таким чином, позовні вимоги ВНЗ Київський міжнародний університет в цілому є необґрунтованими, тому задоволенню судом не підлягають.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність

З огляду на відмову у задоволенні позову підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного вищого навчального закладу Київський міжнародний університет відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу .

Суддя А.С. Мазур