Ухвала

від 29.11.2021 по справі 520/13712/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 520/13712/19

адміністративне провадження № К/9901/41422/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі № 520/13712/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вагат-Транс до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

15.11.2021 до суду вшосте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 12.11.2021.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 17.02.2021, повний його текст складено 01.03.2021, відповідно останнім днем його оскарження було 31.03.2021, проте касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 12.11.2021, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційна скарга у цій справі подавалася 24.03.2021, проте була залишена без руху, а в подальшому ухвалою Верховного Суду від 18.05.2021 повернута. Наступні касаційні скарги також повернуті Верховним Судом ухвалами від 26.07.2021, 28.08.2021, 17.09.2021, 21.10.2021 з підстав відсутності належного викладення підстав для касаційного оскарження. Зазначає, що ухвала про повернення касаційної скарги отримана ним 01.11.2021 та повторно касаційна скарга подана без зайвих зволікань. Також зазначає, що незабезпечення реалізації ГУ ДПС права на касаційне оскарження судових рішень позбавить можливості скасувати незаконні та необґрунтовані судові рішення, що в свою чергу негативно вплине на процес забезпечення надходжень до Державного бюджету України.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Судом встановлено, що вперше касаційна скарга ГУ ДПС у цій справі надійшла до суду 24.03.2021, проте, Верховний Суд ухвалою від 16.04.2021 її залишив без руху та надав строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги, а саме для зазначення підстав касаційного оскарження судових рішень, встановлених статтею 328 КАС України та надання доказів оплати судового збору. Копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржник отримав 23.04.2021, проте, у встановлений судом строк не усунув недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху. Верховний Суд ухвалою від 18.05.2021 касаційну скаргу повернув. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 28.05.2021.

Вдруге касаційну скаргу у цій справі було подано 06.07.2021 (тобто більше ніж через місяць з дня отримання копії ухвали Верховного Суду від 18.05.2021), однак, Верховний Суд ухвалою від 26.07.2021 повернув її на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цих підставах. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 02.08.2021.

Наступні касаційні скарги у цій справі, які подавалися ГУ ДПС 11.08.2021, 13.09.2021, 13.10.2021 Верховний Суд повернув ухвалами від 28.08.2021, 17.09.2021, 21.10.2021 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України. Копії зазначених ухвал ГУ ДПС отримало 02.09.2021, 23.09.2021, 01.11.2021 відповідно.

Вшосте касаційну скаргу направлено до суду засобами поштового зв`язку 12.11.2021, проте, обґрунтування якої є ідентичним до попередніх касаційних скарг, тобто яка так і не відповідає роз`ясненням, наданим Верховним Судом щодо обов`язкових умов, які повинні зазначатися у касаційній скарзі при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України, що стало підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг у цій справі та залишення без руху вшосте поданої. Тобто, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг скаржник так і не усунув.

Водночас, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, строк у вісім місяців після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, що сплинув на момент подання касаційної скарги вшосте, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.

Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржник пропустив строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (19210). За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн).

Частиною четвертою статті 6 Закону № 3674-VI передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2019 році. Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення ГУ ДПС на загальну суму 644139,20 грн.

Отже, за подання касаційної скарги на судове рішення в частині задоволених позовних вимог сплаті підлягає судовий збір в сумі 19324,18 грн ((161218,75 грн + 482920,45 грн) * 1,5% * 200 %)).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку - 207

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

3. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник вважає, що наявні підстави для відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у справі №520/1539/19, та зазначає, що подібність правовідносин полягає у суб`єктному складі сторін, предметі спору та подібності об`єкта та предмета правового регулювання (в обох справах проведено перевірку, складено акт та встановлено порушення вимог ПК України, що призвели до заниження податку на прибуток та податку на додану вартість). Водночас у касаційній скарзі відсутнє посилання від якого саме висновку Верховного Суду та щодо застосування якої саме норми права скаржник вважає за необхідне відступити, та з яких підстав.

Подальше обґрунтування касаційної скарги зводиться до того, що, на переконання скаржника, суди першої та другої інстанцій не взяли до уваги, що по контрагентам ТОВ Мергус , ПП Інвестдорсервіс , ТОВ Резерв Трейд , ТОВ Буд Строй ЛТД , ТОВ Укртехбізнес , ТОВ Баслер , ТОВ Дарлан Плюс було отримано податкову інформацію про відсутність у цих контрагентів фізичної, технічної та технологічної можливості для вчинення задекларованих господарських операцій. Крім того, по постачальникам встановлена підміна товарних позицій, що унеможливлює встановлення походження товару, а щодо господарських операцій з ТОВ Буд Строй ЛТД позивач взагалі не надав первинних документів, про що було складено відповідний акт. Також зазначає про встановлені під час перевірки дефекти первинних документів, які спростовують реальність господарських операцій. В подальшому у касаційній скарзі скаржник наводить витяги з постанов Верховного Суду, не обґрунтовуючи при цьому застосовність їх до правовідносин у справі, у якій подано касаційну скаргу.

З огляду на зміст судових рішень у цій справі, а також висновки Верховного Суду, викладені у наведених скаржником постановах, не вбачається різного правозастосування, оскільки саме досліджуючи реальність господарських операцій шляхом надання правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам у сукупності, суди встановили фактичні обставини та дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Отже, наведене у сукупності свідчить про невизначеність скаржника із підставою, на якій подається касаційна скарга. Скаржник не зазначає ані від якого саме висновку Верховного Суду та щодо застосування якої саме норми права скаржник вважає за необхідне відступити, та з яких підстав, ані вмотивованого обґрунтування невідповідності висновків судів попередніх інстанцій висновкам Верховного Суду. Враховуючи, що касаційну скаргу подано вшосте, а повертаючи попередні п`ять касаційних скарг Верховний Суд надавав вичерпні роз`яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким вона має відповідати в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, однак, які так і не враховані скаржником, є підстави вважати, що скаржник допустив формальний підхід до оформлення касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі № 520/13712/19 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;

- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко