ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 520/3760/19
адміністративне провадження № К/9901/4058/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд Дистриб`юшн Схід до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року (суддя Єгупенко В.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2019 року (судді: Калитка О.М. (головуючий), Рєзнікова С.С., Мельнікова Л.В.) у справі № 520/3760/19.
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю Гранд Дистриб`юшн Схід (далі - позивач, платник податків, ТОВ Гранд Дистриб`юшн Схід ) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Харківській області) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Харківській області від 14.12.2018: № 00005161402 (форма Р ), № 00015071410 (форма С ), № 00005171402 (форма Р ), № 00005191402 (форма ПН ), № 00005181402 (форма Н ).
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем було дотримано всіх встановлених податковим законодавством вимог, тоді як висновки відповідача викладені ним в акті перевірки є хибними, необґрунтованими та такими, які ґрунтуються на припущеннях контролюючого органу про порушення позивачем положень податкового законодавства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2019 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 14.12.2018: № 00005161402 (форма Р ), № 00015071410 (форма С ), № 00005171402 (форма Р ), № 00005191402 (форма ПН ), № 00005181402 (форма Н ).
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідачем не було доведено порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства належними, достатніми та допустимими доказами, а висновки контролюючого органу не відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на припущеннях відповідача щодо порушень позивачем вимог законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Харківській області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2019 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ Гранд Дистриб`юшн Схід у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Гранд Дистриб`юшн Схід , за результатами якої складено акт № 4734 20-40-14-02-08/36094643 від 13.11.2018 Про результати документальної планової перевірки ТОВ Гранд Дистриб`юшн Схід податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 30.06.2018, валютного за період з 01.04.2016 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 30.06.2018.
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 1 438 122 грн, в т.ч. за 1 півріччя 2016 року на суму 1 847 грн, за 9 місяців 2016 року на суму 2 305 грн, за 2016 рік на суму 37 368 грн, за 1 півріччя 2017 року на суму 678 грн, за 9 місяців 2017 року на суму 2 206 грн, за 2017 рік на суму 166 972 грн, за 1 півріччя 2018 року на суму 1 234 782 грн, в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображені в п. 3.1.1 розділу 3 акта перевірки; п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, встановлено заниження бази оподаткування податкових зобов`язань з ПДВ, що призвело до заниження ПДВ у сумі 1 030 833 грн, в т.ч. за грудень 2017 року в сумі 1 030 833 грн; п. 201.10 ст. 201, п. 120-1.1 ст.120-1 ПК України; відповідно до п. 1 указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки від 12.06.1995 № 436/95-ВР у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами, нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність норм регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється НБУ, до яких застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за порушення вимог п. 2.6 Положення про проведення касових операцій у національній валюті (затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу; за неоприбуткування (неповне та або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми; п. 176.2 ст.176 ПК України ТОВ Гранд Дистриб`юшн Схід надано уточнюючі податкові розрахунки за формою № 1-ДФ за 2 кварта 2016 року (дата подання до контролюючих органів 09.03.2017 та за 3 квартал 2016 року (13.12.2016); п.п. 168.1.2, п. 168.1 ст. 168, п.п. 176.2 а п. 176.2 ст. 176 ПК України встановлено неперерахування утриманого із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб у встановлений законодавством термін по виплаті доходу у вересні 2016 року в загальній сумі 28 847,86 грн; ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VІ, а саме: заниження бази нарахування єдиного внеску за грудень 2017 року на суму 3 887,97 грн, що призвело до заниження суми єдиного внеску у розмірі 855,35 грн, в т.ч. за грудень 2018 року на суму 855,35 грн; ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування зі змінами та доповненнями , перевіркою встановлено несвоєчасне відображення донарахованого та або доутриманого єдиного внеску у зв`язку з виправленням помилок, допущених в попередніх звітних періодах (додаток № 1) на загальну суму 4 778,78 грн, неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, що призвело донарахування єдиного внеску. Відповідно до вимог ст. 129 ПК України підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету пеня по податку на доходи фізичних осіб.
На підставі висновків вказаного акта перевірки, ГУ ДПС у Харківській області були прийняті податкові повідомлення- рішення № 00005161402 (форма Р ) від 14.12.2018, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 2 158 673,00 грн (податкове зобов`язання - 1 439 122,00 грн, штрафні санкції - 719 561,00 грн); № 00015071410 (форма С ) від 14.12.2018, згідно якого застосовано штрафні санкції згідно Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки №436/95-ВР від 12.06.1995 в розмірі 95 977,25 грн; № 00005171402 (форма Р ) від 14.12.2018, згідно якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1 288 541,25 грн (податкове зобов`язання - 1 030 833,00 грн, штрафні санкції - 257 708,25 грн; № 00005191402 (форма ПН ) від 14.12.2018, згідно якого застосовано штрафні санкції в розмірі 515 416,50 грн; № 00005181402 (форма Н ) від 14.12.2018, згідно якого застосовано штрафні санкції в розмірі 663,05 грн.
Позивачем в порядку ст. 56 ПК України були оскаржені вказані податкові повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України. Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 17.12.2018 № 40678/6/99-99-11-05-02-25 в задоволенні скарг щодо скасування вказаних податкових повідомлень-рішень відмовлено.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.03.2018 було укладено договір № 15042016/1, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ Віват Рент відступив новому кредитору ТОВ Керуюча компанія Гранд Імпекс право вимоги до боржника ТОВ Гранд Дистриб`юшн Схід в розмірі 6633800,00 грн за договором № 06-05/15У від 06.05.2015. Строк дії договору до 31.12.2020. ТОВ Керуюча компанія Гранд Імпекс повідомило позивача про відступлення права вимоги листом № 28 від 13.03.2018. Судами встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що заборгованість позивача за основним договором щодо якого відбулося відступлення права вимоги існує з травня 2015 року. Позивач не заперечує існування заборгованості перед ТОВ Керуюча компанія Гранд Імпекс з урахуванням положень договору про відступлення права вимоги № 15042016/1 від 13.03.2018, крім того, позивачем здійснюється виплата існуючого боргу перед кредитором, що не заперечується контролюючим органом.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ Гранд Дистриб`юшн Схід згідно прибуткового касового ордеру № 19 від 26.01.2017 прийнята від каси РРО торгова виручка у сумі 19 195,45 грн. Згідно видаткового касового ордеру № 22 від 26.01.2017 видано розрахунковий рахунок для інкасації трогової виручки у сумі 22 550,00 грн. У касовій книзі за 26.01.2017 було зроблено запис щодо залишку на початку дня 36 601,19 грн, прийнято від каси РРО торгова виручка прибутковим ордером № 19 від 26.01.2017 19 195,45 грн, видано видатковим касовим ордером № 22 від 26.01.2017 22 550,00 грн, залишок на кінець дня 33 246,64 грн. Згідно Z-звіту № 0826 віл 26.01.2017, готівка у розмірі 19 195,45 грн, одержана від клієнтів за формою сплати Z-звіту (вклеєний до КОРО). В свою чергу, в КОРО міститься запис від 26.01.2017 за сумою готівки (службова видача) у сумі 19 195,45 грн сума розрахунків загальна, сума ПДВ складає 3 199,45 грн.
Судами встановлено, що суму готівки у розмірі 22 550,00 грн, згідно документу № 000177 від 26.01.2017, передано інкасатору АТ УкрСиббанка , а готівка надійшла на розрахунковий рахунок в банківській установі позивача.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ Гранд Дистриб`юшн Схід та СКУ ТОВ Зеніт 01.11.2017 було укладено договір № 01/11 про надання поворотної фінансової допомоги. На виконання вказаного договору СКУ ТОВ Зеніт протягом листопада-грудня 2017 року, січня, березня 2018 року було перераховано на користь позивача грошові кошти відповідно до платіжних доручень. На час формування відповідних платіжних доручень СКУ ТОВ Зеніт було визначено призначення платежу оплата за продукти харчування згідно договору № 01/11 від 01.11.2017 з ПДВ 20% . Вказана помилка була виправлена шляхом надіслання СКУ ТОВ Зеніт відповідних листів на адресу ТОВ Гранд Дистриб`юшн Схід на адресу банківської установи ПАТ АБ Південний , якою фактично приймалися та проводилися зазначені платежі. Так, листом СКУ ТОВ Зеніт № 79 від 28.12.2017 на адресу ТОВ Гранд Дистриб`юшн Схід виправлено призначення платежів за платіжними дорученнями за грудень 2017 року, листом СКУ ТОВ Зеніт № 80 від 30.12.2017 на адресу ТОВ Гранд Дистриб`юшн Схід зазначено всі відповідні платіжні доручення за грудень 2017 року та їх вірні дані (реквізити).
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені позивачем в процесі здійснення ним господарської діяльності, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій чинного податкового законодавства, а також вимог Положення про проведення касових операцій у національній валюті (затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637), зазначає, що на балансі ТОВ Керуюча компанія Гранд Імпекс відсутня сума кредиторської заборгованості, а тому договір від 13.03.2018 № 15042016/1 має ознаки нереальності, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішень.
8. Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14.
Безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією; е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.
10.2. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.3. Пункт 123.1 статті 123.
У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
10.4. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.
Об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
11. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Стаття 1.
Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
11.2. Частини перша та друга статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
12. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88:
12.1. Пункт 2.1.
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
12.2. Пункт 2.4.
Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
12.3. Пункт 2.15.
Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.
12.4. Пункт 2.16.
У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.
13. Положення про проведення касових операцій у національній валюті, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637:
13.1. Пункт 2.6.
Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Підприємствам, яким Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (265/95-ВР) надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
13.2. Пункт 7.15.
Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.
14. Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерства фінансів України 14.06.2016 № 547:
14.1. Пункт 6 Розділу ІІІ.
Внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій службове внесення та службова видача , якщо такі внесення чи видача не пов`язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція службове внесення використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
16. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченнях на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих сторонами на підставі статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
17. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що контролюючий орган приймаючи податкові повідомлення-рішення від 14.12.2018: № 00005161402 (форма Р ), № 00015071410 (форма С ), № 00005171402 (форма Р ), № 00005191402 (форма ПН ), № 00005181402 (форма Н ), діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.
18. У справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами (що не спростовано відповідачем жодними належними, достатніми та допустимими доказами), що згідно з договором від 13.03.2018 № 15042016/1 (строк дії договору до 31.12.2020) ТОВ Віват Рент (первісний кредитор) відступив ТОВ Керуюча компанія Гранд Імпекс (новий кредитор) право вимоги до боржника ТОВ Гранд Дистриб`юшн Схід за договором № 06-05/15У від 06.05.2015, про що ТОВ Керуюча компанія Гранд Імпекс повідомило позивача відповідним листом № 28 від 13.03.2018. Судами встановлено, що заборгованість позивача за основним договором щодо якого відбулося відступлення права вимоги існує з травня 2015 року та позивач не заперечує існування заборгованості перед ТОВ Керуюча компанія Гранд Імпекс з урахуванням положень договору про відступлення права вимоги № 15042016/1 від 13.03.2018. Водночас, доводи контролюючого органу (зазначені відповідачем у касаційній скарзі та, зокрема, в акті перевірки) щодо порушень позивачем чинного податкового законодавства, зокрема, що ним не було отримано відповідної позики, ґрунтуються на посиланнях на те, що контролюючим органом отримано податкову інформацію (відповідні фінансові звіти ТОВ Керуюча компанія Гранд Імпекс ), що на балансі ТОВ Керуюча компанія Гранд Імпекс відсутня сума саме кредиторської заборгованості за вказаним договором. При цьому, контролюючий орган не спростовує/не заперечує доводи позивача, які ґрунтуються на документах за спірними правовідносинами наданими ним до перевірки та судам попередніх інстанцій, що такий договір є реальним та позивачем здійснюється діяльність щодо виплати існуючого боргу перед кредитором. Крім того, відповідачем не надано жодних належних доказів на обґрунтування своїх доводів, що така заборгованість за вказаним договором є безнадійною.
Щодо доводів контролюючого органу, що позивачем порушено вимоги чинного законодавства у зв`язку з неоприбуткуванням готівки у сумі 19 195,45 грн, колегія суддів зазначає, що такі є безпідставними та необґрунтованими. Так, судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами (що не спростовано відповідачем жодними належними, достатніми та допустимими доказами), що ТОВ Гранд Дистриб`юшн Схід згідно прибуткового касового ордеру № 19 від 26.01.2017 прийнята від каси РРО торгова виручка у сумі 19 195,45 грн. Згідно видаткового касового ордеру № 22 від 26.01.2017 видано розрахунковий рахунок для інкасації трогової виручки у сумі 22 550,00 грн. У касовій книзі за 26.01.2017 було зроблено запис щодо залишку на початку дня 36 601,19 грн, прийнято від каси РРО торгова виручка прибутковим ордером № 19 від 26.01.2017 19 195,45 грн, видано видатковим касовим ордером № 22 від 26.01.2017 22 550,00 грн, залишок на кінець дня 33 246,64 грн. Згідно Z-звіту № 0826 віл 26.01.2017, готівка у розмірі 19 195,45 грн, одержана від клієнтів за формою сплати Z-звіту (вклеєний до КОРО). В свою чергу, в КОРО міститься запис від 26.01.2017 за сумою готівки (службова видача) у сумі 19 195,45 грн сума розрахунків загальна, сума ПДВ складає 3 199,45 грн. Судами встановлено, що суму готівки у розмірі 22 550,00 грн, згідно документу № 000177 від 26.01.2017, передано інкасатору АТ УкрСиббанка , а готівка надійшла на розрахунковий рахунок в банківській установі позивача.
Таким чином, позивачем здійснено своєчасну та повну фіксацію готівки у фіскальних та звітних чеках РРО та відображено на їх підставі готівку у книзі обліку розрахункових операцій, виконані вимоги Положення про проведення касових операцій у національній валюті (затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637) щодо фіксації у фіскальних звітах чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у низі обліку розрахункових операцій, тоді як відповідачем не надано жодних належних доказів порушення позивачем викладених в акті перевірки вимог чинного законодавства щодо ведення касових операцій у національній валюті.
19. Колегія суддів зазначає, що в касаційній скарзі відповідач не вказує інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені ним у запереченнях (відзиві) на адміністративний позов та апеляційній скарзі. Контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами першої та апеляційної інстанції, обставин справи.
20. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених відповідачем у запереченнях (відзиві) на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені контролюючим органом доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
21. Крім того, колегія судів зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 року Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Гарсія Руїз проти Іспанії (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
22. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2019 року слід залишити без задоволення.
23. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
24. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2019 року у справі № 520/3760/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2021 |
Оприлюднено | 01.12.2021 |
Номер документу | 101502636 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Олендер І.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні