Постанова

від 07.11.2019 по справі 520/3760/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 р.Справа № 520/3760/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калитки О. М.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., місце складання м. Харків, повний текст складено 11.06.19 року по справі № 520/3760/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд дистриб`юшн Схід"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Гранд дистриб`юшн Схід , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення № 00005161402 (форма Р ) від 14.12.2018, видане Головним управлінням ДФС у Харківській області, згідно якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 2158 683,00 грн., що складається з: податкове зобов`язання +1439122,00 грн., штрафні санкції 719561,00 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення № 00015071410 (форма С ) від 14.12.2018, видане Головним управлінням ДФС у Харківській області, згідно якого застосовано штрафні санкції згідно Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки № 436/95-ВР від 12.06.1995 в розмірі 95977,25 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00005171402 (форма Р ) від 14.12.2018, видане Головним управлінням ДФС у Харківській області, згідно якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1288541,25 грн., що складається з: податкове зобов`язання +1030833,00 грн., штрафні санкції 257708.25 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00005191402 (форма ПН ) від 14.12.2018, видане Головним управлінням ДФС у Харківській області, згідно якого застосовано штрафні санкції в розмірі 515416,50 грн. в порядку ст. 120-1 Податкового кодексу України.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00005181402 (форма Н ) від 14.12.2018, видане Головним управлінням ДФС у Харківській області, згідно якого застосовано штрафні санкції в розмірі 663,05 грн. в порядку ст. 120-1 Податкового кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення відповідача винесені неправомірно, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття цих рішень, оскільки позивач не вчинив жодних порушень вимог чинного законодавства, про які вказано в акті перевірки.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 у справі № 520/3760/19 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд дистриб`юшн Схід до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні вимог позивача.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що доводи відповідача є безпідставними та не доводять правомірність прийнятих рішень, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 229 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, Головним управлінням ДФС Харківській області було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд дистриб`юшн Схід , за результатами якої складено акт № 4734 20-40-14-02-08/36094643 від 13.11.2018 Про результати документальної планової перевірки ТОВ Гранд Дистриб`юшн схід податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 30.06.2018, валютного - за період з 01.04.2016 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.04.2016 по 30.06.2018 (а.с.15-70).

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 1438122 грн., в т.ч. за 1 півріччя 2016 року на суму 1847 грн., за 9 місяців 2016 року на суму 2305 грн., за 2016 рік на суму 37368 грн., за 1 півріччя 2017 року на суму 678 грн., за 9 місяців 2017 року на суму 2206 грн., за 2017 рік на суму 166972 грн., за 1 півріччя 2018 року на суму 1234782 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображені в п.3.1.1 розділу 3 акта перевірки; п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, встановлено заниження бази оподаткування податкових зобов`язань з ПДВ, що призвело до заниження ПДВ у сумі 1030833 грн., в т.ч. за грудень 2017 року в сумі 1030833 грн.; п.201.10 ст.201, п.1201.1 ст.1201 ПК України; відповідно до п.1 указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки від 12.06.1995 № 436/95-ВР у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами, нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність норм регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється НБУ, до яких застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за порушення вимог п.2.6 Положення № 637 застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу; за неоприбуткування ( неповне та або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки - у п`ятнадцятикратному розмірі неоприбуткованої суми, а саме: 1919545Х3=95977,25 грн.; п.176.2 ст.176 ПК України ТОВ Гранд Дистриб`юшн Схід надано уточнюючі податкові розрахунки за формою № 1-ДФ за 2 кварта 2016 року (дата подання до контролюючих органів 09.03.2017 та за 3 квартал 2016 року (13.12.2016); п.п.168.1.2, п.168.1 ст.168, п.п.176.2 а п.176.2 ст.176 ПК України встановлено неперерахування утриманого із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб у встановлений законодавством термін по виплаті доходу у вересні 2016 року в загальній сумі 28847,86 грн.; п.1 ч.1 ст.4, п.1 ч.1 ст.? ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VІ, а саме: заниження бази нарахування єдиного внеску за грудень 2017 року на суму 3887,97 грн., що призвело до заниження суми єдиного внеску у розмірі 855,35 грн., в т.ч. за грудень 2018 року на суму 855,35 грн.; ч.1 п.2 ст.6, ч.1 ст.7, ч.5 ст.8 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування зі змінами та доповненнями від 08.07.2010 2464, перевіркою встановлено несвоєчасне відображення донарахованого та або доутриманого єдиного внеску у зв`язку з виправленням помилок, допущених в попередніх звітних періодах (додаток № 1) на загальну суму 4778,78 грн., неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, що призвело донарахування єдиного внеску. Відповідно до вимог ст.129 ПК України підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету пеня по податку на доходи фізичних осіб.

На підставі висновків акту перевірки, ГУ ДФС у Харківській області були складені податкові повідомлення- рішення № 00005161402 (форма Р ) від 14.12.2018, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 2158 673.00 грн., шо складається з: податкове зобов`язання -1439122,00 грн., штрафні санкції 719561,00 грн.; №00015071410 (форма С ) від 14.12.2018р., згідно якого застосовано штрафні санкції згідно Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки №436 95-ВР від 12.06.1995 в розмірі 95977.25 грн.; № 00005171402 (форма Р ) від 14.12.2018, згідно якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1288 541,25 гри., шо складається з: податкове зобов`язання -1030833,00 грн., штрафні санкції 257708,25 грн.; № 00005191402 (форма ПН ) від 14.12.2018р., згідно якого застосовано штрафні санкції в розмірі 515416,50 грн. в порядку ст. 120-1 Податкового кодексу України; №00005181402 (форма Н ) від 14.12.2018, згідно якого застосовано штрафні санкції в розмірі 663,05 грн. в порядку ст. 120-1 Податкового кодексу України (а.с.78-84).

Позивачем в порядку ст.56 ПК України були оскаржені зазначені податкові повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України (а.с.86-95).

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 17.12.2018 № 40678/6/99-99-11-05-02-25 в задоволенні скарг щодо скасування податкових повідомлень- рішень відмовлено (99-101).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваних рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Згідно п.14.1.11 ст.14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.03.2018 було укладено договір № 15042016/1, відповідно до якого первісний кредитор - ТОВ Віват Рент відступив новому кредитору - ТОВ Керуюча компанія Гранд Імпекс право вимоги до боржника - ТОВ Гранд Дистриб`юшн Схід в розмірі 6633800,00 грн. за договором № 06-05/15У від 06.05.2015. Строк дії договору до 31.12.2020 (а.с.102-103).

ТОВ Керуюча компанія Гранд Імпекс повідомило позивача про відступлення права вимоги листом № 28 від 13.03.2018 (а.с.104).

Матеріалами справи встановлено, що заборгованість позивача за основним договором щодо якого відбулося відступлення права вимоги існує з травня 2015 року.

Натомість, позивач не заперечує існування заборгованості перед ТОВ Керуюча компанія Гранд Імпекс з урахуванням положень договору про відступлення права вимоги № 15042016/1 від 13.03.2018 в розмірі 6633800,00 грн. за договором № 06-05/15У від 06.05.2015, позивачем здійснюється виплата існуючого боргу перед кредитором, а тому висновок про безнадійність такого боргу не можна визнати обґрунтованим.

Таким чином, оскільки вказана сума заборгованості не є безнадійною, віднесення основного боргу до доходу підприємства і його оподаткування згідно ст.134 ПК України є безпідставним.

Згідно п. 134.1.1. ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п. 2.1. вказаного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 цього Положення передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи та оцінюючи подані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності у відповідності до ст.ст. 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів прийшла до висновку, що надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні бухгалтерські документи підтверджують вчинення господарської операції щодо відступлення права вимоги за кредиторською заборгованістю та є підставою для формування податкового обліку відповідно до пунктів 198.3, 198.6 статті 198 ПК України.

Так, заборгованість за основним договором щодо якого відбулося відступлення права вимоги існує з травня 2015 року та 13 березня 2018 року було укладено договір № 15042016/1 про відступлення права вимоги, строк якого визначений до 2020 року.

При цьому, на адресу боржника - ТОВ Гранд Дистриб`юшн Схід Товариством з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія Гранд Імпекс було направлено лист - повідомлення по відступлення права вимоги та вимоги про сплату боргу в розмірі 6633800,00 грн.

Надання боржником відповіді на таке повідомлення та часткова сплата коштів за вказаним боргом є перериванням перебігу строку позовної давності у розумінні ст.264 ЦК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні підстави для збільшення податкового зобов`язання та застосування до ТОВ Гранд Дистриб`юшн Схід штрафних санкцій за податковим повідомленням - рішенням № 00005161402(форма Р ) від 14.12.2018, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 2158673,00 грн.

Також, пунктом 6 статті 33 ЗУ Про Національний банк України для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій.

Відповідно до п.7.15 Положення про проведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК),визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Згідно п.2.6 вказаного Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) передбачено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо такі внесення чи видача не пов`язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Товариством з обмеженою відповідальністю Гранд дистриб`юшн Схід згідно прибуткового касового ордеру № 19 від 26.01.2017 прийнята від каси РРО торгова виручка у сумі 19195,45 грн. (а.с.114).

Згідно видаткового касового ордеру № 22 від 26.01.2017 видано розрахунковий рахунок для інкасації трогової виручки у сумі 22550,00 грн. (а.с.115).

У касовій книзі за 26.01.2017 було зроблено запис щодо залишку на початку дня - 36601,19 грн., прийнято від каси РРО торгова виручка прибутковим ордером № 19 від 26.01.2017 - 19195,45 грн., видано видатковим касовим ордером № 22 від 26.01.2017 - 22550,00 грн., залишок на кінець дня 33246,64 грн. (а.с.116).

Згідно Z-звіту № 0826 віл 26.01є2017, готівка у розмірі 19195,45 грн., одержана від клієнтів за формою сплати Z-звіту вклеєний до КОРО (а.с.117).

В свою чергу, в КОРО міститься запис від 26.01.2017 за сумою готівки (службова видача) у сумі 19195,45 грн. - сума розрахунків загальна, сума ПДВ складає 3199,45 грн. (а.с.118).

Сума готівки у розмірі 22550,00 грн. згідно документу № 000177 від 26.01.2017 передано інкасатору АТ УкрСиббанка , готівка надійшла на розрахунковий рахунок в банківській установі позивача (а.с.119).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Товариством з обмеженою відповідальністю Гранд дистриб`юшн Схід здійснено своєчасну та повну фіксацію готівки у фіскальних та звітних чеках РРО та відображено на їх підставі готівку у книзі обліку розрахункових операцій, виконані вимоги Положення № 637 щодо фіксації у фіскальних звітах чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у низі обліку розрахункових операцій.

Натомість, відповідачем не надано доказів порушення позивачем викладених в акті перевірки чинного законодавства України щодо ведення касових операцій у національній валюті.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що ТОВ Гранд Дистриб`юшн Схід та СКУ ТОВ Зеніт 01.11.2017 було укладено договір № 01/11 про надання поворотної фінансової допомоги (а.с.106).

На виконання вказаного договору СКУ ТОВ Зеніт протягом листопада-грудня 2017 року, січня, березня 2018 року було перераховано на користь позивача грошові кошти відповідно до платіжних доручень.

На час формування відповідних платіжних доручень СКУ ТОВ Зеніт було помилково визначено призначення платежу оплата за продукти харчування згідно договору № 01/11 від 01.11.2017 з ПДВ 20% .

Вказана помилка була виправлена шляхом надіслання СКУ ТОВ Зеніт відповідних листів на адресу ТОВ Гранд Дистриб`юшн Схід на адресу банківської установи - ПАТ АБ Південний , якою фактично приймалися та проводилися зазначені платежі (а.с.107-113).

Листом СКУ ТОВ Зеніт № 79 від 28.12.2017 на адресу ТОВ Гранд Дистриб?юшн Схід виправлено призначення платежів за платіжними дорученнями за грудень 2017 року. Проте, було допущено арифметичну неточність та особою, яка складала цей лист невірно вказано загальну суму перелічених платіжних доручень.

Листом СКУ ТОВ Зеніт № 80 від 30.12.2017 на адресу ТОВ Гранд Дистриб?юшн Схід зазначено всі платіжні доручення за грудень 2017 року та їх вірну загальну суму 6610000,00 грн. (а.с.109).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що , висновки контролюючого органу, вказаний в акті перевірки від 13.11.2018 № 4734/20-40-14-02-08/36094643 спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, колегія суддів вказує, що відповідачем не доведено правомірність власних рішень, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовано судове рішення, зводяться до переоцінки належним чином проаналізованих судом першої інстанції доказів та не дають підстав вважати висновки суду помилковими, а застосування норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 у справі № 520/3760/19 відсутні.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року по справі № 520/3760/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка Судді (підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 18.11.2019 року