Рішення

від 01.12.2021 по справі 196/228/19

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 196/228/19

№ провадження 2/196/326/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Руснака А.І.,

секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

представника відповідача

виконкому Царичанської селищної ради: Логвин Я.К.,

представника третьої особи: Скопіч А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Царичанка , про визнання протиправними та скасування рішень: розпорядження голови Царичанської райдержадміністрації Дніпропетровської області від 18.07.2018 №Р-244/0/385-18 про передачу в оренду вільних земельних ділянок, доручення голови Держгеокадастру від 31.05.2017 року №300/3-17-0.21 щодо перенесення до архівного шару земельних ділянок; визнання протиправним укладення договорів оренди земельних ділянок між Царичанською райдержадміністрацією Дніпропетровської області та ТОВ Царичанка та визнання переважного права на укладення з виконавчим комітетом Царичанської селищної ради договорів оренди земельних ділянок за ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Царичанського районного суду Дніфпропетровської області з позовом до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Царичанка , про визнання протиправними та скасування рішень: розпорядження голови Царичанської райдержадміністрації Дніпропетровської області від 18.07.2018 №Р-244/0/385-18 про передачу в оренду вільних земельних ділянок, доручення голови Держгеокадастру від 31.05.2017 року №300/3-17-0.21 щодо перенесення до архівного шару земельних ділянок; визнання протиправним укладення договорів оренди земельних ділянок між Царичанською райдержадміністрацією Дніпропетровської області та ТОВ Царичанка та визнання переважного права на укладення з виконавчим комітетом Царичанської селищної ради договорів оренди земельних ділянок за ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи свої уточнені позовні вимоги, позивач ОСОБА_1 посилається на те, що 13.02.2019 року ним було подано адміністративний позов до Царичанської РДА Дніпропетровської області, Відділу Держгеокадастру у Царичанському районі Дніпропетровської області, ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа: ТОВ Царичанка , про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. 14.02.2019 року суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/1473/19 було винесено ухвалу про відмову у відкритті провадження за поданим адміністративним позовом на тих підставах, що даний спір підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

18.02.2019 року було отримано нарочно копію вказаної ухвали, що послугувало подальшою підставою для подання позовної заяви до Царичанського районного суду для розгляду даного спору у порядку цивільного судочинства із викладенням наступних обставин.

03.01.2012 року між ОСОБА_1 та Царичанською РДА було укладено договори оренди на наступні земельні ділянки: 1225655100:02:003:0038 - площа 5,7630 га; 1225655100:02:003:0039 - площа 5,7595 га; 1225655100:02:003:0040 - площа 4,9303 га; 1225655100:02:003:0047 - площа 5,6947 га; 1225655100:02:003:0041 - площа 5,0079 га. Відповідно до п.8 договорів оренди земельні ділянки передавались у користування ОСОБА_1 на 15 років. Відповідно до умов п.9 договорів оренди, користувач був зобов`язаний сплачувати фіксований розмір орендної плати на рахунок місцевого бюджету Царичанської селищної ради за рахунками, які надавались радою Орендарю додатково у письмовій формі.

Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду були встановлені п.18-20 договорів оренди, згідно з якими передача земельної ділянки орендарю здійснювалася із розробленням технічної документації, а також після державної реєстрації договорів оренди. Крім того, передача земельних ділянок відбувалась після державної реєстрації, яка була підставою для підписання сторонами акту прийому-передачі земельних ділянок у вже фактичне користування орендарем - ОСОБА_1 . Такі акти прийому-передачі до кожного договору оренди земельних ділянок були підписані ОСОБА_1 та Царичанською РДА 03.01.2012 року, після чого позивач і розпочав фактичне користування даними землями у відповідності до умов договору та із обов`язковою сплатою орендних платежів.

Проте, у жовтні 2018 року він дізнався, що орендовані ним земельні ділянки не перебувають у його користуванні, а Царичанською РДА без законних на те підстав та без відповідного його повідомлення було розірвано договори оренди земельних ділянок та надано в оренду дані земельні ділянки ТОВ Царичанка із присвоєнням інших кадастрових номерів. Тому ним було подано звернення до Царичанської РДА та ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо надання пояснень та інформації.

Так, він отримав лист з ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.10.2018 року №П-863/0-1266/6-18 із копією листа відділу у Царичанському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 25.10.2018 року №2618/407-18-0.222 з порушеного ним у запиті питання. Своїм листом Відділ Держгеокадастру у Царичанському районі Дніпропетровської області повідомив, що згідно наявних даних Державного земельного кадастру земельні ділянки перенесені до архівного шару згідно доручення голови Держгеокадастру від 31.05.2017 року №300/3-17-0.21, а саме:

-1225655100:02:003:0038 площа 5,7630 га; 1225655100:02:003:0039 площа 5,7595 га, причина: земельна ділянка не зареєстрована у Державному реєстрі земель. Право власності чи право користування не зареєстровано, дата внесення відомостей 25.10.2017 року;

-1225655100:02:003:0040 площа 4,9303 га; 1225655100:02:003:0047 площа 5,6947 га, причина: земельна ділянка не зареєстрована у Державному реєстрі земель. Право власності чи право користування не зареєстровано, дата внесення відомостей 20.10.2017 року;

-1225655100:02:003:0041 площа 5,0079 га, причина: земельна ділянка не зареєстрована у Державному реєстрі земель. Право власності чи право користування не зареєстровано, дата внесення відомостей 01.11.2017 року.

В цьому ж листі було зазначено, що земельні ділянки були видалені в зв`язку з тим, що державна реєстрація речового права не відбулася згідно порядку встановленого законодавством. Крім того, позивача також було повідомлено, що вже 26.12.2017 року на підставі розпорядження Царичанської РДА за №Р-525/0/385-17 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості та згідно даних Державного кадастру на даний час земельним ділянкам площею:

- 5,7630 га присвоєно кадастровий номер 1225655100:02:005:0045 та зареєстровано право оренди за ТОВ Царичанка 01.08.2018 року;

- 5,7595 га 5,7630 га присвоєно кадастровий номер 1225655100:02:005:0047 та зареєстровано право оренди за ТОВ Царичанка 31.07.2018 року;

- 4,9303 га 5,7630 га присвоєно кадастровий номер 1225655100:02:005:0044 та зареєстровано право оренди за ТОВ Царичанка 31.07.2018 року;

- 5,0079 га 5,7630 га присвоєно кадастровий номер 1225655100:02:005:0046 та зареєстровано право оренди за ТОВ Царичанка 01.08.2018 року;

- 5,6947 га 5,7630 га присвоєно кадастровий номер 1225655100:02:005:0043 та зареєстровано право оренди за ТОВ Царичанка 01.08.2018 року.

Тобто, з вказаного листа вбачається, що право власності на спірні земельні ділянки взагалі ні за ким не було зареєстровано до жовтня-листопада 2017 року, навіть за Царичанською РДА не значилось право власності на дані земельні ділянки. Хоча саме Царичанська РДА була зобов`язана мати права на земельні ділянки до передачі їх в оренду ОСОБА_1 та після такої передачі Царичанська РДА в подальшому зобов`язалась зареєструвати право користування за ОСОБА_1 на земельні ділянки, передані за договорами оренди до їх реальної передачі у користування з моменту підписання актів прийому-передачі від 03.01.2012 року. Оскільки, підписуючи акти прийому-передачі земельних ділянок до договорів оренди, Царичанська РДА фактично підтвердила як укладення договорів оренди, так і факт їх державної реєстрації, оскільки нормами чинного законодавства передбачено право подання документів на державну реєстрацію як власниками земельних ділянок, так і користувачами - в рівних правах.

Що стосується відповіді на звернення позивача до Царичанської РДА з приводу того, на якій підставі Царичанською РДА було розірвано із ним в односторонньому порядку договори оренди земельних ділянок, які були передані йому згідно із актами прийому-передачі від 03.01.2012 року, Царичанською РДА було повідомлено, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не було проведено державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок у 2012 році, відповідно до ч.10 ст.24 ЗУ Про Державний земельний кадастр та п.114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМ України від 17.10.2012 р. №1051 Відділом Держгеокадастру у Царичанському районі у Дніпропетровській області, відповідно до доручення голови Держгеокадастру від 31.05.2017 року у жовтні місяці 2017 року земельні ділянки були видалені та перенесені до архівного шару Національної Кадастрової Системи з підстав, що протягом року з дня здійснення державної реєстрації земельних ділянок речове право на яких не зареєстроване з вини заявника. Крім того, у листі було заявлено, що ОСОБА_1 не дотримувався вимог чинного законодавства України і використовував земельні ділянки без правовстановлюючих документів, стосовно яких виникає право оренди, відповідно і землі вважалися такими, що не перебувають у користуванні. При зверненні іншого суб`єкта господарювання з пропозицією отримати землю в оренду райдержадміністрацією у відповідності до норм чинного законодавства України було прийнято розпорядження голови райдержадміністрації від 18.07.2018 року №Р-244/0/385-18 про передачу в оренду вільних земельних ділянок. Тоді стає не зрозумілим, яким чином позивач міг користуватися земельними ділянками протягом 6 років на умовах договорів оренди і додержуватися встановлених договорами обов`язків, сплачуючи у законному порядку всі належні платежі. Царичанська селищна рада, в свою чергу, приймала орендну плату за земельні ділянки та не заперечувала проти користування ним даною землею, що підтверджується як довідкою виконавчого комітету Царичанської селищної ради від 11.10.2018 року №1520/2.7, так і податковими деклараціями за весь період нарахування та сплати орендних платежів з 2012 по 2018 рр.

Вважає, що порушення його прав та законних інтересів полягає у наступному.

По-перше, дійсно у договорах оренди від 03.01.2012 року зазначено, що земельні ділянки передаються у користування позивачу після державної реєстрації договорів оренди. Дотримуючись приписів договору, підписавши 03.01.2012 року акти прийому-передачі із Царичанською РДА, він ніяким чином не міг припустити, що договори оренди не пройшли державну реєстрацію у встановленому законом порядку та цей обов`язок не було виконано Царичанською РДА до підписання органом місцевого самоврядування акту приймання-передачі.

З огляду на діюче законодавство щодо присвоєння кадастрових номерів та порядку державної реєстрації земель станом на 2012 рік з моменту укладення договорів оренди земельних ділянок між ОСОБА_1 та Царичанською РДА, йому нічого не було відомо ані про можливі підстави відмови у реєстрації договорів оренди земельних ділянок, ані про підстави скасування державної реєстрації земельних ділянок у зв`язку із відсутністю реєстрації речового права протягом одного року. Показово, що і у 2013 році він не був повідомлений про можливу відсутність у нього прав на користування земельною ділянкою. Тільки восени 2018 року він дізнався про те, що земельні ділянки, які перебували у його користуванні 6 років , передано Царичанською РДА у серпні 2018 року ТОВ Царичанка . А розроблення технічної документації для передачі земельних ділянок у користування ТОВ Царичанка відбулося ще наприкінці 2017 року, хоча і в 2017 році, і в 2018 році отримувалась від позивача орендна плата за виділені йому земельні ділянки.

По-друге, із тексту листа-відповіді Відділу Держгеокадастру у Царичанському районі Дніпропетровської області випливає, що реєстрація земельних ділянок взагалі не була проведена, навіть на праві власності за Царичанською РДА, і саме через це дані земельні ділянки були перенесені до архівного шару, оскільки ніяких відомостей ані по праву власності, ані по праву користування за земельними ділянками до жовтня-листопада 2017 року в Державному реєстрі земель не значилось.

Проте, всім земельним ділянкам, які передавались у його користування, були присвоєні кадастрові номери, які зареєстровані Відділом Царичанського Держгеокадастру у Дніпропетровській області, а тому не зрозуміло, яким чином земельним ділянкам, якими користувався позивач, було в подальшому у порушення норм ЗУ Про державний земельний кадастр у 2018 році присвоєно нові кадастрові номери та передано в оренду ТОВ Царичанка .

Відповідно до ст.16 ЗУ Про Державний земельний кадастр кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

В даному випадку, керуючись текстом відповідей, земельні ділянки тією самою площею просто були передані іншому користовачу із присвоєнням нових кадастрових номерів.

По-третє, є не зрозумілою причина позбавлення позивача права користування орендованими земельними ділянками. У всіх зазначених листах повідомлено, що спірні земельні ділянки віднесено до архівного шару з причини відсутності державної реєстрації земельних ділянок. Проте, якщо звернутися до даних Публічної кадастрової карти України, то по всім спірним земельним ділянкам зазначено, що було виправлено помилки, допущені у ДЗК внаслідок помилкового перенесення земельних ділянок.

По-четверте, з огляду на те, що користування позивачем земельними ділянками на праві оренди було правомірним та законним, Царичанська РДА всеціло підтверджувала право оренди за позивачем на земельні ділянки після укладення договорів оренди тим, що виражала свою згоду прийняттям орендних платежів. Його правомірна поведінка у користуванні наданими йому в оренду земельними ділянками підтверджується приписами ст.ст. 203, 627 ЦК України, ст. 93 ЗК України, ст.ст. 1, 6, 13, 15, 18, 19 ЗУ Про оренду землі . З урахуванням вимог укладених договорів оренди землі від 03.01.2012 року сторони уклали дані договори строком на 15 років.

Момент укладення договору визначено у ч.1 ст.638 ЦК України, у якій зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст.2 ЗУ від 01.07.2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визначення і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визначених актів, внесення до списку або книги обліку.

Моментом вчинення правочину слід вважати момент, коли сторони свого часу досягли згоди з усіх істотних умов, тобто на момент підписання договору його сторонами, надаючи згоду встановленої форми, що і є моментом укладення договору.

У зв`язку з тим, що сторони на момент укладання договорів оренди земельних ділянок досягли всіх істотних умов даного договору, передбаченого чинними нормативними актами, не заперечували існування таких договорів та право позивача на користування земельними ділянками протягом 6 років, а також приймали плату від позивача у встановленому договорами розмірі за користування земельними ділянками - позбавлення позивача права оренди є безпідставним та незаконним. Відібрання без попередження і без законних на те підстав у позивача права на користування земельними ділянками можна вважати таким, що являють собою втручання у його право реалізувати свої законні сподівання на мирне користування майном.

В свою чергу, відповідно до ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а за змістом ст.21 ЗУ Про оренду землі розмір, строки і форми внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Тобто, в даній ситуації не було дотримано принципу верховенства права. Царичанська РДА своїми діями протягом тривалого часу погоджувалася з поведінкою позивача, не заперечуючи проти використання ним земельних ділянок і не вживаючи заходів по їх вилученню або оформленню.

Крім того, державна реєстрація завжди у часі слідує за юридичним фактом, на підставі якого виникає, змінюється або припиняється право чи його обтяження. Сама державна реєстрація не може бути юридичним фактом чи замінити його. Такий юридичний факт називається підставою для державної реєстрації (ст.27 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

На жаль, у ситуації, що склалася із позивачем, жодним чином не просліджується застосування відповідачами у правовідносинах сторін такого принципу як дискреція, а також повністю показано відсутність необхідного рівня правової культури державних службовців.

Звертає увагу на те, що єдиними підставами для припинення права користування позивача на виділені йому за договорами оренди від 03.01.2012 року земельні ділянки могло слугувати тільки порушення приписів ст.ст. 141, 143 ЗК України.

Проте, відсутність будь-яких порушень з боку позивача не завадила відповідачам зробити все можливе для порушення його законних прав та інтересів та позбавлення права користування орендованими земельними ділянками. Позивачем не було скоєно жодних дій, за які б його могло бути позбавлено права користування орендованими земельними ділянками, а знати про те, що 6 років він користується земельними ділянками і сплачує за них орендну плату без факту державної реєстрації договорів - останній апріорі не міг. Тим паче, що його право на користування земельними ділянками не оспорювалось, орендна плата приймалась, і всіх істотних умов договорів оренди землі сторонами було досягнуто у 2012 році.

Також зазначає, що з 01.01.2019 року райдержадміністрації позбавлені права розпоряджатися землями колишньої колективної власності, а це право перейшло до сільських та селищних рад, без послідуючої необхідної реєстрації такої передачі земель, оскільки вони не належать ні до державної, ні до колективної власності і розпорядження та укладення договорів оренди земельних ділянок віднесено до компетенції виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпропетровської області, як розпорядника земельних ділянок.

На підставі викладеного, просить: 1.Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Царичанської РДА Дніпропетровської області від 18.07.2018 №Р-244/0/385-18 про передачу в оренду вільних земельних ділянок. 2. Визнати протиправним та скасувати доручення Голови Держгеокадастру від 31.05.2017 року №300/3-17-0.21 щодо перенесення до архівного шару земельних ділянок з кадастровими номерами: 1225655100:02:003:0038, 1225655100:02:003:0039, 1225655100:02:003:0040, 1225655100:02:003:0041, 1225655100:02:003:0047. 3. Визнати протиправним укладення договорів оренди земельних ділянок за кадастровими номерами 1225655100:02:005:0043, 1225655100:02:005:0044, 1225655100:02:005:0045, 1225655100:02:005:0046, 1225655100:02:005:0047 між Царичанською РДА Дніпропетровської області та TOB Царичанка . 4. Визнати переважне право на укладення з Виконавчим комітетом Царичанської селищної ради договорів оренди земельних ділянок за кадастровими номерами 1225655100:02:005:0043, 1225655100:02:005:0044, 1225655100:02:005:0045, 1225655100:02:005:0046,1225655100:02:005:0047 за ОСОБА_1 . 5.Судові витрати стягнути на користь ОСОБА_1 .

13 травня 2021 року до суду від відповідача Виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпропетровської області надійшов відзив на уточнену позовну заяву, в якому вони прохають у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, оскільки підстави для задоволення позову відсутні за наступних обставин.

Порядок використання земельних ділянок з кадастровими номерами 1225655100:02:005:0045, 1225655100:02:005:0047, 1225655100:02:005:0044, 1225655100:02:005:0046 та 1225655100:02:005:0043, Царичанською селищною радою передбачений ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні та ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) .

На земельні ділянки з кадастровими номерами 1225655100:02:005:0044, 1225655100:02:005:0046 та 1225655100:02:005:0043, про які говорить позивач, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.05.2020 року, зареєстровано право приватної власності, а тому Царичанська селищна рада не є власником вказаних земельних ділянок. Тобто, власники невитребуваних земельних часток (паїв) або їх спадкоємці скористалися своїм правом і відповідно до ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні та ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , оформили право власності на ці земельні ділянки, в строк до 01 січня 2025 року.

З 01.01.2019 року районні державні адміністрації втратили право приймати рішення щодо виділення в натурі земельних ділянок за межами населених пунктів. Органи місцевого самоврядування набули повноважень стосовно передачі в оренду нерозподілених земельних ділянок та невитребуваних часток (паїв) як в межах, так і за межами населених пунктів.

Земельні ділянки за кадастровими номерами 1225655100:02:005:0045 та 1225655100:02:005:0047 перебувають у розпорядженні Царичанської селищної ради, як не витребувані земельні частки (паї), тобто Царичанська селищна рада є їх розпорядником, але не власником, оскільки ст.13 вказаного Закону передбачено право власників не витребуваних земельних часток (паїв) або їх спадкоємців щодо оформлення права власності на ці земельні ділянки, в строк до 01 січня 2025 року. У випадку не використання такого права вказані особи будуть вважатися такими, що відмовились від одержання вказаних земельних ділянок. Така не витребувана земельна частка після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.05.2020 року, на земельну ділянку з кадастровим номером 1225655100:02:005:0045, 01 серпня 2018 року, та на земельну ділянку з кадастровим номером 1225655100:02:005:0047, 31 липня 2018 року було зареєстровано договір оренди між Царичанською районною державною адміністрацією та ТОВ Царичанка . Таким чином, державна реєстрація права власності на вказані земельні ділянки Царичанською ОТГ не здійснювалась, оскільки на момент реєстрації даних договорів оренди на земельні ділянки за кадастровими номерами 1225655100:02:005:0045 та 1225655100:02:005:0047 їх розпорядником була Царичанська районна державна адміністрація.

Станом на 12.05.2021 року згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на земельну ділянку з кадастровим номером 1225655100:02:005:0047, з 24 вересня 2020 року було зареєстровано право приватної власності. У відношенні до себе вважають, що в даному випадку відсутній спір про право.

25 травня 2021 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив Виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпропетровської області, в якій він прохає задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Із поясненнями виконавчого комітету, викладеними у відзиві не погоджується, вважаючи їх такими, що не відповідають обставинам справи та суперечать наявним документальним доказам, за наступного.

По-перше, Постановою КМ України від 24.01.2000 р. №119 (чинною на момент укладення позивачем договорів оренди земельних ділянок - невитребуваних паїв) затверджено Порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), де передбачено, що реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю) у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв), що ведеться за формою згідно з додатком. Датою реєстрації договору оренди є дата внесення відповідного запису до цієї Книги.

У 2003 році було прийнято ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , де в ст.13 було визначено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (в межах населених пунктів) чи районної державної адміністрації (за межами населених пунктів) можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Відповідно до чинної редакції цієї статті (діє з 01.01.2019 року) нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

З 01.01.2016 року діяла нова редакція ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , яка містить наступні положення:

-Право оренди земельної ділянки підлягає обов`язковій державній реєстрації (ст.4 Закону);

Право оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, надані в оренду органами державної влади, органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному статтею 13 ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , здійснюється без державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки в Державному реєстрі прав (ст.30 Закону).

Звертає увагу, що до 01.01.2016 року положення, яке потім містилось у ст.30 Закону, було відсутнє.

Власне можливість державної реєстрації права оренди земельної ділянки, яка за своєю суттю є невитребуваним паєм, з`явилася лише з 01.01.2016 р. Відповідно, право її використання виникає з дати реєстрації права.

По-друге, виконавчий комітет ніяким чином не пояснив те, як фактично вийшло, що право власності на спірні земельні ділянки взагалі ні за ким не було зареєстровано до жовтня-листопада 2017 року, тобто навіть за Царичанською РДА не значилось право власності на дані земельні ділянки при передачі таких ділянок у користування іншій особі. Це при тому, що саме Царичанська РДА була зобов`язана мати права на земельні ділянки до передачі їх в оренду ОСОБА_1 , якщо вони територіально знаходились у віданні даного органу місцевого самоврядування. Крім того, фактично саме Царичанська РДА взяла на себе обов`язок (в порядку, передбаченому пунктами 13-1 та 13-2 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою КМ України від 09.09.2009 року №1021), після передачі земельних ділянок ОСОБА_1 - зареєструвати право користування за ОСОБА_1 на земельні ділянки, передані за договорами оренди, оскільки їх реальна передача у користування повинна була відбуватися тільки після державної реєстрації договорів, і така реєстрація підтверджувалася підписанням актів прийому-передачі від 03.01.2012 року. Тобто, підписуючи акти прийому-передачі земельних ділянок до договорів оренди, Царичанська РДА фактично підтвердила як укладення договорів оренди, так і факт їх державної реєстрації. Жодної вини ОСОБА_1 у неподанні заяви про державну реєстрацію земельних ділянок не має, оскільки отримавши фактично земельні ділянки за актом-приймання передачі у користування, він без сумніву передбачав, що дані договори зареєстровані, а Царичанська РДА виконала передбачений законом обов`язок.

По-третє, виконавчим комітетом ніяким чином не прокоментовано, яким чином позивач міг користуватися земельними ділянками протягом 6 років на умовах договорів оренди, і додержуватися встановлених договорами обов`язків та сплачувати в законному порядку всі належні платежі за земельні ділянки із присвоєними і вказаними у договорі кадастровими номерами. Не прокоментовано того факту, що давало підстави Царичанській селищній раді, в свою чергу, приймати орендну плату за земельні ділянки та не заперечувати проти користування даною землею позивачем. Чому ще у 2013 році позивач не був повідомлений про можливу відсутність у нього прав на користування земельною ділянкою. Чому тільки восени 2018 року він дізнався про те, що земельні ділянки, які перебували у його користуванні 6 років - передано Царичанською РДА ТОВ Царичанка та присвоєно нові кадастрові номери, якщо для скасування визначених і присвоєних кадастрових номерів є чіткі законодавчі підстави. І взагалі не зрозуміло, чи то не було державної реєстрації земель навіть за органом місцевого самоврядування у момент укладення договорів оренди із ОСОБА_1 , чи то реєстрація таких земельних ділянок була якимсь чином скасована і разом з тим скасовані і присвоєні у 2012 році кадастрові номери, оскільки зник сам об`єкт цивільних правовідносин.

По-четверте, не прокоментовано те, що у всіх листах повідомлено позивача, що спірні земельні ділянки віднесено до архівного шару з причини відсутності державної реєстрації земельних ділянок. Проте, якщо звернутися до даних Публічної кадастрової карти України, то по всім спірним земельним ділянкам зазначено, що було виправлено помилки, допущені у ДЗК внаслідок помилкового перенесення земельних ділянок.

По-п`яте, виконавчий комітет не звернув жодної уваги на посилання позивача стосовно фактичного правомірного користування земельними ділянками.

Момент укладення договору визначено у ч.1 ст.638 ЦК України, у якій зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст.2 ЗУ від 01.07.2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визначення і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визначених актів, внесення до списку або книги обліку.

Моментом вчинення правочину слід вважати момент, коли сторони свого часу досягли згоди з усіх істотних умов, тобто на момент підписання договору його сторонами, надаючи згоду встановленої форми, що і є моментом укладення договору.

У зв`язку з тим, що сторони на момент укладання договорів оренди земельних ділянок досягли всіх істотних умов даного договору, передбаченого чинними нормативними актами, не заперечували існування таких договорів та право позивача на користування земельними ділянками протягом 6 років, а також приймали плату від позивача у встановленому договорами розмірі за користування земельними ділянками - позбавлення позивача права оренди є безпідставним та незаконним. Відібрання без попередження і без законних на те підстав у позивача права на користування земельними ділянками можна вважати таким, що являють собою втручання у його право реалізувати свої законні сподівання на мирне користування майном.

В свою чергу, відповідно до ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а за змістом ст.21 ЗУ Про оренду землі розмір, строки і форми внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Тобто, в даній ситуації не було дотримано принципу верховенства права. Царичанська РДА своїми діями протягом тривалого часу погоджувалася з поведінкою позивача, не заперечуючи проти використання ним земельних ділянок і не вживаючи заходів по їх вилученню або оформленню.

Крім того, державна реєстрація завжди у часі слідує за юридичним фактом, на підставі якого виникає, змінюється або припиняється право чи його обтяження. Сама державна реєстрація не може бути юридичним фактом чи замінити його. Такий юридичний факт називається підставою для державної реєстрації (ст.27 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Вказує, що позивачем ніяким чином не було порушено приписів чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, проте це не завадило відповідачам зробити все можливе для порушення його законних прав та інтересів та позбавлення права користування орендованими земельними ділянками.

Також, 15 липня 2021 року від відповідача Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області до суду надійшов відзив на уточнену позовну заяву ОСОБА_1 , в якому вони просили відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Зазначили, що Дніпровська райдержадміністрація, всебічно дослідивши наявні матеріали справи, не визнає позовні вимоги з наступних підстав.

Так, Царичанська райдержадміністрація була розпорядником земельних ділянок сільськогосподарського призначення невитребуваних паїв, розташованих на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області на підставі ст.13 ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

03 січня 2012 року між позивачем та Царичанською райдержадміністрацією було укладено договори на наступні земельні ділянки: 1225655100:02:003:0038 площа 5,7630 га; 1225655100:02:003:0039 площа 5,7595 га; 1225655100:02:003:0040 площа 4,9303 га; 1225655100:02:003:0047 площа 5,6947 га; 1225655100:02:003:0041 площа 5,0079 га.

Відповідно до п.8 договорів оренди земельні ділянки передавались у користування позивачу на 15 років. Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду були встановлені п.п. 18-20 договорів оренди, згідно із якими передача земельної ділянки орендарю здійснювалася із розробленням технічної документації, а також після державної реєстрації договорів оренди.

Однак, державна реєстрація зазначених договорів оренди земельних ділянок не відбулася і ці договори не були зареєстровані.

Відповідно до ст.ст. 93, 124 ЗК України, ст.1 ЗУ Про оренду землі право оренди земельної ділянки, тобто володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької чи іншої діяльності, виникає виключно на підставі договору оренди. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗУ Про оренду землі , який є спеціалізований.

Окремо зазначають, що в період з 2008 до 2010 років реєстрація правовстановлюючих документів на земельні ділянки здійснювалася Центром державного земельного кадастру згідно з Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року №174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 року за №641\7962.

З 2011 року відповідно до постанови КМ України від 09.09.2009 року №1021 Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" (зі змінами), що діяла до 01.01.2013 року, відповідними повноваженнями були наділені територіальні органи Держземагенства за місцем розташування земельної ділянки.

З 01.01.2013 року набрали чинність ЗУ Про Державний земельний кадастр , постанова КМ України від 17.10.2012 №1051 Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру , зміни до ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . З прийняттям зазначених нормативних актів повноваження щодо державної реєстрації прав на земельні ділянки та скасування державної реєстрації цих прав не розповсюджуються на компетенцію органів земельних ресурсів України.

Відповідно до ст.4 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих актів України передбачено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Окрім того, статтею 18 ЗУ Про оренду землі на час виникнення правових відносин було передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Так, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії саме цього договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяжень, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна, кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків. Такі висновки щодо набрання чинності договором оренди земельної ділянки зроблено у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі №570/3056/15-ц (провадження №6-643цс16).

Окрім того, зауважують, що у пункті 19 договорів оренди землі, укладених між позивачем та Царичанською райдержадміністрацією чітко зазначено, що приступати до використання земельної ділянки можливо після державної реєстрації цього договору. Дані договори оренди були підписані позивачем особисто, що не заперечується самим позивачем, тобто, у відповідності до вимог ст.638 ЦК України сторони договору досягли згоди з усіх істотних умов цих договорів оренди, чим надали згоді встановленої форми.

Таким чином, позивач був обізнаний про необхідність здійснення державної реєстрації вищевказаних договорів оренди земельних ділянок. А оскільки позивачем не було здійснено дій для проведення державної реєстрації договорів оренди землі у встановленому на той час законом порядку, вказані договори оренди вважаються неукладеними, а тому не породжують для ОСОБА_1 права користування землею, в зв`язку з чим Царичанською райдержадміністрацією на законних підставах було прийнято розпорядження №Р-224/0/385-18 від 18.07.2018 про передачу в оренду вільних земельних ділянок ТОВ Царичанка .

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин від 28.04.2021 №1423-IX внесені зміни до пункту 24 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України (редакція від 27.05.2021) щодо земель державної та комунальної власності.

Так, відповідно до п.24 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, окрім земель, визначених цим Кодексом.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Таким чином, на даний час райдержадміністрація не є розпорядником земель сільськогосподарського призначення та відсутні повноваження щодо прийняття розпоряджень про передачу у власність (оренду) зазначених земельних ділянок.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Платонова Є.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та прохали їх задовольнити повністю.

Представник відповідача - Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, однак у поданому до суду відзиві на позов позовні вимоги не визнали та прохали у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача - виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпропетровської області Логвин Я.К. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та прохала у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи в суді, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність чи відкладення розгляду справи, а також будь-яких інших клопотань до суду не надіслав.

Представник третьої особи ТОВ Царичанка - адвокат Скопіч А.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши сторони, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.1, 3 ЦК України, ст.ст.2, 4-5, 12-13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Судом встановлено, що розпорядженням голови Царичанської райдержадміністрації від 12.01.2011 року №23-р надано гр. ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки (невизначені паї) сільськогосподарського призначення (склад угідь - рілля) площею 33,00 га (контур поля №55) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Царичанської селищної ради (Т.І, а.с.27).

Розпорядження голови Царичанської райдержадміністрації від 29.12.2011 року №991-р затверджено гр. ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Царичанської селищної ради; надано гр. ОСОБА_1 в оренду строком на 15 років земельну ділянку (невизначені паї) сільськогосподарського призначення (склад угідь - рілля) загальною площею 32,2392 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Царичанської селищної ради; встановлено орендну плату у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі; зобов`язано гр. ОСОБА_1 укласти у місячний термін з Царичанською райдержадміністрацією договір оренди земельної ділянки (Т.І, а.с.31).

Також встановлено, що 03 січня 2012 року між Царичанською райдержадміністрацією та гр. ОСОБА_1 укладено договори оренди на наступні земельні ділянки: 1225655100:02:003:0038 - площа 5,7630 га; 1225655100:02:003:0039 - площа 5,7595 га; 1225655100:02:003:0040 - площа 4,9303 га; 1225655100:02:003:0047 - площа 5,6947 га; 1225655100:02:003:0041 - площа 5,0079 га (Т.І, а.с.47-51, 62-66, 77-81, 92-96, 107-111). Відповідно до п.8 договори оренди укладено на 15 років. Відповідно до умов п.9 договорів оренди, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами. Орендна плата сплачується на рахунок місцевого бюджету Царичанської селищної ради.

Умови і строки передачі земельних ділянок в оренду були встановлені п.18-20 договорів оренди, згідно з якими передача земельної ділянки орендарю здійснюється з розробленням технічної документації, інші умови передачі земельної ділянки в оренду: приступити до використання земельної ділянки після державної реєстрації цього договору; передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 7 днів після державної реєстрації договору за актом її прийому-передачі.

03 січня 2012 року відповідно до актів прийому-передачі земельної ділянки орендодавець Царичанська райдержадміністрація передала земельні ділянки: 1225655100:02:003:0038 - площа 5,7630 га; 1225655100:02:003:0039 - площа 5,7595 га; 1225655100:02:003:0040 - площа 4,9303 га; 1225655100:02:003:0047 - площа 5,6947 га; 1225655100:02:003:0041 - площа 5,0079 га, орендарю ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 , а.с.52, 67, 82, 97, 112).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Царичанської селищної ради віл 11.10.2018 року №1520/2.7 ОСОБА_1 дійсно сплачував орендну плату до бюджету виконавчого комітету Царичанської селищної ради за земельну ділянку сільськогосподарського призначення (невитребувані паї) розміром 32,2392 га, яка знаходиться за межами населеного пункту (договір оренди РДА) за період з 2012 року по 2018 рік (Т.І, а.с.121).

У жовтні 2018 року позивачу стало відомо, що орендовані ним земельні ділянки не перебувають у його користуванні, а Царичанською РДА було розірвано договори оренди земельних ділянок та надано в оренду дані земельні ділянки ТОВ Царичанка із присвоєнням інших кадастрових номерів.

Однак, державна реєстрація вказаних договорів оренди земельних ділянок не відбулася і ці договори не були зареєстровані, що також не заперечується і позивачем.

Згідно зі ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно -правовими актами.

Відповідно до ст.ст. 93, 124 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України Про оренду землі (далі Закон) право оренди земельної ділянки, тобто володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької чи іншої діяльності, виникає виключно на підставі договору оренди.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Законом України Про оренду землі .

Поняття договору оренди землі визначено в ст. 13 Закону, відповідно до якої договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, їм та іншими законами України і договором оренди землі.

Протягом 2008-2010 р.р. реєстрація правовстановлюючих документів на земельні ділянки здійснювалася Центром державного земельного кадастру згідно з Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 № 174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 за №641/7962.

З 2011 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021 Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (зі зміними), що була чинна до 01.01.2013, відповідними повноваженнями були наділені територіальні органи Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки.

З 01.01.2013 набрали чинність Закон України Про Державний земельний кадастр , постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 Про твердження Порядку ведення Державного земельного кадастру , зміни до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

З прийняттям зазначених нормативних актів повноваження щодо державної реєстрації прав на земельні ділянки та скасування державної реєстрації цих прав були передані до компетенції органів земельних ресурсів України.

Відповідно до ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень передбачено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам особі органів місцевого самоврядування, а саме:

- право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами, іпотека, довірче управління майном.

Крім того, статтею 18 Закону України Про оренду землі на час виникнення правових відносин було передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 202 ЦК України). Договором є домовленість або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків ( ч.1 ст.626 ЦК України.)

Відповідно до статті 210 ЦК правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Так, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії саме цього договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Такі правові висновки щодо набрання чинності договором оренди земельної ділянки викладено у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі №570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16), у мотивувальній частині якої міститься роз`яснення аналогічного розуміння правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) та у постанові Великої Палати Верховного Суд від 15 січня 2020 року по справі № 322/1178/18 (провадження 14-338цс19, ЄДРСРУ № 87857824).

Крім того, у пункті 19 договорів оренди землі, укладених між позивачем та Царичанською райдержадміністрацією, зазначено, що приступати до використання земельної ділянки можливо після державної реєстрації цього договору.

Вказані договори оренди були підписані позивачем особисто, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується самим позивачем, тобто, у відповідності до вимог ст. 638 ЦК України сторони договору досягли згоди з усіх істотних умов цих договорів оренди, чим надали згоді встановленої форми.

Таким чином, позивач був обізнаний про необхідність здійснення державної реєстрації вищевказаних договорів оренди земельних ділянок.

Оскільки, позивачем не було здійснено дій для проведення державної реєстрації договорів оренди землі у встановленому на той час законом порядку, вказані договори оренди вважаються неукладеними, а тому не породжують для ОСОБА_1 права користування землею, у зв`язку з чим Царичанською райдержадміністрацією правомірно було прийнято розпорядження №Р-224/0/385-18 від 18.07.2018, відповідно до якого затверджено ТОВ Царичанка технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Царичанської селищної ради та передано земельні ділянки (невитребувані паї) сільськогосподарського призначення (склад угідь - рілля) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 27,1554 га, в оренду строком на 10 років (або до моменту витребування їх власниками або спадкоємцями) (Т.ІІ, а.с.10, 11).

Щодо вимог позивача щодо протиправності перенесення до архівного шару земельних ділянок, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У 2012 році діяв Тимчасовий порядок присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 № 749 (далі - Порядок № 749).

Згідно з пунктом 10-1 Порядку № 749 кадастровий номер земельної ділянки визначається за результатами складення документації із землеустрою до погодження та прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність (користування) в установленому порядку.

Пунктом 14-3 Порядку № 749 визначено, що кадастровий номер присвоюється земельній ділянці після погодження документації із землеустрою та прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність (користування) під час здійснення державної реєстрації земельної ділянки в Поземельній книзі в установленому порядку.

При цьому слід вказати, що Тимчасовим порядком присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 № 749 (далі - Порядок № 749), передбачено процедура визначення кадастрового номера земельної ділянки та присвоєння кадастрового номера земельної ділянки .

Зокрема, пунктом 12 Порядку № 749 визначено, що територіальний орган Держземaгeнтства протягом трьох робочих днів з дня надходження документів, визначених пунктом 11 цього Тимчасового порядку, перевіряє: документацію із землеустрою на відповідність умовам надання земельної ділянки щодо її цільового призначення, оцінки, кількісних та якісних характеристик згідно із дозволом на розроблення документації із землеустрою; дані обмінного файла - документації із землеустрою; дані про земельну ділянку - черговому кадастровому плану.

За результатами перевірки територіальний орган Держземагентства у разі відповідності даних, визначених абзацом першим цього пункту, визначає кадастровий номер земельної ділянки з урахуванням пунктів 8 і 9 цього Тимчасового порядку та вносить до обмінного файла відомості про кадастровий номер земельної ділянки (абзаци 2, 3 пункту 12 Порядку № 749).

Пунктом 14-3 Порядку № 749 визначено, що кадастровий номер присвоюється земельній ділянці після погодження документації із землеустрою та прийняття рішення про надання земельної ділянки у власність (користування) під час здійснення державної реєстрації земельної ділянки в Поземельній книзі в установленому порядку.

Отже, вказані поняття не є тотожними. Порядком № 749 чітко передбачено процедури визначення та присвоєння кадастрового номера земельної ділянки.

Державна реєстрації земельної ділянки в Поземельній книзі у 2012 році здійснювалась відповідно до Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021 (далі - Порядок № 1021).

Пунктом 13-1 Порядку № 1021 передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється після визначення кадастрового номера в установленому порядку та прийняття відповідним органом, який здійснює розпорядження землями, рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність (користування) чи після формування земельної ділянки на підставі документації із землеустрою за рішенням власника земельної ділянки про поділ або об`єднання земельних ділянок.

Разом з тим, пунктом 13-2 Порядку № 1021 зазначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється територіальним органом Держземагентства за її місцезнаходженням на підставі заяви:

1) органу, який здійснює розпорядження землями державної або комунальної власності - у разі формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності;

2) набувача права на земельну ділянку.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється шляхом відкриття Поземельної книги.

Судом встановлено та не заперечується позивачем, що станом на 31.12.2012 заяв щодо державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 1225655100:02:003:0038, 1225655100:02:003:0039, 225655100:02:003:0040, 1225655100:02:003:0041, 1225655100:02:003:0047 до відділу Держкомзему у Царичанському районі не надходило.

У зв`язку із набуттям чинності змін до Закону України Про Державний земельний кадастр , абзацом 4 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення вказаного закону визначено, що у разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.

Протягом 2013 - 2017 років гр. ОСОБА_1 з відповідною заявою до територіального органу Держгеокадастру не звертався.

Таким чином, вказані земельні ділянки так і не були сформовані, а кадастрові номери - не були присвоєні.

Отже, посилання позивача на положення Закону України Про Державний земельний кадастр , якими врегульовано скасування кадастрових номерів та скасування державної реєстрації земельних ділянок є безпідставним.

На виконання доручення Голови Держгеокадастру від 31.05.2017 № 300/3- 17-0.21 кадастрові номери земельних ділянок: 1225655100:02:003:0038, 1225655100:02:003:0039, 1225655100:02:003:0040, 1225655100:02:003:0041, 1225655100:02:003:0047, які були тільки визначені, а не присвоєні, перенесені до архівного шару.

При цьому, відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції станом на 2012 рік) істотними умовами договору оренди землі є, зокрема об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

Частиною 2 вказаної статті Закону України Про оренду землі передбачено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Також, право користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України в редакції станом на 2012 рік).

Станом на 31.12.2012 державна реєстрація договорів оренди з кадастровими номерами 1225655100:02:003:0038, 1225655100:02:003:0039, 1225655100:02:003:0040, 1225655100:02:003:0041, 1225655100:02:003:0047, не здійснена.

Таким чином, твердження позивача про виникнення у нього права користування вказаними земельними ділянками є безпідставним.

Крім цього слід зазначити, що на земельні ділянки з кадастровими номерами 1225655100:02:005:0044, 1225655100:02:005:0046 та 1225655100:02:005:0043, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.05.2020 року, зареєстровано право приватної власності, а також на земельну ділянку з кадастровим номером 1225655100:02:005:0047 24 вересня 2020 року зареєстровано право приватної власності, тобто, власники невитребуваних земельних часток (паїв) або їх спадкоємці скористалися своїм правом і відповідно до ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні та ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , оформили право власності на ці земельні ділянки, в строк до 01 січня 2025 року.

З 01.01.2019 року районні державні адміністрації втратили право приймати рішення щодо виділення в натурі земельних ділянок за межами населених пунктів. Органи місцевого самоврядування набули повноважень стосовно передачі в оренду нерозподілених земельних ділянок та невитребуваних часток (паїв) як в межах, так і за межами населених пунктів.

Земельна ділянка за кадастровим номером 1225655100:02:005:0045 перебуває у розпорядженні Царичанської селищної ради, як не витребувані земельні частки (паї), тобто Царичанська селищна рада є її розпорядником, але не власником, оскільки ст.13 вказаного Закону передбачено право власників не витребуваних земельних часток (паїв) або їх спадкоємців щодо оформлення права власності на ці земельні ділянки, в строк до 01 січня 2025 року. У випадку не використання такого права вказані особи будуть вважатися такими, що відмовились від одержання вказаних земельних ділянок. Така не витребувана земельна частка після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вказаних вище обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову в повному обсязі за безпідставністю позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України та враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, понесені позивачем по справі судові витрати покладаються на останнього.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Царичанка , про визнання протиправними та скасування рішень: розпорядження голови Царичанської райдержадміністрації Дніпропетровської області від 18.07.2018 №Р-244/0/385-18 про передачу в оренду вільних земельних ділянок, доручення голови Держгеокадастру від 31.05.2017 року №300/3-17-0.21 щодо перенесення до архівного шару земельних ділянок; визнання протиправним укладення договорів оренди земельних ділянок між Царичанською райдержадміністрацією Дніпропетровської області та ТОВ Царичанка та визнання переважного права на укладення з виконавчим комітетом Царичанської селищної ради договорів оренди земельних ділянок за ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Судовий збір залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 01.12.2021 року.

Суддя: А.І. Руснак