Роздільнянський районний суд Одеської області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 511/2568/21
Номер провадження: 2-з/511/33/21
"01" грудня 2021 р. Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Іванової О. В. ,
при секретарі Плохотнюк Н.С.,
розглянувши в судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Печериця Віти Петрівни про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним
Встановив:
30.11.2021р. на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Печериця В.П. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер 5123984200:04:005:0058 та нежитлову будівлю (будівля магазину № НОМЕР_1 ), який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо зазначеного майна.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 звернулася до Роздільнянського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання шлюбу між її покійним сином ОСОБА_3 та Відок - ОСОБА_4 недійсним внаслідок його фіктивності. ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спадкоємцями за даною спадковою справою є ОСОБА_1 , її онука (дочка від першого шлюбу ОСОБА_3 ) та нинішня дружина покійного Відок - ОСОБА_4 (вдова). Всі вищезазначені спадкоємці за законом подали заяви про прийняття спадщини. Однак, ОСОБА_1 вважає, що дружина її покійного сина (нині вдова) Відок - ОСОБА_4 вступаючи у спадщину та претендуючи на частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку кадастровий номер 5123984200:04:005:0058 та нежитлову будівлю (будівля магазину № НОМЕР_1 ), який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , порушує її права, оскільки Відок - ОСОБА_4 , укладаючи шлюб з її сином ОСОБА_3 не мала реального наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя, а відтак шлюб укладений між її сином та відповідачкою є фіктивним.
На думку ОСОБА_1 , оскільки Відок - ОСОБА_4 подала заяву про прийняття спадщини і у подальшому може зареєструвати як особисту приватну власність нерухоме майно та земельну ділянку відносно яких відкрилася спадщина, то є всі підстави вважати, що її частина вищезазначеного спадкового майна може бути відчужена останньою на користь третіх осіб та у разі невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених прав ОСОБА_1 , за захистом яких вона звернулася до суду.
Сторони в судове засідання не з`явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 1ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали поданої заяви та письмові докази, що додані до неї, суд вважає необхідним у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити з огляду на таке.
Частиною 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Вказане узгоджується з правовою позицією, наведеної в пункті 15 постанови Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем ОСОБА_1 подано до суду позов до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним, тобто заявлені вимоги немайнового характеру. При цьому до заяви про забезпечення позову взагалі не надано жодного документу.
Натомість, з заяви вбачається, що все спірне майно зареєстровано тільки за померлим ОСОБА_5 , всі сторони подали заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, тому суд вважає, що посилання ОСОБА_1 на те, що частина майна може бути відчужена Відок- ОСОБА_4 взагалі є неспроможними. Також вимоги про необхідність заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо зазначеного майна, взагалі не ґрунтуються на вимогах законодавства та тому задоволенню не підлягають.
Згідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , враховуючи що ОСОБА_1 заявлені немайнові вимоги, які жодним чином не відносяться до нерухомого майна померлого; не підтверджено що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду про визнання шлюбу недійсним, або яким чином відсутність арешту буде перешкоджати виконанню судового рішення; що наявність причинного зв`язку між незастосуванням забезпечення позову у виді накладення арешту на майно та наслідком у вигляді потенційної загрози виконанню рішення суду - не доведено, тому суд вважає заяву про забезпечення позову необґрунтованою і відмовляє в її задоволенні.
У зв`язку з вищенаведеним у суду відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.81,149-153,247 ЦПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Печериця Віти Петрівни про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
С Суддя: О. В. Іванова
Суд | Роздільнянський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 01.12.2021 |
Оприлюднено | 01.12.2021 |
Номер документу | 101509619 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Роздільнянський районний суд Одеської області
Іванова О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні