Ухвала

від 01.12.2021 по справі 442/9238/21

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/9238/21

Провадження № 1-кс/442/1906/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2021 року

Слідчий суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 (матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021142190000053, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 16.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.199 КК України) про арешт майна,-

в с т а н о в и в :

Прокурор Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3

звернувся до суду в рамках кримінального провадження №№42021142190000053, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 16.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.199 КК України, з клопотанням, в якому просить накласти арешт на наступне майно, яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та вилучено 29.11.2021 в ході проведення обшуку одноповерхового нежитлового приміщення, що розташоване на території колишнього ВАТ «Дрогобицький долотний завод» поряд з «прохідною» за адресою: м. Дрогобич, вул. Тураша Мирослава, 28 Львівської області, а саме: самогонний апарат (4 пластмасові бочки синього кольору та 2 металічні ємності із нержавіючої сталі), 5 чотирилітрових скляних ємностей із вмістом в них прозорої рідини із запахом алкоголю, 2 неповних картонних ящики цигарок виробництва Республіки Білорусь без наявних марок акцизного податку України.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що слідчим відділенням Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021142190000053 від 16.09.2021 за фактом виготовлення, зберігання з метою використання при продажу товарів, збуту, а також збуту на території Дрогобицького району Львівської області незаконно виготовлених та підроблених марок акцизного збору, вчинених за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.199 КК України. У ході досудового розслідування встановлено, що група мешканців Дрогобицького району Львівської області причетні до організації протиправного механізму виготовлення та підробки акцизних марок, використовуючи їх з метою легалізації на ринку шляхом збуту контрафактної спиртогорілчаної та тютюнової продукції, яка виготовлена в кустарних умовах. Вказана продукція у силу своєї низької якості може призвести до заподіяння значної шкоди життю та здоров`ю людей, масових отруєнь. Вказані обставини також підтверджуються матеріалами кримінального правопорушення.

Так, 29.11.2021 в ході проведення па підставі ухвали слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду від 27.11.2021 обшуку одноповерхового нежитлового приміщення, що розташоване на території колишнього ВАТ «Дрогобицький долотний завод» поряд з «прохідною» за адресою: АДРЕСА_1 , розміщеного на земельній №4610600000:01:073:0028, яка являється приватною власністю та належить ОСОБА_4 , якому також належить на праві приватної власності дане нежитлове приміщення виявлено та вилучено предмети, що загалом складають самогонний апарат (4 пластмасові бочки синнього кольору та 2 металічні ємності із нержавіючої сталі), 5 чотирилітрових скляних ємностей із вмістом в них прозорої рідини із запахом алкоголю, 2 неповних картонних ящики цигарок виробництва Республіки Білорусь без наявних марок акцизного податку України.

Вилучені в ході обшуків предмети, речі опечатано й передано на зберігання до кімнати для зберігання речових доказів Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області.

Вказані вилучені предмети, постановою прокурора від 30.11.2021 визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

З метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати, розпоряджатися будь-яким чином та використовувати вилучене майно, яке є доказом кримінального правопорушення, унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження, виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.Іст.167КПК Українитимчасовим вилученняммайна єфактичне позбавленняпідозрюваного або осіб,у володінніяких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чизнаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

У ч.2 ст. 168 КПК зазначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Згідно ч.І ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до 4.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Враховуючи те, що вилучене майно постановою прокурора від 30.11.2021р. визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, виникла необхідність звернутися до суду із заявленим клопотанням.

ПрокурорДрогобицької окружноїпрокуратури Львівськоїобласті ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився.

Неявка учасників судового розгляду не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Як встановлено слідчим суддею, органом досудового розслідування здійснюється слідство кримінального провадження №42021142190000053, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 16.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.199 КК України.

Частина 1 ст.170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Одночасно, ч. 2 ст. 167 КПК України вказує на те, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані, як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Відповідно до вимог ч.3 ст.170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Згідно ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що прокурором Дрогобицької окружної прокураткури повністю доведено те, що накладення арешту на майно, матиме вагоме значення для швидкого, повного та неупередженого розслідування зазначеного кримінального правопорушення, а тому з метою забезпечен ня збереження речових доказів, клопотання слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, -

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на наступне майно: яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та вилучено 29.11.2021 в ході проведення обшуку одноповерхового нежитлового приміщення, що розташоване на території колишнього ВАТ «Дрогобицький долотний завод» поряд з «прохідною» за адресою: м. Дрогобич, вул. Тураша Мирослава, 28 Львівської області, а саме: самогонний апарат (4 пластмасові бочки синього кольору та 2 металічні ємності із нержавіючої сталі), 5 чотирилітрових скляних ємностей із вмістом в них прозорої рідини із запахом алкоголю, 2 неповних картонних ящики цигарок виробництва Республіки Білорусь без наявних марок акцизного податку України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1