Постанова

від 06.10.2021 по справі 911/3317/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2021 р. Справа№ 911/3317/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Тищенко А.І.

Куксова В.В.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 06.10.2021.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Вишгородської міської ради

на рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2021 у справі №911/3317/20 (суддя Третьякова О. О., повний текст рішення складено 17.05.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська пересувна механізована колона-2"

до Вишгородської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ДБК-Партнер"

про розірвання договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Київська пересувна механізована колона-2 (надалі - позивач) до Вишгородської міської ради (надалі - відповідач) про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.07.2007.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає що він є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:184:0105, загальною площею 2,8 га, за адресою: Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Кургузова, 11-а, з цільовим призначенням для будівництва багатоповерхової житлової забудови земельної ділянки згідно з договором оренди земельної ділянки від 02.07.2007, посвідченим приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу за реєстровим №5823. Оскільки 11.08.2020 завершено забудову вказаної земельної ділянки, а отже завершено її використання за цільовим призначенням, позивач 15.09.2020 звернувся до відповідача з клопотанням №055 про розірвання (припинення) договору оренди земельної ділянки, однак відповідачем не прийнято відповідного рішення та не розірвано (припинено) договір оренди земельної ділянки в установленому порядку, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.03.2020 у справі №911/3317/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Київська пересувна механізована колона-2 до Вишгородської міської ради у справі за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю ДБК-Партнер про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.07.2007 задоволено в повному обсязі.

Розірвано договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3221810100:01:184:0105, загальною площею 2,8 га, за адресою: Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Кургузова, 11-а, з цільовим призначенням для будівництва багатоповерхової житлової забудови земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А за реєстровим №5823 від 02.07.2007 (зі змінами та доповненнями).

Стягнуто з Вишгородської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Київська пересувна механізована колона-2 2102 грн 00 коп. витрати зі сплати судового збору.

Судом встановлено, що будівництво на орендованій згідно з договором оренди земельній ділянці є завершеним, об`єкти будівництва прийняті до експлуатації, збудовані на земельній ділянці багатоквартирні житлові будинки передані на баланс для обслуговування експлуатуючій організації, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі, а відтак суд прийшов до висновку, що орендарем завершено використання земельної ділянки за кадастровим номером 3221810100:01:184:0105 за цільовим призначенням та припинено її використання для будівництва багатоповерхової житлової забудови, у зв`язку з чим договір оренди підлягає розірванню.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Вишгородська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2020 у справі №911/3317/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київська пересувна механізована колона-2 до Вишгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю ДБК-Партнер про розірвання договору оренди земельної ділянки та ухвалити нове рішення про відмову у позові повністю. Розподілити судові витрати.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- судом необґрунтовано відхилено доводи щодо п`ятої черги будівництва - механізованого гаража з 9 поверхів, оскільки за твердженням відповідача позивачем не надано документів про його будівництво та здачу до експлуатації;

- висновок суду щодо передачі позивачем на баланс управителю збудованих будинків не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки відповідачу не надходив на зберігання протокол співвласників житлових будинків про обрання управителя, а на думку скаржника, наявні в матеріалах акти передачі на баланс житлового комплексу не створюють юридичних наслідків і не вчинялись позивачем;

- суд першої інстанції на переконання апелянта не перевірив умови застосування ч.2 ст. 19 Закону України Про оренду землі для розірвання договору оренди, а саме - обставин добросовісності орендаря, прийшов до передчасного висновку про наявність правових підстав для розірвання договору оренди.

17.06.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Тищенко А. І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 поновлено Вишгородській міській раді пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2021 у справі №911/3317/20 та відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.

Учасникам справи повідомлено про право подати відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заяви, клопотання, заперечення та строки на їх подання. Зупинено дію оскаржуваного рішення.

Розгляд справи призначено на 21.07.2021.

13.07.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Київська пересувна механізована колона-2 надійшли письмові пояснення у справі, у яких позивач зазначає наступне:

- позивач вважає оскаржуване рішення законним та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права;

- з доводами апеляційної скарги позивач не погоджується, вказуючи на їх спростування, що всі дії позивача щодо користування земельної ділянкою та в подальшому розірвання договору оренди цієї земельною ділянкою здійснювалися виключно в межах вимог законодавства України, однак внаслідок бездіяльності відповідача щодо розірвання договору оренди позивач змушений був звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів;

- позивач вважає, що матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували підстави вважати таку передачу будинків в експлуатацію незаконною чи такою, що не відповідає нормам чинного законодавства;

- позивач заперечує щодо тверджень апелянта, що самі чотири багатоповерхові будинки займають лише 0,7 на, а решта території є незабудованою, зазначаючи, що такі доводи не відповідають дійсності;

- жодних доказів недобросовісності позивача як орендаря земельної ділянки апелянтом не надано.

13.07.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ДБК-Партнер надійшов відзив на апеляційну скаргу, де відповідач заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, зазначаючи наступне:

- згідно спірного договору та акту приймання - передачі земельна ділянка була надана в оренду виключно для здійснення будівництва багатоповерхової житлової забудови;

- станом на 11.08.2020 було завершено забудову земельної ділянки, на якій побудовано та введено в експлуатацію 4 багатоквартирні будинки, тому позивач припинив використання орендованої земельної ділянки, житлові будинки було передано на баланс для обслуговування експлуатуючій організації;

- фактичне користування земельною ділянкою та розташованим на ній нерухомим майном здійснюють її новий власник, попередній землекористувач - позивач - добровільно відмовився від права користування земельної ділянкою, а законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін, на підтвердження чого позивач наводить посилання на судову практику.

25.08.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Вишгородської міської ради надійшло клопотання про призначення експертизи, у якій скаржник просить призначити у справі судову земельно - технічну та будівельно - технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Вишгородської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2021 у справі №911/3317/20 на 25.08.2021.

Розпорядженням В.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/3737/21 від 25.08.2021, у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В.В. та Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 апеляційну скаргу Вишгородської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2021 у справі №911/3317/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено до розгляду на 06.10.2021.

06.10.2021 до канцелярії суду електронною поштою від Товариства з обмеженою відповідальністю ДБК-Партнер надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності третьої особи, у якому просить проводити судове засідання 06.10.2021 за відсутності уповноваженого представника третьої особи, врахувати аргументи, викладені нею у відзиві на апеляційну скаргу, а апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

У судове засідання 06.10.2021 з`явились представники позивача та відповідача. Представник третьої особи не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти доводів, викладеній в апеляційній скарзі з урахуванням письмових пояснень, поданих під час апеляційного провадження та просив відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення просив залишити без змін.

При цьому, колегією суддів враховано клопотання третьої особи про розгляд справи за відсутності її уповноваженого представника.

Розглянувши в судому засіданні клопотання Вишгородської міської ради про призначення експертизи у даній справі, заслухавши думку сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України). Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. (ч. 3 ст. 98 ГПК України).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності зокрема для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Обґрунтовуючи необхідність призначення експертизи, скаржник зазначає, що для дослідження всіх обставин справи необхідно з`ясувати, чи в повному обсязі згідно з проектною документацією на об`єкті будівництва була забудована земельна ділянка, оскільки предметом позову є зокрема спір між орендарем та орендодавцем щодо вичерпання мети використання земельної ділянкою, а з наявних в матеріалах справи доказів суд без застосування спеціальних знань не може встановити чи в повному обсязі згідно з проектною документацією на об`єкт будівництва була забудована земельна ділянка.

На вирішення експерта заявник просить поставити наступне питання: чи забудована земельна ділянка з кадастровим номером 3221810100:01:184:0105, загальною площею 2,8 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Кургузова, 11-а, в повному обсязі згідно з Експертним звітом щодо розгляду проектної документації по проекту №2036-4299-16/УЕБ, виконаного 19.12.2016 р. ТОВ УКРЕКСПЕРТИЗА В БУДІВНИЦТВІ .

Судом враховано, що в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки 11.08.2020 завершено забудову земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:184:0105, загальною площею 2,8 га, за адресою: Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Кургузова, 11-а, з цільовим призначенням для будівництва багатоповерхової житлової забудови земельної ділянки згідно з договором оренди земельної ділянки від 02.07.2007, а отже завершено її використання за цільовим призначенням, позивач 15.09.2020 звернувся до відповідача з клопотанням №055 про розірвання (припинення) договору оренди земельної ділянки, однак відповідачем не прийнято відповідного рішення та не розірвано (припинено) договір оренди земельної ділянки в установленому порядку, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Отже, дослідивши матеріали справи, доводи скаржника щодо необхідності призначення експертизи, враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, судова колегія дійшла висновку, що питання, які просить поставити відповідач на вирішення експертизи, не стосуються предмету позову у даній справі.

Крім того, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи наголошує, що відповідачем не обґрунтовано причин неподання такого клопотання на стадії розгляду справи в суді першої інстанції.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання Вишгородської міської ради про призначення експертизи.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02.07.2007 між Вишгородською міською радою (орендодавець - відповідач) та Акціонерним товариством Київська пересувна механізована колона-2 , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Київська пересувна механізована колона-2 , (орендар - позивач) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди), посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А., зареєстрований в реєстрі за №5823, відповідно до умов якого:

- орендодавець на підставі рішення восьмої сесії п`ятого скликання Вишгородської міської ради від 31.05.2007 №8/24 Про передачу АТ Київська пересувна механізована колона-2 для будівництва багатоповерхової житлової забудови земельної ділянки на вул. Кургузова, 11-а у м. Вишгороді , за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - земельна ділянка), визначену цим договором (п.1.1.);

- об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Кургузова, 11-а у м. Вишгороді, Київської області; площа - 28000 (двадцять вісім тисяч) кв.м; цільове призначення - для будівництва багатоповерхової житлової забудови; кадастровий номер 3221810100:01:184:0105 (п.2.1.);

- договір укладається на 5 (п`ять) років (п.3.1.);

- пунктом 5.1 договору оренди передбачено умови збереження стану оренди: на земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов`язана з цільовим призначенням земельної ділянки. Зміна цільового призначення земельної ділянки можлива лише в разі прийняття Вишгородською міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки та внесення відповідних змін до договору;

- передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об`єкта оренди в день державної реєстрації цього договору (п.6.1);

- право оренди земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього договору (п.6.2.);

- після припинення дії договору орендар повертає орендареві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Збудовані орендарем будівлі та споруди (відповідно до цільового призначення земельної ділянки за умови наявності належних дозволів) сторони вважаються такими, що не погіршують стан земельної ділянки (п.7.1.);

- орендар зобов`язаний, зокрема, використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення (п.8.4.);

- всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін. Згодою або заперечення орендодавця на зміни та/або доповнення до цього договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку (п.11.1);

- договір оренди припиняється, зокрема, шляхом розірвання (пункт 11.3.);

- припинення договору шляхом розірвання. Договір може бути розірваний: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду, в порядку, встановленому законом (п.11.4.).

Вказаний договір оренди зареєстрований у Вишгородському районному відділі №11 КРФ ЦДЗК в книзі записів державної реєстрації договорів оренди за №040734200007 від 03.07.2007.

11.02.2013 між сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідченого Голуб Л.А., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області 02.07.2007 за реєстром №5823, посвідченого Голуб Л.А., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрований в реєстрі за №251 (далі - договір про внесення змін).

Зазначеним договором про внесення змін п.3.1. та п.4.2. договору оренди викладено в нових редакціях: п.3.1. Договір укладено до 02 липня 2017 року ; п. 4.2. Відповідно до рішення Вишгородської міської ради від 27 квітня 2012 року № 11/8 Про орендну плату на землю у місті Вишгороді розмір річної орендної плати за земельну ділянку становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки .

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.11.2017 у справі №911/2786/17 за позовом Приватного акціонерного товариства Київська пересувна механізована колона-2 до Вишгородської міської ради за участю третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю ДБК-Партнер , Приватного акціонерного товариства Домобудівний комбінат №4 про визнання незаконним, протиправним та скасування рішення та визнання договору оренди поновленим, визнано договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,8 га, кадастровий номер 3221810100:01:184:0105 за адресою: вул. Кургузова, 11-А у м. Вишгороді Київської області, цільове призначення: для будівництва багатоповерхової житлової забудови, від 02.07.2007, укладений між Вишгородською міською радою та АТ Київська пересувна механізована колона-2 , посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А та зареєстрований в реєстрі за №5823, поновленими, а додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки вирішено вважати укладеною.

Зазначеним рішенням Господарського суду Київської області від 30.11.2017 у справі №911/2786/17 поновлено термін дії вищевказаного договору оренди строком на 5 (п`ять) років.

За твердженнями позивача, станом на вересень 2020 будівництво багатоквартирних житлових будинків на орендованій земельній ділянці завершено, а збудований об`єкт здано в експлуатацію та передано на баланс експлуатуючої компанії, однак відповідач даного факту не визнає та заперечує щодо розірвання (припинення) договору оренди за згодою сторін, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з чим погоджується судова колегія Північного апеляційного господарського суду з огляду на наступне.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст.763 Цивільного кодексу України унормовано, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

З умов договору оренди, договору (про внесення змін до договору оренди) та рішення Господарського суду Київської області у справі №911/2786/17 від 30.11.2017 вбачається, що термін дії спірного договору оренди встановлено до 01.07.2022.

У п.2.1. договору оренди сторонами погоджено, що об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Кургузова, 11-а у м. Вишгороді, Київської області; площа - 28000 (двадцять вісім тисяч) кв.м; цільове призначення - для будівництва багатоповерхової житлової забудови; кадастровий номер 3221810100:01:184:0105.

Згідно з ст.1 Закону України Про землеустрій цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що позивачем на земельній ділянці, орендованій на умовах спірного договору оренди, збудовано та введено в експлуатацію чотири багатоповерхових житлових будинка, що підтверджується сертифікатами Державної архітектурно-будівельної інспекції України, якими засвідчено відповідність закінчених будівництвом об`єктів (черги, окремого пускового комплексу), відповідність проектній документації та підтвердження їх готовності до експлуатації, а саме:

- серії ІУ №163182351721: Комплекс багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Кургузова,11-а, м. Вишгород, Вишгородського району Київської області (перша черга будівництва - житловий будинок №1, нове будівництво) від 23.08.2018 (а.с. 21);

- серії ІУ №163190250085: Комплекс багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Кургузова,11-а, м. Вишгород, Вишгородського району Київської області (друга черга будівництва - житловий будинок №2, нове будівництво) від 25.01.2019 (а.с. 22);

- серії ІУ №163192211209: Комплекс багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Кургузова,11-а, м. Вишгород, Вишгородського району Київської області (третя черга будівництва - житловий будинок №3, нове будівництво) від 09.08.2019 (а.с. 23);

- серії ІУ №123200811779: Комплекс багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Кургузова,11-а, м. Вишгород, Вишгородського району Київської області (четверта черга будівництва - житловий будинок №4, нове будівництво) від 11.08.2020 (а.с. 24-27).

Датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката (ч.5 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п.11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011).

Оскільки починаючи з серпня 2020 позивач не проводить забудови земельної ділянки кадастровий номер 3221810100:01:184:0105, загальною площею 2,8 га, і не використовує її для будівництва об`єкта, Товариство з обмеженою відповідальністю Київська пересувна механізована колона-2 листом від 15.09.2020 №055 звернулося до відповідача із заявою про розірвання договору.

Факт отримання відповідачем зазначеного листа позивача підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа Вишгородської міської ради від 30.10.2020 №2-29/1634 у відповідь на нього (а.с.111-112) та сторонами не заперечується.

Статтею 42 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації. У разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч.2 ст.382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання ч.12 ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , яка передбачає, що замовник зобов`язаний передати закінчений будівництвом та підключений до інженерних мереж житловий будинок, що споруджувався із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, об`єднанню співвласників або власнику, або експлуатуючій організації протягом ста двадцяти календарних днів з дня його прийняття в експлуатацію, здійснено передачу житлових будинків, що розташовані за адресою: Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Кургузова, 11-Б, 11-В, 11-Г, 11-Д (поштові адреси присвоєно згідно з відповідними рішеннями виконавчого комітету Вишгородської міської ради) на баланс для обслуговування експлуатуючій організації Товариству з обмеженою відповідальністю ЕК Комфорт-Майстер , що підтверджується актами приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 09.11.2018, від 28.02.2019, від 01.10.2019 та від 01.11.2020, копії яких наявні в матеріалах справи.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору (ч. 7 ст.180 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч.1, 2 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 11.4 договору оренди передбачено припинення договору шляхом розірвання: Договір може бути розірваний: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду, в порядку, встановленому законом.

Положеннями ч.1 ст. 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Тобто, чинним законодавством урегульовано, що припинення земельних орендних правовідносин може відбуватися як у добровільному порядку за згодою сторін, за їх волевиявленням, так і у встановлених законодавством випадках на вимогу однієї з сторін за рішенням суду незалежно від волевиявлення іншої сторони, в тому числі й органу місцевого самоврядування, як органу розпорядження землею.

Відповідно до ч.2 ст.19 Закону України Про оренду землі після завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об`єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що завершення будівництва та прийняття до експлуатації об`єкта будівництва є підставою для припинення на вимогу орендаря договору оренди земельної ділянки, на якій здійснювалось будівництво, що може бути вчинено також шляхом розірвання договору оренди в судовому порядку, у тому числі і в разі відсутності згоди на припинення договору з боку орендодавця.

Зазначену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 910/18941/17 та від 19.05.2020 у справі №910/10752/19.

Щодо заперечень скаржника суд зазначає наступне.

Скаржник стверджує про невиконання позивачем зобов`язань по будівництву п`яти черг, зокрема наземного механізованого гаражу з 9 поверхів, вказуючи, що позивачем не надано документів про його будівництво та здачу до експлуатації.

Відповідно до п. 1.1. договору оренди орендодавець на підставі рішення восьмої сесії п`ятого скликання Вишгородської міської ради від 31.05.2007 №8/24 Про передачу АТ Київська пересувна механізована колона-2 для будівництва багатоповерхової житлової забудови земельної ділянки на вул. Кургузова, 11-а у м. Вишгороді , за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - земельна ділянка), визначену цим договором.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, умовами укладеного договору оренди земельна ділянка з кадастровим номером 3221810100:01:184:0105 передана в оренду виключно для будівництва багатоповерхової житлової забудови та зміна цільового призначення земельної ділянки можлива лише в разі прийняття Вишгородською міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки та внесення відповідних змін до договору, а матеріали справи не містять доказів того, що відбулася зміна цільового призначення орендованої земельної ділянки, прийняття відповідачем відповідного рішення, внесення сторонами в договір оренди відповідних змін та отримання позивачем відповідного дозволу на виконання будівельних робіт п`ятої черги будівництва, виданого органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Також апелянт зазначає, що висновок суду щодо передачі позивачем на баланс управителю збудованих будинків не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки відповідачу не надходив на зберігання протокол співвласників житлових будинків про обрання управителя, а на думку скаржника, наявні в матеріалах акти передачі на баланс житлового комплексу не створюють юридичних наслідків і не вчинялись позивачем.

Відповідно до положень ст. ст. 13, 74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що факт прийняття об`єктів будівництва до експлуатації та передачі збудованих на земельній ділянці багатоквартирних житлових будинків на баланс для обслуговування експлуатуючій організації підтверджується матеріалами справи, у той час як відповідачем належним чином не обґрунтовано своїх заперечень та не надано доказів, які б спростовували вказане.

Разом з тим, суд звертає увагу, що матеріали справи містять рішення відповідача про присвоєння вищевказаним збудованим житловим будинкам поштових адрес, які (рішення) також спростовують заперечення відповідача щодо позовних вимог.

Аргументи відповідача, що стосуються добросовісності орендаря, судом враховано, однак судова колегія звертає увагу, що такі доводи не стосуються предмету позову у справі №911/3317/20, оскільки позовні вимоги щодо розірвання спірного договору мотивовані саме завершенням забудови земельної ділянки, тобто завершенням її використання за цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи викладене, з огляду на те, що будівництво на орендованій згідно з договором оренди земельній ділянці є завершеним, об`єкти будівництва прийняті до експлуатації, збудовані на земельній ділянці багатоквартирні житлові будинки передані на баланс для обслуговування експлуатуючій організації, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі, а відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що орендарем завершено використання земельної ділянки за кадастровим номером 3221810100:01:184:0105 за цільовим призначенням та припинено її використання для будівництва багатоповерхової житлової забудови, у зв`язку з чим договір оренди підлягає розірванню.

Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Аналізуючи вищенаведене в сукупності, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх обґрунтованість, документальне підтвердження та не спростування належним чином їх відповідачем.

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2021 у справі №911/3317/20.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі Кузнєцов та інші проти Російської Федерації зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України , Проніна проти України ) і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2021 у справі №911/3317/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Вишгородської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2021 у справі №911/3317/20 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Вишгородської міської ради - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2021 у справі №911/3317/20 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 911/3317/20 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.11.2021 після виходу суддів з відпустки та лікарняних.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді А.І. Тищенко

В.В. Куксов