Постанова

від 29.11.2021 по справі 905/504/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року м. Харків Справа № 905/504/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Пархоменко О.В.

за участю:

позивача - адвокат Губорєва Я.А., довіреність від 15.06.2021 року; свідоцтво від 04.12.2018 року ЗП №001992;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - адвоката Губорєвої Я.А. (вх. №3321Д/1-18)

на рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2021 року у справі №905/504/21, ухвалене в приміщенні господарського суду Донецької області (суддя Ніколаєва Л.В.), повний текст якого складено 07.06.2021 року

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» , м. Маріуполь

про стягнення 94 185,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.05.2021 року у справі №905/504/21 у задоволенні позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» відмовлено.

Представник Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - адвокат Губорєва Я.А. з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2021 року у справі та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог; прийняти документи (докази), а саме: Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників станції Пологи Структурного підрозділу "Запорізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця", затверджені на конференції трудового колективу працівників станції Пологи Запорізької дирекції залізничних перевезень 31.05.2017 року, табель обліку використаного робочого часу за вересень 2020 року станції Пологи, як винятковий випадок та вважати причини неподання їх до суду першої інстанції об`єктивними, у розумінні ч. 3 ст. 269 ГПК України.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

У вересні 2020 року за залізничною накладною №50893445 на станцію Миколаїв - Вантажний Одеської залізниці, зі станції Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці на адресу ООО «Метінвест-Шіппінг» , у залізничному вагоні був відправлений вантаж, відправник - ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» .

26.09.2020 року, при проходженні вагонів через ст. Пологи Придніпровської залізниці на підставі актів загальної форми №1345/1П від 26.09.2020 року, №10763 від 26.09.2020 року було проведено контрольне зважування вагона №60030053 на справних електронних вагонних вагах, прийнятих до обліку СП «Запорізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» під №089, держ. повірка 03.09.2020 року, в результаті чого було встановлено, що маса у вагоні №60030053, вказана відправником в залізничній накладній №50893445 у графі «маса вантажу в кг, визначена відправником» , не відповідає масі вантажу, встановленій при проведенні контрольного зважування вантажу.

У залізниці є всі належні підстави для застосування ст. 122 Статуту до відповідача щодо стягнення штрафу в розмірі 94 185,00 грн.

Господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, через те, що спірний комерційний акт не підписаний, у спосіб, визначений п.10 Правил, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002 року визначено перелік осіб - працівників залізниці, які мають право підписувати комерційні акти в силу їх посадового становища, однак вказана норма не виключає можливості залучення до складання комерційного акта інших працівників залізниці.

Посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2018 року у справі №910/11397/17, від 23.11.2018 року у справі №916/2450/17, від 03.04.2019 року у справі №905/2360/18.

Залізниця не спростовує факт відсутності по станції Пологи посади начальника вантажного району, оскільки вказана посада передбачена по станції, але ж беручи до уваги факт відсутності начальника вантажного району, на день складення комерційного акту, а саме цей день є вихідним днем, 26.09.2020 року - субота, відповідно до умов трудового договору, начальник вантажного району має п`ятиденний робочий день з двома вихідними (субота, неділя), а тому існували усі підстави для підписання комерційного акту агентом з розшуку Малютенко С.Г.

Посилається на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі №924/233/18.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року в Україні введений карантин; постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239, від 22.04.2020 року №291, від 11.05.2020 року №349, від 20.05.2020 року №392, від 17.06.2020 року №500, від 22.07.2020 року №641, від 26.08.2020 року №760, від 13.10.2020 року №956, від 09.12.2020 року №1236, від 17.02.2021 року № 104, від 21.04.2021 року №405, від 16.06.2021 року №611, від 11.08.2021 року №855, від 22.09.2021 року №981 до постанови від 11.03.2020 року № 211 внесено зміни, якими дію карантину продовжено до 31.12.2021 року.

Рада суддів України на офіційному сайті 11.03.2020 року звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін та листом №9рс-186/20 від 16.03.2020 року до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, місцевих та апеляційних судів з рекомендацією встановити особливий режим роботи судів України, в тому числі роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.

Для запобігання розповсюдженню особливо небезпечного вірусного захворювання серед працівників суду на період з 13.03.2020 року по 03.04.2020 року наказом голови Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 року за № 04-а встановлено особливий режим роботи суду в умовах карантину; наказами голови суду від 26.03.2020 року № 05-а, від 23.04.2020 року №07-а, від 08.05.2020 року №08-а, від 22.05.2020 року №10-а, від 22.06.2020 року №12-а, від 28.07.2020 року №14-а, від 31.08.2020 року №15-а, від 22.10.2020 року №21-а, від 18.12.2020 року №24-а, від 23.06.2021 року №10-а, від 16.08.2021 року №12-а на період дії карантину суд продовжує працювати в умовах встановленого раніше особливого режиму.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2021 року, для розгляду справи суддею - доповідачем визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2021 року клопотання представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - адвоката Губорєвої Я.А. про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - адвоката Губорєвої Я.А. на рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2021 року у справі; відповідачу встановлено строк до 26.11.2021 року на протязі якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на "29" листопада 2021 року о 12:45 год.; явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; до розгляду апеляційної скарги дію рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2021 року у справі №905/504/21 зупинено; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

11.11.2021 року на адресу суду від представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Федоряко О.О. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, в якому останній просить забезпечити проведення судового засідання, що призначене на 29.11.2021 року на 12:45 год. у режимі відеоконференції; доручити проведення відеоконференції Жовтневому районному суду м. Запоріжжя або господарському суду Запорізької області або Орджонікідзевському районному суду або Шевченківському районному суду м. Запоріжжя (вх.№13107), яке долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2021 року задоволено клопотання представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Федоряко О.О. про участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи, яке відбудеться "29" листопада 2021 року о 12:45 год. у залі судового засідання №115, в режимі відеоконференції; повідомлено Жовтневий районний суд м. Запоріжжя (69063, місто Запоріжжя, вулиця Олександрівська, будинок № 6), що судове засідання у справі, відбудеться 29.11.2021 року о 12:45 год.; доручено Жовтневому районному суду м. Запоріжжя (69063, місто Запоріжжя, вулиця Олександрівська, будинок № 6) забезпечити проведення відеоконференції у справі, розгляд якої відбудеться 29.11.2021 року о 12:45 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №115; явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

19.11.2021 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№13454), в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, який долучено до матеріалів справи, в обґрунтування якого вказує на те, що правова позиція позивача не передбачає покладання обов`язків начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи) на іншого працівника, а лише передбачає право у разі відсутності в штаті вказаної посади уповноважити іншого працівника залізниці на підписання від імені залізниці комерційних актів; комерційний акт від 26.09.2020 року не підписаний у спосіб, визначений п.10 Правил складання актів, а тому він не відповідає вимогам законодавства, що регламентує його складання та не є належним доказом у справі.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2021 року, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Геза Т.Д., на підставі п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи суддею - доповідачем визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Шутенко І.А.

У судовому засіданні 29.11.2021 року представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 29.11.2021 року не з`явився, копію ухвали від 12.11.2021 року відповідач отримав 19.11.2021 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.11.2021 року №6102256879513.

Колегія суддів, розглянувши в судовому засіданні клопотання апелянта щодо прийняття додаткових доказів, зазначає таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин.

Частиною 1, 4 ст. 80 ГПК України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ст. 124 , п. 2, 3 , 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України , ст.ст. 7 , 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 18.11.2020 року у справі №910/11152/19, де, між іншим, вказано на таке. "Відповідно до висновку щодо застосування ст. ст. 80 , 269 ГПК України , викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 року у справі №909/965/16, на який посилається позивач у касаційній скарзі, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи. Отже, приймаючи докази, які не були подані до суду першої інстанції, апеляційний господарський суд повинен мотивувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також зазначити які саме докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає, були надані суду апеляційної інстанції."

Таким чином, додаткові докази, а саме: Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників станції Пологи Структурного підрозділу "Запорізькоа дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця", затверджені на конференції трудового колективу працівників станції Пологи Запорізької дирекції залізничних перевезень 31.05.2017 року та табель обліку використаного робочого часу за вересень 2020 року станції Пологи, слід прийняти на підставі положень ст. 269 ГПК України , як такі, що не були подані апелянтом, у зв`язку з тим, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження , тобто, з причин, що об`єктивно не залежали від нього та є винятковим випадком неподання вказаних доказів до господарського суду першої інстанції у встановлений строк.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" ).

Ухвали суду від 05.11.2021 року та від 12.11.2021 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039 .

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з карантинними заходами, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

25.09.2020 року зі станції відправлення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на станцію призначення Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці відправником ПрАТ «ММК ім. Ілліча» на адресу одержувача ТОВ «Метінвест-Шіппінг» відправлений вантаж - чавун переробний рядовий (груз перевозиться в супроводі провідника відправника) в т.ч. у вагоні №60030053, що підтверджується залізничною накладною №50893445.

Відповідні відмітки вантажовідправника у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений відправником, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах (150 т), заводський № 160870072 тип: СВ-150000В/2(тензо) (3) та становить 69 950 кг. Правильність внесених у накладну відомостей підтверджена відправником.

Під час перевезення вказаного вантажу на попутній станції Пологи Придніпровської залізниці на підставі актів загальної форми №1345/1П від 26.09.2020 року, №10763 від 26.09.2020 року здійснено контрольне переважування вагону №60030053, за результатами чого складено комерційний акт №463003/78 від 26.09.2020 року.

Згідно з комерційним актом №463003/78 від 26.09.2020 року контрольне переважування вагону №60030053 здійснювалось на справних 150т електронних вагонних вагах №89 станції Пологи Придніпровської залізниці (повірка 03.09.2019 року); у перевізному документі значиться маса нетто вантажу 69 950 кг, фактично виявилось 72 110 кг, що більше документу на 2 160 кг та більше вантажопідйомності вагона на 2 110 кг; при комерційному огляді виявлено: навантаження відповідає документу п.5.5 гл.3 додатка 3 до СМГС; навантаження навалом нижче бортів 1 200 - 1 500 мм.; виїмки, заглиблення відсутні; окреслення навантаження без порушень; скользуни у вільному положенні; розвантажувальні люки зачинені на запірний механізм; перекоса кузова немає, люки закриті; в графі 20 перевізного документа маркування не зазначено; вагон прибув у супроводі провідника відправника ВОХР Ніколаєнко А.А.; вагон у технічному стані справний.

Комерційний акт підписано заступником начальника Куліш А.І., агентом з розшуку вантажу та багажу ОСОБА_1 , приймальником поїздів ОСОБА_2 .

Згідно наказу Структурного підрозділу «Запорізької дирекції залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 11.02.2020 року №21 «Щодо призначення відповідальних працівників станції Пологи бути уповноваженими особами на підписання від імені залізниці комерційних актів» затверджено перелік працівників станції Пологи, які здійснюють контрольне зважування вантажів у вагонах, та уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів в т.ч. приймальника поїздів ОСОБА_2 , затверджено перелік працівників станції Пологи та уповноважено їх на підписання від імені залізниці комерційних актів, на термін відсутності начальника району (вантажного) в т.ч. ОСОБА_1 .

Згідно з посадовою інструкцією агента з розшуку вантажів та багажу ОСОБА_1 , затвердженою начальником станції Структурного підрозділу «Запорізької дирекції залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 19.02.2020 року до посадових обов`язків ОСОБА_1 входить виконання оформлення комерційних актів, облік та передача матеріалу щодо стягнення штрафу, передбаченого ст. 122 Статуту залізниць України по станції Пологи.

Згідно з робочою інструкцією приймальника поїздів ОСОБА_2 , затвердженою начальником станції Структурного підрозділу «Запорізької дирекції залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 25.02.2020 року, до посадових обов`язків ОСОБА_2 входить здійснення контрольного зважування вагонів та має право підпису комерційних актів.

Відповідно до технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) №89 станції Пологи Придніпровської залізниці, власник ЗВВТ ВСП Запорізької дирекції залізничних перевезень, заводський № 017, міжповірочний інтервал складає 6 місяців, інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ - 3 місяці. Повірка ваг та огляд-перевірка ваг проводилась 03.09.2020р., ваги придатні для застосування.

Після усунення комерційної несправності шляхом перевантаження надлишку вантажу у вагон №65396749, що підтверджується актом загальної форми (ГУ-23) №2960/В від 27.09.2020 року, вагони №65396749 та №60030053 відправлено на станцію призначення Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці за досильними накладним №46546941 та №46519088 відповідно.

При прибутті вагонів №60030053 та №65396749 на станцію призначення Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці складено комерційний акт №415207/210 від 02.10.2020 року, у якому встановлені наступні обставини: при комісійній перевірці та зважуванні вагону №60030053 на справних електронних вагонних вагах вантажодержувача № 254 (повірка 11.05.2020 року) фактично виявлено: вантаж - чавун переробний рядовий у вагоні №60030053 завантажено навалом, вага брутто - 94 000 кг, тара перевірена - 23 800 кг, нетто - 70 200 кг, що більше документу на 250 кг; у вагоні №65396749 вага брутто - 24 150 кг, тара перевірена - 21 950 кг, нетто - 2 220 кг, що більше документу на 80 кг. При комерційному огляді вагону №60030053 виявлено: навантаження відповідає документу згідно з п.5.5. гл.3 Додатка 3 до СМГС; навалом вагон №60030053 прибув по досильній накладній №46519088 від 27.09.2020р. станції Пологи Придніпровської залізниці. Вагон №65396749 прибув по накладній №46546941 від 27.09.2020 року станції Пологи Придніпровської залізниці. Вагон технічно справний згідно технічного акта №134 від 02.10.2020 року Тарування вагонів проводилось на справних 150-ти вагонних вагах №254 (перевірених 11.05.2020 року) у присутності комерційного агента Сербіної О.А. та представника вантажоодержувача Турчанікова Д.Ю.

Технічний паспорт вагонних ваг № 254 типу ВТВ-1СБ станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці свідчить, що останню повірку цих ваг перед контрольним зважуванням спірного вагону проведено 11.05.2020 року, якою встановлено, що ваги придатні для подальшої експлуатації.

Позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній №50893445.

Вказане вище й стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Донецької області, в якому останній просив стягнути з ПрАТ «ММК ім. Ілліча» штраф у розмірі 94 185 грн., виходячи із п`ятикратної вартості провізної плати вантажу.

31.05.2021 року господарським судом Донецької області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження відсутності начальника вантажного району на час підписання спірного комерційного акту, з якою пов`язується право агента з розшуку вантажу та багажу Малютенко С.Г. підписувати спірний комерційний акт, та вказав, що комерційний акт №463003/78 від 26.09.2020 року підписаний агентом з розшуку вантажу та багажу ОСОБА_1 без достатніх для того повноважень.

Колегія суддів вважає необґрунтованими вказані висновки місцевого господарського суду, з огляду на таке.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно зі ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань (ч. 5 ст. 307 ГК України).

За змістом ст. ст. 2, 3 Статуту залізниць України, цим Статутом визначаються обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (ст. 105 Статуту залізниць України).

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

За пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (ст. 118 Статуту залізниць України).

За змістом ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Правила складання актів (ст. 129 Статуту залізниць України) затверджено наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334 (далі - Правила №334).

Згідно з п. 10 Правил №334, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Отже, у пункті 10 Правил №334 визначено перелік осіб-працівників залізниці, які мають право підписувати комерційні акти в силу їх посадового становища (начальник станції (його заступник) і начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), а також працівники залежно від обставин їх особистої участі у перевірці вантажу, який прибув на станцію залізниці. За наявності трьох підписів зазначених працівників залізниці комерційний акт вважатиметься таким, що складений згідно з вимогами пункту 10 Правил складання актів.

Таким чином, у наведеному пункті імперативно визначено суб`єктний склад працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак зазначена норма не виключає можливості залучення до складання комерційного акта й інших працівників залізниці поряд з особами, підписи яких є обов`язковим реквізитами комерційного акта.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 18.06.2018 року у справі №910/11397/17, де, між іншим, вказано на те, що п. 10 Правил складання актів чітко передбачає посади трьох осіб, які мають право підписувати комерційні акти. У разі необхідності, до перевірки вантажу та підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

За змістом частин 1, 3 ст. 64 та ч. 3 ст. 65 ГК України підприємство як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства.

Вище вказано, що комерційний акт №463003/78 від 26.09.2020 року підписано заступником начальника станції ОСОБА_3 , агентом з розшуку ОСОБА_1 , приймальником поїздів ОСОБА_2 .

Згідно наказу Структурного підрозділу «Запорізької дирекції залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 11.02.2020 року №21 «Щодо призначення відповідальних працівників станції Пологи бути уповноваженими особами на підписання від імені залізниці комерційних актів» затверджено перелік працівників станції Пологи, які здійснюють контрольне зважування вантажів у вагонах, та уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів в т.ч. приймальника поїздів ОСОБА_2 , затверджено перелік працівників станції Пологи та уповноважено їх на підписання від імені залізниці комерційних актів, на термін відсутності начальника району (вантажного) в т.ч. ОСОБА_1 .

Згідно з посадовою інструкцією агента з розшуку вантажів та багажу ОСОБА_1 , затвердженою начальником станції Структурного підрозділу «Запорізької дирекції залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 19.02.2020 року до посадових обов`язків ОСОБА_1 входить виконання оформлення комерційних актів, облік та передача матеріалу щодо стягнення штрафу, передбаченого ст. 122 Статуту залізниць України по станції Пологи.

Одночасно, вказаним наказом затверджено перелік працівників станції Пологи та уповноважено їх на підписання від імені залізниці комерційних актів, на термін відсутності начальника району (вантажного) в т.ч. агента з розшуку вантажу та багажу ОСОБА_1 .

Таким чином, наказом №21 від 11.02.2020р. передбачено, що агент з розшуку ОСОБА_1 має право на підписання від імені залізниці комерційних актів тільки у разі відсутності начальника району (вантажного).

Також, згідно з робочою інструкцією приймальника поїздів ОСОБА_2 , затвердженою начальником станції Структурного підрозділу «Запорізької дирекції залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 25.02.2020 року, до посадових обов`язків ОСОБА_2 входить здійснення контрольного зважування вагонів та має право підпису комерційних актів.

Заступник начальника станції Куліш А.І. є підписантом, який має повноваження на підписання комерційних актів в силу прямої вказівки в п.10 Правил складання актів.

Зі змісту розділу «Д» спірного комерційного акту слідує, що приймальником поїздів ОСОБА_2 здійснено зважування вагона №60030053, а отже він є особою, яка має право підписувати комерційний акт як працівник станції, який особисто здійснював перевірку в силу положень п.10 Правил складання актів.

Крім того, наказом №21 від 11.02.2020 року «Щодо призначення відповідальних працівників станції Пологи бути уповноваженими особами на підписання від імені залізниці комерційних актів» уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів в т.ч. приймальника поїздів ОСОБА_2 .

Господарський суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження відсутності начальника вантажного району на час підписання спірного комерційного акту, з якою пов`язується право агента з розшуку вантажу та багажу ОСОБА_1 підписувати спірний комерційний акт.

Колегія суддів вказані висновки господарського суду першої інстанції вважає передчасними та враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі №905/2360/178, де, зокрема, вказано на таке. «Уразі, коли в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено у пункті 10 Правил складання актів, що і відбулося у цих спірних правовідносинах. Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеній у постанові від 23.11.2018 у справі № 916/2450/17, а також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.05.2018 у справі № 916/2001/17, від 23.06.2018 у справі № 916/1993/17.»

Так, апелянт вказує на те, що він не спростовує факт відсутності по станції Пологи начальника вантажного району, оскільки дана посада передбачена по станції, втім начальник вантажного району був відсутній на день складення комерційного акту - 26.09.2020 року, оскільки вказаний день є вихідним днем (субота), а начальник вантажного району має п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними (субота, неділя).

Вказане підтверджують Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників станції Пологи Структурного підрозділу "Запорізькоа дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця", затверджені на конференції трудового колективу працівників станції Пологи Запорізької дирекції залізничних перевезень 31.05.2017 року, відповідно до яких нормальна тривалість робочого часу для працівників з щоденним виходом на роботу визначається за умовами п`ятиденного робочого дня з двома вихідними днями: субота та неділя та табель обліку використаного робочого часу за вересень 2020 року станції Пологи, згідно якого 26.09.2020 року у начальника району (вантажного) - вихідний.

А отже, заступника начальника станції Куліша А.І., агента з розшуку ОСОБА_1 , приймальника поїздів ОСОБА_2 було уповноважено підписувати від імені залізниці комерційні акти, складені на станції Пологи Придніпровської залізниці, для забезпечення вимоги щодо їх оформлення в порядку, визначеному Правилами № 334, а тому висновки місцевого господарського суду про необхідність підтвердження факту відсутності начальника вантажного району на час підписання спірного комерційного акту, з якою пов`язується право агента з розшуку вантажу та багажу ОСОБА_1 підписувати спірний комерційний акт, не ґрунтуються на наведених положеннях чинного законодавства.

Таким чином, факт невідповідності маси вантажу, відправленого відповідачем зафіксовано позивачем у комерційному акті №463003/78 від 26.09.2020 року, який складено залізницею з дотриманням вимог Правил №334, підписано трьома уповноваженими особами, що є підставою для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 94 185,00 грн. штрафу, виходячи із п`ятикратної вартості провізної плати вантажу.

Також, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі №924/233/18, де, між іншим, вказано на таке. « На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt). 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" , яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.»

Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити.

Отже, місцевий господарський суд не з`ясував обставини, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а тому рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2021 року у справі слід скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, поклавши судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги, відповідно до ст.129 ГПК України, на відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.2 ст. 275, ст. 277, ст. 280, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - адвоката Губорєвої Я.А. задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2021 року у справі №905/504/21 скасувати повністю.

Ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» , м. Маріуполь (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, буд.1, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, м. Дніпро, пр. Д. Яврницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) штраф у розмірі 94 185,00 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» , м. Маріуполь (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, буд.1, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, м. Дніпро, пр. Д. Яврницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) 5675,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків визначених ч. 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.12.2021 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя І.А. Шутенко