Вирок

від 30.11.2021 по справі 214/8505/21

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/8505/21

1-кп/214/889/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041750000843 від 10 вересня 2021 року, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 24.11.2020 Жовтневим районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення вол. На підставі ст. 75 КК Україна від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 24.11.2020 Жовтневим районнного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК Україна від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;

- 27.01.2021 Жовтневим районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до 5 місяців арешту. Звільнений 26.04.2021 по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2021 року приблизно о 10.00 год. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за попередньою змовою між собою, діючи повторно, реалізовуючи спільний злочинний умисел на крадіжку чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, знаходячись на мкрн. 30-річчя Перемоги, 2, м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, таємно, умисно демонтували частину металевої огорожі (паркан), яка належить ТОВ «АКВАТЕРМ ГРУП», а саме:

- один металевий кут 45*45*4 1,53 м, бувші у використані, придатні для подальшого використання за призначенням, вартість якого відповідно до висновку експерта №3826 від 27.09.2021 складає 54,30 грн;

- один металевий кут 50*50*5 0,87 м бувші у використані, придатні для подальшого використання за призначенням, вартість якого відповідно до висновку експерта №3826 від 27.09.2021 складає 42,64 грн;

- один металевий кут 50*50*5 1,65 м бувші у використані, придатні для подальшого використання за призначенням, вартість якого відповідно до висновку експерта №3826 від 27.09.2021 складає 80,87 грн;

- один металевий кут 35*35*4 2,10 м бувші у використані, придатні для подальшого використання за призначенням, вартість якого відповідно до висновку експерта №3826 від 27.09.2021 складає 57,33 грн;

- один металевий кут 40*40*4 1,13 м бувші у використані, придатні для подальшого використання за призначенням, вартість якого відповідно до висновку експерта №3826 від 27.09.2021 складає 35,55 грн;

- один металевий кут 35*35*4 2,10 м бувші у використані, придатні для подальшого використання за призначенням, вартість якого відповідно до висновку експерта №3826 від 27.09.2021 складає 57,33 грн;

- один металевий кут 50*50*5 1,85 м бувші у використані, придатні для подальшого використання за призначенням, вартість якого відповідно до висновку експерта №3826 від 27.09.2021 складає 90,67 грн;

- один металевий кут 45*45*4 2,57 м бувші у використані, придатні для подальшого використання за призначенням, вартість якого відповідно до висновку експерта №3826 від 27.09.2021 складає 91,21 грн.

Після чого перенесли викрадені металеві кутки у кущі на відстань приблизно 30 метрів від місця їх викрадення, де їх сховали з метою розпорядитись в подальшому викраденим майном на власний розсуд.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потерпілому ТОВ «АКВАТЕРМ ГРУП» було спричинено матеріальний збиток на суму 509,90 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 належить кваліфікуватиза ч.2 ст.185 КК України, за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 належить кваліфікуватиза ч.2 ст.185 КК України, за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.

Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, визнав в повному обсязі по обставинах, зазначених в обвинувальному акті пояснив, що у вересні 2021 року, в денний час доби, точного часу не пам`ятає, зустрівся з ОСОБА_4 біля ТК «Ашан», прогулювались, вони побачили паркан, 3 м. в ширину, що стояв у полі, навкруги нікого не було, ніхто його не охороняв, та вирішили, що він нікому не належить. Вирішили вдвох його розібрати, викрасти та здати на метолобрухт, щоб заробити грошей. Він усвідомлював, що вчиняє злочин. Вони розібрали паркан склали обломки до кучі, через 10 метрів від місця, де він стояв. Раптово приїхали працівники патрульної поліції, зупинили їх, пояснили, що надійшов виклик, що вчиняється злочин, викликали СОГ, з якою вони поїхали до райвідділу. Паркану було 3 секції. Паркан їм не належав, чий саме він, їм не відомо. Винним себе визнає, він розумів, що вчиняє злочин. Працівники поліції пояснювали, що їм повідомили мешканці сусідніх будинків про вчинення нами крадіжки. Вчиняв крадіжку у двох з ОСОБА_4 . Усвідомлює, що йому може загрожувати призначення реального покарання. Розкаюється у вчиненому.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, визнав в повному обсязі по обставинах, зазначених в обвинувальному акті та пояснив, що 04 вересні 2021 року, в денний час доби, точного часу не пам`ятає, зустрівся з другом ОСОБА_6 біля ТК «Ашан», прогулювались, побачили частину паркану, 3-4 м. в ширину, навкруги нікого не було, ніхто його не охороняв, він стояв у полі. Вирішили вдвох, що він нікому не належить та вирішити його викрасти та в подальшому здати на метолобрухт, щоб заробити грошей. Вони розламали паркан та склали обломки до кучі, приблизно через 10 метрів від місця, де він стояв. Раптово під`їхали працівники патрульної поліції, зупинили їх та звинуватили у вчиненні злочину, викликали СОГ, з якою вони поїхали до райвідділу. Паркан їм не належав, чий саме, їм відомо не було. Винним себе визнає, він розумів, що вчиняє злочин в період іспитового строку. Працівники поліції пояснювали, що їм повідомили мешканці сусідніх будинків про вчинення нами крадіжки. Вчиняв крадіжку у двох з ОСОБА_6 . Усвідомлює, що йому може загрожувати призначення реального покарання. Розкаюється у вчиненому. Попередні злочини, за які засуджений, вчиняв разом з ОСОБА_6 .

Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнання обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожним окремо, вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував у учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин та чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні, відповідно до вимог ст.ст.85, 94 КПК України, показання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд вважає, що ці докази отримані у порядку, встановленому КПК України, а тому є належними та допустимими, підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, що: обвинувачений ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб; обвинувачений ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Після з`ясування обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених під час судового розгляду кримінального провадження, аналізуючи показання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожного окремо, які мають логічний та послідовний характер, узгоджуються між собою, суд поза розумним сумнівом приходить до висновку про доведеність їх вини у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст.65-67, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, дані, які характеризують особу обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , їх соціально-психологічну характеристику, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України (т.2 а.с.88, 89).

Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , визначається визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Суд також враховує, що кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 , віднесене до категорії нетяжких злочинів, а також особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується нейтрально (т.2 а.с.95), вчинив інкримінований злочин під час іспитового строку (т.2 а.с.85, 99), на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.2 а.с.88, 89), не одружений.

Таким чином, суд, враховуючи вище викладені обставини у своїй сукупності вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 повинно бути призначено покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч.2 ст.185 КК України.

Разом зтим,в судовомузасіданні встановлено,що ОСОБА_3 кримінальне правопорушення,передбачене ч.2ст.185КК України,вчинив 04вересня 2021року,в періодіспитового строку,визначеного вирокомЖовтневого районногосуду м.Кривого РогуДніпропетровської областівід 24листопада 2020року,яким останнійзасуджений зач.3ст.185КК Українидо 3років позбавленняволі тана підставіта напідставі ст.75КК Українивід відбуттяпокарання звільненийз іспитовимстроком на1рік 6місяців, атому судвважає привизначенні остаточноїміри покаранняобвинуваченому ОСОБА_3 необхідно застосуватиположення ч.1ст.71КК України,та допризначеного покарання частковоприєднати невідбуте покаранняза вироком Жовтневого районногосуду м.Кривого РогуДніпропетровської області від 24 листопада 2020 року, призначивши остаточно покарання за сукупністю вироків.

Підстав для застосування ст.69 КК України судом не встановлено.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України (т.2 а.с.90, 91).

Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , визначається визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Суд такожвраховує,що кримінальнеправопорушення,вчинене ОСОБА_4 ,віднесене докатегорії нетяжкихзлочинів,а такожособу обвинуваченого,який замісцем проживанняхарактеризується нейтрально(т.2а.с.94), вчинив інкримінований злочин під час іспитового строку (т.2 а.с.98), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.2 а.с.90, 91), не одружений.

Таким чином, суд, враховуючи вище викладені обставини у своїй сукупності вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 повинно бути призначено покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч.2 ст.185 КК України.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, вчинив 04 вересня 2021 року, в період іспитового строку, визначеного вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 листопада 2020 року, яким останній засуджений за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі та на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, а тому суд вважає при визначенні остаточної міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно застосувати положення ч.1 ст.71 КК України, та до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 листопада 2020 року, призначивши остаточно покарання за сукупністю вироків.

Підстав для застосування ст.69 КК України судом не встановлено.

Суд враховує, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а тому, на думку суду, зважаючи на вищезазначене, виправлення обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не можливе без їх ізоляції від суспільства.

Суд, переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ними нових злочинів.

Відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожного окремо, під час досудового розслідування або судового розгляду запобіжний заходи або забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Представником потерпілого цивільний позов не заявлено, однак за ним зберігається право на звернення до суду за відшкодуванням шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, в порядку цивільного судочинства.

Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.349 ч. 3,369, 370, 373, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням призначеним за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 листопада 2020 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць.

Строк відбуванняпокарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 в цьому кримінальному провадженні не обирався.

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставіч.1ст.71КК України,за сукупністювироків,шляхом частковогоскладання призначеногопокарання зпокаранням призначенимза вирокомЖовтневого районногосуду м.Кривого РогуДніпропетровської областівід 24листопада 2020року,остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць.

Строк відбуванняпокарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 в цьому кримінальному провадженні не обирався.

Речові докази:

- металеві кутки у кількості вісім штук, передані за зберігання представнику потерпілого ОСОБА_7 (т.1, а.с.9) залишити у останньої, дозволивши розпоряджатися в межах своїх повноважень (а.с. 44, т.2).

Матеріали кримінального провадження залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганняму справі № 214/8505/21, провадження №1-кп/214/889/21.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_1