Рішення

від 05.10.2021 по справі б24/055-12 (911/670/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2021 р. м. Київ Справа № Б24/055-12 (911/670/20)

Господарський суд Київської області у складі судді О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Манілець А.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом виконувача обов`язків прокурора Київської області, м. Київ, в інтересах держави в особі Національної академії наук України, м. Київ,

Кардіологічного санаторію «Ворзель» Національної академії наук України, смт. Ворзель Київської області,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Пауер Технолоджі» , м.Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Азія-Лайн» , смт. Немішаєве Бородянського району Київської області,

про витребування майна з чужого незаконного володіння

за участі представників:

прокурор: Наумова К.О., службове посвідчення від 01.06.2021 № 064671;

від позивача 1: Подлящук О.П., адвокат, ордер від 31.05.2021 серія РН-586 № 95;

від позивача 2 : не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: Різунов Р.С., адвокат, довіреність від 02.01.2020;

СУТЬ СПОРУ:

виконувач обов`язків прокурора Київської області (далі по тексту - прокурор) звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Національної академії наук України, м. Київ (далі по тексту - НАН України) та Кардіологічного санаторію «Ворзель» Національної академії наук України, смт. Ворзель Київської області (далі по тексту - КС Ворзель ) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Пауер Технолоджі» , м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Грін Пауер Технолоджі» ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Азія-Лайн» , смт. Немішаєве Бородянського району (далі по тексту - ТОВ «Азія-Лайн» ) про витребування з чужого незаконного володіння відповідача 18/100 частки нерухомого майна КС Ворзель , яке розташоване за адресою: Київська область, смт. Ворзель, вул. Леніна, 1 та складається з першого поверху медичної частини основної будівлі літ. А - загальною площею 392,20 кв.м., другого поверху спальної частини основної будівлі літ. А - 662,10 кв.м., загальною площею приміщень 1054,3 кв.м. у власність держави в особі НАН України.

В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що постановою Верховного Суду у справі №Б24/055-12 від 12.09.2021 скасовано правову підставу набуття ТОВ Азія-Лайн у власність частини державного нерухомого майна, що перебуває на праві оперативного управління у КС Ворзель , а саме Верховним Судом визнано недійсним укладений між КС Ворзель та ТОВ «Азія-Лайн» договір від 15.01.2016 про передачу частини нерухомого майна. Разом із тим, 14.03.2017 спірне нерухоме майно за актом приймання-передачі нерухомого майна від 14.03.2017 було передано від ТОВ Азія-Лайн до статутного капіталу ТОВ «Грін Пауер Технолоджі» . Відповідно прокурор твердить, що наявні підстави для повернення спірного нерухомого майна у власність держави від набувача майна ТОВ Грін Пауер Технолоджі на підставі ст.ст. 387, 388, 1212 ЦК України.

Вказану позовну заяву передано для розгляду в межах провадження у справі №Б24/055-12 про банкрутство КС «Ворзель» .

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2020 позовну заяву прокурора в інтересах держави в особі НАН України та КС «Ворзель» НАН України залишено без руху.

07.04.2020 від прокуратури Київської області надійшов лист про усунення недоліків позову. Також прокурор у вищевказаному листі просив суд одночасно із відкриттям провадження у справі вирішити питання про повернення прокуратурі надмірно сплаченого судового збору у розмірі 36 882, 62 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.04.2020 прийнято до розгляду позовну заяву прокурора в межах провадження у справі №Б24/055-12 про банкрутство КС «Ворзель» НАН України, відкрито провадження та призначено підготовче засідання суду на 13.05.2020.

08.05.2020 від відповідача до господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив суд відмовити у задоволені позову у повному обсязі. Відповідач твердить про те, що правомірність набуття права власності ТОВ "Азія-Лайн" на спірне нерухоме майно станом на дату його внесення до статутного капіталу ТОВ Грін Пауер Технолоджі 14.03.2017, під сумнів не ставилась, оскільки грунтувалась на діючих судових рішеннях (судами першої та апеляційної інстанції було відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання договору про передачу майна від 15.01.2016 недійсним).

Відповідач також твердить про те, що ТОВ Азія-Лайн набуло право власності на спірне майно на підставі договору від 15.01.2016, який був укладений на виконання плану санації у справі №Б24/055-12, затвердженого ухвалою господарського суду Київської області від 16.12.2013, яка в подальшому була скасована постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду лише 12.09.2019. Представник відповідача наголошує на тому, що ТОВ Азія-Лайн як добросовісний інвестор сплатило 3660272,27 грн. та набуло у власність спірне нерухоме майно, яке у подальшому було передане у статутний капітал ТОВ Грін Пауер Технолоджі на законних підставах.

Відповідач стверджує, що ТОВ Азія-Лайн та ТОВ Грін Пауер Технолоджі були введені в оману НАН України щодо можливості набуття у власність спірного майна у процедурі санації; відповідач як добросовісний набувач спірного майна не може відповідати за бездіяльність влади в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Відповідач стверджує, що органи прокуратури мають звертатись із позовом про стягнення збитків завданих державі з НАН України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, а не витребовувати майно у добросовісного набувача, який постраждав через недосконалість законодавства та від дій державних органів.

08.05.2020 від відповідача до господарського суду Київської області надійшла заява про застосування строків позовної давності, обґрунтована тим, що прокуратура Київської області залучена у справу №Б24/055-12 у 2014 році та з моменту залучення не скористалась правом на оскарження плану санації у справі №Б24/055-12, затвердженого ухвалою господарського суду Київської області від 16.12.2013, тобто прокуратура була обізнана з умовами плану санації, на виконання якого інвестор мав набути право на нерухоме майно, яке на сьогоднішній день прокуратура вважає таким, що не підлягало відчуженню. Відповідач твердить, що 14.03.2017 ТОВ Азія-Лайн на підставі акту-приймання-передачі внесло до статутного капіталу ТОВ Грін Пауер Технолоджі спірне майно, у зв`язку з чим строк позовної давності почав відлік з дати акту та станом на дату подання позовної заяви є пропущеним.

08.05.2021 від гр. ОСОБА_1 до господарського суду Київської області надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, яку заявник обґрунтовує тим, що ТОВ Азія-Лайн сплатило на користь КС Ворзель 3 660 272, 27 грн. за рахунок особистих коштів, внесених засновниками ТОВ Азія-Лайн , до складу яких входить ОСОБА_1 . З огляду на те, що предметом позову є витребування майна у ТОВ Грін Пауер Технолоджі , у разі задоволення позову в подальшому виникне питання щодо повернення коштів, сплачених інвестором на користь КС Ворзель НАН України. Отже, даний позов безпосередньо стосується прав і обов`язків ОСОБА_1 , оскільки може завдати останньому збитків як фізичній особі.

08.05.2020 від ТОВ Азія-Лайн до господарського суду Київської області надійшли пояснення третьої особи щодо позову, у якій третя особа просить суд у позові відмовити з підстав, аналогічних викладеним у відзиві. Також третьою особою в поясненнях заявлено про застосування строку позовної давності.

08.05.2021 від ТОВ Азія-Лайн до господарського суду Київської області надійшло клопотання про витребування доказів.

08.05.2020 від ТОВ Азія-Лайн до господарського суду Київської області надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 4 ч.2 ст. 43 та ч.2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, яке мотивовано тим, що постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №Б24/055-12 встановлено, що спірне нерухоме майно належало НАН України, відповідно на думку третьої особи у прокуратури відсутні правові підстави для подання позову в інтересах КС Ворзель НАН України.

08.05.2020 від ТОВ Азія-Лайн до господарського суду Київської області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пп. 1-4 ч. 5 ст. 174 та ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, аргументоване тим, що до позову не долучено документів, які підтверджують повноваження в.о. прокурора Київської області С. Єфремова на підписання позовної заяви, а також доказів, які підтверджують те, що С.Єфремов є в.о. прокурора Київської області. Також третя особа твердить про те, що прокурором не доведено бездіяльності позивачів щодо витребування спірного майна, оскільки надані відповіді НАН України на запити прокуратури не містять прохання до прокурора звернутись із позовом до суду.

13.05.2020 від прокуратури Київської області до господарського суду Київської області надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.05.2020 розгляд клопотань про витребування доказів, клопотання про закриття провадження у справі, клопотання про залишення позову без розгляду, заяви про вступ у справу в якості третьої особи, клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору та підготовче засідання відкладено на 10.06.2020.

10.06.2020 від прокуратури Київської області до господарського суду Київської області надійшли заперечення на подані раніше клопотання відповідача та третьої особи. Стосовно заяви відповідача про застосування строків позовної давності, прокурор твердить, що відповідач набув повноважень власника спірного нерухомого майна 17.03.2017 о 13:45 з моменту внесення відповідної інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тому позовна давність повинна обчислюватись з вищевказаної дати або з дати обізнаності позивачів про факт набуття у власність відповідачем спірного майна. Також прокурор зазначає, що позивачі не були присутні на загальних зборах учасників ТОВ Азія-Лайн або ТОВ Грін Пауер Технолоджі , на яких вирішувалось питання про збільшення статутного капіталу відповідача шляхом включення до нього спірного майна, та були прийняті рішення, оформлені протоколами загальних зборів учасників №33 від 02.03.2017 та №01/17 від 02.03.2017, на підставі яких спірне майно було в подальшому відповідно до акту приймання-передачі від 14.03.2017 було передане спірне майно у статутний фонд відповідача. Прокурор твердить, що ні відповідачем, ні третьою особою не доведено факту обізнаності позивачів про набуття права власності відповідачем на спірне майно з 14.03.2017 або з 17.03.2017. Разом з цим, прокурор також наголошує на тому, що прокуратурою подано позов до суду в межах строку позовної давності, навіть якщо рахувати початок перебігу її строку з 14.03.2017.

Стосовно клопотання третьої особи про закриття провадження у справі, прокурор твердить, що ухвалою господарського суду Київської області від 19.07.2012 до участі у справі №Б24/055-12 на стороні боржника було залучено НАН України, яка виконує функції власника від імені держави щодо спірного майна, тому участь НАН України як позивача у даній справі в межах провадження у справі №Б24/055-12 грунтується на нормах чинного законодавства. Також прокурор зазначає, що КС Ворзель (боржнику у справі про банкрутство) належить речове право щодо об`єктів спірного майна НАН України, а саме щодо будівель та споруд КС Ворзель загальною площею 5 947, 6 кв.м. Враховуючи що останній наділений правом захисту свого речового права, визначення КС Ворзель як одного з позивачів у спорі про витребування спірного державного майна від відповідача є обґрунтованим.

Стосовно клопотання третьої особи про залишення позову без розгляду, прокурор твердить про те, що прокуратура є органом, на який покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках і в порядку, що визначені Законом.

Прокурор твердить про те, що у відповідях НАН України на запити прокуратури про вжиття/невжиття академією додаткових заходів щодо витребування спірного державного майна з чужого незаконного володіння та стосовно намірів НАН України щодо захисту інтересів держави для реального повернення у державну власність спірного майна зазначено, що НАН України станом на 12.11.2019 не вжито заходів щодо фактичного повернення спірного майна у державну власність через обмежені фінансові можливості щодо сплати судового збору. Прокурор твердить, що враховуючи обставини справи, наявні виключні підстави, передбачені законодавством, зокрема ст. 23 ЗУ Про прокуратуру для звернення прокурора Київської області в інтересах держави з позовом до суду. Також прокурор твердить, що позовна заява підписана уповноваженою на це особою, з урахуванням положень ст. 162 ГПК України та подав в додатках до заперечень копію наказу генерального прокурора №43к від 10.02.2020 про покладення виконання обов`язків прокурора Київської області на заступника прокурора Київської області Єфремова С.О.

Стосовно заяви ОСОБА_1 про його вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, прокурор зазначає, що вирішення спору про витребування спірного майна у відповідача не вплине на обсяг корпоративних прав та обов`язки ОСОБА_1 як одного з учасників ТОВ Азія-Лайн , оскільки у даному спорі не вирішується питання законності набуття останнім права власності на спірне майно та застосування відповідних наслідків. Крім того ТОВ Азія-Лайн залучено до участі у справі в якості третьої особи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.06.2020 судом клопотання ТОВ «Азія-Лайн» про закриття провадження у справі, про витребування доказів, заяву ОСОБА_1 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, клопотання позивача про витребування доказів розглянуто та залишено без задоволення з мотивів, наведених в ухвалі. Розгляд клопотання ТОВ «Азія-Лайн» про залишення без розгляду позовної заяви, клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору та підготовче засідання відкладено на 05.08.2020.

03.07.2020 від ТОВ Азія-Лайн до господарського суду Київської області надійшло клопотання про витребування доказів, в якому заявник просить суд витребувати в КС Ворзель НАН України копію статуту КС Ворзель зі змінами, внесеними 01.06.2020.

03.07.2020 від ОСОБА_1 до господарського суду Київської області надійшла заява про його вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, яка мотивована тим, що ОСОБА_1 брав участь у конкурсі на посаду директора КС «Ворзель» у лютому 2020 року, проте за результатами такого конкурсу призначено на посаду директора ОСОБА_2 . Не погодившись із результатами конкурсу, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду про визнання протиправними та скасування результатів конкурсу на заміщення вакантної посади директора КС «Ворзель» . ОСОБА_1 стверджує, що станом на подання даної заяви триває розгляд справи в Окружному адміністративному суді м. Києва, за результатами розгляду якої, як стверджує заявник, останнього може бути призначено керівником КС «Ворзель» , тому, на думку ОСОБА_1 , розгляд даної справи безпосередньо стосується його прав і обов`язків.

07.07.2020 від ТОВ Азія-Лайн до господарського суду Київської області надійшли доповнення до клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, що обґрунтовані тим, що у прокурора відсутні повноваження представляти інтереси КС «Ворзель» НАН України та відсутні повноваження саме у ОСОБА_3 на підписання позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.08.2020 клопотання ТОВ «Азія-Лайн» про залишення без розгляду позовної заяви, про витребування доказів та заяву ОСОБА_1 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи розглянуто та залишено без задоволення з мотивів, зазначених в ухвалі. Розгляд клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору та підготовче засідання у справі відкладено на 21.10.2020.

05.10.2020 від ТОВ Азія-Лайн до господарського суду Київської області надійшло клопотання про витребування доказів, у якому заявник просить суд витребувати в НАН України та КС Ворзель копію статуту КС Ворзель зі змінами, внесеними 01.06.2020.

05.10.2020 від ТОВ Грін Пауер Технолоджі надійшла заява про відвід колегії суддів від розгляду справи №911/670/20, що розглядається в межах провадження у справі №Б24/055-12 про банкрутство КС «Ворзель» НАН України, а саме головуючого судді Лопатіна А.В., суддів Наріжного С.Ю. та Мальованої Л.Я.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2020 заяву ТОВ «Грін Пауер Технолоджі» про відвід колегії суддів від розгляду справи №Б24/055-12 (911/670/20) передано до відділу автоматизованого документообігу для визначення складу суду для вирішення питання про відвід.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 15.10.2020 для розгляду даної заяви про відвід колегії суддів було визначено суддю Бабкіну В.М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.10.2020 задоволено заяву судді Бабкіної В.М. про самовідвід від розгляду заяви ТОВ «Грін Пауер Технолоджі» про відвід колегії суддів, заяву ТОВ «Грін Пауер Технолоджі» про відвід колегії суддів передано до відділу автоматизованого документообігу для визначення складу суду для вирішення питання про відвід.

На підставі Розпорядження керівника апарату господарського суду Київської області від 16.10.2020 №71 - АР призначено повторний автоматизований розподіл заяви про відвід колегії суддів від розгляду справи №Б24/055-12 (911/670/20).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 16.10.2020 для розгляду даної заяви було визначено суддю Сокуренко Л.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.10.2020 заяву ТОВ Грін Пауер Технолоджі про відвід колегії суддів Господарського суду Київської області у складі: головуючого судді Лопатіна А.В., суддів Наріжного С.Ю. та Мальованої Л.Я. від розгляду справи № Б24/055-12 (911/670/20) залишено без задоволення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.10.2020 клопотання ТОВ «Азія-Лайн» про витребування доказів залишено без задоволення, закрито підготовче провадження, розгляд клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору відкладено та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 18.11.2020.

18.11.2020 з технічних причин судове засідання не відбулось.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2020 судом розгляд клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору та розгляд справи в судовому засіданні призначено на 14.12.2020.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.12.2020 судом матеріали справи №Б24/055-12 (911/670/20) передано для розгляду до господарського суду Київської області у складі суду, визначеного у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України, у порядку позовного провадження.

На підставі Розпорядження керівника апарату господарського суду Київської області від 24.12.2020 №121 - АР, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2020 справу №911/670/20 передано на розгляд судді Конюх О.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.12.2020 справу №911/670/20 прийнято до свого провадження суддею Конюх О.В., підготовче засідання у справі призначено на 25.01.2021.

15.01.2021 від відповідача до господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав, що аналогічні наведеним у відзиві на позов, поданому ТОВ Грін Пауер Технолоджі 08.05.2020.

15.01.2021 від відповідача до господарського суду Київської області надійшло клопотання про застосування строків позовної давності з підстав, що аналогічні наведеним у клопотанні про застосування строків позовної давності, поданому ТОВ Грін Пауер Технолоджі 08.05.2020.

15.01.2021 від ТОВ Азія-Лайн до господарського суду Київської області надійшли пояснення третьої особи щодо позову, у яких третя особа просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав, що аналогічні наведеним у поясненнях третьої особи поданих ТОВ Азія-Лайн 08.05.2020.

15.01.2021 від третьої особи до господарського суду Київської області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, що мотивоване тим, що у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави в суді. Представник третьої особи твердить про те, що прокуратура не зверталась до КС Ворзель з листами щодо необхідності звернення до суду з даним позовом. Представник ТОВ Азія-Лайн твердить, що доводи прокуратури про відсутність керівника КС Ворзель спростовуються з огляду на те, що з 28.08.2019 Боровського А.А. призначено в.о. керівника КС Ворзель , крім того третя особа зазначає, що у справі про банкрутство КС Ворзель призначений розпорядник майна, на якого покладено обов`язок вживати заходи для збереження майна боржника, відповідно третя особа наголошує на тому, що прокурор мав змогу направити відповідного листа вищевказаним особам.

15.01.2021 від третьої особи до господарського суду Київської області надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду судом апеляційної інстанції апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області у справі №Б24/055-12 (911/670/20).

15.01.2021 від третьої особи до господарського суду Київської області надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи №Б24/055-12 (911/670/20), яке мотивовано складністю справи а також тим, що дана справа пов`язана з процедурою банкрутства КС Ворзель НАН України у справі №Б24/055-12.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.01.2021 провадження у справі №Б24/055-12(911/670/20) зупинено до закінчення розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТОВ «Азія-Лайн» на ухвалу господарського суду Київської області від 14.12.2020 у справі №Б24/055-12(911/670/20) та повернення матеріалів справи до господарського суду Київської області.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 апеляційну скаргу ТОВ «Азія-Лайн» залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області від 14.12.2020 залишено без змін.

29.04.2021 до господарського суду Київської області повернуто матеріали справи №Б24/055-12(911/670/20).

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.05.2021 провадження у справі №Б24/055-12(911/670/20) поновлено та призначено підготовче засідання на 31.05.2021.

31.05.2021 від прокуратури до господарського суду Київської області надійшов лист, в якому прокурор повідомив, що прокуратуру Київської області відповідно до наказу Генерального прокурора №410 від 03.09.2020 Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур перейменовано на Київську обласну прокуратуру.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.05.2021 судом підготовче судове засідання відкладено на 15.06.2021.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.06.2021 відкрито касаційне провадження у справі №Б24/055-12(911/670/20) за касаційною скаргою ТОВ «Азія-Лайн» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 та ухвалу господарського суду Київської області від 14.12.2020 та витребувано від місцевого господарського суду матеріали справи №Б24/055-12(911/670/20).

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.06.2021 провадження у справі №Б24/055-12(911/670/20) зупинено до закінчення розгляду Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційної скарги ТОВ «Азія-Лайн» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 та ухвалу господарського суду Київської області від 14.12.2020 справі №Б24/055-12(911/670/20) та повернення матеріалів справи до господарського суду Київської області.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.07.2021 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Азія-Лайн» про передачу справи №Б24/055-12(911/670/20) на розгляд Великої Палати Верховного Суду та закрито касаційне провадження.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2021 провадження у справі №Б24/055-12(911/670/20) поновлено, підготовче засідання у справі №Б24/055-12 (911/670/20) призначено на 26.07.2021.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.07.2021 підготовче судове засідання відкладено на 16.08.2021.

06.08.2021 від представника ТОВ Азія-Лайн до господарського суду Київської області надійшла заява про участь у судовому засіданні, що призначене на 16.08.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.08.2021 заяву представника ТОВ «Азія-Лайн» задоволено, постановлено забезпечити участь представника ТОВ «Азія-Лайн» у судовому засіданні 16.08.2021 у режимі відеоконференції.

16.08.2021 від прокурора до господарського суду Київської області надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, що були додані до позову, у копіях належної якості.

16.08.2021 від прокурора до господарського суду Київської області надійшли заперечення на клопотання відповідача та третьої особи про застосування строку позовної давності та про залишення позову без розгляду.

Стосовно клопотання ТОВ Азія-Лайн про залишення позову без розгляду, прокурор твердить, що на органи прокуратури відповідно до Закону покладено функції представництва інтересів держави в суді. Прокурор наголошує на тому, що за результатами листування між прокуратурою Київської області та НАН України від жовтня-грудня 2019 року щодо вжиття заходів до витребування державного майна з чужого незаконного володіння ТОВ «Грін Пауер Технолоджі» та реального повернення у державну власність спірного майна вбачається, що НАН України не вбачала за можливе самостійно звертатися до суду з метою повернення майна у державну власність, у зв`язку із обмеженими фінансовими можливостями зі сплати судового збору. Також прокурор твердить про те, що повноваження керуючого санацією були припинені після скасування Верховним Судом процедури санації у справі №Б24/055-12, натомість на розпорядника майна Корольова В.В. тимчасово не покладались обов`язки керівника КС Ворзель ; на посаду директора КС Ворзель Боровського А.А. призначено лише 04.02.2020, що підтверджує факт відсутності тривалий час керівника або уповноваженої особи, яка могла б від імені КС Ворзель та в інтересах держави вжити належних заходів щодо захисту речового права на спірні 18/100 частин нерухомого майна. Крім того, прокурором у порядку частини 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» здійснено повідомлення КС «Ворзель» (лист від 10.03.2020 №05/09/2 - 291вих20) та НАН України (лист від 10.03.2020 №05/09/2 - 292вих20) про намір прокуратури звернутися із позовом про витребування майна до господарського суду Київської області. Вказані листи із доказами направлення залучені до матеріалів справи (том 1, аркуші справи 204-206). Також прокурор твердить про те, що за весь час розгляду справи від позивачів до прокуратури не надходило жодних заперечень проти пред`явлення прокурором позову до суду або будь-яких заяв про те, що позивачі не підтримують позовні вимоги: позивачі підтримували позовні вимоги прокуратури. Крім цього прокурор зазначає, що позовна заява підписана уповноваженою на це особою з урахуванням положень 162 ГПК України, при цьому копія наказу генерального прокурора №43к від 10.02.2020 про покладення виконання обов`язків прокурора Київської області на заступника прокурора Київської області Єфремова С.О. містяться в матеріалах справи (том 1, аркуш справи 163).

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.08.2021 клопотання ТОВ «Азія-Лайн» про залишення позовної заяви без розгляду та клопотання про призначення колегіального розгляду справи залишено без задоволення. Підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.09.2021.

У судовому засіданні 21.09.2021 судом оголошено перерву до 05.10.2021, про що присутні прокурор, представник позивача-1 та третьої особи були повідомлені особисто під підпис, а відсутні позивач-2 та відповідач шляхом направлення ухвал господарського суду Київської області від 21.09.2021 в порядку ст. 120-121 ГПК України.

У судове засідання 05.10.2021 з`явились прокурор та представники позивача-1 та третьої особи. Представники позивача-2 та відповідача у судове засідання повторно не з`явились, про причини нез`явлення суд належним чином не повідомили.

Згідно з частинами 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 05.10.2021 після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позов в.о. прокурора Київської області в інтересах держави в особі НАН України та КС «Ворзель» до ТОВ «Грін Пауер Технолоджі» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ТОВ «Азія-Лайн» про витребування майна з чужого незаконного володіння, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

УСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №Б24/055-12 від 12.09.2019 скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 11.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2019. Судом касаційної інстанції визнано недійсним укладений між КС Ворзель та ТОВ Азія-Лайн договір від 16.01.2016 про передачу частини нерухомого майна, а також скасовано повністю ухвалу господарського суду Київської області від 12.04.2013 про введення процедури санації боржника і ухвалу господарського суду Київської області від 12.12.2013 про затвердження плану санації у справі №Б24/055-12.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

Відтак, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №Б24/055-12 від 12.09.2019 встановлено таке:

- Ухвалою господарського суду Київської області від 16.12.2013 у справі про банкрутство КС "Ворзель" НАН України затверджено план санації КС "Ворзель" НАН України (далі - план санації), погоджений розпорядженням Президії Національної академії наук України № 610 від 09.10.2013 та схвалений зборами кредиторів КС "Ворзель" НАН України (пункт 12 постанови);

- Відповідно до підрозділу "Порядок набуття інвестором права власності на майно КС "Ворзель" НАН України" розділу V "Заходи з відновлення платоспроможності кардіологічного санаторію "Ворзель" плану санації: після виконання зобов`язань, передбачених планом санації, інвестор набуває права власності на частину нерухомого майна КС "Ворзель" НАН України, а саме нерухоме майно загальною площею 1 054,30 м , із яких: перший поверх медичної частини основної будівлі - 392,20 кв.м., другий поверх спальної частини основної будівлі - 662,10 кв.м., які мають можливість технічно відокремлюватись, оціночною вартістю 2 739 108,00 грн. (пункт 13 постанови);

- 15.01.2016 між КС "Ворзель" НАН України (боржник) та ТОВ "Азія-Лайн" (інвестор) укладено Договір, відповідно до пункту 1.1. якого сторони реалізовують свої права та обов`язки, закріплені планом санації боржника, погодженого розпорядженням Президії Національної академії наук України № 610 від 09.10.2013 та схваленим зборами кредиторів боржника згідно протоколу № 5 від 16.09.2013. План санації боржника затверджений ухвалою Господарського суду Київської області від 16.12.2013. Згідно затвердженого плану санації інвестор взяв на себе зобов`язання щодо погашення вимог кредиторів боржника на умовах розстрочки протягом 12 місяців з моменту затвердження плану санації на загальну суму 3 660 272,27 грн. За умови належного виконання взятих на себе зобов`язань, інвестор набуває право власності на нерухоме майно, належне боржнику. Станом на дату укладення цього договору, взяті на себе обов`язки інвестор виконав в повному обсязі належним чином, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок боржника. Вказане підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків, складеним та підписаним повноваженими представниками сторін 23.03.2015. Боржник підтверджує факт повного та належного виконання інвестором взятих на себе матеріальних зобов`язань. Враховуючи викладене, інвестор набуває право власності на майно, належне боржнику, вказане в пункті 1.2. цього Договору (пункт 21 постанови);

- Згідно з пункту 1.2. Договору об`єкт нерухомого майна - 18/100 частка нерухомого майна - будівлі та споруди кардіологічного санаторію "Ворзель" Національної академії наук України - за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Леніна, 1. Загальна площа нерухомого майна - 5 947,6 кв.м. Загальна площа приміщень, що переходять у власність інвестора, складає 1 054,3 кв.м. Частка у праві спільної власності на нерухоме майно визначена за актом спеціаліста з технічного обстеження Стороженка В.Л. від 10.12.2015. Після державної реєстрації за інвестором права власності на частку у спільній частковій власності на нерухоме майно, сторони стають співвласниками нерухомого майна (пункт 22 постанови);

- Об`єкти майнового комплексу Національної академії наук України та об`єкти майнового комплексу галузевих академій наук належать відповідно Національній академії наук України та галузевим академіям наук на праві господарського відання і передаються ними організаціям, що віднесені до відання Національної академії наук України та до відання галузевих академій наук, на праві оперативного управління з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом (абзац 2 статті 2 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу"). (пункт 70 постанови);

- Суб`єкт банкрутства - КС "Ворзель" НАН України є юридичною особою майно якої перебуває у неї на праві оперативного управління та входить до майнового комплексу Національної академії наук України, що не підлягає приватизації (пункт 77 постанови Верховного суду у справі №Б24/055-12 від 12.09.2019);

- На підтвердження зазначеного додатково вказують наявні в справі витяги з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №47240651 від 09.11.2015 відповідно до якого власником будівель та споруд КС "Ворзель" НАН України значиться Національна академія наук України, форма власності державна та №48977704 від 03.12.2015 відповідно до якого КС "Ворзель" НАН України належить речове право оперативного управління на будівлі та споруди санаторію за адресою Київська область, м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Леніна, 1 (пункт 78 постанови);

- КС "Ворзель" НАН України є суб`єктом господарювання, щодо якого не підлягає застосуванню судова процедура банкрутства санація, а лише можуть бути застосовані процедури - розпорядження майном та укладення мирової угоди (пункт 79 постанови);

Отже, факти:

належності на праві власності саме державі спірного нерухомого майна КС Ворзель ,

недотримання сторонами спірного правочину вимог законодавства про заборону на відчуження спірного майна і, як наслідок, недійсність договору від 16.01.2016 про передачу 18/100 частин спірного нерухомого майна КС Ворзель у власність ТОВ Азія-Лайн

вже встановлені постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №Б24/055-12 від 12.09.2019 та не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ Азія-Лайн №33 від 02.03.2017 вирішено:

1. Купити частину частки в ТОВ Грін Пауер Технолоджі в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

2. Внести до статутного капіталу ТОВ Грін Пауер Технолоджі майно вартістю 2590739,65 грн. Збільшити розмір статутного капіталу ТОВ Грін Пауер Технолоджі за рахунок вищевказаного майна на 2590739, 65 грн.

3. Надати повноваження директору Качанову О.І. представляти інтереси Товариства, зокрема та не виключно: на загальних зборах ТОВ Грін Пауер Технолоджі на укладання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Грін Пауер Технолоджі , на підписання відповідних протоколів, договорів, актів приймання-передачі майна, доручень, статутів та всіх інших документів необхідних для купівлі частини частки в статутному капіталі ТОВ Грін Пауер Технолоджі , для збільшення розміру статутного капіталу ТОВ Грін Пауер Технолоджі за рахунок внесення належного Товариству майна та передачі вищезазначеного майна.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ Грін Пауер Технолоджі №01/17 від 02.03.2017 вирішено:

1. Продати частину частки в статутному капіталі Товариства наступним чином: на підставі договору купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі Товариства передати частку в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок, що становить 0,2% статутного капіталу Товариства - ТОВ Азія-Лайн .

2. Прийняти нового учасника Товариства - ТОВ Азія-Лайн до складу учасників Товариства.

3. Збільшити розмір статутного капіталу Товариства за рахунок майнового внеску ТОВ Азія-Лайн до розміру 3 090 739, 65 грн. та розподілити частки в статутному капіталі Товариства наступним чином:

- учасник: ОСОБА_4 ; розмір частки: 16%; найменування: грошовий внесок у сумі 499 000, 00 грн.

- учасник: ТОВ Азія-Лайн (код ЄДРПОУ 32916264); розмір частки: 84%; найменування:18/100 частка нерухомого майна - будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа приміщень складає 1054, 3 кв.м.; грошовий внесок: 2 590 739, 65 грн.; найменування: грошовий внесок: 1000, 00 грн.

- всього внесено до статутного капіталу Товариства: 3 090 739, 65 грн.

4. У зв`язку зі змінами затвердити нову редакцію статуту Товариства та здійснити державну реєстрацію нової редакції статуту Товариства та змін до ЄДР у порядку, встановленому чинним законодавством України. Уповноважити директора провести вказані зміни, з правом передоручення.

Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна від 14.03.2017 підписаного між ТОВ Азія-Лайн (в особі директора Качанова О.І.) та ТОВ Грін Пауер Технолоджі (в особі директора Качанова О.І.) згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ Азія-Лайн №33 від 02.03.2017 та протоколу загальних зборів учасників ТОВ Грін Пауер Технолоджі №01/17 від 02.03.2017 ТОВ Азія-Лайн передало у власність як внесок в рахунок збільшення своєї частки в статутному капіталі ТОВ Грін Пауер Технолоджі , а відповідач прийняв нерухоме майно, а саме 18/100 частки нерухомого майна - будівлі та споруди КС Ворзель НАН України за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Кленова (Леніна), 1, загальною площею 1054, 30 кв.м., яка складається з першого поверху медичної частини основної будівлі літ. А - загальною площею 392, 20 кв.м. та другого поверху спальної частини будівлі літ. А - загальною площею 662, 10 кв. м.

Право власності за ТОВ Грін Пауер Технолоджі зареєстровано у Реєстрі права власності на нерухоме майно 17.03.2017 (номер запису 19593134) на підставі рішення державного реєстратора №КП Центр розвитку та інвестицій Васильківського району Огребчука Р.В. від 23.03.2017 індексний номер 34413090.

Постановою Верховного Суду у справі №Б24/055-12 від 12.09.2019 визнано недійсним укладений між КС Ворзель та ТОВ Азія-Лайн договір від 16.01.2016 про передачу частини нерухомого майна, та встановлено, що будівлі та споруди КС Ворзель належать державі в особі НАН України.

Суд відхиляє заперечення відповідача та третьої особи стосовно відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі НАН України та КС Ворзель у даній справі, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилають до спеціального закону, яким визначаються виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру» .

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» ).

Відповідно до ст.3 ЗУ "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" Національна академія наук України, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу Національної академії наук України, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, пов`язаних з ефективним їх використанням та розпорядженням у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.1999 №226 "Про перелік об`єктів державної власності, що входять до майнового комплексу Національної академії наук" затверджено перелік об`єктів державної власності, що входять до майнового комплексу Національної академії наук згідно із Додатком, в якому значиться Кардіологічний санаторій "Ворзель".

Згідно довідки Національної академії наук України № 16/499-21 від 09.08.2012 усі матеріальні та нематеріальні активи, що обліковуються на балансі Національної академії наук України та установ, організацій і підприємств, віднесених до її відання, є державною власністю та закріплені державою за Національною академією наук України в безстрокове користування. Національна академія наук України засвідчує, що будівлі та інженерні споруди (Київська область, смт Ворзель, вул. Леніна, 1) передані на праві оперативного управління КС "Ворзель" НАН України та обліковуються на його балансі (пункт 76 постанови Верховного суду у справі №Б24/055-12 від 12.09.2019).

Спірні 18/100 частин нерухомого майна КС Ворзель НАН України загальною площею 1054, 30 кв.м., які є предметом позову, до їх відчуження перебували у власності держави в особі НАН України на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (індексний номер 47240409) в складі нерухомого майна (будівель та споруд), загальною площею 5947, 6 кв.м.

Отже, позивач 1 НАН України здійснює від імені держави повноваження власника щодо спірного нерухомого майна, яке перебуває на балансі та в оперативному управлінні позивача 2 КС Ворзель .

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження , а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

У даній справі, прокурор обґрунтував наявність інтересів держави необхідністю повернення з чужого незаконного володіння державного майна, функції власника відносно якого від імені держави виконує позивач 1 НАН України, та яке перебуває в оперативному управлінні та на балансі позивача 2 КС Ворзель .

Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 18.08.2020 у справі № 914/1844/18, від 08.12.2020 у справі № 908/1664/19.

Разом із тим, у розумінні положень пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому, розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

«Нездійснення захисту» має прояв у пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (Korolev v. Russia (№2), №5447/03, §33, від 1.04.2010; Menchinskaya v. Russia, №42454/02, §35, від 15.01.2009).

Разом з цим, суд зобов`язаний дослідити чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Верховний Суд України у постанові від 13.06.2017 у справі №п/800/490/15 зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Таку позицію викладено у постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У даному випадку, Верховний Суд постановою від 12.09.2019 у справі №Б24/055-12 заяву НАН України задовольнив повністю та визнав недійсним укладений між КС «Ворзель» та ТОВ «Азія-Лайн» договір від 16.01.2016. Під час розгляду вказаної справи позивачі НАН України та КС «Ворзель» були учасниками справи про банкрутство, відтак, у 2019 році обидва позивача були обізнані із змістом спірних правовідносин.

Матеріали справи містять листування між прокуратурою Київської області та НАН України від жовтня-грудня 2019 року щодо вжиття заходів для витребування державного майна з чужого незаконного володіння ТОВ «Грін Пауер Технолоджі» . Крім того, прокуратурою долучено до матеріалів справи відповіді на вказані листи, зі змісту яких вбачається, що НАН України вжиття заходів з метою фактичного повернення спірного майна КС Ворзель у державну власність не вживала та вказувала, що в подальшому самостійне вжиття таких заходів є значно ускладненим через обмежені фінансові можливості (том 1, аркуші справи 52-55).

Разом з цим під час подальшого розгляду справи НАН України підтримувала позов прокурора у даній справі.

Також, прокурором у порядку частини 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» здійснено повідомлення КС «Ворзель» (лист від 10.03.2020 №05/09/2 - 291вих20) та НАН України (лист від 10.03.2020 №05/09/2 - 292вих20) про намір прокуратури звернутися із позовом про витребування майна до господарського суду Київської області. Вказані листи із доказами направлення (реєстр відправлення кореспонденції від 12.03.2020) залучені до матеріалів справи (том 1, аркуші справи 204-206).

Отже, таке попереднє звернення до відповідного компетентного органу мало місце до подачі даного позову, як того вимагає Закон.

Відповідач твердить, що проміжок часу між направленням вказаних листів (12.03.2020) та поданням позовної заяви до суду у справі №Б24/055-12(911/670/20) (16.03.2020 згідно поштового штемпеля на конверті, у якому надійшла позовна заява) є замалим для належного реагування та не може бути оцінений як розумний та достатній.

Суд відхиляє вказані твердження з огляду на таке.

Як зазначалося вище, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. При цьому нездійснення захисту має прояв у пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Відповідно до частини 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Статтею 396 ЦК України передбачено право особи, яка має речове право на чуже майно, захищати це право на рівні із його власником.

Відтак, для звернення до суду з позовом ані НАН України, ані КС Ворзель не є необхідним отримання повідомлення, дозволу чи вказівки від прокурора про необхідність захисту інтересів держави у суді, позаяк, вказані особи, реалізуючи повноваження власника майна від імені держави у спірних відносинах, мають власну праводієздатність, відтак власне право та можливість звернутися за судовим захистом у передбаченому процесуальним законом порядку.

У пункті 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, вказано, що

невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Про порушення законодавства, яке є предметом розгляду у справі, позивачі були обізнані з 2019 року з моменту прийняття Верховним Судом постанови від 12.09.2019, позаяк були учасниками справи №Б24/055-12, однак самостійно за судовим захистом не звертались, що вірно оцінено прокурором як бездіяльність компетентного органу, яка за визначенням пункту 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, судом встановлено, що НАН України та КС Ворзель протягом тривалого часу не вжито ефективних заходів реагування у зв`язку із порушеним правом держави та щодо поновлення зазначеного права держави шляхом повернення спірного майна з чужого незаконного володіння у власність держави, що свідчить про бездіяльність позивачів щодо нездійснення останніми захисту інтересів держави, з огляду на що суд вважає, що вимоги Закону України Про прокуратуру та Господарського процесуального кодексу України при зверненні з позовом до суду прокурора були дотримані.

Відповідно до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ст. ст. 317, 319 Цивільного кодексу України встановлено, що саме власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно з п. 3 ч. 1, частиною 2 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Аналіз вказаної норми та зміст позовних вимог за даним позовом свідчить про те, що даний позов відноситься до віндикаційних позовів (витребування майна з чужого незаконного володіння).

При цьому, віндикаційний позов, як один із способів захисту права власності, є речово-правовим позовом, що може бути пред`явлений лише у разі відсутності між позивачем та відповідачем зобов`язальних правовідносин.

Відповідно до фактичних обставин справи між НАН України, КС Ворзель НАН України та ТОВ Грін Пауер Технолоджі зобов`язальні правовідносини відсутні, оскільки відповідач набув спірне майно від ТОВ Азія-Лайн і позивачі у справі не були учасниками правовідносин, в результаті яких до відповідача перейшло право власності на спірне майно.

Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.10.2021 №277669857, вбачається, що 17.03.2017 за ТОВ Грін Пауер Технолоджі зареєстровано право власності на 18/100 часток об`єкту нерухомого майна будівель та споруд КС Ворзель НАН України:

- загальна площа якого становить 5947, 6 кв.м.;

- форма власності: приватна;

- вид власності: спільна часткова;

- підстава державної реєстрації: договір серія та номер 150, виданий 15.01.2016, (видавник: Нельзін М.С.), протокол серія та номер 33, виданий 02.03.2017 (видавник: ТОВ Азія-Лайн ), протокол серія та номер 01/17, виданий 02.03.2017 (видавник: ТОВ Грін Пауер Технолоджі ), акт приймання-передачі нерухомого майна серія та номер б/н, виданий 14.03.2017 (видавник: сторони за актом).

04.11.2015 за НАН України зареєстровано право власності на 82/100 часток об`єкту нерухомого майна будівель та споруд КС Ворзель НАН України, загальна площа якого становить 5947, 6 кв.м.; форма власності НАН України є державною.

Пунктом 2 ч.1 ст. 399 ЦК України визначено, що право володіння припиняється у разі витребування майна від володільця власником майна або іншою особою.

Суд відхиляє твердження відповідача та третьої особи на те, що відповідач є добросовісним набувачем спірного майна, оскільки правомірність набуття права власності ТОВ Азія-Лайн станом дату внесення спірного майна до статутного капіталу відповідача ТОВ Грін Пауер Технолоджі (14.03.2017) не викликала сумнівів та ґрунтувалась на чинних судових рішеннях, відтак відповідач не має обов`язку повертати майно державі, з огляду на таке.

У даному випадку має місце вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з його волі іншим шляхом (п. 3 ч.1 ст. 388 ЦК України).

За змістом наведеної норми випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне (ч. 5 ст. 12 ЦК України).

Добросовісність набуття в розумінні ст. 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно. Відповідна правова позиція наведена, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10.10.2012р справа №6-117цс12, 16.09.2015р. справа №6-1203цс15.

Водночас, ст. 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно з частиною 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо відчуження майна мало місце два і більше разів, це майно може бути витребувано від останнього набувача шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з чужого володіння (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 року у справі № 6-1203цс15).

Правовою підставою набуття права власності на спірне державне майно ТОВ Грін Пауер Технолоджі є акт приймання-передачі нерухомого майна від 14.03.2017, підписаний між відповідачем та ТОВ Азія-Лайн , який набув право на спірне майно на підставі договору, що ґрунтувався на чинних судових рішеннях, відповідно добросовісність набуття права власності на спірне державне майно відповідачем не ставиться під сумнів судом. Разом з цим правова підстава набуття права власності на спірне державне майно ТОВ Азія-Лайн - 12.09.2019 скасована, оскільки постановою Верховного Суду визнано недійсним укладений між КС Ворзель та ТОВ Азія-Лайн договір від 16.01.2016 про передачу частини нерухомого майна, та встановлено, що будівлі та споруди КС Ворзель належать державі в особі НАН України. Таким чином відповідач набув спірне майно в особи, яка не мала права його відчужувати. З зазначеного вище також виходить, що спірне державне майно вибуло з володіння його дійсного власника - держави - без її волі.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відображеною в пункті 43 рішенні у справі "Атіма Лімітед" проти України" від 20.05.2021, витребування майна у добросовісного набувача могло бути можливим лише шляхом подання проти нього віндикаційного позову на підставі частини першої статті 388 Цивільного кодексу України. Таким чином, згідно з національним законодавством останнє положення могло бути єдиною правовою підставою для позбавлення підприємства його власності.

Щодо клопотань ТОВ Азія-Лайн та ТОВ Грін Паупер Технолоджі про застосування у справі наслідків спливу позовної давності суд зазначає таке.

Виходячи із змісту частини 3 ст. 267 ЦК України виключне право на подання заяви про застосування строку позовної давності належить стороні у спорі, треті особи не мають права на подання такої заяви, у зв`язку з чим заяву ТОВ Азія-Лайн про застосування у справі позовної давності суд залишає без розгляду.

Обгрунтовуючи сплив позовної давності, відповідач зазначає, що прокурор був залучений до участі у справі №Б24/055-12 у 2014 році та з цього моменту достовірно був обізнаний про план санації у справі про банкрутство, затверджений ухвалою суду від 16.12.2013 і не скористався своїм правом на оскарження даної ухвали, що призвело до завдання збитків інвестору та державі через відчуження майна в подальшому.

Також відповідач твердить, що строк звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави слід обраховувати з 14.03.2017, оскільки саме цією датою ТОВ Азія-Лайн на підставі акту-приймання передачі внесла до статутного капіталу ТОВ Грін Пауер Технолоджі спірне майно.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

У ч. 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

"Позовна давність" - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення Європейський суд з прав людини від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

У ч. 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд враховує позицію пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", відповідно до якої перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 ЦК - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому, як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушено, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, перебіг позовної давності починається з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 367/2271/15-ц).

Отже, якщо у передбачених законом випадках з позовом до суду звернувся прокурор в інтересах відповідного органу (підприємства), то позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатись саме цей орган (підприємство), а не прокурор (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц).

Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права .

Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

Судом враховано, що ні КС Ворзель , ні НАН України не могли бути та не були присутні на загальних зборах учасників ТОВ Азія-Лайн та ТОВ Грін Пауер Технолоджі , на яких було прийнято протоколи №33 від 02.03.2017 та №01/17 від 02.03.2017, на підставі яких пізніше було підписано акт приймання-передачі від 14.03.2017.

В матеріалах справи також відсутні докази того, що КС Ворзель та НАН України було відомо про факт підписання акту приймання-передачі спірного нерухомого майна між ТОВ Азія-Лайн та ТОВ Грін Пауер Технолоджі саме з 14.03.2017, а також відповідачем не доведено суду обставини, що підтверджують обґрунтовану можливість позивачів або прокурора довідатись про порушення прав позивачів саме з цієї дати.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Право власності за ТОВ Грін Пауер Технолоджі зареєстровано у Реєстрі права власності на нерухоме майно 17.03.2017 (номер запису 19593134) на підставі рішення державного реєстратора №КП Центр розвитку та інвестицій Васильківського району Огребчука Р.В. від 23.03.2017 індексний номер 34413090.

Суд враховує, що рішення державного реєстратора датоване 23.03.2017, а запис про право власності - 17.03.2017. Однак, відповідно до пункту 28 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою КМУ від 26.10.2011 №1141, дата і час державної реєстрації набуття, зміни чи припинення права власності, довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов`язань, речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності, обтяжень речових прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна фіксуються автоматично та відповідають даті і часу реєстрації відповідної заяви.

З огляду на викладене, запис про реєстрацію права власності датований датою звернення до державного реєстратора із відповідною заявою, а фактично інформація про реєстрацію державою права власності на спірне майно за ТОВ Грін Пауер Технолоджі у відкритому Реєстрі прав власності на нерухоме майно з`явилась 23.03.2017, тому саме з цієї дати позивачі могли довідатись про реєстрацію права власності на спірне майно за відповідачем, а отже і виникла можливість звернення до відповідача із позовом про його витребування.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов`язано його початок (ст. 253 ЦК України). Строк, що визначений роками, спливає у відповідний місяць та число останнього року строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частини 1, 5 ст. 254 ЦК України).

Таким чином перебіг строку позовної давності у цій справі починається з 24.03.2017. Із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння виконувач обов`язків прокурора Київської області звернувся до суду в межах строку позовної давності (16.03.2020 відповідно до календарного штемпелю підприємства зв`язку на конверті, у якому надійшла позовна заява).

Отже, позовні вимоги прокурора про витребування спірного нерухомого майна з чужого незаконного володіння відповідача на користь власника - держави в особі НАН України є такими, що належить задовольнити.

У зв`язку із задоволенням позову відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування прокуратурі сплаченого судового збору.

Щодо клопотання прокурора про повернення надміру сплаченого судового збору, суд вказує, що таке не належить до задоволення.

Відповідно до частини 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Вартість спірного майна встановлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №Б24/055-12 та становить 2739108,00 грн. Інших документальних відомостей, які б свідчили про те, що вартість спірного нерухомого майна є відмінною від вказаної, матеріали справи не містять. Прокуратурою Київської області сплачно судовий збір у відповідності до ставок судового збору, передбачених ст. 4 Закону України Про судовий збір у розмірі 1,5% від ціни позову, а саме в сумі 41086,62 грн. (платіжні доручення від 17.03.2020 №547 на суму 4 204,00 грн. та від 30.03.2020 №685 на суму 36 882,62 грн.). Отже відсутній факт надмірної сплати судового збору, у зв`язку з чим відсутні підстави для повернення надміру сплаченого судового збору у сумі 36 882,62 грн. з державного бюджету на користь Київської обласної прокуратури.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов виконувача обов`язків прокурора Київської області в інтересах держави в особі Національної академії наук України та Кардіологічного санаторію «Ворзель» задовольнити повністю.

2. Витребувати з чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю Грін Пауер Технолоджі (код 40362581) у власність держави в особі Національної академії наук України (код 00019270) 18/100 частки нерухомого майна - комплексу будівель та споруд кардіологічного санаторію Ворзель (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 771290732109), який розташований за адресою Київська область, м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Леніна, буд 1 та складається з першого поверху медичної частини основної будівлі літ. А - загальною площею 392,20 кв.м., другого поверху спальної частини основної будівлі літ. А - 662,10 кв.м., загальною площею приміщень 1054,30 кв.м.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Грін Пауер Технолоджі (04107, м. Київ, вул. Половецька, буд. 49-В, код 40362581) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд 27/2, код 02909996)

41086,62 грн. (сорок одну тисячу вісімдесят шість гривень шістдесят дві копійки) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 01.12.2021.

Суддя О.В. Конюх