У х в а л а
0 9 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 761/660 /17
провадження № 61- 17009ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Віноманія на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Віноманія , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Сервіс доставки їжі , про захист авторського права,
В с т а н о в и в:
У січні 201 7 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Ресторану Piccolino в особі співвласника ОСОБА_2 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Сервіс доставки їжі (далі - ТОВ Сервіс доставки їжі ),в якому просила стягнути з відповідача на її користь компенсацію за неправомірне використання об`єкта авторського права.
В судовому засіданні Шевченківським районним судом міста Києва залучено до участі у справі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як співвідповідачів, прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 03 серпня 2018 року, а також в подальшому замінено первісних відповідачів Ресторан Piccolino в особі співвласника ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , належним відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю Віноманія (далі - ТОВ Віноманія ).
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 03 вересня 2020 позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнено з ТОВ Віноманія на користь ОСОБА_1 компенсацію у розмірі 37 230,00 грн за неправомірне використання об`єкта авторського права Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ Віноманія залишено без задоволення, а заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 вересня 2020 року - без змін.
20 жовтня 2021 року ТОВ Віноманія надіслало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши касаційну скаргу ТОВ Віноманія , Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Згідно з пунктами 1, 10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в справах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, а ціна позову у справах, у яких заявлено кілька самостійних вимог, визначається загальною сумою всіх вимог.
Як убачається з матеріалів касаційного провадження предметом позову є компенсація за неправомірне використання об`єкта авторського права у розмірі 37 230,00 грн.
Ціна позову в даній справі становить 37 230,00 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00*100=227 000,00 грн).
Отже зазначена справа є малозначною у силу пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Разом із цим, у касаційній скарзі заявник посилається на обставини, передбачені підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики , оскільки судами попередніх інстанцій не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах , викладених у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 752/7622/15-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17, від 04 грудня 2019 року у справі № 613/778/16-ц.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у малозначній справі судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Касаційний суд, перевіривши доводи касаційної скарги, дійшов висновку, що обґрунтування, які вона містить, не підтверджують наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України , за яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню. При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Посилання заявника не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Прикладів неоднакового застосування судами одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах заявником не наведено і доказів на їх підтвердження не надано.
З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що розгляд касаційної скарги ТОВ Віноманія забезпечить єдність судової практики і є пріоритетним у порівнянні з малозначним характером справи.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням указаного, оскільки ТОВ Віноманія подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
У х в а л и в:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Віноманія на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Віноманія , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Сервіс доставки їжі , про захист авторського права.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2021 |
Оприлюднено | 01.12.2021 |
Номер документу | 101519342 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Ігнатенко Вадим Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні