Ухвала

від 29.11.2021 по справі 607/20295/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/20295/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/817/449/21 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - в порядку КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2021 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

представник власника майна - адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі матеріали кримінального провадження №11-сс/817/449/21 за апеляційною скаргою прокурора Зборівського відділу Бережанської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 11.11.2021 року про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна,- ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 11 листопада 2021 року у задоволенні клопотання прокурора Зборівського відділу Бережанської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_6 , поданого в рамках кримінального провадження № 12021210000000219 , внесеного до ЄРДР 19.08.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України, про накладення арешту на належну ОСОБА_8 земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:02:021:0025, площею 0,039 га за адресою: АДРЕСА_1 , відмовлено.

При цьому слідчий суддя виходив з того, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, не відповідає критеріям ст.98 КПК України, визначеним для речових доказів та в судовому засіданні ним не було доведено необхідності накладення такого арешту , а також наявності ризиків, визначених абз 2 ч.1 ст.170 КПК України щодо запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Не погодившись з вказаною ухвалою прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання та накласти арешт на вказану земельну ділянку шляхом позбавлення права користування нею в частині здійснення будь-яких будівельних та земляних робіт.

Мотивує скаргу тим, що у матеріалах кримінального провадження міститься достатньо доказів, які дають підстави вважати, що проведеними будівельними роботами у вигляді викопаного котловану орієнтовною глибиною 3 м та розмірами 25*20 м, у стінках якого простежується давній археологічний культурний шар різного часу, а також чітко помітні залишки мурованих стін та фундаментів, порушено (зруйновано) культурний шар історичного ареалу м. Тернополя.

Також вказує, що власник зазначеної земельної ділянки попередньо не повідомляв відповідні пам`яткоохоронні органи про заплановані проведення земельних робіт, чим порушив відповідні статті Законів України - стаття 7 (про порядок надання дозволів, погоджень органами охорони культурної спадщини) Закону України «Про охорону археологічної спадщини» та статті 6 та 36 (припинення земляних робіт у разі виявлення знахідки археологічного або історичного характеру) Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених в ній підстав, представника власника земельної ділянки, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з таких міркувань.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів,СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12021210000000219 , внесеного до ЄРДР 19.08.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України за фактом умисного незаконного знищення, руйнування або пошкодження обєктів культурної спадщини чи їх частин .

11 червня 2021 р. працівниками науково-охоронних робіт пам`яток історії та монументального мистецтва ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі доручення департаменту культури і туризму Тернопільської обласної державної адміністрації було проведено візуальне обстеження історичного ареалу м. Тернополя, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:02:021:0025, площею 0,039 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_8 та встановлено, що на ній проводяться земельні роботи, а саме викопаний котлован орієнтовною глибиною 3 м та розмірами 25*20 м, у стінках котловану простежується давній археологічний культурний шар різного часу, а також чітко помітні залишки мурованих стін та фундаментів, вказаними роботами порушено (зруйновано) культурний шар історичного ареалу м. Тернополя.

Відповідно до інформації, наданої директором Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень памяток культурної спадщини вказана земельна ділянка розташована в межах історичного ареалу м.Тернополя, виділеного згідно історико архітектурного опорного плану, затвердженого наказом Міністерства культури України від 12.03.2016 року № 117. Формування культурного шару території на вказаній земельній ділянці почалось всередині 16 століття, скоріше за все на ній знаходились залишки від старого римо-католицького костелу, що був розібраний ще у 18 столітті.

Згідно з ст.1,3 ЗУ Про охорону культурної спадщини до обєктів культурної спадщини відносяться історичні населені місця, які зберегли історичний ареал і занесені до списку історичних населених місць.

Згідно з вимогами ч.3 ст.32 ЗУ Про охорону культурної спадщини на у межах зон історичних ареалів населених місць України, забороняються містобудівні, культурні та ландшафні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу органу охорони культурної спадщини.

Аналогічні вимоги передбачені постановою КМУ № 318 від 13.03.2002 року Про затвердження порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць.

Стаття 37 ЗУ Про охорону культурної спадщини передбачає, що будівельні , меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищенння чи пошкодження обєктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих обєктів за рахунок коштів замовників цих робіт.

П.6 постанови КМУ № 316 від 13.03.2002 року визначає, що для проведення земельних робіт на ділянках з недослідженим ідеологічним культурним шаром або окремими недослідженими обєктами культурної спадщини необхідно отримати дозвіл на проведення археологічних робіт, а п.3 тієї ж постанови визначає, що Археологічні розвідки, розкопки можуть проводити наукові працівники з досвідом проведення археологічних робіт, які застосовують наукові методики розкриття і фіксування археологічних обєктів культурної спадщини, що гарантують можливість подальшого використання результатів досліджень як повноцінного джерела культурної спадщини. Інші земляні роботи на обєктах культурної спадщини повинні проводитись під наглядом наукових працівників. Відповідно, будь-яким земляним будівельним роботам на вказаній ділянці мали перебувати археологічні дослідження.

Отже, для зясування того чи діями забудовника знищений культурний шар грунту, що мін характеризувати Тернопіль 16-18 століття необхідно було перед початком будівельених робіт провести обстеження земельної ділянки, котловану, в межах якого простежується культурний шар потужністю до трьох метрів, здійснити зачистку стінок котловану та відібрати керамічний матеріал для подальшої керамічної обробки та проведення археологічної експертизи на предмет наявності на ньому обєкту культурної ( археологічної) спадщини.

В порушення вказаних вимог законодавства, а також відповідних статтей Законів України - стаття 7 (про порядок надання дозволів, погоджень органами охорони культурної спадщини) Закону України «Про охорону археологічної спадщини» та статті 6 та 36 (припинення земляних робіт у разі виявлення знахідки археологічного або історичного характеру) Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник(забудовник) земельної ділянки не повідомив відповідні пам`яткоохоронні органи про заплановані проведення земельних робіт, не отримав дозволу міністерства культури України на виконання земляних, археологічних чи будівлених робіт за вказаною адресою, не укладав договір на проведення археологічних досліджень, не склав звіт про археологіні дослідження .

Згідно з ст.ст.131,132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених уцим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завдання арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пресування, передаччі, відчуження.

Положеннями ч.2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна застосовується з метою забезпечення:в.т.ч. збереження речових доказів.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 частини другої цієї статті, аршет накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального праворушення. Зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає, що досудовим розслідування встановлено достатньо даних, які можуть свідчити про те, що вказана земельна ділянка зберегла на собі сліди кримінального правопорушення, які будуть використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також те що іншим способом ніж накладення арешту шляхом заборони проведення будівельних робіт неможливо буде запобігти подальшому пошкодженню вказаної земельної ділянки з метою встановленння істини у кримінальному провадженні також недопущенні продовження порушень памяткоохоронного та будівельного законодавства, оскільки всупереч вищенаведеним вимогам закону будівництво ведеться з земельній ділянці з не затвердженим проектом її відведення, без дозволу органу охорони культурної спадщини та дозволу на проведення будівельних робіт, а тому є підстави для накладення на неї арешту , який в подальшому у випадку встановлення на вказаному шарі грунті відсутності обєктів що мають культурну чи археологічну цінність може бути знято за клопотанням власника або володільця майна. А тому клопотання прокурора підлягає до часткового задоволення шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:02:021:0025, площею 0,039 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_8 шляхом заборони проведення будівельних робіт, у звязку з чим ухвалу слідчого судді слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 98, 170-172, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Зборівського відділу Бережанської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_6 задовольнити.

`Ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 11.11.2021 року про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора Зборівського відділу Бережанської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арешт на: земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:02:021:0025, площею 0,039 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_8 шляхом заборони проведення будівельних робіт.

Згідно з ст.174 КПК України власник або володілець майна має право звренутись з клопотанням про скасування арешту майна якщо в подальшому його застосуванні відпала потреба.

Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.

Головуючий

Судді