КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2021 року м. Київ № 320/3816/20
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Громадської організації інвалідів Вєлєс до Триторіального сервісного центру № 3247 Регіонального сервісного центру МВС в Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Громадська організація інвалідів Вєлєс (далі також - позивач, Громадська організація) з позовом до Територіального сервісного центру № 3247 Регіонального сервісного центру МВС в Київській області (далі - відповідач, Територіальний сервісний центр), в якому просила суд: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення першої реєстрації в Україні транспортного засобу марки VDL BOVA Futura FHD 15.439 (VIN НОМЕР_1 ); 2) зобов`язати відповідача здійснити першу реєстрацію транспортного засобу марки VDL BOVA Futura FHD 15.439 (VIN НОМЕР_1 ) в Україні.
В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що Громадська організація на підставі договору пожертви від 09.01.2020 отримала від Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 13 Ірпінської міської ради Київської області на безоплатній та безповоротній основі пожертву у вигляді транспортного засобу марки VDL BOVA Futura FHD 15.439 (VIN НОМЕР_1 ). За наслідком цього Громадська організація 01.02.2020 та 11.03.2020 зверталася до Територіального сервісного центру №3247 із заявами щодо огляду та погодження пакету наданих документів з метою здійснення в подальшому першої реєстрації в Україні зазначеного транспортного засобу. Однак у відповідь Громадська організація отримала від відповідача неоднозначні письмові відповіді, що їх позивач ідентифікує як безпідставну відмову у проведенні першої реєстрації транспортного засобу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 відкрито провадження у справі № 320/3816/20 за вказаним позовом, запропоновано сторонам подати до суду заяви по суті та наявні у них докази та призначено справу до судового розгляду за правилам спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
З урахуванням відсутності фінансування Київського окружного адміністративного суду на відправку поштової кореспонденції, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 01.06.2020 разом із позовною заявою (для відповідача) були надіслані сторонам на електронні адреси: сocipatra@ukr.net та tsc3247@kyivobl.hsc.gov.ua.
Однак у встановлений судом строк відповідач відзив на позов та інші документи до суду не подав. Будь-яких заяв або клопотань від відповідача до суду не надходило.
Поряд з цим, позивач на виконання вимог ухвали суду від 01.06.2020 подав до суду засвідчені копії документів, що були подані Громадською організацією до відповідача разом із заявою від 01.02.2020.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Між Ірпінською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №13 Ірпінської міської ради Київської області (як пожертвувачем) і Громадською організацією інвалідів Вєлєс (як обдарованим) був укладений договір про пожертву від 09.01.2020. За умовами цього договору пожертвувач передає, а обдарований приймає у власність на безповоротній та безоплатній основі в пожертву майно (транспортний засіб) для використання з метою, яка відповідає цілям та діяльності Громадської організації та вказаною у п. 1.3 цього договору.
Згідно з п.п. 2.2 п. 2 даного договору пожертвувач зобов`язаний був, зокрема передати обдарованому разом з речами, які предметом пожерви, супроводжувальну документацію (правовстановлюючі документи, технічну документацію).
Також відповідно до п. 3.1 договору сторони визначили, що обдарований набуває права власності на предмет пожертви з моменту його прийняття. Прийняттям пожертви вважається підписання сторонами акат приймання-передачі предмета пожертви і прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на предмет пожертви, прийнятого обдарованим.
Згідно з підписаним названими сторонами акта №1 прийому-передачі благодійної пожертви від 09.01.2020, Ірпінська загальноосвітня школа передала, а Громадська організація прийняла в безоплатне користування гуманітарну допомогу у вигляді предмета пожертви транспортний засіб згідно технічного паспорту та цього акта - автобус марки VDL BOVA Futura FHD 15.439 (VIN НОМЕР_1 ).
У подальшому, 01.02.2020 Громадська організація, в особі її голови Кандиби С.В., звернулася до Територіального сервісного центру № 3247 із письмовою заявою із додатками, де просила відповідача оглянути подані копії документів для здійснення першої реєстрації пожертвуваного транспортного засобу (гуманітарної допомоги). До вказаної заяви позивач додав наступні колпії документів: 1) договору про пожертву від 09.01.2020, укладеного між Ірпінською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №13 Ірпінської міської ради Київської області та Громадською організацією інвалідів Вєлєс , разом із додатком до такого договору - акта прийому-передачі благодійної пожертви від 09.01.20202; 2) свідоцтва про реєстрацію №BOR-K-1-055/12-00117, складеного на німецькій мові та без перекладу на українську мову, з відмітками митниці; 3) малого технічного паспорту на транспортний засіб з транзитними номерами №DD-S-2-052/17-00084, складеного на німецькій мові та без перекладу на українську мову, з відмітками митниці; 4) митної декларації (форми МД-2) №UA10010/2017/070568 від 24.04.2017, що містить відомості про здійснення митного оформлення гуманітарної допомоги - автобус марки BOVA, модель Futura, бувший у використанні, номер шасі НОМЕР_1 , …, відправник (експортер) - EURO BRIDGE (німеччина), одержувач - Міжнародна благодійна організація Козацький фонд Альбатрос ; 5) великого технічного паспорту від 01.04.1999, складеного на німецькій мові та без перекладу на українську мову; 6) страхового полісу, складеного на німецькій мові та без перекладу на українську мову; 7) дарчого листа Німецько-Українського фонду гуманітарної допомоги і розвитку EURO BRIDGE за № 17/03, складеного на німецькій та російській мовах, - за змістом якого автобус марки VDL BOVA Futura FHD 15.439 (кузова № НОМЕР_1 ), який оплачений спонсором та не підлягає продажу, передається в рамках гуманітарної допомоги Міжнародній благодійній організації Козацький фонд Альбатрос у м. Києві для Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №13 Ірпінської міської ради Київської області. Також у дарчому листі зазначено, що користувач, тобто власник гуманітарної допомоги (вказаного транспортного засобу) забезпечує технічний стан транспорту за свій рахунок, виконує ремонт і технічне обслуговування; 8) проформи інвойс від 07.02.2017, складеного на німецькій мові та без перекладу на українську мову, з відмітками митниці; 9) договору про надання благодійної допомоги від 24.04.2017, укладеного між Міжнародною благодійною організацією Козацький фонд Альбатрос (як благодійником) та Ірпінською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №13 Ірпінської міської ради Київської області (як одержувачем). За умовами цього договору благодійник надає, а одержувач отримує у власність на безповоротній та безоплатній основі транспортні засоби згідно з накладною (додатком №1), а саме: автобус марки VDL BOVA Futura FHD 15.439 (VIN НОМЕР_1 та автобус марки Mercedes-Benz-Sprinter 313 CDI (куз. -№ НОМЕР_2 ), всього загальною вартість 501 611 грн.; 10) накладної від 24.04.2017 та акта прийому-передачі транспортного засобу від 24.04.2017, підписаних представниками від імені Міжнародної благодійної організації Козацький фонд Альбатрос та Ірпінської загальноосвітньої школи; 11) звернення Громадської організації інвалідів Вєлєс до Департаменту протидії митним правопорушенням ДФС України щодо надання консультації з питання порядку надання благодійного пожертвування; 11) листів-відповідей контакт-центру ДФС України; 12) листа-відповіді ДФС України на вказане зверненян про надання консультації; 13) рішення Головного управління ДФС у Київській області від 27.06.2017 №1710314600084 про присвоєння Громадській організації (позивачу) ознаки неприбутковості.
У відповідь Територіальний сервісний центр № 3247 Регіонального сервісного центру МВС в Київській області надіслав позивачу лист від 20.02.2020 вих. №К-10 о/п, у тексті якого з посиланням на норми Законів України Про гуманітарнку допомогу , Про дорожній рух та Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів повідомило, що: відповідно до ст. 3 Закону України Про гуманітарну допомогу переадресування гуманітарної допомоги Громадській організації інвалідів Вєлєс можливо здійснювати лише за погодженням з іноземними донорами, за рішенням відповідного спеціально уповноваженого державного органу з питань гуманітарної допомоги. Водночас Територіальний сервісний центр №3247 довело до відома позивача митне оформлення з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні ввезених транспортних засобів нових і таких, що були в користуванні за кодами товарних позицій 8701, 8702 , 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, нових і таких, що були в користуванні, здійснюють за умови відповідності їх екологічним нормам. У підсумку до наведеного Територіальний сервісний центр № 3247 вказав на необхідність виконання Громадською організацією вимог п.п. 8, 10,15 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388.
13.03.2020 Громадська організація звернулася до відповідача із заявою (вих. №2/03 від 11.03.2020), у якій просила повторно оглянути завірені копії документів (що були додані до попередньої заяви від 01.02.2020) та визначити час і день здійснення першої реєстрації пожервуваного транспортного засобу.
Своїм листом від 20.03.2020 вих. № 490 Територіальний сервісний центр № 3247 повідомив позивача, що для реєстрації транспортного засобу останньому необхідно виконати вимоги п.п. 8, 10, 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 та надати наступні документи: документ, що підтверджує правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортного засобу; реєстраційні або прирівняні до них документи іноземної держави; документ, що підтверджує відповідність конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортного засобу, обов`язкови вимогам правил, нормативів і стандартів України; заяву встановленого зразка; копію установчих документів, завірених відповідним чином; довідку (або інший відповідний документ), форма якої визначається Міноборони, з відміткою військового комісара про постановку транспортного засобу на військовий облік; копію наказу про призначення відповідальної особи, доручення відповідальній особі на отримання відповідної послуги; виписки платника податків та свідоцтво ЄДРПОУ; документ, що посвідчує відпоідальну особу (паспорт)
Вважаючи таку відповідь відповідача необгрунтованою, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд входив з наступного.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань) врегульовані Законом України Про дорожній рух від 30.06.1993 №3353-ХІІ (далі - Закон № 3353-ХІІ).
Так, у силу норм ст. 34 цього Закону державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників та належних користувачів ведеться Єдиний державний реєстр транспортних засобів, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України.
Порядок здійснення відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України. Для ведення відомчого обліку зареєстрованих транспортних засобів відповідними органами, якими вони зареєстровані, створюються уніфіковані автоматизовані електронно-облікові системи. Відомості відомчого обліку щодо зазначених транспортних засобів є складовою частиною Єдиного державного реєстру. У разі наявності будь-яких обтяжень, реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів здійснюється виключно за умови надання згоди на це обтяжувачем (обтяжувачами).
Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
З метою реалізації наведених норм Закону постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 був затверджений Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - Порядок), згідно п. 1 якого визначено, що цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
Відповдно до п. 3 Порядку (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС або через центри надання адміністративних послуг (п. 6 цього Порядку).
Згідно з п. 7 Порядку власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).
Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Пунктом 8 Порядку № 1388 передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України Про дорожній рух ).
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку:
- договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках;
- укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;
- укладені та оформлені в центрах надання адміністративних послуг у присутності адміністраторів таких центрів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;
- нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;
договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб`єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб`єктів уповноваженою особою;
- договір комісії між власником транспортного засобу і суб`єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб`єкт господарювання, які підписані від імені суб`єкта господарювання уповноваженою особою, - у разі продажу транспортних засобів суб`єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу;
- свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати;
- рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном;
- рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність;
- копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;
- довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;
- акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;
- митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане органом доходів і зборів посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;
- договір фінансового лізингу;
- акт про проведені електронні торги або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем;
- договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений за результатами прилюдних торгів (аукціону) або електронних торгів, за яким продавцем виступає Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
У разі митного оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, які ввозяться на митну територію України, за електронною митною декларацією така декларація з накладеним кваліфікованим електронним підписом відповідальної посадової особи органу доходів і зборів передається за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем органам МВС.
Згідно із п. 10 Порядку № 1388 державна реєстрація транспортних засобів, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов`язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до сервісного центру МВС.
Крім того, п. 15 Порядку визначено, що під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби (крім випадків реєстрації нових транспортних засобів, перереєстрації транспортних засобів у зв`язку із зміною найменування та адреси юридичних осіб, прізвища, імені чи по батькові, місця проживання фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, установлення газобалонного обладнання, видачі тимчасового реєстраційного талона під час передачі права користування та/або розпорядження транспортними засобами, вибракування їх у цілому) підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними в поданих власником для реєстрації документах. За результатами огляду в документах, які подаються для державної реєстрації, робиться відповідна відмітка або складається акт огляду. Експертне дослідження транспортного засобу і реєстраційних документів на транспортний засіб (інших документів, які є підставою для реєстрації транспортного засобу) проводиться за заявою власника з метою визначення справжності ідентифікаційних номерів транспортного засобу і реєстраційних документів. Експертне дослідження проводиться фахівцями експертної служби МВС або судовими експертами державних спеціалізованих установ, які мають присвоєну в установленому Законом України Про судову експертизу порядку кваліфікацію судового експерта з правом проведення досліджень за відповідними експертними спеціальностями. За результатами дослідження складається висновок експертного дослідження, який додається до документів, що подаються для державної реєстрації. Установлення відповідності конструкції, перевірка за Єдиним державним реєстром транспортних засобів, автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби, банком даних Генерального секретаріату Інтерполу, перевірка відомостей про обмеження відчуження за Державним реєстром обтяжень рухомого майна та відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також про реєстрацію місця проживання за Єдиним державним демографічним реєстром, відомостей про особу за Єдиним реєстром боржників, дійсності довіреності за Єдиним реєстром довіреностей проводяться уповноваженими особами сервісного центру МВС.
Наявними матеріалами справи підтверджено, що в лютому 2020 року позивач звернувся до відповідача, як визначеного чинним законодавством суб`єкта владних повноважень відповідального за проведення державної реєстрації ввезених на митну територію транспортних засобів (в т.ч. бувших у використанні) із завою про погодженя поданого пакету документів та здійснення державної реєстрації отриманого позивачем у пожертву від благодійника транспортного засобу, що попередньо був ввезений на митну територію України як гуманітарна допомога. Сукупність наданих позивачем документів не дають суду підстав для сумніву щодо достовірності та реальності відображених у текстах таких документів подій.
Разом з тим, як видно з тексту листа Територіального сервісного центру №3247 (вих. №490 від 20.03.2020), відповідач без дослідження та проведення ґрунтовного аналізу змісту поданих позивачем документів повідомив Громадську організацію про необхідність подання пакету документів за загальним переліком для вирішення питання щодо першої реєстрації транспортного засобу. При цьому, відповідач не навів в тексті свого листа жодних зауважень до змісту поданих позивачем документів, пояснень (висновків) стосовно того, чому подані документи за своїм обсягом і змістом, з урахуванням обставин, за яких такі документи були фактично подані, не відповідали встановленому переліку документів, необхідних для проведення першої реєстрації транспортного засобу на території України.
Такий порядок дій відповідача, на думку суду, не відповідає критеріям обгрунтованості, добросовісності та розсудливості, які у силу припису ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України пред`являються до рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.
У зв`язку з цим суд виходячи з обсягу встановлених у справі обставин дійшов висновку, що відповідачем у даному випадку була допущена протиправна бездіяльність по відношенню до позивача, яка полягає у неналежному розгляді по суті поданих останнім заяв від 01.02.2020 вих. №1/02 і від 11.03.2020 вих. №2/03.
Спосіб захисту у сфері публічно-правових відносин визначає позивач та згідно з п. 3 і 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України позов може містити вимоги про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії на користь позивача.
Відповідно до норм п.п. 3, 4 і 6 ч. 2, ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністравного судочинства України, відповідно до яких у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Водночас у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За змістом Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
З огляду на викладене суд зазначає, що законодавством не визначено право адміністративного суду переймати на себе функції та повноваження інших органів державної влади, які реалізуються відповідними суб`єктами владних повноважень в межах закону на власний розсуд (дискреційні повноваження), без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами.
Втручанням у дискреційні повноваження суб`єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.
Аналогічна позиція випливає зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.03.2016 у справі №826/17109/13-а.
Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
При цьому, судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 у справі № 804/14800/14.
Крім того, нормами ч. 1 і 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. При цьому, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача у спірних правовідносинах, є:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду по суті заяви позивача від 01.02.2020 вих. № 1/02 і від 11.03.2020 вих. №2/03 з питання здійснення першої реєстрації транспортного засобу;
- зобов`язати відповідача повторно розглянути по суті заяви позивача від 01.02.2020 вих. №1/02 і від 11.03.2020 вих. №2/03 з питання здійснення першої реєстрації транспортного засобу.
Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для частково задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за налсідком розгляду цієї справи справи по суті суд дійшов висновків про наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з ухвали Київського окружного адміністартивного суду від 01.06.2020 позивач відповідно до положень статті 133 Кодексу адміністративного судчинства України був звільнений судом від сплати судового збору. Таким чином, судом не вирішується питання про стягнення судових витрат з відповідача.
Керуючись статтями 9, 11, 14, 73 - 78, 90, 132, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257, 260 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Територіального сервісного центру № 3247 Регіонального сервісного центру МВС в Київській області щодо неналежного розгляду по суті заяв Громадської організації інвалідів Вєлєс від 01.02.2020 вих. №1/02 і від 11.03.2020 вих. №2/03 з питання здійснення першої реєстрації транспортного засобу.
3. Зобов`язати Територіальний сервісний центр № 3247 Регіонального сервісного центру МВС в Київській області повторно розглянути по суті заяви Громадської організації інвалідів Вєлєс від 01.02.2020 вих. №1/02 і від 11.03.2020 вих. №2/03 з питання здійснення першої реєстрації транспортного засобу.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2021 |
Оприлюднено | 02.12.2021 |
Номер документу | 101523292 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Панова Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні