Рішення

від 01.12.2021 по справі 640/31067/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2021 року м. Київ № 640/31067/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Лекора Інвест доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,- ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лекора Інвест (далі по тексту - позивач, ТОВ Лекора Інвест ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 06 листопада 2020 року №0000729/0707, №0000734/0707.

В обґрунтування позовних вимог позивач в своїй позовній заяві пояснив, що висновки відповідача за наслідками проведеної податкової перевірки, не можуть вважатись належними та обґрунтованими і за своєю суттю є оціночними судженнями, не підтвердженими належними доказами та такими, які не відповідають вимогам податкового законодавства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/31067/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

26 січня 2021 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач заперечує проти позову, посилається на те, що оскаржувані податкові-повідомлення рішення винесені на підставі вимог чинного законодавства.

Для повного та всебічного встановлення обставин справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року призначено розгляд адміністративної справи №640/31067/20 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 29 вересня 2021 року.

У судове засідання представники осіб, які беруть участь у справі не прибули, у зв`язку із чим, на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

За таких обставин суд завершує розгляд справи по суті за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лекора Інвест як юридична особа зареєстроване 22.06.2017 (номер запису: 1 016 7102 00000 2635), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основний вид діяльності: 46.75. Оптова торгівля хімічними продуктами.

Службовими особами ГУ ДПС у м. Києві на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 18.09.2020 №6574, відповідно до п.п.78.1.8 п. 78.1 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПК України), проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства обмеженою відповідальністю Лекора Інвест з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень липень 2020 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 19.08.20 №9205121525).

Результати перевірки оформлені актом від 09.10.20 року № 30/26-15-07-07-01/41412973.

Згідно висновків акту від 09.10.20 року № 30/26-15-07-07-01/41412973 позивачем порушено:

-п.44.1 ст.4 4, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями), п.1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.1.2 ст. 1, п.2.4 ст. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 зі змінами та доповненнями, в результаті чо встановлено:

-завищення від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 431 957 грн.,

-заниження податку на додану вартість на суму 577 113 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення- рішення від 06 листопада 2020 року:

- №0000734/0707, яким позивачу завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 431 957 грн.,.

- №0000729/0707 в результаті чого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 577 113,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 144 278,00 грн.

Вважаючи спірні рішення податкового органу протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 ПК України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі по тексту - Закон №996-XIV), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно частини 1 статті 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку передбачено, зокрема: господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (пункт 1.2); первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пункт 2.1); первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу - одержувача тощо (пункт 2.4).

З системного аналізу наведених вище положень законодавства з`ясовується, що єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, є належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи за результатами реальної господарської операції, що підтверджують її повноту та зміст відповідно до цілей господарської діяльності платника податків.

При цьому, як зазначив Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 14.01.2015 №К/9991/72258/12, від 21.10.2014 №К/800/6170/14 та від 26.08.2014 №К/800/6501/14, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим, відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Як встановлено у ході розгляду справи, відповідачем ставляться під сумнів господарські відносини між позивачем із його контрагентами ТОВ ЛІМІ ПРО та ТОВ БЕЛТРЕЙД .

З Акту перевірки вбачається, що в охопленому перевіркою звітному періоді, між ТОВ ЛІМІ ПРО (Постачальник) та ТОВ Лекора Інвест (Покупець) укладений договір від 03.07.2020 №42311984.

Відповідно до укладеного Договору та наданих до перевірки документів вбачається, що постачальником - ТОВ ЛІМІ ПРО реалізовано на адресу позивача замовлений товар (щебінь, керамзіт, відсів, пісок, та інші будівельні матеріали) (розрахунки за кожну партію товару здійснюються покупцем шляхом 100% оплати не пізніше нуж 3 (три) банківських дні з моменту отримання товару), на що були виписані наступні податкові накладні: №54 від 16.07.2020 на суму 206046,72 грн., ПДВ 34341,12 грн., №46 від 28.07.2020 на суму 206807,04 грн., ПДВ 34467,84 грн., №51 від 21.07.2020 на суму 205666,56 грн., ПДВ 34277,76 грн., №48 від 24.07.2020 на суму 206616,96 грн., ПДВ 34436,16 грн., №50 від 22.07.2020 на суму 206426,88 грн., ПДВ 34404,48 грн., №53 від 17.07.2020 на суму 205856,64 грн., ПДВ 34309,44 грн., № 52 від 20.07.2020 на суму 206236,80 грн., ПДВ 34372,80 грн., №49 від 23.07.2020 на суму 205476,48 грн., ПДВ 34246,08 грн., №47 від 27.07.2020 на суму 205286,40 грн., ПДВ 34214,40 грн.

Судом встановлено, що до перевірки позивачем надано заключну виписку з банку за 28.07.2020 на оплату за товар згідно Договору №42311984 від 03.07.2020.

Отже, згідно поданої податкової звітності з ПДВ та Додатку 5 до них за липень 2020 року, встановлено , що до податкового кредиту, відповідно до податкових накладних виписаних ТОВ ЛІМІ ПРО на адресу позивача, віднесено у липні 2020 року суму ПДВ 309070,08 грн.

Крім того, як вбачається з п.4.2 наданого договору поставки від 03.07.2020 №42311984 поставка товару продавцем здійснюється за згодою сторін: га умовах EXW (франко-завод), на умовах FCA (франко-перевізник), згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс в редакції 2010 року.

Відповідно до п. 2.1 договору, ціна одиниці виміру товару та загальна вартість кожної партії товару, за необхідності вартість доставки, визначаються сторонами в рахунках, які формує постачальник на кожну конкретну поставку.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано до контролюючого органу рахунки, передбачені умовами договору поставки № №42311984 від 03.07.2020.

Крім того, як зазначає відповідач, позивачем до перевірки не надано документи, що підтверджують факт транспортування товарно-матеріальних цінностей від ТОВ ЛІМІ ПРО до ТОВ Лекора Інвест , що підтверджується актом №58/26-15-07-07-01-22/414112973 від 08.10.2020 про ненадання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень.

Дані обставини позивачем не заперечувались.

До перевірки також надано договір №39747761 від 01.06.2020 про надання послуг відповідно до умов якого ТОВ БЕЛТРЕЙД (Виконавець) зобов`язується здійснювати перевезення сировини, навантаження та розвантаження на автомобілі за завданням замовника, а ТОВ Лекора Інвест (Замовник) зобов`язується здійснювати оплату за надані послуги.

Згідно п. 2.1 даного договору ціна цього договору становить сукупну суму за надані та прийняті послуги, яка зазначається у актах приймання-передачі послуг.

Згідно п. 2.2 даного договору перевезення, розвантаження та навантаження товару здійснюється виконавцем самостійно з використанням своєї техніки.

Відповідно до укладеного Договору та наданих до перевірки документів вбачається, що виконавцем - ТОВ БЕЛТРЕЙД реалізовано на адресу позивача перевезення сировини (розрахунок за цим договором здійснюється протягом 10 банківських днів після отримання від виконавця належним чином оформленого акту наданих послуг), на що були виписані наступні податкові накладні: №1 від 01.07.2020 на суму 199200,00 грн., ПДВ 33200,00 грн., №2 від 02.07.2020 на суму 201000,00 грн., ПДВ 33500,00 грн., №3 від 03.07.2020 на суму 200700,00 грн., ПДВ 33450,00 грн., №4 від 06.07.2020 на суму 200400,96 грн., ПДВ 33400,00 грн., №5 від 07.07.2020 на суму 199500,00 грн., ПДВ 33250,00 грн., №6 від 08.07.2020 на суму 201600,00 грн., ПДВ 33600,00 грн., № 7 від 09.07.2020 на суму 199800,00 грн., ПДВ 33300,00 грн., №8 від 10.07.2020 на суму 198600,00 грн., ПДВ 33100,00 грн., №9 від 13.07.2020 на суму 198900,00 грн., ПДВ 33150,00 грн., №13 від 14.07.2020 на суму 200400,00 грн., ПДВ 33400,00 грн., №15 від 16.07.2020 на суму 166800,00 грн., ПДВ 27800,00 грн., №16 від 17.07.2020 на суму 166500,00 грн., ПДВ 27750,00 грн., №17 від 20.07.2020 на суму 1659000,00 грн., ПДВ 27650,00 грн., №18 від 21.07.2020 на суму 167100,00 грн., ПДВ 27850,00 грн., №19 від 22.07.2020 на суму 166200,00 грн., ПДВ 27700,00 грн., № 20 від 23.07.2020 на суму 167400,00 грн., ПДВ 27900,00 грн., №49 від 23.07.2020 на суму 205476,48 грн., ПДВ 34246,08 грн., №21 від 24.07.2020 на суму 167700,00 грн., ПДВ 27950,00 грн., №22 від 27.07.2020 на суму 168300,00 грн., ПДВ 28050,00 грн., № 23 від 28.07.2020 на суму 167100,00 грн., ПДВ 27850,00 грн., №24 від 29.07.2020 на суму 165000,00 грн., ПДВ 27500,00 грн., №25 від 30.07.2020 на суму 165900,00 грн., ПДВ 27650,00 грн., №26 від 31.07.2020 на суму 166200,00 грн., ПДВ 27700,00 грн.

Судом встановлено, що до перевірки позивачем також надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), складені TOB БЕЛТРЕЙД на виконання вищевказаного договору на загальну суму 4 000 200 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 666 700 грн.

Отже, згідно поданої податкової звітності з ПДВ та Додатку 5 до них за липень 2020 року, встановлено що до податкового кредиту, відповідно до податкових накладних виписаних ТОВ БЕЛТРЕЙД на адресу позивача, віднесено у липні 2020 року суму ПДВ 666 700,00 грн.

Крім того, до податкового кредиту у липні 2020 року включено ПДВ в сумі 33 300 грн. відповідно до податкової накладної № 15 від 01.06.2020 року, що була зареєстрована в ЄРПН у липні 2020 року з порушенням строку реєстрації (02.07.2020 року).

Суд, дослідивши надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), складені TOB БЕЛТРЕЙД встановив, що останні не містять зміст та обсяг господарської операції, одиниці виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі). В актах відсутні обсяги перевезень (у тоннах або тонно-кілометрах) та обсяги навантаження, відомості про автомобілі, про вантаж (найменування та кількість вантажу), інформація щодо маршрутів перевезень.

Також, суд погоджується з твердженням контролюючого органу, що до перевірки надані товарно-транспортні накладні щодо перевезення піску в кількості 65 шт., в яких зазначено: Автомобільний перевізник - TOB БЕЛТРЕИД , Замовник: TOB КОМПАНІЯ ЛЕКОРА , а не TOB ЛЕКОРА ІНВЕСТ .

Згідно наданих до перевірки документів та регістрів бухгалтерського обліку встановлено, що в бухгалтерському обліку TOB ЛЕКОРА ІНВЕСТ вартість транспортних послуг та послуг навантаження товару за актами, складеними TOB БЕЛТРЕИД , віднесена до складу витрат на збут.

Таким чином суд робить висновок, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні складені з порушенням п.8.25, п.8.26 ст.8, п.11.1, п.11.4, п.11.5, п.11.8 ст.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні №363 та п. 2 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову і звітність в Україні , а саме: в усіх товарно- транспортних накладних:

- не заповнено відомості щодо вантажно-розвантажувальних операцій (маса брутто, час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження, підпис відповідальної особи);

- відсутні такі відомості про вантаж, як ціна товару за одиницю, кількість місць, вид пакування вантажів;

- не зазначено місцезнаходження вантажовідправника, вантажоодержувача;

- біля підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача та водія не зазначені посади та прізвища;

- у графі Супрвідні документи на вантаж не зазначені номера видаткових накладних. В більшості товарно-транспортних накладних не зазначено повну адресу пунктів завантаження та розвантаження, (лише населений пункт, або населений пункт та вулиця).

Стосовно тверджень відповідача про відсутність у контрагентів позивача TOB ЛІМІ ПРО та ТОВ БЕЛТРЕЙД необхідних матеріальних та трудових ресурсів, суд зазначає наступне.

Згідно бази даних ІС Податковий блок на дату складання акта перевірки, по TOB ЛІМІ ПРО облікова кількість штатних працівників за звітний період - 5 осіб, (чоловіків 2, жінок 3). Загальна сума нарахованої заробітної плати на всіх - 24 700 гривень.

Згідно інформації, наведеній у поданому до податкового органу звіту Нарахування єдиного внеску облікова кількість штатних працівників ТОВ БЕЛТРЕЙД за липень 2020 -12 осіб, кількість осіб, які виконували роботи за договорами цивільно-правового характеру - 15, загальна сума нарахованої заробітної плати - 109000,00 грн.

Крім того, відповідачем вказано, що згідно повідомлень про прийняття працівників на роботу, поданих TOB ЛІМІ ПРО , В АЛЬТА ВІК , TOB ВІК СМАРТ та TOB ЛЮКС КАСКАД до податкового органу встановлено, що майже всі працівники TOB ЛІМІ ПРО , TOB АЛЬТА ВІК , TOB ВІК APT та TOB ЛЮКС КАСКАД одночасно є засновниками, директорами та головними бухгалтерами та іншими працівниками багатьох підприємств.

Вказане свідчить про потребу у наявності достатньої кількості трудових ресурсів, які були відсутні в перевірочному періоді у TOB ЛІМІ ПРО та ТОВ БЕЛТРЕЙД .

Також, суд зазначає, що надані контрагентами позивача послуги передбачають значний обсяг трудовитрат, особистої участі персоналу, необхідність наявності значної кількості кваліфікованих спеціалістів в різних діапазонах галузей за спеціальною освітою та відповідним рівнем оплати праці та свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності без наявності допоміжних послуг.

Враховуючи зазначене, та фактичну кількість працівників, неможливо підтвердити виконання зазначених обсягів наявними трудовими ресурсами.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що TOB БЕЛТРЕЙД подано до ГУ ДПС у Київській області пояснення від 06.07.2020 N 4, в якому зазначено: Для здійснення господарської діяльності було взято в оренду вантажні автомобілі, причепи та напівпричепи у кількості 34 одиниці згідно Договору 1/05/05-TP від 05.05.2020 між TOB БЕЛТРЕЙД та TOB БУДКОНСАЛТ СЕРВІС (код 43516510). Про що було повідомлений податкову інспекцію у формі № 20-ОПП від 12.05.2020. А також взято в оренду приміщення для базування автомобілів та складів згідно Договору 05/04/052020 від 04.05.2020 між TOB БЕЛТРЕЙД та TOB КФ`АЛЬЯНСУКРАЇНА (код 41692188).

Також закуповується пальне для здійснення господарської діяльності, а саме заправки машин. У складі підприємства працює 8 водіїв, 4 диспетчера, середня заробітна плата яких складає 9 000,00грн. А також винаймаються ще водіі та експедитори за Договорами ЦПХ. .

Аналізом даних, що містяться в ЄРПН, встановлено реєстрацію контрагентом TOB КОМЕРЦІЙНА ФІРМА АЛЬЯНС Україна на адресу TOB БЕЛТРЕЙД податкової накладної з номенклатурою Суборенда приміщення за липень 2020 . В податковій накладній також зазначено Кількість - 100 м 2 .

Таким чином, суд погоджується з твердженням відповідача, що площа, взятого TOB БЕЛТРЕЙД в суборенду приміщення не є достатньою для розміщення вантажних автомобілів, причепів та напівпричепів у кількості 34 одиниці.

Згідно аналізу даних ЄРПН з дати реєстрації 01.12.2019 по дату написання акта ТОВ ЛІМІ ПРО не отримувало послуги з оренди приміщення, опалення, водо - тепло- постачання, зв`язку, не придбавало канцелярські засоби тощо.

Отже, відсутність таких витрат є свідченням фактичної неможливості здійснення господарської діяльності суб`єкта господарювання.

TOB ЛІМІ ПРО не подано до податкового органу повідомлення за формою № 20-ОПП наявність про наявність офісних приміщень, транспортних засобів, земельних ділянок, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають: використовуються, не використовуються (у тому числі тимчасово).

Крім того, як зазначено в акті перевірки в результаті аналізу податкової звітності, поданої TOB ЛІМІ ПРО , TOB АЛЬТА ВІК , TOB ВІК СМАРТ та TOB ЛЮКС КАСКАД (постачальниками TOB ЛЕКОРА ІНВЕСТ по ланцюгу постачання піску) встановлено наступне:

TOB ЛІМІ ПРО , TOB АЛЬТА ВІК , TOB ВІК СМАРТ та TOB ЛЮКС КАСКАД подавали до податкового органу Податкові декларації з податку на прибуток підприємства та Фінансові звіти суб`єкта малого підприємництва за 2018 та 2019 роки з нульовими показниками, що свідчить про відсутність на підприємстві основних засобів, інших необоротних активів, необхідних для провадження фінансово - господарської діяльності.

TOB ЛІМІ ПРО , TOB АЛЬТА ВІК , TOB ВІК СМАРТ та TOB ЛЮКС КАСКАД податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форми № 1ДФ) до податкового органу не подавались жодного разу з моменту реєстрації.

В 2020 році TOB ЛІМІ ПРО , TOB АЛЬТА ВІК , TOB ВІК СМАРТ та TOB ЛЮКС КАСКАД почали подавати звітність до податкового органу лише з червня.

Податкова звітність за липень 2020 року (період взаємовідносин з TOB ЛІМІ ПРО ) значеними підприємствами до податкового органу не подана.

Також, як вбачається з акту перевірки, посадовими особами контролюючого органу встановлено декларування операцій по ланцюгу взаємовідносин за відсутністю факту її реального здійснення, оскільки відсутнє реальне джерело походження (введення в обіг при первинному продажі) від контрагентів ідентифікованих товарів, на які TOB Лекора Інвест від контрагента TOB ЛІМІ ПРО декларувало податковий кредит, та які вплинули на задекларовані TOB Лекора Інвест показники звітності з податку на додану вартість за перевіряємий період.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що операції відображені ТОВ Лекора Інвест з TOB ЛІМІ ПРО та TOB БЕЛТРЕЙД за липень 2020 рік не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п.п.14.1.36, п.14.1 ст.14 ПК України, відповідно до якого під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що діяльність позивача з його контрагентами мають наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме:

- придбання товару (робіт) у сумнівних суб`єктів господарювання та відсутність реального джерела (походження) товару (робіт);

- неможливість реального здійснення зазначених операцій з огляду на обсяг робіт (постачання товарів) за відсутності необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського та технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту, та які не мають реального характеру.

Тобто, відбувається здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту, та які не мають реального характеру.

Враховуючи те, що перевіркою не підтверджено реального руху активів та реальність виконаних робіт від контрагентів позивача TOB ЛІМІ ПРО та TOB БЕЛТРЕЙД у липні 2020 року, що свідчить про оформлення первинних документів з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ.

Тому, позивачем правомірність декларування суми від`ємного значення з ПДВ по декларації за липень 202 0 року проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою не підтверджена, а відповідач вірно дійшов висновку у Акті перевірки про порушення позивачем п.44.1 ст.4 4, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями), п.1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.1.2 ст. 1, п.2.4 ст. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 зі змінами та доповненнями, у результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту по декларації за липень 2020 року на суму 1 009070,00 грн..

Суд також бере до уваги висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 по справі № 816/4409/15 за позовом ТОВ Альянс Фурнітура до ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, у якому зазначається наступне: про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку .

Також у постанові Верховного Суду від 31.01.2020 по справі №520/10953/18 за позовом ТОВ "БЕЛАБРАЗИВ" до ГУ ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зазначається що: Податковому обліку з податку на додану вартість операції з придбання товарів (послуг) та суми податкового кредиту за такими операціями повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. Податковий кредит має бути обов`язково підтверджений податковою накладною.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та/або його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

В силу викладеного, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів .

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідачем доведена правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення, а тому підстави для його скасування відсутні.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративний позову Товариства з обмеженою відповідальністю Лекора Інвест (код ЄДРПОУ 41412973, адреса: 02105, м. Київ, пр. Юрія Гагаріна, 3-А, кв. 57) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень- відмовити.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.В. Аблов