Постанова

від 30.11.2021 по справі 580/5978/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/5978/20 Суддя (судді) першої інстанції: Валентина ТИМОШЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Ключковича В.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління МВС України в Черкаській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України (надалі - відповідач 1), Управління МВС України в Черкаській області (надалі - відповідач 2), з урахування уточненої позовної заяви, просив суд:

- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2015 №850;

- визнати протиправним та скасувати висновок від 19.10.2020, затверджений директором Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2015 №850;

- зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області повторно надіслати до МВС України документи для призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2015 №850;

- зобов`язати МВС України прийняти рішення щодо призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 250 кратного прожиткового мінімуму, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2015 №850.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 26.04.2019 Черкаський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка пов`язана з виконанням службових обов`язків, зобов`язано управління МВС України в Черкаській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи для призначення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка пов`язана з виконанням службових обов`язків та зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка пов`язана з виконанням службових обов`язків та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду у даній справі. Дане рішення залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020. 30.10.2020 відповідач листом №К-246 повторно відмовив позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги з тих підстав, що позивачем не надано постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) захворювання. Позивач вважає, що відповідачем не прийнято до уваги Експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 1185 від 22.07.2020, на який посилається позивач, як на доказ того, що його захворювання пов`язане з конанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки він суперечить вимогам Порядку, а саме в даному випадку вказаний факт необхідно підтвердити постановою відповідної військово- карської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2015 №850;

- визнано протиправним та скасовано висновок від 19.10.2020, затверджений директором Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2015 №850;

- зобов`язано Ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області повторно надіслати до МВС України документи для призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2015 №850;

- зобов`язано МВС України прийняти рішення щодо призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 250 кратного прожиткового мінімуму, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2015 №850.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.04.2020 року по справі № 520/620/19 УМВС України в Черкаській області направлено матеріали до МВС України. 22.10.2020 року листом МВС України повідомило ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області про відсутність підстав для призначення одноразової грошової допомоги, оскільки матеріали не відповідають вимогам п. 7 Порядку №850. Крім того, апелянт зазначає, що даний позов не може розглядатись в окремому судовому порядку, а дані вимоги повинні розглядатись в порядку ст. 382 КАС України.

Позивачем відзиву на апеляційну скаргу до суду не подано.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Позивач з 25.02.1984 по 11.05.1994 проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом Управління внутрішніх справ Черкаського облвиконкому від 25.02.1984 № 101 о/с, ОСОБА_1 було призначено пожежником 3-ї підпорядкованої воєнізованої пожежної частини по охороні Соснівського району м. Черкаси та присвоєно спеціальне звання - "старший сержант внутрішньої служби".

Перебуваючи на посаді пожежного ПВПЧ-3 позивач прийняв участь у заходах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Наказом МВС України Управління внутрішніх справ Черкаської ОДА від 11.05.1997 позивач був звільнений з державної пожежної частини з охорони Черкаського виробничого об`єднання "Азот" у званні - "старший сержант внутрішньої служби".

Згідно з випискою до акта огляду МСЕК серії ЧЕР № 005710, позивачу внаслідок первинного огляду встановлено ІІІ групу інвалідності, загальне захворювання.

У відповідності до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії № 43 від 02.03.2017, остання дійшла висновку, що захворювання позивача пов`язане з виконанням службових обов`язків під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 541555, з 16.05.2017 позивачу встановлена ІІІ група інвалідності безтерміново, у зв`язку з наявністю захворювання пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

На звернення позивача щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності Управління МВС України в Черкаській області листом від 17.08.2018 № К-694 повідомив позивача про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги, оскільки позивач не відноситься до категорії працівників міліції у зв`язку з тим, що має спеціальне звання внутрішньої служби.

Не погоджуючись з вказаною відмовою позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом.

Черкаський окружний адміністративний суд 26.04.2019 року прийняв рішення, яким визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка пов`язана з виконанням службових обов`язків, зобов`язано управління МВС України в Черкаській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи для призначення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка пов`язана з виконанням службових обов`язків та зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, яка пов`язана з виконанням службових обов`язків та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду у даній справі. Дане рішення залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 року.

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.04.2020 року по справі № 520/620/19 УМВС України в Черкаській області направлено матеріали до МВС України. 22.10.2020 листом МВС України повідомило ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області про відсутність підстав для призначення одноразової грошової допомоги, оскільки матеріали не відповідають вимогам п. 7 Порядку №850.

Директором Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України 19.10.2020 року затверджений висновок про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2015 №850

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно не прийнято до уваги експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 22.07.2020 №1185, оскільки він підтверджує факт того, що захворювання позивача пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII (втратив чинність 7 листопада 2015 року) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Закону України "Про міліцію" Кабінетом Міністрів України 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850.

02 липня 2015 року прийнято Закон України "Про Національну поліцію", згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Згідно з пунктом 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850 визначено перелік документів, які подає за місцем служби працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності.

Відповідно до пункту 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 9 вказаного Порядку № 850).

Аналіз наведених норм законодавства, дає підстави для висновку, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію" , виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850.

Судом першої інстанції встановлено, а апелянтом не спростовано, що позивачу встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з виконання службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а тому останній має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850.

Так, позивачем в пакеті документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги подано експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 22.07.2020 року №1185.

Листом від 17.06.2020 року № 22/-169 Міністерством внутрішніх справ, Центральною медичною (військово-лікарською комісією) рекомендовано ОСОБА_1 звернутись до Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв`язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" причинний зв`язок між захворюванням, пов`язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

З аналізу матеріалів справи та норм права колегія суддів вважає, що відповідачем протиправно не прийнято до уваги експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 22.07.2020 №1185, оскільки він підтверджує факт того, що захворювання позивача пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2015 №850 та визнати протиправним та скасувати висновок від 19.10.2020, затверджений директором Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, від 21.10.2015 №850.

Судом першої інстанції встановлено, а сторонами не спростовано, що позивач під час звернення до відповідача надав весь необхідний пакет документів, відповідач протиправно відмовив йому у виплаті одноразової грошової допомоги. Проте, відповідачем в супереч вимогам законодавства відмовлено у виплаті допомоги.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно застосовано позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 року у справа № 461/2579/17, від 20.03.2018 року у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 року справа № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача та прийняття відповідного рішення буде належним способом захисту пав позивача та уникненням для повторного звернення до суду за захистом порушених прав.

Щодо твердження апелянта про втручання судом в його дискреційні повноваження, колегія суддів уважає за необхідне зазначити наступне.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України , №40450/04, пункт 64).

Засіб юридичного захисту має бути ефективним в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі Аксой проти Туреччини (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі Джорджевич проти Хорватії (Djordjevic v Croatia), № 41526/10, пункт 101; рішення у справі Ван Остервійк проти Бельгії (Van Oosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Згідно частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункта 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях українських судів. Зокрема, у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що ефективний засіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №826/14016/16, від 11 лютого 2019 року у справі №2а-204/12).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16 травня 2019 року по справі № 826/17220/17 та від 29 липня 2020 року по справі №820/32/17 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України , підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржуване рішення прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про часткове задоволення даного адміністративного позову.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович