Постанова

від 30.11.2021 по справі 640/19528/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19528/20 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Собківа Я.М.

При секретарі: Шепель О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-консультативна фірма "Праця" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Інформаційно-консультаційна фірма Праця (далі - ТОВ Інформаційно-консультаційна фірма Праця , позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило суд визнати протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 11 червня 2020 року №0345183308 на суму 80 827,46 грн.

В обґрунтування вказаних позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення відповідача про накладення на підприємство штрафу за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є незаконним, оскільки саме з вини ПАТ АКБ Київ кошти товариства не були вчасно перераховані на рахунки органів доходів і зборів, що також напередодні було підтверджено відповідачем під час розгляду скарги позивача.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2021 року даний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційно-консультаційна фірма Праця штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 11 червня 2020 року №0345183308 на суму 80 827,46 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач надав до банківської установи платіжні доручення про сплату єдиного внеску у строки, визначені ч.8 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , невчасне перерахування єдиного внеску не є наслідком винних дій товариства, тому до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції та пеня.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

На думку апелянта, оскаржуване рішення винесене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що, в позовній заяві позивач зазначив, що після рішення про подальшу реорганізацію ПАТ АКБ Київ були повернуті кошти по невиконаним банком платіжних доручень, після чого позивач того ж дня, 15 липня 2015 року, всі суми єдиного соціального внеску перерахував до контролюючого органу. Але оскільки на той час у платника були не закриті попередні періоди по сплаті єдиного соціального внеску, як наслідок, було і винесено оскаржуване рішення від 11 червня 2020 року №0345183308.

У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (п. 8 розд. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449).

Таким чином, незважаючи на причину несплати зобов`язань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання або невиконання доручень клієнта на переказ коштів, платник податків не звільняється від обов`язку сплатити суми зобов`язань до державних бюджетів.

ТОВ Інформаційно-консультаційна фірма Праця подало відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Зазначило, що невчасне перерахування єдиного внеску не є наслідком винних дій товариства, тому до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції та пеня. Крім того, рішенням ГУ ДФС у м.Києві від 28 квітня 2015 року №7213/10/26-15-10-08-16 зобов`язано ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві вжити заходи щодо прийняття рішення про застосування штрафних санкцій та пені по єдиному внеску згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності у ній і додатково поданими доказами, і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ ІФК Праця мало поточні рахунки у ПАТ АКБ Київ , через які сплачувало обов`язкові платежі, в тому числі єдиний соціальний внесок.

У 2014 році НБУ заблокував операційну діяльність ПАТ АКБ Київ до вирішення питання щодо його злиття з АБ Укргазбанк . З вересня 2014 року ПАТ АКБ Київ перестав виконувати платіжні доручення клієнтів та повернув заблоковані кошти позивачу, який того ж дня, 15 липня 2015 року, перерахував до відповідача всі суми єдиного соціального внеску по невиконаних банком платіжних дорученнях.

У 2015 році ДПІ у Шевченківському районі була проведена документальна позапланова перевірка товариства з питань дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2014 року, з 04 лютого 2015 року по 17 лютого 2015 року, за результатами якої складено акт від 24 лютого 2015 року №000326/26-59-17-05/13688908.

Під час проведеної перевірки контролюючим органом встановлено, що станом на 31 грудня 2014 року за платником податку рахується заборгованість зі сплати ЄВ в сумі 132 066,36 грн., також зазначено, що виявлене порушення - неперерахування ЄВ - є порушенням банку (п.3.3.4 акта).

Попри встановлення зазначеного факту контролюючим органом прийнято рішення від 25 лютого 2015 року №0006551705 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 19 873,99 грн., а саме штрафу - 10 969,35 грн. та пені - 8 904,64 грн. за період з 23 вересня 2014 року по 18 лютого 2015 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю Інформаційно-консультаційна фірма Праця оскаржило рішення №0006551705 в адміністративному порядку до ГУ ДФС у м. Києві. За результатом розгляду скарги оскаржуване рішення було скасовано та встановлено, що саме з вини ПАТ АКБ Київ кошти товариства не були вчасно перераховані на рахунки органів доходів і зборів. Також збуло зобов`язано ДПІ у Шевченківському районі вжити заходи щодо прийняття рішення про застосування штрафних санкцій та пені по єдиному внеску згідно з чинним законодавством. Але останнім відповідних заходів вчинено не було, що призводить до обліку єдиного соціального внеску по ТОВ ІКФ Праця , як несвоєчасно сплаченого з вини товариства та призвело до нарахування пені та штрафних санкцій, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 2 ч.1 статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 1 статті 4 Закону №2464-VI передбачено, що платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно пункту 1 ч.2 статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Так, статтею 9 Закону №2464-VI визначено порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску.

Відповідно до ч. 8 цієї статті платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Пунктом 1.24 статті 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ (далі - Закон № 2346-ІІІ) визначено, що переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Пунктом 1.30 статті 1 цього Закону встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону № 2346-ІІІ банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно підпункту 16.5.2 пункту 16.2 статті 16 Закону № 2346-ІІІ днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Положенням пункту 22.4 статті 22 Закону № 2346-ІІІ передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання пов`язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань, зокрема, з моментом прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Тобто, визначальним для визначення суб`єкта, що має сплачувати пеню за прострочення сплати зобов`язання є те, з чиєї вини відбулося неповне внесення податку, збору (обов`язкового платежу) до бюджету або цільового фонду.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач надав до банківської установи платіжні доручення про сплату єдиного внеску у строки, визначені ч.8 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , неперерахування внеску не є наслідком винних дій товариства, а тому до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції та пеня.

Щодо доводів відповідача про те, що незважаючи на причину несплати зобов`язань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання або невиконання доручень клієнта на переказ коштів, платник податків не звільняється від обов`язку сплатити суми зобов`язань до державних бюджетів, то суд зазначає, що підставою для притягнення платника податку до відповідальності може бути тільки наявність винних дій та/або бездіяльність такого платника. В даному ж випадку судом встановлено, що в діях підприємства відсутні винні дії чи бездіяльність стосовно порушення строків сплати єдиного внеску. За таких обставин відсутні правові підстави для притягнення платника до відповідальності у вигляді застосування штрафних санкцій.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність оскаржуваної рішення ГУ ДПС від 11 червня 2020 року №0345183308 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 80 827,46 грн.

Решта доводів апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не стосуються рішення суду, не ґрунтуються на законі та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 30 листопада 2021 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Я.М. Собків