ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
про зупинення провадження у справі
01 грудня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/169/20 Південно -західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Будішевської Л.О., Аленіна О.Ю.,
при секретарі судового засідання: Земляк А.В.,
за участю представників:
від ОСОБА_1 - Попов М.С.,
від Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" - Денисенко Л.М.,
від Акціонерного товариства "Державний ощадний банк Україна" - Бабенко Н.С.,
від Головного управління Державної податкової служби в Одеській області - участі не брали,
від арбітражного керуючого Глуховського Олексія Юрійовича - участі не брали,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2021 про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, прийняту суддею Лепехою Г.А., м. Одеса, повний текст складено 29.07.2021,
у справі №916/169/20
за заявою: ОСОБА_1
про неплатоспроможність
ВСТАНОВИВ:
У січні 2020 р. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Зазначена заява мотивована наявністю у ОСОБА_1 заборгованості перед кредиторами у розмірі 1715497,42 доларів США та 33334876,10 грн, яку остання неспроможна погасити у зв`язку з недостатністю у неї грошових коштів та іншого майна.
За вказаною заявою місцевим господарським судом 18.02.2020 відкрито провадження у справі №916/169/20 про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 та введено процедуру реструктуризації боргів боржника.
15.07.2021 до суду першої інстанції від Акціонерного товариства "Державний ощадний банк Україна" в особі філії - Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк Україна" надійшло клопотання №113.20-14/4344/2021-15/ВИХ від 15.07.2021 (вх.№19003/21 від 15.07.2021) про закриття провадження у справі №916/169/20, яке мотивована неявкою боржника на збори комітету кредиторів, відсутністю пропозицій останнього щодо умов реструктуризації та ненаданням ним інформації про доходи, які він планує отримати протягом процедури реструктуризації боргів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.07.2021 у справі №916/169/20 (суддя Лепеха Г.А.) відмовлено в затвердженні плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 та повноваження керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Глуховського Олексія Юрійовича; скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.02.2020; закрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Дана ухвала з посиланням на приписи частин восьмої, одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства мотивована тим, що оскільки кредиторами та боржником план реструктуризації боргів не погоджено, є підстави для задоволення клопотання комітету кредиторів про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Не погодившись з даною ухвалою, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2021 у справі №916/169/20 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що вичерпний перелік підстав закриття провадження у справі про неплатоспроможність визначений положеннями частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, між тим місцевий господарський суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, не встановив жодної з цих підстав, тим більше, що ОСОБА_1 надавала до суду повну та достовірну інформацію про майно, від погашення боргу не ухилялась та не притягувалась до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю, у зв`язку з чим, беручи до уваги ненадання погодженого плану реструктуризації та відсутність передбачених законом підстав для закриття провадження, Господарський суд Одеської області повинен був прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника. Крім того, апелянт зауважує на тому, що його не було сповіщено про збори кредиторів 15.07.2021, при цьому ОСОБА_1 на розгляд кредиторів було надано проект реструктуризації, який вона мала можливість виконувати, у той час як план реструктуризації, складений керуючим реструктуризацією, передбачав занадто великі щомісячні суми погашення боргу, які скаржник не має можливості сплачувати.
У відзиві на апеляційну скаргу №113.20-14/5699/58622/2021-15/ВИХ від 08.09.2021 (вх.№3238/21/Д1 від 09.09.2021) Акціонерне товариство "Державний ощадний банк Україна" в особі філії - Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк Україна" просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2021 у справі №916/169/20 - без змін. В обґрунтування зазначеного відзиву даний кредитор посилається на вчинення боржником дій, спрямованих на перешкоджання проведення стосовно нього процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, а саме: на ненадання ОСОБА_1 плану реструктуризації боргів та відомостей про доходи боржника та членів його сім`ї, а також на неприбуття боржника на збори кредиторів.
13.09.2021 до суду апеляційної інстанції від Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу б/н від 07.09.2021 (вх.№3238/21/Д2 від 13.09.2021), в якому останнє, посилаючись на те, що відповідно до протоколу комітету кредиторів від 15.07.2021 боржник та його представник не скористались правом участі на засіданні кредиторів, не надали плану реструктуризації та джерел фінансування погашення заборгованості, зазначає про необхідність закриття провадження у цій справі на підставі статті 126 Кодекс України з процедур банкрутства, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2021 у справі №916/169/20 - без змін.
Інші учасники справи своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзивів на апеляційні скарги не надали, що в силу положень процесуального закону не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В. від 25.08.2021 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 13.09.2021 справу №916/169/20 призначено до розгляду на 06.10.2021 о 10:00.
Між тим у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Таран С.В. з 04.10.2021 по 29.10.2021 та перебуванням судді Поліщук Л.В. у відпустці з 05.10.2021 по 13.10.2021 судове засідання у справі №916/169/20, призначене на 06.10.2021 о 10:00, не відбулося.
З огляду на тимчасову непрацездатність судді Поліщук Л.В. з 18.10.2021 за розпорядженням керівника апарату суду №304 від 01.11.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/169/20.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 для розгляду апеляційної скарги у справі №916/169/20 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Аленіна О.Ю.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 у визначеному складі суддів справу №916/169/20 прийнято до свого провадження та призначено останню до розгляду на 01.12.2021 о 15:00.
При цьому, здійснивши у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду відповідно до статті 267 Господарського процесуального кодексу України опрацювання відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, Південно-західний апеляційний господарський суд встановив, що ухвалою Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №903/806/20 вказану справу за заявою ОСОБА_2 про неплатоспроможність передано на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Дана ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що аналіз правозастосування частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про існування в межах судової палати для розгляду справ про банкрутство різних підходів стосовно прийняття судом рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника або закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку невиконання мети попередньої процедури (реструктуризації боргів боржника), а саме: відсутності схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника.
Ухвалою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 24.11.2021 справу №903/806/20 прийнято до провадження.
З огляду на викладене, у судовому засіданні 01.12.2021 на обговорення учасникам справи було поставлене питання щодо можливості зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2021 про закриття провадження у справі №916/169/20 до закінчення перегляду у касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №903/806/20.
У вищевказаному судовому засіданні представники ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" та Акціонерного товариства "Державний ощадний банк Україна" проти зупинення апеляційного провадження у даній справі висловили заперечення, представники інших учасників справи не з`явилися, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.VI а.с.50, 51).
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов`язковий (зазначений в законі), за наявності якого господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов`язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта і предмета правового регулювання, підстав позову, фактичних обставин, що формують зміст спірних правовідносин, та їх матеріально-правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
За умовами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Пунктом 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.
Згідно з частиною першою, пунктом 6 частини другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
В силу частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав`язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають обирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення у справі "Воловік проти України" від 06.12.2007).
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).
Крім того, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що одним із елементів передбаченого пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення у справі "Бентем проти Нідерландів" від 23.10.1985), при цьому очевидні суперечності у прецедентній практиці вищого суду та невиконання механізму, спрямованого на забезпечення гармонізації судової практики виступають причиною порушення прав громадян на справедливий судовий розгляд (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Аксіс та інші проти Туреччини").
Згідно з частиною одинадцятою статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
У свою чергу частиною першою статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120-ти днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Аналіз правозастосування частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про наявність протилежних висновків суду касаційної інстанції щодо прийняття судом рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника або закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку невиконання мети попередньої процедури (реструктуризації боргів боржника), зокрема, за відсутності схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, а саме:
1) у постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі №925/473/20 зазначено, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого та правомірного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з огляду на приписи частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства з урахуванням тих обставин, що станом на дату звернення керуючого реструктуризацією з відповідним клопотанням про закриття провадження у цій справі і тим більше на момент розгляду такої заяви судом першої інстанції минуло більше трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, однак суду не подано схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, що може свідчити про недобросовісне виконання мети процедури реструктуризації боргів та створення формальних підстав для переходу в процедуру погашення боргів;
2) у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №904/1454/20 зазначено, що оскільки комітетом кредиторів боржника не приймалось рішення стосовно схвалення плану реструктуризації боргів боржника або рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника;
-у постанові Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №910/19049/19, зокрема, з огляду на неприйняття зборами кредиторів плану реструктуризації боргів боржника упродовж 120 днів, з урахуванням встановлених обставин щодо скликання таких зборів арбітражним керуючим, та відсутність активів боржника для задоволення вимог кредиторів, Верховний Суд погодився із висновками судів першої та апеляційної інстанції про можливість задоволення вимог кредиторів лише через застосування щодо боржника процедури погашення боргів фізичної особи за рахунок майна боржника та формування ліквідаційної маси в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства.
З огляду на існування в межах судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду різних підходів стосовно прийняття судом рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника або закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку відсутності схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника зазначеною палатою було прийнято до провадження справу №903/806/20.
Правовідносини у справах №916/169/20 та №903/806/20 за характером спору і сферою правового регулювання є подібними - за відсутності схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника між ним та кредиторами існує спір щодо правомірності закриття провадження у справі про неплатоспроможність або введення процедури погашення боргів боржника, а тому з метою сприяння забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2021 про закриття провадження у справі №916/169/20 до закінчення перегляду у касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №903/806/20.
Керуючись статтями 228, 229, 232-235, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2021 про закриття провадження у справі №916/169/20 до закінчення перегляду у касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №903/806/20.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 02.12.2021.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя Л.О. Будішевська
Суддя О.Ю. Аленін
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 01.12.2021 |
Оприлюднено | 02.12.2021 |
Номер документу | 101554940 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Таран С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні