Постанова

від 01.12.2021 по справі 922/214/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2021 р. Справа№ 922/214/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 (повний текст рішення складено 12.08.2021)

у справі № 922/214/20 (суддя Ягічева Н.І.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАЙЛЕНД"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС"

про стягнення 1 144 419,07 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю "БРАЙЛЕНД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" про стягнення 1 144 419,07 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що внаслідок настання страхової події відповідачем на підставі договору добровільного страхування майна виплачено позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 167 064, 56 грн., однак позивач не погоджується із розрахованим відповідачем розміром страхового відшкодування, у зв`язку з чим просить суд стягнути матеріальну шкоду за пошкоджені лікарські засоби та товар медичного призначення, які набули статусу "неякісних" через настання страхового випадку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 року позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАЙЛЕНД" суму страхового відшкодування у розмірі 1 087 198 грн. 12 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 16 307 грн. 98 коп., витрати, пов`язані із проведенням експертизи, в сумі 90 055 грн. 44 коп., та витрати, пов`язані із рецензуванням звіту про оцінку майна, в сумі 4 000 грн. 00 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що враховуючи встановлені обставини щодо наявності хімічного впливу на пошкоджені внаслідок пожежі лікарські засоби, зокрема різкий характерний запах гарі, на всіх упаковках сліди закопчення/задимлення, що підтверджується актом про пожежу від 28.01.2019 року, актами огляду пошкодженого майна від 16.02.2019 року, від 25.02.2019 року, а також висновком експерта за результатами комісійної судової товарознавчої експертизи, вказані лікарські засоби набули статусу неякісних, що виключає можливість їх подальшої реалізації, та таким чином необґрунтований є розмір страхового відшкодування за видом застрахованого майна "Товари в обороті" в сумі 80 927, 99 грн. Місцевим господарським судом встановлено, що у відповідача, у зв`язку з настанням страхового випадку, виник обов`язок відшкодувати позивачеві шкоду за страховим випадком, за вирахуванням франшизи, що з урахуванням вже сплаченої відповідачем суми страхового відшкодування за видом застрахованого майна "Товари в обороті", за розрахунком суду, становить 1 087 196, 12 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 року в частині задоволення позову та прийняти нове рішення в цій частині, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято при не з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, з невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Зокрема скаржник вважає, що умови зберігання лікарських засобів у період з 28.01.2019 року (настання пожежі) по теперішній час не відповідають вимогам нормативних документів, є істотними недоліками, оскільки вони роблять товар суттєво іншим, ніж передбачено договором, та усунення недоліків потребує понад чотирнадцять календарних днів. Отже, на думку скаржника у висновку №16887/6591-6790 від 30.03.2021 року встановлені недоліки лікарських засобів на момент їх огляду в період з 18.01.2021 року по 22.01.2021 року (5 днів) експертами, а не на дату пожежі (28.01.2019 року). Також зазначеним висновком встановлено грубі порушення позивачем Інструкції по організації зберігання в аптечних складах різних груп лікарських засобів і предметів медичного призначення, затвердженої Міністерством охорони здоров`я України №44 від 16.03.1993 року, тобто істотні недоліки лікарських засобів виникли внаслідок зберігання позивачем товарних запасів (медичної продукції) на території неопалювального, непровітрюємого складського приміщення без дотримання належного температурного режиму та режиму вологості. Враховуючи викладене, на думку скаржника висновком №16887/6591-6790 від 30.03.2021 року охоплені матеріальні збитки, які не застраховані та не підлягають відшкодуванню страховиком згідно пунктів 10.4.1, 5.15.1.3, 5.16.2, 5.16.4 Договору страхування, а саме збитки внаслідок неналежного зберігання товарів, настали не на момент страхового випадку, не за місцем страхування та після звершення 7 днів з дати події, тому вказаний висновок не може бути використаний для визначення розміру страхового відшкодування. Також відповідач вказує, що не надавав позивачу згоду не перевезення та зберігання медичної продукції на вказаному складі без дотримання вимог чинного законодавства України, що призвело до їх знищення. Крім того скаржник вважає, що стягнення з нього на користь позивача 4 000, 00 грн. витрат є безпідставним, оскільки в розрізі даного спору рецензія не є доказом матеріального збитку, заподіяного позивачу та витрати на її складання є непрямими збитками позивача. Й наостанок скаржник не погоджується з судом першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, оскільки частина збитків встановлених висновком №16887/6591-6790 від 30.03.2021 року не вважаються страховим випадком, так як такі збитки настали не за місцем страхування, внаслідок неналежного зберігання та такі, що настали не на момент страхового випадку та після звершення 7 днів з дати події, а тому місцевий господарський суд повинен був задовольнити клопотання відповідача та призначити нову судову товарознавчу експертизу для дослідження дефектів лікарських засобів та збитків заподіяних позивачу станом на 28.01.2019 року.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2021 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 року у справі №922/214/20 та призначено розгляд справи на 29.09.2021 року.

08.09.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшло клопотання про призначення товарознавчої експертизи.

09.09.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 року в судовому засідання оголошено перерву до 27.10.2021 року.

23.10.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАЙЛЕНД", позивача у справі, надійшлі додаткові пояснення та заперечення на клопотання про призначення експертизи, а також клопотання про відкладення розгляду справи.

Судове засідання, призначене на 27.10.2021 року не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Агрикової О.В. на лікарняному з 26.10.2021 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 року розгляд справи призначено на 01.12.2021 року.

В судовому засіданні 01.12.2021 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити клопотання про призначення судової експертизи та підтримав апеляційну скаргу, представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи та заперечував проти апеляційної скарги.

Щодо клопотання відповідача про призначення товарознавчої експертизи у справі №922/214/20 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо ;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Частиною 2 ст. 107 ГПК України передбачено, що за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

У п.п. 15.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 зазначено, що додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.

Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об`єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання.

Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

В ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу, а її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту.

Якщо необхідно здійснити дослідження нових об`єктів або з інших обставин справи, призначається нова, а не повторна експертиза.

Разом з цим відповідно п.п. 15.2. вищеназваної постанови роз`яснено, що повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об`єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об`єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

В той же час, в матеріалах справи наявний висновок за результатами комісійної судової товарознавчої експертизи № 16887/6591-6790 від 30.03.2021 року. (т.10, а.с. 2-20).

Відповідач в свою чергу в клопотанні зазначає, що вказаним висновком експертів встановлені недоліки лікарських засобів, які виявлені на момент їх огляду експертами (22.01.2021 року), а не на дату пожежі (28.01.2019 року).

Однак, колегія суддів звертає увагу, що розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу, вартість відтворення лікарських засобів, що постраждали внаслідок пожежі визначений експертами станом на 28.01.2019 року, тобто станом на дату страхового випадку.

При цьому, вказані у висновку експерта недоліки лікарських засобів, були зафіксовані актом про пожежу від 28.01.2019 року (т.2, а.с. 64-65), актами огляду пошкодженого майна від 16.02.2019 року, від 25.02.2019 року. (т.2, а.с. 139-140, а.с. 141).

Аналізуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку щодо відмови у задоволенні клопотання про призначення товарознавчої експертизи у справі №922/214/20, оскільки відповідачем належним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у правильному висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи).

Окрім того, щодо клопотання про призначення товарознавчої експертизи колегія суддів зазначає, що судова експертиза призначається тільки у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші докази, які знаходяться у матеріалах справи чи неможливо застосувати інші засоби доказування. У противному випадку це є затягуванням справи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не вказано та не доведено належними та допустимими доказами, які саме обставини вказують на необхідність проведення ще однієї експертизи, а матеріали справи місять достатньо відповідних доказів для винесення правомірного рішення.

Відтак, клопотання відповідача про призначення товарознавчої експертизи колегією суддів відхиляється також.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БРАЙЛЕНД" (далі - суборендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірма "МІСТ" ЛТД укладено договір суборенди нежитлового приміщення №01/08-ПН, відповідно до якого суборендар прийняв у тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 101, 27 квадратних метрів, розташоване на першому поверсі за адресою: місто Харків, вул. Павлова Академіка, будинок 160. (т.2, а.с. 60-62).

22.10.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БРАЙЛЕНД" (далі - страхувальник, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Страхова Група "ТАС" (далі - страховик, відповідач) було укладено договір добровільного страхування майна №FO-00228139 (далі - договір), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, використанням і розпорядженням застрахованим майном. (т.2, а.с. 67-76).

Відповідно до п. 2, ч. 1 договору, строк дії договору, становить з 00:00 год. 23.10.2018 року до 24:00 год. 22.10.2019 року.

Згідно з п. 5, ч. 1 договору загальна страхова сума за договором становить 12 317 425, 03 грн.

Відповідно до умов пункту 6.1. частини 1 договору страховими випадками згідно умов договору вважаються: вогонь, стихійні явища, дія води, ПДТО.

Пунктом 5, частини 1 договору франшиза становить 0,1 % від страхової суми за кожним видом майна, але не менше 2 000, 00 грн. щодо кожного окремого страхового випадку.

Додатком А до договору визначено, що застрахованим майном є конструкція з оздобленням - страхова сума за видом майна складає 1 700 000 грн., рухоме майно - страхова сума за видом майна складає 302 815 грн., товари в обороті - страхова сума за видом майна складає 1 995 363 грн., яке знаходиться в приміщенні: аптека №1 за адресою вул. Павлова Академіка, будинок 160.

Згідно з п. 2.15. частини 2 договору знищення - це втрата або пошкодження застрахованого майна, коли відновлювальний ремонт майна буде неможливим відповідно до висновку експертизи або в разі економічної недоцільності такого відновлення (коли вартість відновлювального ремонту перевищує дійсну вартість) .

Відповідно до п. 3.2.5. частини 2 договору товарами в обороті є товарно-матеріальні цінності завершеного і незавершеного виробництва (сировина, матеріали та напівфабрикати, необхідні для діяльності, виробництва кінцевої продукції тощо, готова продукція, товари на складі, у торговому залі і т.ін.).

Згідно з пунктом 5.1. частини 2 договору страховим випадком є пошкодження та/або знищення Застрахованого майна (незалежно від місця виникнення пожежі) внаслідок:

5.1.1. пожежі ;

5.1.2. задимлення в результаті пожежі, а також пошкодження іншими продуктами горіння ;

5.1.3. високої температури, що утворилася внаслідок пожежі;

5.1.4. водою або іншими засобами пожежогасіння під час такого гасіння пожежі;

5.1.5. дій пожежників під час виконання ними своїх професійних обов`язків.

Пунктом 9.8. частини 2 договору передбачено, що документами, що підтверджують розмір збитків:

9.8.1. документи організації (ремонтних, будівельних, магазинів), що підтверджують розмір матеріального збитку;

9.8.2. документи, що підтверджують розмір застрахованих витрат, що підлягають відшкодуванню згідно умов цього договору.

Відповідно до п. 10.3. частини 2 договору розмір матеріального збитку визначається на розсуд страховика:

10.3.1. на підставі документів організацій (ремонтних, будівельних, магазинів), що підтверджують розмір матеріального збитку страхувальника. Перелік контрагентів, що надають ці документи обов`язково погоджується зі страховиком;

Або

10.3.2. на підставі експертного висновку, складеного спеціалізованою організацією (сертифікованим експертом), що призначається страховиком. Витрати на послуги експерта сплачує страховик. Якщо страхувальник не погоджується з результатами даної експертизи, він має право замовити її самостійно і за власний рахунок. При цьому розмір матеріального збитку розраховується спеціалізованою організацією (сертифікованим експертом) виключно витратним (для нерухомого майна) та/або порівняльним підходом (для рухомого майна). Який розрахунок приймати для визначення розміру страхового відшкодування вирішує страховик на власний розсуд;

Або

10.3.3. на підставі письмової згоди сторін.

Згідно з п. 10.4. частини 2 договору розмір матеріального збитку дорівнює одному з варіантів, який обирається страховиком в залежності від того, який з них менший на момент настання страхового випадку:

10.4.1. вартість витрат на відновлювальний ремонт застрахованого майна;

10.4.2. вартість відтворення застрахованого майна;

10.4.3. вартість заміщення застрахованого майна;

10.4.4. ринкова вартість застрахованого майна .

Відповідно до п. 10.12. частини 2 договору розмір страхового відшкодування зменшується на:

10.12.1. розмір франшизи;

10.12.2. вартість залишків застрахованого майна. При цьому, страхувальник не має права відмовлятися від майна, що залишилося після страхового випадку, навіть якщо воно пошкоджене, на користь страховика з метою отримання більшої суми страхового відшкодування, якщо страховик не побажає прийняти його у власність;

10.12.3. суми відшкодувань, отриманих страхувальником (вигодонабувачем) від особи, відповідальної за заподіяний збиток;

10.12.4. суми страхових відшкодувань, отриманих страхувальником (вигодонабувачем) за іншими договорами страхування щодо предмета цього договору;

10.12.5. суми відрахувань (податкових або інших), передбачених, за станом на дату виплати, чинним законодавством України;

10.12.6. суми податку на додану вартість (ПДВ) у випадку відсутності документального підтвердження понесення витрат з урахуванням ПДВ.

В матеріалах справи наявний акт про пожежу відповідно до якого 28.01.2019 року на об`єкті: трьохповерхова нежитлова будівля за адресою м. Харків, вул. Академіка Павлова 160 сталася пожежа, про що Комісією у складі старшого інспектора 18 - ДПРЧ Головного Управління ДСНС України у Харківській області капітана служби цивільного захисту Андрійченка Сергія Олександровича складено відповідний акт, у якому, зокрема зазначено, що пожежею пошкоджено Аптека ТОВ "БРАЙЛЕНД" - закопчення лікарських виробів та товарів медичного призначення. (т.2, а.с. 64-65).

В подальшому, 29.01.2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою про настання події з застрахованим майном, у якій просив визначити розмір страхового відшкодування та виплатити його відповідно до умов страхування та договору страхування. (т.2, а.с. 77).

Аварійним комісаром Манукян Вячеславом Сейрановичем складено акти огляду пошкодженого майна, об`єкт огляду: нежитлове приміщення, аптека за адресою Харків, вул. Ак. Павлова, 160 від 30.01.2019 року, від 16.02.2019 року та від 25.02.2019 року. (т.2, а.с. 137-138, 139-140, 141).

Так, за результатами огляду об`єкта комісаром в акті огляду пошкодженого майна від 16.02.2019 року зокрема зазначено, що в період з 12 по 14 лютого проводилась робота по відбору непошкодженого товару, орнолепичним способом без письмової фіксації кількості і найменування товару. В результаті відбору було відсортовано 17 пластикових ящиків непошкодженого товару , який включав в себе медпрепарати у картонних коробках, розчини для внутрішнього використання у ємностях по 100 та 200 мЛ, 6 пляшок бальзаму "Вігор", тюбики зубних паст, зубні щітки, тонометри та глюкометри, а також гігієнічне жіноче приладдя. Вказаний непошкоджений товар був відділений від основної маси під камеру внутрішнього спостереження та помічений за допомогою скотчу та написів. Весь інший товар був перевантажений в картонні ящики та помічений скотчем та вказівними написами про те, що майно це СГ "ТАС". Даний товар весь був оглянутий. Характрений запах гарі на нашарування кіптяви підтверджую. Має не товарний вид.

Зі змісту акту огляду пошкодженого майна від 25.02.2019 року вбачається, що в період з 04.02.2019 року по 14.02.2019 року незалежним комісаром Манукян В.С. був здійснений огляд (перерахування та фотофіксація) товару, пошкодженого від наслідків пожежі. Кількість та найменування оглянутого товару вказані на 38 листах. Весь оглянутий товар має різкий характерний запах гарі, на всіх упаковках сліди закопчення/задимлення. Механічних пошкоджень упаковок не виявлено.

17.04.2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій просив здійснити відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дії води та пожежі в Аптеці №1 ТОВ "БРАЙЛЕНД", розмір шкоди складає 1 894 820, 50 грн.: товари в обороті в сумі 1 618 559, 84 грн., рухоме майно - 208 317, 76 грн., приміщення (ремонт) в сумі - 67 942, 90 грн. (т.2, а.с. 78).

Як зазначає позивач, 10.05.2019 року відповідач листом за вих. №Г1400/2898 повідомив позивача про визнання вказаної події страховим випадком та прийняте рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 167 064, 56 грн.

21.05.2019 року відповідач на виконання умов договору перерахував на рахунок позивача страхове відшкодування в загальній сумі 167 064, 56 грн., що підтверджується платіжним дорученням №26877 від 21.05.2019 року. (т.2, а.с. 158).

При цьому, позивач з листом вих. № 70.05 від 17.05.2019 року звернувся до Начальника державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Харківській області з проханням підтвердити необхідність утилізації товару, який залишився в аптеці, як такого, що непридатний для подальшого використання та реалізації. (т.2, а.с. 153).

Відповідно до листа Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Харківській області №504/01-01-19 від 22.05.2019 року роз`яснено, що умови зберігання лікарських засобів та матеріалів мають відповідати зазначеній у маркуванні інформації, яка базується на результатах випробувань стабільності та враховує температуру зберігання і відносну вологість повітря. При зберіганні лікарських засобів мають бути виключені сторонні запахи, інші ознаки забруднення та інтенсивне освітлення; приміщення мають бути сухими та добре вентильованими. (т.2, а.с. 154-155).

Не погодившись із розміром виплати страхового відшкодування, позивач 27.05.2019 року звернувся до відповідача із заявою вх. №11678 про перегляд розміру матеріального збитку, яка залишена останнім без задоволення. (т.2, а.с. 79).

Листом №Г0403/3795 від 21.06.2019 року відповідач зазначив, що розмір матеріального збитку за видом застрахованого майна "товари в обороті", визначений згідно пунктів 5.16.17, 10.3.2, 10.4, 10.12 договору страхування на підставі експертного висновку, складеного станом на дату 28.01.2019 року. (т.2, а.с. 81).

В матеріалах справи наявний висновок №21В від 13.03.2019 року про розмір матеріального збитку відповідно до якого розмір матеріального збитку становить 80 927, 99 грн. (т.2, а.с. 114).

Також в матеріалах справи наявний звіт №2 про незалежну оцінку розміру матеріального збитку, який був завданий власнику основних засобів (матеріальні цінності), що постраждали внаслідок пожежі від 13.03.2019 року який є невід`ємною частиною висновку в якому зазначено, що усі товари нові в даному випадку, тому розмір матеріального збитку дорівнює вартості відновлення товарного вигляду від впливу негативних факторів без урахуванням експлуатаційного зносу. Для швидкої реалізації пошкодженої продукції, а саме з забрудненням та пошкодженням упаковки без порушення герметичності (цілісності), найдоцільніше використати знижку в розмірі 5%, це допоможе залучити зацікавленого покупця, швидко продати товар і скоротити витрати на зберігання і реалізацію даного товару та те, що саме ця величина повною мірою покриє витрати на відновлення товару до первинного стану. Таким чином, враховуючи вартість відновлення пошкодженої продукції до товарного виду, розмір матеріального збитку, завданого власнику товарних запасів (медична продукція), що постраждали внаслідок пожежі, та були розташовані за адресою м. Харків, вул. Ак. Павлова, 160, станом на 28.01.2019 року становить 80 927, 99 грн. (т.2, а.с. 116-136).

Позивач в свою чергу звернувся до суб`єкта оціночної діяльності - Громадської організації "ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ ФАХІВЦІВ УКРАЇНИ" з метою отримання рецензії на звіт про оцінку майна.

В матеріалах справи наявна рецензія на звіт про оцінку майна: Звіт №2 про незалежну оцінку розміру матеріального збитку, який був завданий власнику основних засобів (матеріальні цінності), що постраждали внаслідок пожежі відповідно до якої звіт №2 про незалежну оцінку розміру матеріального збитку, який був завданий власнику основних засобів (матеріальні цінності), що постраждали внаслідок пожежі, останній не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) професійним і не може бути використаний. (т.2, а.с. 159-165).

Отже, спір у даній справі виник на думку позивача у зв`язку з тим, що розмір матеріального збитку, завданого внаслідок настання страхової події, який за результатами проведеної незалежної оцінки майна згідно звіту №2 від13.03.2019 року складає 80 927, 99 грн. є необґрунтованим та не доведеним.

Між сторонами виникли правовідносини у сфері страхування, які регулюються ЦК України, Законом України "Про страхування" та іншими актами цивільного законодавства.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про стахування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Згідно з частинами першою-третьою статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частиною першою статті 988 ЦК України передбачено, що, зокрема, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону України "Про страхування" при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України "Про страхування" рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 979 ЦК України та статтею 16 Закону України "Про страхування" передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як було вже вище зазначено, згідно з п. 2.15. частини 2 договору знищення - це втрата або пошкодження застрахованого майна, коли відновлювальний ремонт майна буде неможливим відповідно до висновку експертизи або в разі економічної недоцільності такого відновлення (коли вартість відновлювального ремонту перевищує дійсну вартість) .

Відповідно до п. 3.2.5. частини 2 договору товарами в обороті є товарно-матеріальні цінності завершеного і незавершеного виробництва (сировина, матеріали та напівфабрикати, необхідні для діяльності, виробництва кінцевої продукції тощо, готова продукція, товари на складі, у торговому залі і т.ін.).

Згідно з пунктом 5.1. частини 2 договору страховим випадком є пошкодження та/або знищення Застрахованого майна (незалежно від місця виникнення пожежі) внаслідок:

5.1.1. пожежі ;

5.1.2. задимлення в результаті пожежі, а також пошкодження іншими продуктами горіння ;

5.1.3. високої температури, що утворилася внаслідок пожежі;

5.1.4. водою або іншими засобами пожежогасіння під час такого гасіння пожежі;

5.1.5. дій пожежників під час виконання ними своїх професійних обов`язків.

Під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, місцевим господарським судом було призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл.проф. М.С.Бокаріуса, на вирішення експертизи поставлено наступні питання:

1) які дефекти мають лікарські засоби, пошкоджені внаслідок пожежі та/або залиття? Чи є ці дефекти істотними? Чи можлива реалізація лікарських засобів за наявності виявлених дефектів?;

2) який розмір матеріальної шкоди, заподіяно ТОВ "БРАЙЛЕНД" (позивачу) внаслідок пошкодження лікарських засобів (при пожежі, залитті тощо)?;

3) яка вартість витрат на відновлювальний ремонт товарних запасів (медичної продукції), що постраждали внаслідок пожежі та були розташовані за адресою : м. Харків, вул. Ак. Павлова 160, станом на 28 січня 2019 року?;

4) яка вартість відтворення товарних запасів (медичної продукції), що постраждали внаслідок пожежі та були розташовані за адресою : м. Харків, вул. Ак. Павлова 160, станом на 28 січня 2019 року?;

5) яка вартість заміщення товарних записів (медичної продукції), що постраждали внаслідок пожежі та були розташовані за адресою : м. Харків, вул. Ак. Павлова 160, станом на 28 січня 2019 року?;

6) яка ринкова вартість товарних запасів (медичної продукції), що постраждали внаслідок пожежі та були розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ак. Павлова 160, станом на 28 січня 2019 року?.

В матеріалах справи наявний висновок за результатами комісійної судової товарознавчої експертизи № 16887/6591-6790 від 30.03.2021 року відповідно до якого експертами встановлені дефекти лікарських засобів , зазначені у дослідній частині висновку, відповідно вимог нормативних документів, є істотними недоліками , оскільки вони роблять товар суттєво іншим, ніж передбачено договором, та усунення недоліків потребує понад чотирнадцять календарних днів . Надані на дослідження лікарські засоби, є неякісними , такими що відповідають вимогам нормативних документів, які зазнали механічного, хімічного, фізичного, біологічного або іншого впливу, що унеможливлює подальше використання . Відповідно "ПРАВИЛ утилізації та знищення лікарських засобів" неякісні лікарські засоби, за наявності встановлених дефектів не підлягають реалізації . Розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику лікарських засобів, що постраждали внаслідок пожежі та були розташовані за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова 160, станом на 28 січня 2019 року складає 1 144 422, 38 грн. (один мільйон сто сорок чотири тисячі чотириста двадцять дві грн. 38 коп.) По причині, зазначеній у дослідницькій частині висновку, проведення відновлювального ремонту лікарських засобів є економічно недоцільним, та дорівнює вартості придбання нових лікарських засобів, аналогічних досліджуємим, станом на 28.01.2019 р . Вартість відтворення лікарських засобів , що постраждали внаслідок пожежі та були розташовані за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова 160, дорівнює вартості витрат на придбання в сучасних умовах нових об`єктів оцінки, станом на 28.01.2019 р. По причині, зазначеній у дослідницькій частині висновку, визначення вартості лікарських засобів методом заміщення, відповідно дефініцій та положень Національного стандарту оцінки №1, не проводилось. Загальна ринкова вартість лікарських засобів, що постраждали внаслідок пожежі та були розташовані за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова 160, наданих для дослідження та зазначених у матеріалах господарської справи №922/214/20, станом на 28 січня 2019 року, склала: 1 144 422, 38 грн. (т.10, а.с. 2-20).

Частиною 2 ст. 21 Закону України "Про лікарські засоби" встановлено, що забороняється реалізація (відпуск) громадянам неякісних лікарських засобів або таких, термін придатності яких минув або на які відсутній сертифікат якості, що видається виробником.

Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 929 визначено, що неякісні лікарські засоби - лікарські засоби, якість яких не відповідає вимогам нормативних документів . До неякісних лікарських засобів також належать лікарські засоби із терміном придатності, що минув; які зазнали механічного, хімічного, фізичного, біологічного або іншого впливу, що унеможливлює їх подальше використання .

Відповідно до Порядку контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі, затвердженого Міністерством здоров`я України від 29.09.2014 № 677 вхідний контроль - контроль якості лікарських засобів при їх одержанні суб`єктом господарювання, який здійснюється шляхом візуальної перевірки або лабораторних досліджень якості лікарських засобів. Даним порядком визначено, що неякісні лікарські засоби - лікарські засоби, якість яких не відповідає вимогам нормативних документів, лікарські засоби, які зазнали механічного, хімічного, фізичного, біологічного або іншого впливу, що унеможливлює їх подальше використання, а також лікарські засоби з терміном придатності, що минув.

Пунктом 4.17. Настанови СТ-Н МОЗУ 42-5.1:2011 щодо належної практики зберігання лікарських засобів умови зберігання лікарських засобів та матеріалів мають відповідати зазначеній у маркуванні інформації, яка базується на результатах випробувань стабільності та враховує температуру зберігання і відносну вологість повітря. При зберіганні лікарських засобів мають бути виключені сторонні запахи, інші ознаки забруднення та інтенсивне освітлення; приміщення мають бути сухими та добре вентильованими.

В свою чергу, положеннями ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

В той же час, експертом у висновку комісійної судової товарознавчої експертизи № 16887/6591-6790 від 30.03.2021 року було встановлено, що спірні лікарські засоби мають дефекти, які є істотними недоліками. Окрім того, надані на дослідження лікарські засоби є неякісними, що не підлягають реалізації.

Також, вказаним вище висновком було встановлено, що проведення відновлювального ремонту лікарських засобів є економічно недоцільним, та дорівнює вартості придбання нових лікарських засобів, аналогічних досліджуємим, станом на 28.01.2019 року.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до акту огляду пошкодженого майна від 16.02.2019 року в результаті відбору було відсортовано 17 пластикових ящиків непошкодженого товару, який включав в себе медпрепарати у картонних коробках, розчини для внутрішнього використання у ємностях по 100 та 200 мЛ, 6 пляшок бальзаму "Вігор", тюбики зубних паст, зубні щітки, тонометри та глюкометри, а також гігієнічне жіноче приладдя.

Тобто, позивач не намагається стягнути з відповідача відшкодування за медпрепарати, які не постраждали від пожежі та, які можливо реалізувати.

Колегія суддів вважає, що наявнсть хімічного впливу на пошкоджені внаслідок пожежі лікарські засоби, зокрема різкий характерний запах гарі, на всіх упаковках сліди закопчення/задимлення, підтверджується актом про пожежу від 28.01.2019 року, актами огляду пошкодженого майна від 16.02.2019 року, від 25.02.2019 року, а також висновком експерта за результатами комісійної судової товарознавчої експертизи № 16887/6591-6790, а тому вказані лікарські засоби набули статусу неякісних, що виключає можливість їх подальшої реалізації.

В той же час, колегія суддів критично ставиться до посилання відповідача на звіт №2 про незалежну оцінку розміру матеріального збитку в якому вказано, що найдоцільніше використати знижку в розмірі 5% на пошкоджені лікарські засоби та здійснити їх реалізацію зі знижкою, оскільки відповідно до вказаного вище чинного законодавства реалізація неякісних лікарських засобів забороняється. При цьому, в рамках даної судової справи, судовим експертом було чітко встановлено, що спірні лікарські засоби є неякісними та такими, що не підлягають реалізації та відновленню .

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача, у зв`язку з настанням страхового випадку, виник обов`язок відшкодувати позивачеві шкоду за страховим випадком, за вирахуванням франшизи, яка з урахуванням вже сплаченої відповідачем суми страхового відшкодування за видом застрахованого майна "Товари в обороті", за розрахунком місцевого господарського суду, становить 1 087 196, 12 грн.

Щодо посилання скаржника на п. 5.16.4 та п. 5.16.2 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 5.16.2, 5.16.4 договору страховик у будь-якому випадку не відшкодовує прямі або непрямі збитки внаслідок (не є страховим випадком збитки внаслідок): пошкодження (знищення) застрахованим майном під час його знаходження поза межами місця страхування; порушення страхувальником його працівниками та/або представниками у місці страхування або прилеглій території встановлених законом або іншими нормативними актами правил та норм пожежної безпеки; норм по безпечному проведенню робіт, будівельних норм та правил; норм складування та/або зберігання товарів в обороті, що призвели до настання або збільшення розміру збитку.

Отже, відповідач вважає, що збитки виникли внаслідок порушення умов зберігання лікарських засобів, що відповідно до вказаних вище п.п. 5.16.2, 5.16.4 договору є підставою для виключення зі страхового випадку.

Однак, здійснивши аналіз умов договору, колегія суддів зазначає, що відповідач не вірно тлумачить умови договору, а саме змінює акцент з страхового випадку - пожежі, яка сталась за адресою м. Харків, вул. Ак. Павлова, 160, станом на 28.01.2019 року внаслідок чого товар в обороті (лікарські засоби) втратили свою властивість, зазначили механічного, хімічного, фізичного, біологічного або іншого впливу, що унеможливлює їх подальше використання - на наслідки неналежного зберігання лікарських засобів вже після пожежі, стверджуючи, що дана обставина є підставою для обмеження страхового випадку.

Втім, колегія суддів звертає увагу, що 10.05.2019 року відповідач листом за вих. №Г1400/2898 повідомив позивача про визнання вказаної події страховим випадком та прийняте рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 167 064, 56 грн.

Отже, настання події, а саме пожежі, відповідачем вже визнано страховим випадком.

Враховуючи той факт, що лікарські засоби, що були предметом страхування після пожежі не можуть бути використані повторно (висновок комісійної судової товарознавчої експертизи № 16887/6591-6790) обставини їх подальшого зберігання не є предметом дослідження у даній справі та обставиною для зменшення розміру страхового відшкодування.

Колегія суддів звертає увагу, що візуальна придатність та незначні пошкодження пакування на, що наполягає відповідач, не можуть свідчити щодо безпосередньої властивості лікарського засобу заради якого і придбавається товар такої категорії відповідно до Закону України Про лікарські засоби .

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками листом №504/01-01-19 від 22.05.2019 року повідомлено, що лікарські засоби, що не підлягають подальшому використанню, набувають статусу відходів та передаються для утилізації або знешкодження. (т.2, а.с. 154-155).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що подальше (вже після пожежі (страхового випадку, який було визнано відповідачем) зберігання неякісних лікарських засобів не може впливати на розмір страхового відшкодування.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що оскільки за результатами проведеної під час розгляду справи судової експертизи визначено, що проведення відновлювального ремонту лікарських засобів є економічно недоцільним, та дорівнює вартості придбання нових лікарських засобів, аналогічних досліджуваним, посилання скаржника на п. 10.12.2 договору, яким передбачено, що розмір страхового відшкодування зменшується на вартість залишків застрахованого майна, що залишилося після страхового випадку, навіть якщо воно пошкоджене, на користь страховика з метою отримання більшої суми страхового відшкодування, якщо страховик не побажає прийняти його у власність є недоцільним.

Колегія суддів також відхиляє доводи скаржника щодо безпідставного покладання на останнього витрат позивача на рецензію в розмірі 4 000, 00 грн. виходячи з наступного.

Згідно з частин 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи . До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду .

Відповідно до підпункту 3, ч. 4. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судом першої інстанції правомірно було покладено витрати позивача на рецензію в розмірі 4 000, 00 грн. на відповідача.

Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було надано відповідачу за первісним позовом вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 року у справі №922/214/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 року у справі № 922/214/20 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №922/214/20.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 01.12.2021 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз