Постанова

від 23.11.2021 по справі 904/684/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2021 року м.Дніпро Справа № 904/684/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Магдалинівського міжрайонного управління водного господарства про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Магдалинівського міжрайонного управління водного господарства, смт.Магдалинівка Магдалинівського району Дніпропетровської області

до акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпро

про скасування оперативно-господарської санкції

ВСТАНОВИВ:

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2021 у задоволенні апеляційної скарги акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" відмовлено; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2018 залишено без змін.

Магдалинівське міжрайонне управління водного господарства звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з клопотанням про ухвалення додаткового рішення, в якому просило стягнути з акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" на користь Магдалинівського міжрайонного управління водного господарства витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13 000,00 грн, понесені позивачем у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 17.11.2021 вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.11.2021.

23.11.2021 у судове засідання з`явився представник відповідача, який надав відповідні пояснення.

Позивач наданим йому процесуальним правом не скористався та не забезпечив у судове засідання явку повноважного представника, у поданому клопотанні просить здійснити розгляд справи за відсутності його представника.

Колегія суддів вважає, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду клопотання про ухвалення додаткового рішення.

Згідно з пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 зазначеного Кодексу, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.11.2021 у справі №910/7520/20.

Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

В підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн в суді апеляційної інстанції позивачем надані: детальний опис робіт (наданих послуг); копію договору №1 про надання професійної правничої допомоги від 19.01.2021; копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на АБ "Костянтина Потапова "Легіс Юніон"; копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю; копію акту №1 від 09.03.2021 здачі-прийняття послуг; копію заключної виписки від 10.11.2021 із банківського рахунку АБ "Костянтина Потапова "Легіс Юніон".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 19.01.2021 між адвокатським бюро "Костянтина Потапова "Легіс Юніон" (виконавець) та Магдалинівським міжрайонним управлінням водного господарства (клієнт) укладено договір №1 про надання професійної правничої допомоги, за умовами п.1.1 якого виконавець зобов`язується надати клієнту професійну правничу допомогу в обсязі, визначеному п.1.2. договору, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та витрати, необхідні для виконання даного договору.

Обсяг правничої допомоги, яка надається відповідно до договору, включає здійснення представництва клієнта у справі №904/684/18, реалізацію від імені клієнта обмежень процесуальних прав та обов`язків, що, зокрема, підлягає у складенні, підписанні та поданні відзиву на апеляційну скаргу акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2018 у справі №904/684/18, участі представника в судових засіданнях (п.1.2 договору).

У розділі 4 договору сторони узгодили розмір та порядок оплати правничої допомоги.

В цілях розрахунків сторони визначили, що вартість 1 години участі представника клієнта у судовому засіданні або у заходах реалізації прав, пов`язаних із прибуттям до суду, становить 2 500,00 грн, вартість 1 години надання виконавцем іншої правничої допомоги згідно даного договору становить 2 000,00 грн (п.4.3 договору).

Наданий позивачем детальний опис робіт (наданих послуг) свідчить про те, що адвокатським бюро "Костянтина Потапова "Легіс Юніон" в особі директора - адвоката Потапова К.О. на виконання умов договору №1 про надання правничої допомоги від 19.01.2021 Магдалинівському міжрайонному управлінню водного господарства надані послуги з правничої допомоги: 1) участь представника у судовому засіданні Центрального апеляційного господарського суду, яке відбулося 19.01.2021 (1 година - 2 500,00 грн); 2) складання, підписання та подання до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз заяви від 01.02.2021 про усунення недоліку висновку експерта (1 година - 2000,00 грн); 3) ознайомлення представником з матеріалами справи в апеляційному господарському суді (1 година - 2000,00 грн); 4) складання, підписання та подання до апеляційного господарського суду клопотання від 08.02.2021 про направлення матеріалів справи до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз з метою належного оформлення висновку експерта (1 година - 2000,00 грн); 5) складання, підписання та подання до апеляційного господарського суду пояснення від 08.02.2021 щодо питання судової трасологічної експертизи (1 година - 2000,00 грн); 6) забезпечення участі представника в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, яке відбулося 09.02.2021 (1 година - 2500,00 грн).

Відповідач у поданому клопотанні просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем до 2 270,00 грн, оскільки заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн є необґрунтованою, неспівмірною із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідає критеріям реальності та необхідності таких послуг, розумності та їх стягнення становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Проаналізувавши наданий позивачем детальний опис робіт (наданих послуг), суд апеляційної інстанції враховує таке.

Зазначені послуги адвоката викладені у пунктах 2,4,5 опису фактично дублюються та охоплюються однією послугою щодо проведення у справі судової експертизи. При цьому складання зазначених заяв не передбачено положеннями чинного законодавства та не є необхідністю, тому суд відмовляє у відшкодуванні зазначених у цих пунктах витрат.

З матеріалів справи вбачається, що ця справа неодноразово переглядалася судами апеляційної та касаційної інстанцій. Разом з цим правова позиція представника позивача залишалася незмінною. З матеріалів справи вбачається, що надані відповідачем додаткові докази надсилалися на адресу позивача.

Отже, ознайомлення представника позивача з матеріалами справи не потребувало витраченої представником однієї години. Колегія суддів вважає, що для ознайомлення з матеріалами справи представник позивача фактично мав можливість витратити 30 хвилин, а тому суд вважає співмірним розмір витрат послуг, зазначених у п.3 опису - 1 000,00 грн.

Колегія суддів вважає обґрунтовану зазначену в пунктах 1, 6 опису вартість послуг з участі представника позивача в судовому засіданні апеляційного господарського суду 19.01.2021 та 09.02.2021 у розмірі 5000,00 грн.

Враховуючи, наведені положення процесуального законодавства, приймаючи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом Потаповим К.О. професійної правничої допомоги у цій справі, з врахуванням обґрунтованості, розумності та реальності розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про часткове задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача на користь позивача 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (1 000 грн по пункту 3 опису + 5000 грн по пунктам 1, 6 опису).

Керуючись ст.ст.129,244,281 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Магдалинівського міжрайонного управління водного господарства про ухвалення додаткового рішення у справі №904/684/18 задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" на користь Магдалинівського міжрайонного управління водного господарства витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 6 000,00 грн.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Додаткова постанова складена у повному обсязі 01.12.2021

Головуючий В.О.Кузнецов

Судді Л.А.Коваль

В.Ф.Мороз