Постанова

від 02.12.2021 по справі 756/16742/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02.12.2021 Справа № 756/16742/21

Ун.№756/16742/21

Пр.№3-зв/756/7/21

П О С Т А Н О В А

02 грудня 2021 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Майбоженко А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про відвід судді,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Оболонського районного суду м.Києва Касьян А.В. знаходиться справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-46 КУпАП.

01.12.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відвід судді Касьян А.В. від розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що він має сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Касьян А.В., що є підставою для її відводу. В поданій заяві посилається на те, що має тверді переконання про те, що суд взяв на себе функції обвинувачення, хоча його вину у вчиненні правопорушення не доведено, на підтвердження чого надав суду роздруківку з сайту Судова влада , де він зазначений як правопорушник

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини надає автономне значення концепції кримінальне обвинувачення , незалежне від категорій, що використовуються в національних правових системах держав - учасниць Конвенції (Адольф проти Австрії ( Adolf v. Austria ), пункт 30).

Першочергова оцінка Європейським судом з прав людини застосовності кримінального аспекту ст. 6 Конвенції ґрунтується на критеріях, викладених у рішенні у справі Енгель та інші проти Нідерландів ( Engel and Others v. the Netherlands ) (пункти 82 - 83): 1) класифікація в національному законодавстві; 2) характер правопорушення та 3) суворість покарання, ризику якого піддається відповідна особа.

При цьому, в практиці Європейського суду з прав людини перший критерій має відносну значимість та слугує тільки як відправна точка. Якщо внутрішнє державне законодавство класифікує певне правопорушення як кримінальне, цей критерій буде мати вирішальне значення. В іншому випадку Європейський суд з прав людини не приймає до уваги національну класифікацію та вивчає фактичний зміст розглядуваної процедури.

Другий та третій критерії, викладені в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Енгель на інші проти Нідерландів ( Engel and Others v. the Netherlands ), являються альтернативними та необов`язково застосовуються одночасно; для вирішення про застосовність ст. 6 Конвенції достатньо, щоб розглядуване правопорушення за своїм характером вважалось кримінальним з точки зору Конвенції або щоб за вчинене правопорушення на особу покладалось покарання, яке за своїм характером та ступеню серйозності належить в цілому до кримінальної сфери (Озтюрк проти Німеччини ( Ozturk v. Germany ), пункт 54; Лутц проти Німеччини ( Lutz v. Germany ), пункт 55).

Дані обставини вказують на те, що розгляд справ про адміністративне правопорушення має здійснюватися справедливим судом з точки зору ст.6 Конвенції.

Наявність безсторонності суду відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатись за суб`єктивними та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об`єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 року в справі Білуха проти України (Biluha v. Ukraine), п.49).

Правосуддя повинно не тільки чинитись, повинно бути також видно, що воно чиниться. Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (Рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 року в справі Білуха проти України , (Biluha v. Ukraine), п.53).

В рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи від 17.11.2010 року у пункті 11 щодо зовнішньої незалежності суддів зазначено, що зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом.

Підставою для відводу судді Касьян А.В. особою, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено те, що вона взяла на себе функції обвинувачення, оскільки його на сайті Судова влада названо правопорушником, а не особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вважаю, що дана обставина жодним чином не свідчить про упередженість чи необ`єктивність судді.

З питань, пов`язаних з функціонуванням та інформаційним наповненням сайту Судова влада України слід звернутись заявнику до власника відповідної веб-сторінки.

Ці обставини є підставою для відмови у задоволенні заяви про відвід судді.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 251, 252, 279 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Касьян Аліни Віторівни у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.188-46 КУпАП - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: А.М.Майбоженко