ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
18 листопада 2021 року м.Дніпросправа № 160/3454/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Готель» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі №160/3454/21 (суддя Дєєв М.В., справа розглянута в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Готель» до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області головного спеціаліста відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Зубко Дмитра Юрійовича про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Готель» (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі відповідач-1) № 298-ДК від 26.02.2021 року «Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності» ;
- визнати протиправними дії державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області, головного спеціаліста відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Зубка Дмитра Юрійовича (далі відповідач-2) щодо проведення перевірки на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 298-ДК від 26.02.2021 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021р. в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Позивач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
Доводи скаржника фактично зводяться до того, що суд дійшов помилкового висновку, що на спірні правовідносини не поширюється дія Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . Наполягає, що відповідачем -1 без визначених законом підстав прийнято оскаржений наказ № 298-ДК від 26.02.2021 року «Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності» . Процедуру призначення перевірки, визначену Законом №877, відповідачем-1 дотримано не було, наслідком чого має бути скасування такого наказу. Крім того, посадова особа органу державного нагляду без посвідчення (направлення) на здійснення заходу не має права здійснювати державний нагляд суб`єкта господарювання.
Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, де вказав на безпідставність доводів скаржника. На думку позивача, суд повно встановив обставини справи, оцінив докази, що надавалися сторонами та прийняв законне і обґрунтоване рішення. Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що перевірка на підставі оскарженого наказу була проведена, за її результатами складено акт від 15.03.2021 № 298-ДК/340/АП/09/01-21.
Суд розглядає апеляційну скаргу в порядку письмового провадження, відповідно до статті 311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Готель» є юридичною особою, код ЄДРПОУ: 37405132. Основним видом діяльності ТОВ «Інтер-Готель» є діяльність готелів подібних засобів тимчасового розміщування (код КВЕД 55.10).
На підставі договору оренди нежитлового приміщення № 45 від 28.02.2021 року, позивач орендує у ТОВ «Тур-Інвест» готель-ресторан з баром Гудзон, що знаходиться за адресою: 0км а/д С041008 Піщанська с/р (база відпочинку Гудзон) Новомосковського району Дніпропетровської області км та 0+320 км а/д С041008 Новомосковського району Дніпропетровської області.
Нерухоме майно, база відпочинку Гудзон, яку використовує в господарській діяльності позивач, розташована на земельній ділянці кадастровий номер 1223285500:07:023:0006.
26.02.2021 року Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області винесено наказ №298-ДК «Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності» .
Наказом було доручено проведення перевірки головному спеціалісту відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Дмитру Зубку.
За результатами перевірки було складено акт від 15.03.2021 № 298-ДК/340/АП/09/01-21.
Позивач вважає наказ відповідача-1 та дії відповідача-2 з виконання вказаного наказу, протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що є помилковими твердження позивача про порушення відповідачем положень ст.ст. 4, 5, 6, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , оскільки цим законом визначено чіткий перелік відносин, на які поширюється його дія. Особливості та обмеження перевірок, визначені у вказаному Законі, не розповсюджуються на перевірки земель Держгеокадастром та його територіальними органами. Суд прийшов до висновку, що відповідач-1 з дотриманням вимог чинного законодавства виніс оскаржений наказ, а відповідач-2 на підставі такого наказу правомірно здійснив перевірку дотримання позивачем вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки, зазначеної в наказі.
Колегія суддів звертає увагу на помилковість висновків суду першої інстанції, що даний спір взагалі має вирішуватися у спосіб, обраний позивачем, та в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Право на судовий захист відображене і в частині першій статті 5 КАС, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС.
Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що … за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію .
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 зазначено, що при визначенні природи правового акта індивідуальної дії правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.
Отже, у разі якщо контролюючий орган на підставі наказу здійснив перевірку, наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.
Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. При цьому поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, що взагалі не підлягають судовому розгляду. Тобто, такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.09.2021р. у справі № 816/228/17
Як вбачається з матеріалів справи перевірка на підставі наказу № 298-ДК від 26.02.2021 року, що оскаржується позивачем, була проведена уповноваженою особою контролюючого органу, і за результатами перевірки складено акт від 15.03.2021 № 298-ДК/340/АП/09/01-21. Наведене сторонами не спростовується. Тобто, оскаржений позивачем наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням.
З урахуванням викладеного та позиції Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі частини першої статті 319 КАС судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених статтями 238, 240 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати, закривши провадження у справі.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 238, п.3 ч.1 ст.315, ч.1 ст. 319, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Готель - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі №160/3454/21 - скасувати.
Провадження у справі № 160/3454/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Готель» до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області головного спеціаліста відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Зубко Дмитра Юрійовича про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій - закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2021 |
Оприлюднено | 06.12.2021 |
Номер документу | 101566771 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Баранник Н.П.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні