Постанова

від 30.11.2021 по справі 420/4867/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 р. Категорія 109010000м.ОдесаСправа № 420/4867/21 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.

час і місце ухвалення: 10:51:20, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюка Г.В.

суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.

при секретаріВишневській А.В.

за участю сторін: Пред-к апелянтаОСОБА_1 (довіренсть) Пред-к відповідача та третіх осіб, на стороні відповідачаШвець Катерина Олегівна (ордер, адвокат)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року по справі за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК "ОТРАДА"</a>, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про припинення права на виконання будівельних робіт, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до ТОВ ЖК Отрада, в якому позивач просить: - припинити право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД 051201208974 від 15.12.2020 року на «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розширенням та поділом на квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 -адмірала Азарова, № 6-А, АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 » ; - скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта № ОД 101201221146 від 21.12.2020 року на «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розширенням та поділом на квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , 88, 89, 90, АДРЕСА_10 , 92, АДРЕСА_12 -адмірала Азарова, № 6-А, 8, АДРЕСА_14 » ; - зобов`язати ТОВ «ЖК «ОТРАДА» привести самочинно-реконструйований об`єкт, а саме квартира АДРЕСА_15 -адмірала Азарова, 6-А, 8, АДРЕСА_13 у відповідність до технічного паспорту від 08.04.2020 року № б/н., мотивуючи його тим, що відповідачем внесено недостовірні відомості, наведені у дозвільних документах, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він будується без відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи у позові, суд першої інстанції не врахував, що відповідачем проводяться будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 з розширенням та поділом на квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 -адмірала Азарова, 6-А, АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради не надавались, що також підтверджується інформацією з Містобудівного кадастру, який знаходиться на офіційному сайті м. Одеси. Тобто, при поданні повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, відповідач зазначив номер та дату містобудівних умов та обмежень на об`єкт містобудування, будівельні роботи яких не відповідають зазначеним містобудівним умовам, чим не дотримався вимог діючого законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖК Отрада» є замовником та забудовником багатоквартирного житлового будинку з дворівневим підземним паркінгом та торгово-офісними приміщеннями в рівні першого поверху за адресою: АДРЕСА_12 -адмірала Азарова, 6-А, 8, АДРЕСА_14 .

Будівництво Товариство здійснювало згідно затвердженої проектної документації та у відповідності до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва №28, виданих Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради на підставі наказу № 01-06/23 від 14.02.2018 року

Початок виконання будівельних робіт житлового будинку здійснювався на підставі Дозволу № ОД 112181831176 від 02.07.2018р.

13.04.2020р. ТОВ «ЖК Отрада» звернулося до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради із заявою про внесення змін в дозвіл на виконання будівельних робіт з доданою проектною документацією. Проектом передбачалась добудова двох поверхів, що загалом складало 14 - поверховий багатоквартирний житловий будинок.

10.11.2020р. Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видало сертифікат готовності об`єкта до експлуатації № ОД 122201103677 на 12-поверховий багатоквартирний житловий будинок, чим посвідчило відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтвердило його готовність до експлуатації (копія сертифікату додається).

15.12.2020 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зареєструвало повідомлення ТОВ «ЖК Отрада» від 04.12.2020р. про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) № ОД 051201208974 на «Реконструкцію квартири АДРЕСА_1 з розширенням та поділом на квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , що розташована за адресою: АДРЕСА_16 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 » .

У поданому Відповідачем повідомленні № ОД 051201208974 від 15.12.2020 року, зазначено наступні відомості: - загальна площа об`єкта - 1022,03 кв.м.; - кількість поверхів - 14; -технічний нагляд - ОСОБА_9 ; - проектна документація розроблена - ТОВ «Лексітер Проджект» ; - авторський нагляд - ОСОБА_10 ; -експертиза проекту проведена - ТОВ «Українська будівельно-технічна експертиза» , головний експерт Стьопичев Антон Михайлович; - дані щодо містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01-06/23 від 14.02.2018 року; - земельна ділянка використовується для будівництва на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ЖК Отрада» , серія та номер: 4, виданий 06.03.2018 року, видавник ТОВ «ЖК Отрада» , акт оцінки та прийому-передачі майна до Статутного капіталу ТОВ «ЖК Отрада» , серія та номер б/н, виданий 06.03.2018 року, видавник ТОВ «ЖК Отрада» , кадастровий номер: 5110137500:36:004:0011, кадастровий номер: 5110137500:36:004:0006.

21.12.2020 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зареєструвало подану ТОВ «ЖК Отрада» 17.12.2020р. Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) № ОД 101201221146 на «Реконструкцію квартири АДРЕСА_1 з розширенням та поділом на квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , що розташована за адресою: АДРЕСА_16 , № 8, АДРЕСА_14 » .

В подальшому посадовою особою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 22.02.2021 року із залученням посадових осіб Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради здійснено обстеження об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_16 , № 8, № 8-А., за результатам якого, 22.02.2021 року складено акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси.

В акті обстеження від 22.02.2021 року зазначено таке:

«За результатами обстеження встановлено факт будівництва 12-поверхового житлового будинку з надбудовою двох поверхів.

Згідно з даними Реєстру будівельної діяльності, за адресою: АДРЕСА_16 , АДРЕСА_13 , № 8-А, Управлінням зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 051201208974 від 15.12.2020 року на «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розширенням та поділом на квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , що розташована за адресою: АДРЕСА_16 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 » .

Під час проведення комісійного обстеження встановлено, що у повідомленні та декларації замовником будівництва вказано про те, що містобудівні умови та обмеження на проектування об`єкта будівництва видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01-06/23 від 14.02.2018 року.

Згідно з даними інформаційної системи містобудівного кадастру м. Одеси встановлено, що вказані містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва видані на «Будівництво багатоповерхового житлового будинку з дворівневим підземним паркінгом та торгово-офісними приміщеннями в рівні першого поверху, за рахунок знесення домоволодіння, яке розміщено за адресою: м, Одеса, вул. Віце-адмірала Азарова, 6-А, житлового будинку, який розміщений за адресою: АДРЕСА_16 та житлового будинку, який розміщений за адресою: АДРЕСА_16 , які знаходяться у власності, та розміщені на суміжних земельних ділянках» .

Містобудівні умови та обмеження щодо «реконструкції квартири АДРЕСА_1 з розширенням та поділом на квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , 88, 89, 90, АДРЕСА_10 , 92, АДРЕСА_12 -адмірала Азарова. 6-А. 8. 8-А.» не видавались.» .

Вважаючи, що ТОВ «ЖК Отрада» наведено недостовірні дані в зареєстрованому повідомленні про початок виконання будівельних робіт за № ОД 051201208974 від 15.12.2020 року в частині зазначення містобудівних умов та обмежень, які не відповідають зазначеним будівельним роботам, чим порушено вимоги Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулось до суду з даним позовом.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач здійснив реконструкцію квартири з розширенням до 13 та 14 поверхів в межах та відповідно до положень містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва № 01-06/23 від 14.02.2018 року.

П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону, замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 7,8 ст. 36 Закону, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відомості про скасування права на виконання будівельних робіт вносяться до реєстру.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4-6, 10 ст. 39 Закону, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

У разі якщо після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт відбулася зміна найменування замовника та/або генерального підрядника, та/або генерального проектувальника, та/або підрядника у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство, у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка подається для реєстрації, вказується нове (змінене) найменування зазначених осіб (якщо згідно з формою декларації їх необхідно вказувати) із зазначенням того, що зміна найменування відбулася у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. За наявності такого зазначення в декларації про готовність об`єкта до експлуатації орган державного архітектурно-будівельного контролю не має права повертати таку декларацію з підстави різного найменування зазначених осіб у декларації про початок виконання будівельних робіт і в декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Відповідно до частини 9 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підставою, серед іншого, для оформлення права власності на нього.

Відповідно до Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 21.03.2018 року № 3043-УН (далі - Положення), основними завданнями Управління є здійснення на території м. Одеси державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності відповідно до законодавства України. Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах м. Одеси.

Відповідно до ст. 41 Закону, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (далі - Порядок №533), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Однак, слід зазначити, що ні Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» , ні Порядком № 533, такої форми контролю, як комісійне обстеження - не передбачено.

Як встановлено судом першої інстанції, на даний час підготовчі та будівельні роботи завершені, 14-поверховий багатоквартирний житловий будинок є об`єктом завершеного будівництва, який введений в експлуатацію, а на квартири № 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93 зареєстровано право власності, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 105-112, 160-167).

Отже, з огляду на закінчення будівельних робіт підстави для припинення права на їх виконання - відсутні.

Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16 та від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16а.

В п. 3 містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, виданих Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01-06/23 від 14.02.2018 року зазначено, що відповідно з положеннями плану зонування території (зонінгу) м. Одеси, затвердженим рішенням Одеської міської ради 19.10.2016 р. № 1316-VII, земельні ділянки, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Віце-адмірала Азарова, 6-А; вул. Віце-адмірала Азарова, 8, розміщені на території, яка знаходиться у зоні - Ж-4, яка призначена для розташування багатоквартирних житлових будинків, поверховістю від 9-ти до 16-ти поверхів, супутніх об`єктів повсякденного обслуговування населення, комунальних об`єктів, окремих об`єктів загальноміського та районного значення, де переважним видом використання території є розміщення 9-ти до 16-ти поверхів багатоквартирних житлових будинків, а тому твердження апелянта відносно того, що відповідачем наведені у зареєстрованому повідомленні про початок виконання будівельних робіт № ОД 051201208974 від 15.12.2020 року та в зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 101201221146 від 21.12.2020 року в частині зазначення містобудівних умов та обмежень - обставини, які не відповідають зазначеним будівельним роботам » є хибними.

Відповідач здійснив реконструкцію квартири з розширенням до 13 та 14 поверхів в межах та саме відповідно до положень містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва № 01-06/23 від 14.02.2018 року, які на даний час є дійсними та не скасовані.

При цьому слід зазначити, що Управління не повернуло Товариству декларацію про готовність об`єкта до експлуатації та зареєструвало її без жодних зауважень, що свідчить про те, що вона була оформлена у відповідності до установлених вимог і подана згідно затвердженого порядку, що, в свою чергу, є підставою для реєстрації права власності на об`єкт нерухомості.

Зареєструвавши оскаржувану декларацію, позивач діяв як суб`єкт владних повноважень та в силу покладених на нього законом обов`язків мав перевірити як сам об`єкт нерухомого майна, який вводився в експлуатацію, так і підстави такого введення, а також відомості зазначені в самій декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість ("Москаль проти Польщі"). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, іntеraliа, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки")

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії").

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються ("Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії").

В зв`язку з цим, враховуючи, що право власності на житловий будинок було набуте в результаті проведення державними органами законодавчо встановлених процедур, то відповідальність за вказані процедури не може покладатися на відповідача, який розраховував на їх належність та легітимність.

Вищевикладені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 12 червня 2019 року по справі № 916/1986/18.

Крім того, сам факт реєстрації такої декларації та подальша реєстрація права власності, виключає можливість віднесення спірного об`єкту нерухомого майна до самочинно збудованого в силу його узаконення.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 19 вересня 2018 року у справі №804/1510/16, від 02 жовтня 2018 року у справі №465/1461/16, від 07.11.2019 у справі № 916/2825/18.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовної заяви Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

Також, слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 34 Закону № 3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання ним повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої, четвертої та сьомої статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

За змістом частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України, зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил.

У цих випадках з позовом про зобов`язання особи провести перебудову може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною першою статті 38 Закону № 3038-VI.

Відповідно до частин першої та другої статті 38 Закону № 3038-VIу разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Аналіз положень частини першої статті 38 Закону № 3038-VI дає змогу дійти висновку, що такою встановлено перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням, зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- визначення такого об`єкта таким, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

- винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 815/2311/15 та від 09.07.2020 у справі № 463/4564/16-а.

Колегія суддів зауважує, що зверненню суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом про зобов`язання знести самочинне будівництво (привести об`єкт до попереднього стану) передує саме наявність вищезазначених обставин.

Водночас, аналіз наведених вище положень частини першої статті 38 Закону № 3038-VIу взаємозв`язку з нормами частини першої статті 41 цього ж Закону дає змогу дійти висновку, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.05.2021 у справі № 320/5528/18.

Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 300/214/19.

До суду позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про винесення уповноваженим органом архітектурно-будівельного контролю відносно відповідача приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів, зокрема із вимогою привести об`єкти нерухомості у первинний стан.

Також, слід зазначити, що 10.11.2020 р. Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видало сертифікат готовності об`єкта до експлуатації № ОД 122201103677, чим посвідчило відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтвердило його готовність до експлуатації.

17.12.2020 р. Управлінням зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатацїї об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) № ОД 101201221146 від 21.12.2020 року на Реконструкцію квартири АДРЕСА_1 з розширенням та поділом на квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , 88, 89, 90, 91, 92, АДРЕСА_12 , що розташована за адресою: АДРЕСА_16 , № 8, АДРЕСА_14 .

28.04.2021 року Приморська районна адміністрація ОМР присвоїла адресу багатоквартирному житловому будинку (м. Одеса, Віце-Адмірала Азарова, 8), забудовником якого є ТОВ ЖК ОТРАДА , що надало можливість Третім особам зареєструвати право власності на квартири в органах державної реєстрації.

Отже, за умови дотримання всіх законодавчо встановлених процедур, підстав вважати, що право власності набувається Третіми особами на самочинно збудований об`єкт не було - всі компетентні особи підтвердили законність здійснення будівельної діяльності ТОВ ЖК ОТРАДА , тому власники вищезазначених квартир вправі очікувати на правомірне володіння належної їм на праві власності майном.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини як джерела права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), згідно з якою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підлягає застосуванню для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною майна.

Відповідно до позиції Великої палати Верховного суду у справі № 761/10028/15-ц від 15 травня 2019 р., зазначається, що в контексті справ інвесторів будівництва, забезпечення права мирно володіти майном в публічно правовій площині (тобто з огляду на обов`язок держави відповідно до ЄСПЛ забезпечити право на мирне володіння майном) полягає у двох аспектах:

- до створення речі (завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію) держава має забезпечити ефективний судовий захист наявного в інвестора права очікування від посягань третіх осіб, зокрема шляхом визнання права очікування, якщо такий спосіб захисту відповідає потребам набувача забезпечити мирне володіння його майном та в майбутньому набути створену річ;

- після створення речі держава має створити ефективний механізм, що дозволить реалізувати право очікування, зареєструвавши право власності на очікуване майно. Варто звернути увагу, що обидва аспекти передбачають активну роль держави, за відсутності якої правоочікувач не може ефективно набути право власності на майно, що будується. Ці відносини (особливо при будівництві житла) не є суто приватноправовими, оскільки держава регулює будівельну діяльність, встановлює правила інвестування в будівництво та забезпечує реєстрацію права власності. Таким чином, ми схиляємося до позиції, що саме право очікування в контексті застосування ЄСПЛ має захищатися як майно ( existingpossession ), оскільки судова практика вже визнала його майном у національному контексті та надає йому захист. До того ж за наявності права очікування можливість набуття права власності на майно, що буде створено, складає правомірні очікування ( legitimateexpectations ) та також має адекватно захищатися як майно в контексті ЄСПЛ.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), закріплено право на справедливий суд.

З огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України, Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція майна у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності , а відтак і майном (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо прийнятності у справі Броньовські проти Польщі (Broniowski v. Poland), заява № 31443/96, ECHR 2002- X; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі Сук проти України , заява № 10972/05).

Враховуючи, що Треті особи виконали в повному обсязі свої зобов`язання щодо оплати об`єктів інвестування (майнових прав), а також, що багатоквартирний будинок за адресою: м. Одеса, Віце-Адмірала Азарова, 8, закінчений будівництвом і введений в експлуатацію, суд першої інстанції, зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позовних вимог Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України", Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Беєлерпроти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com Б.г.І. проти Молдови", "Москаль проти Польщі"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість ("Москаль проти Польщі"). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, interalia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutantismutadis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки").

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії").

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються ("Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії").

Виникненню права власності Відповідача, виходячи з національної системи регулювання підстав та порядку набуття такого права на новостворене нерухоме майно, слугувала та передувала активна участь в такому процесі держави в особі відповідних органів архітектурно-будівельного контролю, які спочатку надали дозвіл на будівництво, процес якого вони були уповноважені контролювати, а потім прийняли до експлуатації закінчений після будівництва об`єкт.

Вищевикладені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 12 червня 2019 року по справі № 916/1986/18.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року по справі № 420/4867/21, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст Постанови складено - 01 грудня 2021 року.

суддя-доповідач Семенюк Г.В. судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.