Постанова

від 25.11.2021 по справі 580/6607/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/6607/21 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Приватного виконавця Черкаського округу Бурмаги Євгенія Анатолійовича, Державного підприємства Сетам про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах неповнолітніх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з позовом, у якому просила:

- зупинити реалізацію арештованого майна - житлового будинку, загальною площею 801,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та земельної ділянки, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), загальною площею 870 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7122510100:04:020:003;

- визнати протиправним та скасувати рішення (заявку) приватного виконавця у виконавчому окрузі - Черкаська область Бурмаги Євгенія Анатолійовича у виконавчому проваджені № 59837973 про передачу на реалізацію нерухомого майна, а саме: житловий будинок загальною площею 801,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 950056) та земельна ділянка, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), загальною і площею 870 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7122510100:04:020:003.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України. Роз`яснено позивачу, що розгляд даного позову віднесено до юрисдикції загального суду в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апелянт зазначає, що Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного або приватного виконавця особою, яка не є стороною такого виконавчого провадження, тому, оскільки позивач не є стороною виконавчого провадження №59837973, відповідно до частини 1 статті 287 КАС України даний спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

За змістом частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно з частиною 1 статті 14, частинами 1, 2 статті 15 Закону №1404-VIII учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У відповідності до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частинами 1, 2 статті 74 Закону №1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини 1 статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

В свою чергу, частина 1 статті 287 КАС України визначає, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом встановлено, що позивач, а також особи, в інтересах яких звернулася позивач, не є сторонами виконавчого провадження №59837973, в межах якого оскаржується рішення приватного виконавця про передачу на реалізацію нерухомого майна. При цьому, оскаржувані виконавчі дії вчинено в межах примусового виконання виконавчого напису нотаріусу.

Оскільки Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження, а також враховуючи, що оскаржувані виконавчі дії вчинено в межах примусового виконання виконавчого напису нотаріусу, то відповідно до частини 2 статті 74 Закону №1404-VIII та частини 1 статті 287 КАС України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 30 травня 2018 року у справі №815/2255/16, від 27 березня 2019 року у справі №823/359/18, від 03 липня 2019 року у справі №826/14603/17, від 13 травня 2020 року у справі №320/6459/19.

Посилання суду першої інстанції на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №640/109/19, є помилковими, оскільки правовідносини у даних справах не є подібними.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про непоширення юрисдикції адміністративного суду на даний спір є помилковими, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з частиною 3 статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись статтями 312, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 30 листопада 2021 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя В.П.Мельничук

Суддя О.М.Оксененко