Постанова

від 02.12.2021 по справі 826/15782/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15782/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Шевченко Е.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року, суддя Клименчук Н.М., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київметропроект до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Київметропроект звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ГУ ДПС у м. Києві в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 07.09.2018 №0258581309 на суму 138 698,87 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2020 замінено первинного відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним в межах граничного терміну перераховано грошові кошти на оплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проте кошти не було перераховано банком у зв`язку із введенням тимчасової адміністрації. Позивачем зазначено, що в такому випадку відповідальність за несвоєчасне перерахування коштів несе банк, а платник податку вважається таким, що виконав свій обов`язок зі сплати грошового зобов`язання.

Відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено (оригінал судового рішення з підписом судді знаходиться в матеріалах справи на аркуші справи 69.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м.Києва та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

Підстав, які б свідчили про виникнення підстав для розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, як те просив скаржник, колегія суддів не знаходить, а скаржником не наведено мотивів у клопотанні щодо даного питання.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Окрім того, в апеляційній скарзі скаржник заявив клопотання про заміну відповідача у справі Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на правонаступника Головне управління ДПС України у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

З огляду на надані обгрунтування підстав для проведення заміни відповідача у справі на його правонаступника, виходячи з наказу ДПС України від 30.09.2020 №559 Про утворення територіальних органів ДПС згідно якого утворено відокремлені підрозділи ДПС у т.ч. ГУ ДПС у м. Києві, з огляду на вимоги ст. 52 КАС України, колегія суддів вважає, що клопотання про заміну сторони відповідача на його правонаступника підлягає задоволенню, а саме судова колегія вважає за необхідне замінити відповідача у справі Головне управління ДПС у м. Києві код ЄДРПОУ 43141267 на правонаступника Головне управління ДПС України у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС України, код ЄДРПОУ ВП: 44116011.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Київметропроект" за березень 2016 року платіжним дорученням від 05.04.2016 №93 ініційовано перерахування єдиного внеску у сумі 555 064,25 грн.

У зв`язку із віднесенням ПАТ "КБ "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних постановою Національного банку України від 05.04.2016 №234 та запровадженням тимчасової адміністрації постановою Національного банку України від 05.04.2016 №463 платіжне доручення від 05.04.2016 №93 банком виконано не було.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 07.09.2018 №0258581309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до ТОВ "Київметропроект" застосовано штраф у сумі 130 801,54 грн. та нараховано пеню у сумі 7897,33 грн.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між стронами, колегія суддів зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI.

Частиною другою статті 6 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома статті 9 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

У відповідності до частини восьмої статті 9 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята статті 9 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Згідно із пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Як убачається з платіжного доручення №93 від 05.04.2015 на суму 555064,25 грн, останнє має такі записи: призначення платежу: "101; 36798738; ЄСВ з заробітної плати за березень 2016р 22% - 546729,40 8,41%-6475,75 з лікарняних за березень 2016 -1859,10" .

Окрім того, на платіжному дорученні відмітка ПАТ "КБ Хрещатик" про його отримання 05.04.2016.

Відповідно до пункту 1.24 статті 1 Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 №2346-III, переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Пунктом 1.30 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Положенням пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Згідно з пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Отже, виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання пов`язано з моментом подання ним до банку платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань та прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому за порушення строку зарахування податків чи зборів до бюджету або державних цільових фондів з вини банку платник податків не несе відповідальності.

За наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов`язок зі сплати відповідної суми податкового (грошового) зобов`язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Як встановлено судом, постановою Національного банку України від 05.04.2016 №234 ПАТ "КБ "Хрещатик" віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію постановою Національного банку України від 05.04.2016 №463.

Статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" №4452-VI від 23.02.2012 визначено наслідки запровадження тимчасової адміністрації та пунктом 1 частини 5 якої передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Таким чином, неперерахування єдиного внеску за платіжним дорученням №93 від 05.04.2016 не є наслідком винних дій ТОВ "Київметропроект", а тому до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції та пеня за таке порушення.

З огляду на вищеззазначене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що неперахування єдиного внеску з вини банку не є наслідком винних дій платника податку у даній справі, а тому до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції та пеня за таке порушення.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 07.09.2018 у справ №823/1985/17, від 16.05.2019 у справі №812/136/18, від 22.01.2019 №804/6329/17, від 24.04.2019 №813/5575/14.

За таких підстав суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправним рішення від 07.09.2018 №0258581309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та як наслідком скасування неправомірного рішення.

Скаржником в апеляційній скарзі не наведено правових підстав, які б свідчили, що у даному випадку саме позивач має нести відповідальність за несвоєчасне перерахування або ж неперерахування єдиного внеску банком.

Колегія суддів враховує, що ТОВ Київметропроект листом від 11.04.2016 року повідомляло ДПІ в Шевченківському районі м. Києва про платіжними дорученнями від 04.04.2016 №92, №93 та №94 на сплату податків не проведені з вини ПАТ КБ Хрещатик , а отже товариство не має нести відповідальності відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для нарахування товариству штрафних санкцій позивачу за не сплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, оскільки позивач єдиний внесок сплатив у встановлені законом строки, проте з вини банку грошові кошти не були перераховані.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідінй частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, судом першої інстанції ухвалено рішення та викладено його у паперовій формі від 21 серпня 2020 року та підписано суддею, який його розглядав (а.с.69).

На оригіналі паперового судового рішення міститься оригінальний штамп за підписом секретаря про направлення рішення суду до реєстру 14.09.2020 року.

Разом з тим, скаржник подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року.

Із Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що оскаржуване рішення у справі №826/15782/18 судом ухвалено 21 грудня 2020 року.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що 21 серпня 2021 року рішення у даній справі не ухвалювалось, проте, в матеріалах знаходиться саме таке рішення.

Таким чином, оскільки рішення суду, яке міститься в матеріалах справи з оригінальним підписом судді, ухвалено 21 серпня 2020 року, а у Єдиному реєстрі судових рішень міститься судове рішення з датою його ухвалення 21 грудня 2021 року, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення, так як дата його прийняття є різною у паперовому та електронному вигляді.

Тому таке рішення не може вважатись законним у розумінні вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, яким позовні вимоги позивача слід задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 07.09.2018 №0258581309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київметропроект" судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 2080,49 грн (дві тисячі вісімдесят гривень сорок дев`ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення наступного змісту.

Замінити відповідача у справі Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на правонаступника Головне управління ДПС України у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 07.09.2018 №0258581309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київметропроект" судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 2080,49 грн (дві тисячі вісімдесят гривень сорок дев`ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.