Рішення

від 21.12.2020 по справі 826/15782/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 року м. Київ № 826/15782/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Київметропроект до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Київметропроект (надалі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач), у якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 07.09.2018 №0258581309 на суму 138 698,87 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2018 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2020 замінено первинного відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Позивачем в межах граничного терміну перераховано грошові кошти на оплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ), однак кошти не перераховано банком у зв`язку із введенням тимчасової адміністрації. Позивачем зазначено, що в такому випадку відповідальність за несвоєчасне перерахування коштів несе банк, а платник податку вважається таким, що виконав свій обов`язок зі сплати грошового зобов`язання.

Відповідач проти задоволення позову заперечив. Посилався на те, що позивачем не дотримано вимог чинного законодавства та не сплачено єдиний внесок у відповідні, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якому зазначено про необґрунтованість доводів контролюючого органу та відсутність підстав для застосування фінансових санкцій до Позивача.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

ТОВ Київметропроект за березень 2016 року платіжним дорученням від 05.04.2016 №93 ініційовано перерахування єдиного внеску у сумі 555 064,25 грн.

У зв`язку із віднесенням ПАТ КБ Хрещатик до категорії неплатоспроможних постановою Національного банку України від 05.04.2016 №234 та запровадженням тимчасової адміністрації постановою Національного банку України від 05.04.2016 №463 платіжне доручення від 05.04.2016 №93 банком не виконано.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 07.09.2018 №0258581309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до ТОВ Київметропроект застосовано штраф у сумі 130801,54 грн. та нараховано пеню у сумі 7897,33 грн.

Вважаючи протиправним дане рішення, Позивачем оскаржено його до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI.

Частиною другою статті 6 Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома статті 9 Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ).

У відповідності до частини восьмої статті 9 Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята статті 9 Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ).

Згідно із пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На платіжному дорученні №93 від 05.04.2015 на суму 555064,25 грн, призначення платежу: "101;36798738; ЄСВ з заробітної плати за березень 2016р 22% - 546729,40 8,41%-6475,75 з лікарняних за березень 2016р-1859,10 наявна відмітка ПАТ КБ Хрещатик про його отримання 05.04.2016.

Відповідно до пункту 1.24 статті 1 Закон України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05.04.2001 №2346-III, переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Пунктом 1.30 статті 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Положенням пункту 22.4 статті 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Згідно з пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Отже, виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання пов`язано з моментом подання ним до банку платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань та прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому за порушення строку зарахування податків чи зборів до бюджету або державних цільових фондів з вини банку платник податків не несе відповідальності.

За наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов`язок зі сплати відповідної суми податкового (грошового) зобов`язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Як зазначено вище, постановою Національного банку України від 05.04.2016 №234 ПАТ КБ Хрещатик віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію постановою Національного банку України від 05.04.2016 №463.

Статтею 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб №4452-VI від 23.02.2012 визначено наслідки запровадження тимчасової адміністрації та пунктом1 частини 5 якої передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Отже, неперерахування єдиного внеску за платіжним дорученням №93 від 05.04.2016 не є наслідком винних дій ТОВ Київметропроект , а тому до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції та пеня за таке порушення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що неперахування єдиного внеску з вини банку не є наслідком винних дій платника податку у даній справі, а тому до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції та пеня за таке порушення.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 07.09.2018 у справ №823/1985/17, від 16.05.2019 у справі №812/136/18, від 22.01.2019 №804/6329/17, від 24.04.2019 №813/5575/14.

З урахуванням наведеного висновки відповідача не ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства, у зв`язку з чим рішення від 07.09.2018 №0258581309 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Київметропроект - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 07.09.2018 №0258581309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Київметропроект судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 2080,49 грн. (дві тисячі вісімдесят гривень 49 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Київметропроект (код ЄДРПОУ 36798738, адреса: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16-22, кім. 406).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка 33/19, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 43141267).

Суддя Н.М. Клименчук