Ухвала

від 23.11.2021 по справі 442/4293/21

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/4293/21

Провадження № 2-п/442/39/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Крамара О.В.

за участю секретаря - Малик О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01.07.2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства Меринос-Захід про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати за договором , -

в с т а н о в и в :

01 липня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області виніс заочне рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства Меринос-Захід про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати за договором, яким вирішив: Позов задоволити частково. Припинити договір оренди землі б/н від 20 травня 2014 року, кадастровий номер земельної ділянки 4621286800:08:000:0018, площею 0,8745 га, шляхом розірвання та зобов`язати відповідача - Фермерського господарства Меринос-Захід , повернути ОСОБА_2 земельну ділянку. Стягнути з Фермерського господарства Меринос-Захід (код ЄДРПОУ - 36918684, юридична адреса: 82167 Львівська обл, Дрогобицький район, с.Почаєвичі, вул.Михайлівська,2а) на користь ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість по орендній платі за землю за 2019-2020 роки за договором оренди землі від 20.05.2014 у розмірі 1923,90 грн, пеню за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 237,42 грн, інфляційні втрати у розмірі 125,78 грн, 3% річних у розмірі 48,67 грн. та судові витрати в розмірі 908,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з обставинами викладеними у рішенні суду, ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ТОВ Меринос-Захід (правонаступник ФГ Меринос-Захід ), подав до суду заяву про перегляд вищевказаного заочного рішення, в якій просить скасувати вказане вище заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, оскільки відповідач не отримував жодних повісток чи повідомлень про час і дату розгляду справи, а суд не в повному обсязі з`ясував обставини, що мають значення для справи. Водночас просить поновити пропущений строк для подання заяви про перегляд заочного рішення.

Представник відповідача, в судовому засіданні заяву підтримав, просить таку задоволити.

Ні позивач, ні його представник в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомили. Їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.

Суд, вислухавши доводи заявника (представника відповідача), дослідивши письмові докази, вважає, що заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01.07.2021 року, позов ОСОБА_2 до Фермерського господарства Меринос-Захід про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати за договором - задоволено частково..

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Однією з засад цивільного судочинства, згідно п.11 ч.3 ст.2 ЦПК України є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (п. 36). На це право на суд , в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі Салонтаджі-Дробняк проти Сербії (п. 132).

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28 травня 1985 року у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства , (п. 57). Встановлюючи такі правила, держава користується певною свободою розсуду.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини застосовувані державою обмеження в доступі особи до національного суду не повинні звужувати чи зменшувати залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або такою мірою, що буде нівельована сама суть права. Більше того, встановлене державою обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не має законної мети і якщо не буде забезпечено пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21 вересня 1994 року у справі Фаєд проти Сполученого Королівства (п. 65), рішення від 18 лютого 1999 р. у справі Вайт і Кеннеді проти Німеччини (п. 59), рішення від 10 травня 2001 р. у справі Т.Р. та К.М. проти Сполученого Королівства (п. 98), рішення від 10 травня 2001 р. у справі Z. Та інші проти Сполученого Королівства (п. 93), рішення від 12 липня 2001 р. у справі ОСОБА_5 Ганс-Адам II проти Німеччині (п. 45).

Відповідно до ч.2 ст.284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

ЄСПЛ у справі Христов проти України (п. п. 33, 34) вкотре повторив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [GC], N 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), N 52854/39, п. 52, ECHR 2003-IX). ЄСПЛ має визначити, чи органи влади здійснювали свої повноваження порушити та провести екстраординарну процедуру перегляду судової постанови таким чином, щоб забезпечити, наскільки це можливо, справедливу рівновагу між інтересами відповідної особи та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства (див., mutatis mutandis, справи Нікітін проти Росії (Nikitin v. Russia), N 50178/99, п. 57, ECHR 2004-VIII, та Савінський проти України (Savinskiy v. Ukraine), N 6965/02, п. 23, від 28 лютого 2006 року).

У справі яка розглядається, доводи заяви відповідача по факту переслідують лише одну мету домогтися повторного розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду скеровувалося відповідачу 05.07.2021.

Згідно ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що останнім не представлено суду доказів того, що про оскаржуване рішення він дізнався саме 02.11.2021.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

Матеріалами справи встановлено, що заочним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01.07.2021 року, позов ОСОБА_2 до Фермерського господарства Меринос-Захід про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати за договором - задоволено частково.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 442/4293/21 (пров № 2/442/1016/2021), відповідач про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку. Коресподенція надсилалася по місцю реєстрації Фермерського господарства Меринос-Захід (з яким позивач укладав договір оренди землі), однак конверт повернувся із відміткою адресат відсутній за вказаною адресою . Позицію висловлену відповідачем у заяві про перегляд судового рішення щодо підстав скасування даного рішення, суд розцінює як навмисне затягування процесу.

У відповідності до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто при проведені перегляду заочного рішення заявник повинен надати в розпорядження суду докази поважності причин неявки в судове засідання та докази які б в повній мірі або частково спростовували вимоги позивача, але не були подані через неможливість явки відповідача. При розгляді заяви про перегляд заочного рішення суд повинен враховувати обов`язковість наявності обох обставин в комплексі, а не лише наявність однієї з них. Однак відповідачем не надано доказів, які б підтверджували згадані вище обставини або принаймні хоча б одну з них.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України: доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України гласить: кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неподання відповідачем доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Судом в повній мірі з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду зроблені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і тому згідно ст. 288 ЦПК України немає підстав для його скасування.

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача на те, що він не позбавлений можливості оскаржити дане рішення в загальному порядку.

У відповідності до ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. 287-288 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 щодо поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відмовити.

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01.07.2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства Меринос-Захід про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати за договором, залишити без задоволення.

Роз`яснити представнику відповідача ОСОБА_1 що відповідно до ст. 288 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали виготовлено 26.11.2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Крамар