Рішення

від 02.12.2021 по справі 491/561/21

ЛЮБАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 491/561/21

Провадження № 2/507/406/2021

Номер рядка звіту 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2021 р. Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді - Дармакуки Т.П.

при секретарі судового засідання - Копищик М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором,

встановив :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором. В обґрунтування вимог позивач вказує, що відповідно до умов договору позики від 02 липня 2020 року позивач надав ОСОБА_2 позику в розмірі 26 840 грн. на строк до 02 липня 2021 року. Оскільки ОСОБА_2 виконала зобов`язання щодо повернення коштів частково в розмірі 15720 грн., заборгованість відповідачки за розрахунком позивача за Договором Позики складає:

- заборгованість за п.1 Договору позики грошей у сумі - 11 120, 00 (одинадцять тисяч сто двадцять) гривень 00 копійок;

- штраф за п.8, через прострочення повернення позики, а саме повернення позики з порушенням строків встановлених у графіку визначеному в п.3.2. Договору, більше 10 днів станом на день складання дійсної позовної заяви складає 33 200,00 (тридцять три тисячі двісті) гривень 00 копійок;

- пеня у розмірі 10% (десять процентів) від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, за кожний день прострочення згідно п.8. Договору станом на день складання дійсної позовної заяви складає 17 484, 00 (сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривень 00 копійок.

- штраф у розмірі 5% (п`ять процентів) від суми позики, зазначеній у п.1 Договору, за кожне порушення строків сплати позики згідно п. 8. Договору станом на день складання дійсної позовної заяви складає 12 883, 20 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят три) гривень 20 копійок.

За таких обставин, позивач просив стягнути на свою користь 44480 грн. в загальному розмірі та судові витрати, які складаються із витрат на правову допомогу в розмірі 28 000 грн., витрат з визначення ринкової вартості одиничного показника земельної ділянки в розмірі 1500 грн. та витрат на судовий збір.

Представник позивача - адвокат Непомнющий О.М. надав суду заяву про підтримання позовних вимог, про розгляд справи у його відсутність, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач - ОСОБА_2 про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням. Відповідач в судове засідання на розгляд справи повторно не з`явилася, причини неявки не повідомила, заяву до суду про розгляд справи без її участі та відзив не надала.

Процесуальні дії у справі.

26 серпня 2021 року згідно розпорядження в.о. голови Ананьївського районного суду Одеської області до Любашівського районного суду Одеської області надійшла вказана цивільна справа.

Ухвалою від 28 серпня 2021 року заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на земельну ділянку, яка належить відповідачу (а.с.60).

Ухвалою від 30 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку із викликом сторін.

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, а тому судом ухвалено про розгляд справи у відсутність сторін.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив здійснювати заочний розгляд цієї цивільної справи за правилами гл. 11 розділу ІІІ ЦПК України на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 02 липня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики на суму 26 840 грн. (а.с.27) .

Факт отримання коштів в розмірі 2680 грн. відповідачем від позивача підтверджується розпискою (а.с.29).

Відповідно до п.3 договору позики, строк повернення грошових коштів становить до 02 липня 2021 року.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

У відповідності до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є реальним договором згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Отже, письмова форма позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Оцінюючи надані докази в сукупності, суд приходить до висновку, що між сторонами було укладено оговір позики, наявність у позивача оригіналу розписки ОСОБА_2 підтверджує факт отримання останнім коштів за договором позики.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором позики в розмірі 11120 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, то суд приходить до висновку, що в цій частині позов слід задовольнити частково, виходячи із наступного.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно розрахунку позивача , відповідачу нараховно штрафні санції відповідно до умов договору позики, а саме:

- штраф за п.8 договору , через прострочення повернення позики, а саме повернення позики з порушенням строків встановлених у графіку визначеному в п.3.2. Договору, більше 10 днів станом на день складання дійсної позовної заяви складає 33 200,00 (тридцять три тисячі двісті) гривень 00 копійок;

- пеня у розмірі 10% (десять процентів) від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, за кожний день прострочення згідно п.8. Договору станом на день складання дійсної позовної заяви складає 17 484, 00 (сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривень 00 копійок.

- штраф у розмірі 5% (п`ять процентів) від суми позики, зазначеній у п.1 Договору, за кожне порушення строків сплати позики згідно п. 8. Договору станом на день складання дійсної позовної заяви складає 12 883, 20 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят три) гривень 20 копійок.

Правильність нарахування штрафних санкцій відповідачем не спростована.

Проте , із огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Суд оцінює співмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних та враховує, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №902/417/18).

Зважаючи на викладене, відповідно до ч.3.ст.551 ЦК України, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені до 11 120 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до змісту вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що за подання даного позову позивач поніс витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 гривень та 454 грн. за заяву про забезпечення позову, також позивач поніс витрати із визначення ринкової вартості одиничного показника земельної ділянки в розмірі 1500 грн. та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 28000 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями на зазначену суму, також договором про надання правової допомоги , актом розрахунку (а.с.1-2, 26, 40-44).

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а отже із відповідача слід стягнути судові витрати пропорційно до задоволених вимог, що становить 15431 грн. на користь позивача.

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

По даній цивільній справі застосовувалися заходи забезпечення позову. Так, ухвалою від 28 серпня 2021 року заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на земельну ділянку, яка належить відповідачу. Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, а ринкова вартість земельної ділянки, яка належить відповідачу значно перевищує суму, яка підлягає стягненню, а отже заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 28 серпня 2021 року, слід скасувати.

На підставі викладеного , керуючись ст.133, 141, 258-259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 (ідн.н. НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 ( інд.н. НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики від 02 липня 2020 року в сумі 22240 грн. та судові витрати в розмірі 15431 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 28 серпня 2021 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Т.П. Дармакука