Ухвала

від 28.08.2021 по справі 491/561/21

ЛЮБАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 491/561/21

Провадження № 2/507/406/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2021 р. Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Дармакуки Т.П.

за участю секретаря судового засідання - Копищик М.С.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка Одеської області заяву представника ОСОБА_1 адвоката Непомнющого Олександра Миколайовича про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

26.08.2021 року до Любашівського районного суду Одеської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Разом з вищевказаною позовною заявою представник позивача надав заяву про забезпечення позову, згідно якої просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 5120280400:01:002:0326, яка належить на праві власності ОСОБА_2 ( РНОКП: НОМЕР_1 ).

На обґрунтування своїх вимог зазначив, що 02.07.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики грошей, однак позичальник ОСОБА_2 в обумовлений договором строк кошти не повернула у зв`язку з чим в останньої виникла заборгованість перед ОСОБА_1 в розмірі 44480,00 гривень, також він поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 28000 грн.

Тому з метою належної реалізації прав позивача, в разі задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, просив суд накласти арешт на вищевказану земельну ділянку, середня вартість якої становить 76094 грн..

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи заявника, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 150 ЦПК України , позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення

суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З урахуванням викладених заявником обставин та вищезазначених доказів, які надані заявником на підтвердження його вимог, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно існує спір щодо повернення коштів за договором позики і невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може значно утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду щодо стягнення коштів. В даному випадку, суд вважає, що забезпечення позову є ефективним захистом прав сторони по справі.

Судом враховано, що спосіб забезпечення позову, про застосування якого просить заявник, є спів мірним.

Однак суд вважає, що клопотання про накладення арешту належить задовольнити частково, а саме: шляхом накладення заборони на відчуження вказаної земельної ділянки, оскільки даний вид заходу жодним чином не позбавляє власника права володіння нею. Також, арешт земельної ділянки шляхом накладення заборони на її не впливатиме на будь-чиє право користування земельною ділянкою, зокрема право власника чи орендаря орати, сіяти, обробляти, збирати врожай і т.д.

Крім того, згідно п. 10 постанови Пленуму ВСУ N 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Або згідно положень ч. 7 ст. 158 ЦПК України , у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком, лише збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті. А у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ст. 158 ЦПК України ).

Отже, суд враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності, враховує наслідки арешту майна, правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри в порушеннях та діях, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому суд вважає, що заяву про забезпечення позову належить задовольнити частково, а саме:накласти арешт на земельну ділянку шляхом заборони відчуження вказаної земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України , суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Непомнющого Олександра Миколайовича про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 2 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5120280400:01:002:0326, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКП: НОМЕР_1 ), шляхом заборони відчуження вказаної земельної ділянки.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копію ухвали направити сторонам.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд Одеської області.

Суддя: Т.П. Дармакука