Ухвала

від 29.11.2021 по справі 758/7786/17

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/7786/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника власника майна ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Києві клопотання представника власника майна ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12016000000000008 від 19.01.2016,

В С Т А Н О В И В:

До Подільського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11.02.2016 у кримінальному провадженні №12016000000000008 від 19.01.2016 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 191 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначив, що арешт на 5-ти кімнатну квартиру, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 накладено у межах кримінального провадження №12016000000000008 від 19.01.2016. Разом із тим, вироком Подільського районного суду міста Києва від 20.06.2017 затверджено угоду про визнання винуватості ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12016000000000008 від 19.01.2016. Зазначає, що власник арештованого майна ОСОБА_4 не є безпосереднім учасником кримінального провадження №12016000000000008 від 19.01.2016, протягом досудового розслідування не встановлено, що вказане майно є предметом злочину чи отримане незаконним шляхом, у зв`язку із чим прямо порушуються права заявника. Крім того, у вищезазначеному провадженні вже наявний вирок суду, який набрав законної сили, та у якому не вказується про незаконні дії колишнього працівника ПАТ «Енергобанк», які б були у причинно-наслідковому зв`язку із майном ОСОБА_4 . У зв`язку із викладеним, просить скасувати арешт майна, яке належить ОСОБА_4 .

В судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав, у ньому наведених та просив його задовольнити.

Прокурор, будучи неодноразово належним чином повідомленим про дату та час розгляду вказаного вище клопотання, в судове засідання не з`явився.

Заслухавши пояснення представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. У ст. 174 КПК України вказано, що власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, розглядаючи клопотання про скасування арешту майна, суд встановлює обґрунтованість накладеного арешту та наявність підстав для його подальшого застосування.

З ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.02.2016 вбачається, що за процесуального керівництва Генеральної прокуратури України слідчими СГ ГСУ НП проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016000000000008 від 19.01.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 191 КК України. Вказаною ухвалою суду задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на нерухоме майно фізичної особи ОСОБА_4 , а саме на 5-ти кімнатну квартиру, загальною площею 140,7 кв. м., житловою площею 84,2 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення кримінального провадження та можливої конфіскації майна. При цьому, арешт на майно накладався, виходячи із наявності у кримінальному провадженні конкретної підозрюваної особи, а саме ОСОБА_5 .

Постановою прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 від 07.06.2017 з матеріалів кримінального провадження №12016000000000008від 19.01.2016виділено матеріали кримінального провадження щодо заволодіння шахрайським шляхом майном ПАТ «Енергобанк» та нерухомим майном, переданим в іпотеку фізичним особам ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , тобто у вчиненні невстановленими особами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України. При цьому, в мотивувальній частині постанови вказано, що кримінальне правопорушення щодо заволодіння невстановленими особами шахрайським шляхом майна ПАТ «Енергобанк» та нерухомим майном у кримінальному провадженні не пов`язаний із злочином, скоєним ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12016000000000008 від 19.01.2016.

Виділеному кримінальному провадженню 07.06.2017 присвоєно номери №12017000000000562 та №12017000000000563, які у цей же день об`єднано в одне провадження за номером №12017000000000562.

Вироком Подільського районного суду міста Києва від 20.06.2017 в межах розгляду кримінального провадження №12016000000000008 від 19.01.2016. затверджено угоду про визнання винуватості та визнано ОСОБА_5 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, однак не вирішено питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту майна.

Як вбачається із реєстру матеріалів досудового розслідування №12016000000000008 від 19.01.2016 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 367 КК України, нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 не включене до переліку речових доказів.

З долучених до клопотання документів вбачається, що вказана квартира на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, в якій напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно суспільний інтерес; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям та з дотриманням принципу справедливої рівноваги. ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Таким чином, судом встановлено, що станом на дату розгляду клопотання про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні №12016000000000008від 19.01.2016,в межах якогонакладено арештна майно ОСОБА_4 , ухваленовирок напідставі угодипро визнаннявинуватості щодообвинуваченої ОСОБА_5 ,який набравзаконної сили,та якимне вирішенопитання щодоскасування вказаногозаходу забезпеченнякримінального провадження.Враховуючи викладене, таке втручання держави не відповідає принципам пропорційності, справедливої рівноваги між інтересами суспільства і правом особи на мирне володіння своїм майном та призводить до невиправданого обмеження права власності ОСОБА_4 та, відповідно, на даний час у подальшому арешті цього майна у кримінальному провадженні №112016000000000008 від 19.01.2016 відсутня потреба.

На підставі наведеного та керуючись ст. 170-173, 174, 309, 372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.02.2016 (справа № 757/5962/196-к) у кримінальному провадженні №112016000000000008 від 19.01.2016, на нерухоме майно ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме: 5-ти кімнатну квартиру, загальною площею 140,7 кв. м., житловою площею 84,2 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Леся БУДЗАН