Ухвала

від 28.11.2024 по справі 758/7786/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №758/7786/17

Провадження №11-кп/824/5725/2024 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі - ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_5 ,

засудженої - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_6 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

До Подільського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_6 про перегляд вироку Подільського районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року заяву ОСОБА_6 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 30.09.2024 року скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та виправдати її на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеність того, що в діянні ОСОБА_6 є склад кримінального правопорушення.

Мотивуючи такі вимоги, зазначає, що судом першої інстанції допущено неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Вказує що посилання суду першої інстанції на положення ст. 476 КПК України в оскаржуваній ухвалі є помилковим, з огляду на те, що угода про визнання винуватості виконана, а саме, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11 липня 2018 року в справі № 758/7786/17 (провадження № 1-в/759/255/18) звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 20.06.2017 року засудженої за ч. 2 ст. 367 КК України до 3 років позбавлення волі на підставі подання Святошинського РС Київського МВ з питань пробації від 20 червня 2018 року.

Також, звертає увагу на те, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що ОСОБА_6 не надано доказів наявності, передбачених ч. 2 ст. 459 КПК України, нововиявлених обставин, які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути, оскільки, разом із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_6 подано: Копію Заяви про ознайомлення з матеріалами справи №№ 758/5941/20; Копію Довідки від 09.04.2024 року по балансовим рахункам ПАТ «Енергобанк»; Копію Виписки по особовому рахунку банку за 14.05.2020 року; Копію Протоколу електронного аукціону №UA-EA-2020-04-02-000003-b від 08.04.2020; Копію Публічного паспорту активу, складеного Фондом гарантування вкладів фізичних осіб станом на 01.02.2020 року; Копію Договору № 9 від 12.05.2020 року за яким ПАТ «Енергобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АСТЕР-ФІНАНС» право вимоги коштів від ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Проте, місцевим судом, подані ОСОБА_6 докази, на підтвердження наявності нововиявлених обставин, безпосередньо не досліджував, оцінку кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення не проводив.

В той же час, з наданих ОСОБА_6 доказів встановлено, що діяння ОСОБА_6 вчинене в квітні-травні 2014 року, ніяким чином не завдало шкоди державі у вигляді недоотримання ліквідаційної маси ПАТ «Енергобанк» в сумі 15 749 729,36 доларів США, оскільки право вимоги цих коштів було продано Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АСТЕР-ФІНАНС» в травні 2020 року.

Докази надані ОСОБА_6 доводять, що збитки Фонду, а не державі, є наслідком не проведення самим Фондом роботи щодо судового стягнення дебіторської заборгованості в сумі 15'648'744,91 доларів США та стали результатом продажу права вимоги цієї дебіторської заборгованості всього за 1 209 414, 26 грн. і не мають ніякого відношення до діяння ОСОБА_6 , вчиненого в квітні-травні 2014 року.

Вислухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 та її захисника на підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив проти задоволення поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Глава 34 КПК України визначає підстави та порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами, строки звернення й вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Частиною 1 ст.467 КПК України встановлено, що суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Так, нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду, вироком Подільського районного суду м. Києва, затверджено угоду від 09 червня 2017 року між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та ОСОБА_6 про визнання винуватості. Визнано ОСОБА_6 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України і призначено їй покарання у виді трьох років позбавлення волі, з позбавлення права обіймати посади пов`язані з виконанням владних, організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на один рік, без застосування штрафу.

07 серпня 2024 року ОСОБА_6 звернулася із заявою про перегляд вказаного вироку за нововиявленими обставинами, яка обгрунтована тим, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №758/5941/20 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди (збитків), завданих кримінальним правопорушенням. Позовні вимоги в цій господарській справ обґрунтовані тим, що вироком встановлено прямий безпосередній зв`язок діяння Відповідача із зникненням коштів ПАТ «Енергобанк» з кореспондентського рахунку, відкритого в BankFrick Со АG (Ліхтенштейн) в сумі 15 749 729,36 доларів США. 11.04.2024 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано до господарського суду м. Києва письмові пояснення, які на думку Заявника, повністю виключають кваліфікуючу ознаку об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 367 Кримінального кодексу України, за якою було засуджено ОСОБА_6 . Таким чином, наявні інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі та разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути.

Перевіряючи оскаржувану ухвалу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновками, за яких місцевим судом встановлено відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_6 .

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 4 листопада 2019 року у справі № 496/4533/17, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є ревізійною стадією, в ході якої суд не розглядає обвинувачення по суті, а лише надає оцінку доводам учасників судового провадження щодо наявності у кримінальному провадженні обставин, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, а також щодо можливості впливу цих обставин на правильність судового рішення, яке належить переглянути. Предметом судового розгляду в порядку провадження за нововиявленими обставинами виступає не обвинувальний акт, а судове рішення, зокрема вирок суду, що набрав законної сили, яким установлено наявність чи відсутність винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину.

Так, місцевим судом обгрунтовано встановлено, що ОСОБА_6 , повністю визнавши свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за обставин її обвинувачення у кримінальному провадженні у межах здобутих органом досудового розслідування доказів, подаючи до суду заяву про перегляд ухваленого відносно неї вироку, фактично здійснює оскарження цього вироку, шляхом спростування висновку про наявність у її діях складу кримінального правопорушення.

Окрім того, з наявного в матеріалах провадження вироку вбачається, що ОСОБА_6 визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, повністю усвідомлювала зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнала себе винуватою, цілком розуміла свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Цей вирок в апеляційній інстанції не переглядався, що також свідчить про добровільність укладеної угоди.

За таких обставин, колегія суддів ваажає, що суд першої інстанції, перевіряючи заяву ОСОБА_6 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви та про відсутність доказів наявності, передбачених ч. 2 ст. 459 КПК України, нововиявлених обставин, які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення місцевого суду відповідає вимогам закону, у зв`язку із чим залишає дану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 459, 461 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 30 вересня 2024, якою залишено без задоволення заяву ОСОБА_6 про перегляд вироку Подільського районного суду м. Києва від 20 червня 2017 року за нововиявленими обставинами - без змін.

Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: