Рішення

від 15.11.2021 по справі 317/1691/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 317/1691/21

Провадження номер 2/317/790/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2021 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Громової І.Б.,

при секретарі судового засідання Коваль В.В.,

за участі

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжя в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про припинення права власності на частку майна,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку майна.

Позивач ОСОБА_2 свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого залишилося спадкове майно за законом та за заповітом. Позивач є спадкоємцем за заповітом який складено ОСОБА_4 14.03.2016 року на ім`я позивача на земельну ділянку загальною площею 6,3004 га, розташовану на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 2322184600:02:001:0010, посвідчений Карташовою Т.М., приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області, за реєстровим номером 1351, яка належала йому на праві власності. Позивач, 08.04.2021 року отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 5/6 частини земельної ділянки загальною площею 6,3004 га, розташовану на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 2322184600:02:001:0010, оскільки відповідач, яка є дружиною ОСОБА_4 на день його смерті була пенсіонером, тому позивачеві видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 5/6 частки, а відповідачу було вирахувано 1/ 6 частку вказаної земельної ділянки. Позивач зазначає, що відповідач не мала наміру в оформленні на себе 1/ 6 частки земельної ділянки загальною площею 6,3004 га, яка розташована на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2322184600:02:001:0010, оскільки відповідач є спадкоємцем за законом та успадкувала нерухоме майно за законом. Крім того, позивач зазначив, що відповідач не маючі бажання оформлення зазначеної частки отримала від позивача за власним бажанням, 16.07.2016 року грошову компенсацію за належну їй обов`язкову частку у вигляді - 1/ 6 частку земельної ділянки загальною площею 6,3004 га, розташованої на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2322184600:02:001:0010 у сумі 70000 ,00 грн., оскільки відповідач проявляє байдужість до своєї частки, а спільне користування земельною ділянкою з такою часткою відповідача неможливе, а припинення її права на частку не завдасть істотної шкоди відповідачу, оскільки відповідач до теперішнього часу не виявила жодної дії з приводу користування чи володіння своєю часткою тому, що отримала грошову компенсацію за своїм бажанням, на підставі зазначеного позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Позивач до суду не з`явився, натомість його представник надав до суду заяву про розгляд справи без її участі. Позов підтримує та прохає повністю задовольнити на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце слухання справи, у судовому засіданні 06.09.2021 року позовні вимоги визнала повністю та просила суд розглянути справу без її участі у суді внаслідок її віку.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши надані докази, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до с т. 13 ЦПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено, що згідно до свідоцтва про смерть виданого Ленінським районним у м. Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 259, серія НОМЕР_1 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно до заповіту складеного 14.03.2016 року та посвідченим Карташовою Т.М., приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області, за реєстровим номером 1351, земельну ділянку загальною площею 6,3004 га, розташовану на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 2322184600:02:001:0010 ОСОБА_4 заповів позивачеві.

Згідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого Другою Запорізькою нотаріальною конторою позивач отримав у власність спадкове майно за заповітом у вигляді 5/ 6 частини земельної ділянки загальною площею 6,3004 га, розташовану на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2322184600:02:001:0010.

Матеріали спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджують обставини зазначені в позові.

Згідно до розписки складеної особисто відповідачем 16.07.2016 року вбачається, що ОСОБА_3 за належну їй 1/ 6 частку земельної ділянки загальною площею 6,3004 га, розташованої на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2322184600:02:001:0010 отримала грошову компенсацію у сумі 70000,00 грн.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач за власної ініціативи отримала від позивача грошову компенсацію своєї частки земельної ділянки, а відтак припинення її права на частку не завдасть істотної шкоди відповідачу, оскільки відповідач до теперішнього часу не виявила жодної дії з приводу користування чи володіння спірною часткою оскільки отримала грошову компенсацію за своїм бажанням, таким чином використала на свій розсуд своє право.

Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації .

Відповідно до ст. 364 ЦК України Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення ), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання .

У відповідності до ст. 183 ЦК України, подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Згідно ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Сукупність зазначених обставин у відповідності з ч. 1 ст. 365 Цивільного кодексу України є підставою для припинення права за кожним з відповідачів на їх частку у спільній квартирі за рішенням суду.

Реалізовуючи свої права позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню та вважаються встановленими.

Відповідно до ст. 365 ЦК України право на частку майна може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною та не може бути виділена в натурі; спільне володіння та користування майном є неможливим, тому суд звертає увагу на пояснення відповідача з приводу її бажання та згоди в отриманні нею грошової компенсації за незначну частку в спірному майні.

Відповідно до ст. 358 ЦК України у разі неможливості спільного користування майном, один з співвласників має право вимагати від інших співвласників матеріальну компенсацію за свою частку в майні в спільній власності.

Отже, суд вважає можливим припинення права власності відповідача на успадковану та належну їй 1/ 6 частку земельної ділянки загальною площею 6,3004 га, розташованої на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2322184600:02:001:0010 шляхом отримання нею грошової компенсації та визнання права власності за позивачем на вказану частку, оскільки компенсація співвласнику здійснена за його згодою.

Керуючись ст.ст. 4, 12-13, 76-82, 206, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про припинення права власності на частку майна - задовольнити повністю.

Припинити право на спадкове майно у вигляді 1/ 6 частки земельної ділянки загальною площею 6,3004 га, розташовану на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2322184600:02:001:0010.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/ 6 частки земельної ділянки загальною площею 6,3004 га, розташовану на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2322184600:02:001:0010.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, який брав участь у справі, але не був присутнім в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І.Б. Громова