Рішення

від 25.11.2021 по справі 902/856/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2021 р. Cправа № 902/856/21

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В . при секретарі судового засідання Шушковій А.П.,

за участю представників

позивача: Шишковська А.Б., ордер ВН №164320 від 16.08.2021, договір про надання правової допомоги б/н від 28.07.2021;

відповідача: Перебейніс І.О., виписка з ЄДРЮОФОПГФ від 16.02.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом : Приватного підприємства "СПЕЦМОНТАЖ 1" (вул. Урицького, 25, с. Станіславчик, Жмеринський район, Вінницька область, 23160)

до : Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістрацька, буд. 2, м. Вінниця, 21050)

про визнання недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "СПЕЦМОНТАЖ 1" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про визнання недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформленого протоколом №104 від 01.07.2021 р.

Ухвалою від 25.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21 вересня 2021 року.

09.09.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує викладені в позовній заяві обставини та просить відмовити в задоволенні позову.

На визначену судом дату в судове засідання 21.09.2021 з`явились представники сторін, представник позивача зазначила про намір скористатись процесуальним правом на подання відповіді на відзив, з огляду на це, суд протокольною ухвалою постановив продовжити строк підготовчого провадження у справі з ініціативи суду на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 26.10.2021.

Ухвалою суду від 11.10.2021 призначено іншу дату підготовчого судового засідання 02.11.2021, з підстав викладених у відповідній ухвалі, про що повідомлено учасників справи в порядку визначеному ст. 120, 121 Господарського процесуального кодексу України.

13.10.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач спростовує доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

29.10.2021 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

На визначену судом дату в судове засідання 02.11.2021 з`явились представники сторін, які повідомили суду що всі докази подані до суду.

За наслідками судового засідання 02.11.2021, суд протокольною ухвалою постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 25.11.2021.

На визначену судом дату в судове засідання 25.11.2021 з`явились представники сторін.

Представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити з покладенням судових витрат на відповідача.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 25.11.2021, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення , та повідомлено сторін, що повний текс рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" (далі - Обленерго, відповідач) постачало електричну енергію приватному підприємству "Спецмонтаж-1" (далі - Підприємство, позивач). Між ними був укладений договір №ЖМ-042201 про постачання електричної енергії (далі - Договір).

28.04.2020 представник Обленерго у присутності представника Підприємства Перепичая Ю.М. (директор) провів перевірку дотримання Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) на об`єкті позивача - ремонтній майстерні КТП- 153 по вулиці Урицького, 25 в селі Станіславчик Жмеринського району Вінницької області.

В ході перевірки встановлено самовільне підключення електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку. Підприємство змонтувало перемички з ліній електропередач, які належать оператору системи, до внутрішніх мереж, що належать позивачу. Самовільне підключення змонтовано на опорі №3, яка знаходиться на певній відстані від ремонтної майстерні. Завдяки цьому електроенергія споживалася, проте не обліковувалася електролічильником позивача.

За результатами перевірки представники Обленерго склали акт про порушення ПРРЕЕ, від 28.04.2020 №00312 (далі - Акт про порушення).

28.05.2020 Комісія затвердила Акт про порушення та згідно з пп. 6 п. 8.4.2. ПРРЕЕ ухвалила рішення про розрахунок вартості необлікованої електричної енергії (протокол від 28.05.2020 року №б/н). Розрахунок був здійснений за дванадцять календарних місяців до дня виявлення порушення (з 29.04.2019 по 28.04.2020). За розрахунком Комісії вартість необлікованої електричної енергії складає 433 837,04 грн. Комісія встановила Підприємству строк для сплати нарахованої суми до 30.06.2020.

26.06.2020 Підприємство звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Обленерго про визнання недійсним та скасування рішення Комісії від 28.05.2020, позовні вимоги були обґрунтовані тим, що Акт про порушення складений з порушеннями встановленої ПРРЕЕ форми і тому Комісія незаконно ухвалила рішення про накладення на Підприємство оперативно-господарської санкції у розмірі 433 837,04 грн.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.07.2020 за вказаним позовом було відкрито провадження у справі № 902/647/20.

Господарським судом Вінницької області 20.10.2020 у справі № 902/647/20 прийнято рішення яким задоволено позовні вимоги, а саме визнано недійсним та скасовано рішення Центральної комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформлене протоколом № б/н від 28 травня 2020 року.

Дане рішення, залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2021

Рішення Господарського суду Вінницької області від 20.10.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 у справі № 902/647/20 залишено без змін постановою Верховного Суду від 21.04.2021.

В постанові від 21.04.2021 Верховним Судом, поміж іншого зазначено, що згідно з положеннями абзацу 10 п. 8.2.6 ПРРЕЕ комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами. Відтак, Комісія може повторно розглянути Акт про порушення і розрахувати вартість електроенергії на підставі п. 2 п. 8.4.8 ПРРЕЕ.

01 липня 2021 року комісія управління Акціонерного товариства ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ прийняла рішення, оформлене Протоколом № 104, відповідно до якого ПП Спецмонтаж 1 нарахована вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 206930, 00 грн.

Підставою для проведення даного розрахунку у рішенні зазначено Постанову Верховного Суду (рекомендації п. 52 та п. 53) по справі № 902/647/20, і вартість не облікованої електричної енергії розрахована на підставі Акта про порушення № 00312 від 28.04.2020 р. згідно п.п. 6 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, виходячи з наступних розрахункових даних: Провести розрахунок за шість календарних місяців до дати виявлення самовільного підключення (з 29.10.2019 р. по 28.04.2020 р.); Найменший допустимий струм, який може протікати через поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення, згідно з главою 1.3 ПУЕ - 55 А; - Час використання самовільного підключення - 12 годин на добу; - Номінальна фазна напруга - 0, 22 кВ; - Косинус кута між фазною напругою та струмом навантаження - 0, 0; - Кількість фаз - З; Обсяг необлікованої електричної енергії складає 60765 кВт*год.

Не погоджуючись з даним рішенням Приватне підприємство "СПЕЦМОНТАЖ 1" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про визнання недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформленого протоколом №104 від 01.07.2021 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні розрахунку вартості не облікованої електричної енергії відповідачем допущено порушення пп.2 п. 8.4.8. та п. 8.4.13 ПРРЕЕ, а саме:

- розрахунок здійснено за шість календарних місяців до дати виявлення самовільного підключення (з 29.10.2019 р. по 28.04.2020 р.) коли п.п. 2 п. 8.4.8. ПРРЕЕ зазначено що розрахунок проводиться не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення;

- час використання самовільного підключення взято - 12 годин на добу, що не відповідає п. 8.4.13 ПРРЕЕ де зазначено, що час використання самовільного підключення протягом доби приймається рівним 8 год.

З огляду на викладене, позивач вважає, що відповідачем визначено вартість необлікованої електричної енергії не у спосіб встановлений ПРРЕЕ, тому рішення засідання комісії управління Товариства з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформлене Протоколом № 104 від 01.07.2021 р., є незаконним та підлягає скасуванню.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що в позовній заяві позивач відносить себе до категорії побутових споживачів і вважає, що нарахування по акту мало проводитися за 8 год споживання на добу як для побутових споживачів, а не 12 год. споживання як для не побутових споживачів. Оскільки ПП Спецмонтаж 1 не є фізичною особою яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, відповідно при нарахуванні не облікованої електричної енергії не можна приймати час без облікового споживання протягом доби 8 год.

Також Позивач вказує, що при нарахуванні було використано кількість днів у шести календарних місяців, що на його думку є невірним, проте відповідно до п. 8.4.8 ПРРЕЕ кількість робочих днів електроустановки непобутового споживача визначається виходячи з умов договору споживача з оператором системи. Для споживачів, у яких відсутні договірні відносини з оператором системи, та побутових споживачів за робочий день приймається календарний день.

АТ "Вінницяобленерго" (оператор системи) та ПП Спецмонтаж 1 (споживач) 01.01.2019 уклали договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, шляхом приєднання до умов публічного договору.

З додатку №3 до ПРРЕЕ, а саме договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, вбачається, що в даному типовому договорі не вказана кількість робочих днів на місяць. Також Позивач не звертався до Товариства з заявами про встановлення робочих днів, що не співпадають з календарними днями місяця. Крім того Позивачу протягом періоду за який проведено нарахування збитків електроенергія постачалася безперервно.Тому в даному випадку робочі та календарні дні збігаються, при цьому у відповідності до п. 8.4.8 нарахування було проведено за шість календарних місяців, оскільки вони збігаються з робочими днями Підприємства згідно умов укладених договорів.

Виходячи з вищенаведеного відповідач вважає, що позовна заява ПП Спецмонтаж 1 не підтверджуються матеріалами справи, факти викладені не відповідають дійсності, вимоги позивача не підтверджуються законодавством, що регулює взаємовідносини в сфері електропостачання, тому позовна заява не може бути задоволена.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що рішенням суду першої інстанції у справі №902/647/20, з яким погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, встановлено, що спірні господарські правовідносини сторін виникли із укладеного ними договору про постачання електричної енергії № ЖМ-042201 від 24.11.2014, права і обов`язки сторін визначені цим договором, а також в частині, не обумовленій договором - чинним законодавством України.

У Додатку № 9 до Договору Відомості про об`єкти Споживача сторони визначили режим роботи 8 годин та п`ять робочих днів.

З врахуванням того, що позиція відповідача у справі №902/647/20 зводилася до того, що станом на час нарахування позивачу вартості необлікованої електричної енергії Договір № ЖМ-042201 від 24.1 1.2014 р. втратив свою чинність, про що було зазначено в апеляційній та касаційній скаргах, суди всіх інстанцій у справі № 902/647/20 встановили, що Договір № ЖМ-042201 від 24.11.2014 р. був чинним на час виникнення спірних правовідносин в частині, що не суперечить чинному законодавству, зокрема щодо положень, зазначених в додатках до даного Договору та на які сам відповідач посилався як на підставу вчинення самовільного підключення позивачем.

Тому позивач вважає, що доводи відповідача про те, що робочі дні на місяць не вказані, а позивач з заявами про встановлення робочих днів не звергався, є безпідставними та такими, що спростовані рішеннями судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій у справі №902/647/20. З огляду на викладене відповідачем у відзиві на позовну заяву не спростовано факт порушення ним вимог пп. 2 п. 8.4.8 ПРРЕЕ.

Крім того позивач у відповіді на відзив звернув увагу суду на те, що абз. 10 п. 8.2.6 ПРРЕЕ передбачено, що комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку встановленому цими Правилами протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Комісією було прийняте 28.05.2020 р у формі Протоколу б/н від 28.05.2020 р. Дане рішення Комісією було переглянуте на підставі Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2021 р. у справі №902/647/20, оскільки даним рішенням було встановлено, що оператором системи при розрахунку вартості не облікованої електричної енергії невірно було застосовано ПРРЕЕ, оскільки до застосування підлягав пп. 2 п. 8.4.8. ПРРЕЕ.

Відтак згідно абзацу 10 п. 8.2.6 останній термін для перегляду рішення Комісії від 28.05.2020 р. припадав на 29.05.2021 р., однак відповідачем спірне рішення було прийнято 01.07.2021 р., що є порушенням даної норми ПРРЕЕ.

З огляду на викладене позивач просить задовольнити позовні вимоги.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що висновок позивача про дію договору від №ЖМ-042201 від 24.11.2014 року до теперішнього часу не відповідає дійсності та суперечить п. 4 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14,03.2018 № 312 і посилання позивача на висновки судів у справі №902/647/20 не являється коректним, оскільки суди не досліджували діючий на даний час договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що підтверджується Постановою Верховного суду від 21.04.2021 року у справі №902/647/20.

Крім того, аналізуючи п. 8.2.6 Правил відповідач дійшов висновку, що оскільки повторний розгляд акту було проведено на виконання рішення суду, обмеження в часі (1 рік) не можуть бути застосовані, адже в багатьох випадках судовий розгляд справи виходить за межі одного року. Тому в даному випадку неможливо застосувати обмеження в часі, адже це призведе до порушення вимог Правил, а також унеможливить виконання рішення суду, що вступило в законну силу.

Тому відповідач вважає доводи позивача про пропущення строку повторного розгляду акту такими, що виникли через невірне трактування законодавства Позивачем.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків (господарських зобов`язань) визначені, відповідно, ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України. Ними, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (ст. 11 ч.ч. 1, 2 п.п. 1, 3 ЦК), заподіяння шкоди суб`єкту господарювання (ст. 174 ч. 1 абз. 4 ГК).

За частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; договір про постачання електричної енергії споживачу.

За частиною 1 статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

За приписами частин 1 та 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Прикінцевими та перехідними положеннями даного Закону, зокрема п.13, передбачено, що споживачі (крім побутових та малих непобутових споживачів), яким на день набрання чинності цим Законом здійснював постачання електричної енергії постачальник за регульованим тарифом, мають обрати собі електропостачальника та укласти з ним договір постачання електричної енергії споживачу до 1 січня 2019 року.

До обрання споживачами (крім побутових та малих непобутових споживачів) електропостачальника постачання електричної енергії таким споживачам здійснюється постачальником за регульованим тарифом за роздрібними тарифами, що регулюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики.

У разі необрання споживачем (крім побутового та малого непобутового споживача) нового електропостачальника до 1 січня 2019 року постачання електричної енергії такому споживачу здійснюється постачальником "останньої надії" відповідно до статті 64 цього Закону.

Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (ПРРЕЕ), відповідно до п.4 яких, Операторам систем розподілу (далі - ОСР) укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 310, та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Згідно ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи зазначене, встановлені рішенням Господарського суду Вінницької області від 20.10.2020 у справі №902/647/20 яке залишено в силі постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 та постановою Верховного Суду від 21.04.2021, обставини мають преюдиційне значення для вирішення даного спору, в якому беруть участь ті ж самі сторони.

Даним рішенням встановлено, що спірні господарські правовідносини сторін виникли із укладеного ними договору про постачання електричної енергії № ЖМ-042201 від 24.11.2014, права і обов`язки сторін визначені цим договором, а також в частині, не обумовленій договором - чинним законодавством України, зокрема, параграфом 3 глави 30 розділу 6 ГК України, Законами України "Про ринок електричної енергії", "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (в їх редакціях, чинних на час виникнення спірних відносин).

Представники сторін, підчас розгляду справи №902/647/20 визнали ту обставину, що споживання електричної енергії споживачем здійснюється на підставі заяви-приєднання.

Пунктом 6 ПРРЕЕ передбачено, що до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР, як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики.

Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Пунктом 4.2.3. Договору передбачено, що Споживач сплачує Постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Медодики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за № 782/12656 (зі змінами і доповненнями), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - методика), у разі таких дій Споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Договору під час виконання його умов, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

За змістом п. 8.4.7. ПРРЕЕ розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з:

вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт·год);

величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб, кВт·год);

кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день).

Кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням цих Правил, розкладається на складові відповідно до кількості днів (Д i, день) у кожному календарному місяці (ціновому періоді), протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням цих Правил, таким чином, щоб виконувалось рівняння

n

Д= Z Ді

і-1

де n - кількість календарних місяців (цінових періодів), протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням цих Правил.

Вартість необлікованої електричної енергії (В но, грн) розраховується за формулою

n

Вно = Z Wі . Ці

і-1

де Ц i - середня вартість витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу протягом i-того календарного місяця (цінового періоду) (грн/кВт·год), яка визначається виходячи з:

за періоди (місяці) до 01 січня 2019 року - тарифів на електричну енергію для населення або роздрібних тарифів на електричну енергію (залежно від категорії споживачів), які діяли протягом i-того календарного місяця (цінового періоду), грн/кВт·год;

за періоди (місяці) з 01 січня 2019 року до 30 червня 2019 року - суми середньої ціни купівлі електричної енергії оператором системи на Оптовому ринку електричної енергії та тарифу на послуги з розподілу електричної енергії (для споживача відповідного класу напруги) протягом i-того календарного місяця (цінового періоду), грн/кВт·год;

за періоди (місяці) з 01 липня 2019 року - суми середньої ціни купівлі електричної енергії оператором системи на балансуючому ринку та тарифів на послуги з передачі та розподілу електричної енергії (для споживача відповідного класу напруги) протягом i-того календарного місяця (цінового періоду), грн/кВт·год.

У разі приєднання електроустановки споживача до електричних мереж оператора системи передачі тариф на послуги з розподілу електричної енергії приймається рівним нулю;

W i - обсяг споживання електричної енергії, що відповідає i-тому календарному місяцю (ціновому періоду), кВт·год, що розраховується за формулою

Wі = W доб . Ді,

де W доб - розрахункова величина добового споживання електричної енергії, кВт·год;

Д i - кількість днів, визначена відповідно до рівняння 1 цієї глави.

Оператор системи щомісяця оприлюднює в засобах масової інформації та/або на власному офіційному веб-сайті інформацію про середню ціну купівлі електричної енергії на балансуючому ринку протягом календарного місяця (Ц, грн/кВт·год).

Під час проведення розрахунку вартості необлікованої електричної енергії не враховується наявність у споживача пільг з оплати спожитої електричної енергії.

Відповідно до п.п. 2 п. 8.4.8. ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил): якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку мали можливість, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Факт порушення позивачем правил ПРРЕЕ встановлено рішенням Господарського суду Вінницької області від 20.10.2020 у справі №902/647/20, при цьому встановлено, що в протоколі з розгляді актів про порушення ПРРЕЕ б/н від 28.05.2020 невірно застосовано методику розрахунку згідно правил ПРРЕЕ, а саме застосовано пп.4 п. 8.4.8. коли необхідно було застосувати пп.2 п. 8.4.8 правил.

В постанові від 21.04.2021 Верховним Судом, поміж іншого зазначено, що згідно з положеннями абзацу 10 п. 8.2.6 ПРРЕЕ комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами. Відтак, Комісія може повторно розглянути Акт про порушення і розрахувати вартість електроенергії на підставі п. 2 п. 8.4.8 ПРРЕЕ.

Як зазначалось вище 01 липня 2021 року комісія управління Акціонерного товариства ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ прийняла рішення, оформлене Протоколом № 104, відповідно до якого ПП Спецмонтаж 1 нарахована вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 206930, 00 грн.

Підставою для проведення даного розрахунку у рішенні зазначено Постанову Верховного Суду (рекомендації п. 52 та п. 53) по справі № 902/647/20, і вартість не облікованої електричної енергії розрахована на підставі повторного розгляду Акта про порушення № 00312 від 28.04.2020 р.

Абзацом 10 п. 8.2.6 ПРРЕЕ встановлено, що Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. За рішенням оператора системи у зв`язку з отриманням результатів експертизи чи інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.

Отже даним абзацом встановлена можливість повторного розгляду Комісією акту про порушення, разом з тим встановлено річний термін протягом якого може повторно розглядатись даний Акт.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Комісією було прийняте 28.05.2020 р у формі Протоколу б/н від 28.05.2020 р., відтак згідно абзацу 10 п. 8.2.6 ПРРЕЕ останній термін для перегляду рішення Комісії від 28.05.2020 р. припадав на 29.05.2021 р., однак відповідачем рішення про повторний розгляд акту про порушення прийнято 01.07.2021 протокол № 104, що є порушенням даної норми ПРРЕЕ.

Твердження відповідача, викладені у запереченнях на відповідь на відзив, що повторний розгляд акту було проведено на виконання рішення суду, а тому обмеження в часі (1 рік) не можуть бути застосовані, адже в багатьох випадках судовий розгляд справи виходить за межі одного року, судом оцінюються критично з огляду на наступне.

За наслідками розгляду справи №902/647/20 судом визнано недійсним та скасовано рішення Центральної комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформлене протоколом № б/н від 28 травня 2020 року, оскільки пп. 4 п. 8.4.8 ПРРЕЕ не підлягав застосуванню до спірних відносин сторін, при цьому рішення щодо зобов`язання Центральної комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ здійснити перерахунок вартості електроенергії на підставі пп. 2 п. 8.4.8 ПРРЕЕ судом не приймалось, а в постанові Верховний Суд лише звернув увагу на можливість повторно розглянути акт на підставі абзацу 10 п. 8.2.6 ПРРЕЕ.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідач переглянув рішення комісії не на підставі рішення суду, а на підставі інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення. Тому, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.

Крім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №902/647/20, надіслана судом 23.04.2021, зареєстрована 23.04.2021 та оприлюднена 26.04.2021, з огляду на це у відповідача було достатньо часу для повторного розгляду акту порушення з дня оприлюднення повного тексту постанови 26.04.2021 в якому викладена рекомендація щодо повторного розгляду Акту, а саме до 29.05.2021 р. останній день річного терміну передбаченого абз. 10 п. 8.2.6 ПРРЕЕ.

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України.

Вимога про визнання незаконним та скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19).

З`ясувавши викладені обставини, дослідивши у судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачем.

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідача, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.

Підсумовуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати пов`язані із сплатою судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, суд зазначає, що в позовній заяві позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Так позивачем заявлено до стягнення з відповідача 15000,00 грн. витрат на правничу допомогу, дані витрати підтверджуються Договором про надання правової допомоги від 28.07.2021 в якому визначено плату в розмірі 15000,00 грн та робота за яку здійснюється оплата, а саме за представництво інтересів у Господарському суді Вінницької області у справі за позовом ПП Спецмонтаж 1 до АТ Вінницяобленерго про визнання недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення від 01.07.2021 №104 та Ордером серія ВН №164320 від 16.08.2021.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає, що у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен. Даний висновок викладений у постанові Верховного суду по справі №640/18402/19 від 28.12.2020 р.

Дослідивши докази, надані представником позивача в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу судом встановлено, що заявлені витрати підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат понесених позивача на професійну правничу допомогу адвоката, а лише представником відповідача у судовому засіданні були висловлені усні заперечення зокрема зазначено, що в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем даних витрат.

Разом з тим, в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено позицію, що розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу незалежно від того чи їх фактично сплачено чи має бути сплачено, що слідує зі змісту п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

У п.3 ч. 4 ст. 129 ГПК України вказано, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-80, 86, 91, 126, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення Центральної комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформлене протоколом №104 від 01.07.2021 року.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, буд. 2, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 00130694) на користь Приватного підприємства "Спецмонтаж 1" (вул. Урицького, 25, с. Станіславчик, Жмеринський район, Вінницька область, 23160, код ЄДРПОУ 00911011) 2207,00 грн. - витрат зі сплати судового збору та 15000,00 грн витрат на правову допомогу.

4. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - agromash51@gmail.com , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача - kanc@voe.com.ua.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 03 грудня 2021 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Урицького, 25, с. Станіславчик, Жмеринський район, Вінницька область, 23160)

3 - відповідачу (вул. Магістрацька, буд. 2, м. Вінниця, 21050)