Постанова

від 27.02.2022 по справі 902/856/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2022 року Справа №902/856/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І. , суддя Павлюк І.Ю.

при секретарі судового засідання - Єфімчук А.І.

Представники сторін в судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.11.2021 р. у справі № 902/856/21 (суддя Маслій І.В., повний текст рішення складено 03.12.2021 р.)

за позовом Приватного підприємства "Спецмонтаж 1"

до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"

про визнання недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 25.11.2021 р. позов задоволено повністю. Визнано недійсним та скасовано рішення Центральної комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформлене протоколом №104 від 01.07.2021 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 207,00 грн. витрат зі сплати судового збору та 15000,00 грн витрат на правову допомогу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким в позові відмовити в повному обсязі. Стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Апелянт вважає, що рішення суду прийняте з порушенням норм процесуального права, мала місце невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, також судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що на момент складання акту про порушення між сторонами існували Правовідносини на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, за яким АТ "Вінницяобленерго" має статус Оператора системи, тому посилання суду першої інстанції на умови договору №ЖМ - 042201 від 24 листопада 2014 року та Правила користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96 N 28 є неправомірним та таким, що в результаті привели до винесення судом неправосудного рішення.

В свою чергу факт не дослідження судом діючого договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є підставою для скасування рішення суду у відповідності до абзац 1 п.1 ст. 277 ГПК України.

Враховуючи вище викладене, апелянт вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено істотне порушення норм процесуального та матеріального права, висновок суду про пропущення річного терміну для перегляду рішення комісії не ґрунтується на вимогах законодавства та матеріалах справи.

Одночасно скаржник просив поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування пропущеного строку скаржник зазначає, що 24.01.2022 р. на адресу скаржника надійшла ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 р. у справі №902/856/21, згідно якої апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на рішення господарського суду Вінницької області від 25.11.2021 р. у справі №902/856/21 повернуто скаржнику. З огляду на вищевикладене, скаржник вважає, що строк на апеляційне оскарження був пропущений за збігом обставин, які не цілком залежали від дій скаржника, при цьому апелянт вжив всіх заходів з метою своєчасного виконання вказівок суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 поновлено строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.11.2021р. у справі №902/856/21 та призначено її до розгляду на 28 лютого 2022 р. об 12:00 год.

Позивач та відповідач не забезпечили участь в судовому засіданні 28.02.2022 р. явку уповноважених представників, про час та дату судового засідання сторони були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні у відповідності до вимог статті 269 ГПК України.

Колегія суддів розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" (далі Обленерго, відповідач) постачало електричну енергію приватному підприємству "Спецмонтаж-1" (далі Підприємство, позивач).

Між ними був укладений договір №ЖМ-042201 про постачання електричної енергії (далі Договір).

28.04.2020 представник Обленерго у присутності представника Підприємства Перепичая Ю.М. (директор) провів перевірку дотримання Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі ПРРЕЕ) на об`єкті позивача ремонтній майстерні КТП 153 по вулиці Урицького, 25 в селі Станіславчик Жмеринського району Вінницької області.

В ході перевірки встановлено самовільне підключення електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку. Підприємство змонтувало перемички з ліній електропередач, які належать оператору системи, до внутрішніх мереж, що належать позивачу. Самовільне підключення змонтовано на опорі №3, яка знаходиться на певній відстані від ремонтної майстерні. Завдяки цьому електроенергія споживалася, проте не обліковувалася електролічильником позивача.

За результатами перевірки представники Обленерго склали акт про порушення ПРРЕЕ, від 28.04.2020 №00312 (далі Акт про порушення).

28.05.2020 Комісія затвердила Акт про порушення та згідно з пп. 6 п. 8.4.2. ПРРЕЕ ухвалила рішення про розрахунок вартості необлікованої електричної енергії (протокол від 28.05.2020 року №б/н). Розрахунок був здійснений за дванадцять календарних місяців до дня виявлення порушення (з 29.04.2019 по 28.04.2020). За розрахунком Комісії вартість необлікованої електричної енергії складає 433 837,04 грн. Комісія встановила Підприємству строк для сплати нарахованої суми до 30.06.2020.

26.06.2020 Підприємство звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Обленерго про визнання недійсним та скасування рішення Комісії від 28.05.2020, позовні вимоги були обґрунтовані тим, що Акт про порушення складений з порушеннями встановленої ПРРЕЕ форми і тому Комісія незаконно ухвалила рішення про накладення на Підприємство оперативно-господарської санкції у розмірі 433 837,04 грн.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.07.2020 за вказаним позовом було відкрито провадження у справі №902/647/20.

Господарським судом Вінницької області 20.10.2020 у справі №902/647/20 прийнято рішення яким задоволено позовні вимоги, а саме визнано недійсним та скасовано рішення Центральної комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформлене протоколом № б/н від 28 травня 2020 року.

Дане рішення, залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2021.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 20.10.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 у справі №902/647/20 залишено без змін постановою Верховного Суду від 21.04.2021.

В постанові від 21.04.2021 Верховним Судом, поміж іншого зазначено, що згідно з положеннями абзацу 10 п. 8.2.6 ПРРЕЕ комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами. Відтак, Комісія може повторно розглянути Акт про порушення і розрахувати вартість електроенергії на підставі п. 2 п. 8.4.8 ПРРЕЕ.

01 липня 2021 року комісія управління Акціонерного товариства ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ прийняла рішення, оформлене Протоколом № 104, відповідно до якого ПП Спецмонтаж 1 нарахована вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 206 930 грн.

Підставою для проведення даного розрахунку у рішенні зазначено Постанову Верховного Суду (рекомендації п. 52 та п. 53) по справі №902/647/20, і вартість не облікованої електричної енергії розрахована на підставі Акту про порушення № 00312 від 28.04.2020 р. згідно п.п. 6 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, виходячи з наступних розрахункових даних: Провести розрахунок за шість календарних місяців до дати виявлення самовільного підключення (з 29.10.2019 р. по 28.04.2020 р.); Найменший допустимий струм, який може протікати через поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення, згідно з главою 1.3 ПУЕ - 55 А; - Час використання самовільного підключення - 12 годин на добу; - Номінальна фазна напруга - 0, 22 кВ; - Косинус кута між фазною напругою та струмом навантаження - 0, 0; - Кількість фаз З; Обсяг необлікованої електричної енергії складає 60765 кВт*год.

Не погоджуючись з даним рішенням Приватне підприємство "СПЕЦМОНТАЖ 1" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про визнання недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформленого протоколом №104 від 01.07.2021 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні розрахунку вартості не облікованої електричної енергії відповідачем допущено порушення пп.2 п. 8.4.8. та п. 8.4.13 ПРРЕЕ, а саме:

- розрахунок здійснено за шість календарних місяців до дати виявлення самовільного підключення (з 29.10.2019 р. по 28.04.2020 р.) коли п.п. 2 п. 8.4.8. ПРРЕЕ зазначено що розрахунок проводиться не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення;

- час використання самовільного підключення взято - 12 годин на добу, що не відповідає п. 8.4.13 ПРРЕЕ де зазначено, що час використання самовільного підключення протягом доби приймається рівним 8 год.

З огляду на викладене, позивач вважав, що відповідачем визначено вартість необлікованої електричної енергії не у спосіб встановлений ПРРЕЕ, тому рішення засідання комісії управління Товариства з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформлене Протоколом №104 від 01.07.2021 р., є незаконним та підлягає скасуванню.

20.08.2021 Приватне підприємство "СПЕЦМОНТАЖ 1" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про визнання недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформленого протоколом №104 від 01.07.2021 р.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 25.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21 вересня 2021 року.

Протокольною ухвалою Господарський суд Вінницької області постановив продовжити строк підготовчого провадження у справі з ініціативи суду на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 26.10.2021.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 11.10.2021 призначено іншу дату підготовчого судового засідання 02.11.2021, з підстав викладених у відповідній ухвалі, про що повідомлено учасників справи в порядку визначеному ст. 120, 121 Господарського процесуального кодексу України.

За наслідками судового засідання 02.11.2021, Господарський суд Вінницької області протокольною ухвалою постановив закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.11.2021.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи Господарський суд Вінницької області дійшов висновку про задоволення позову, визнання недійсним та скасування рішення Центральної комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформлене протоколом №104 від 01.07.2021 року та стягнення з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на користь Приватного підприємства Спецмонтаж 1 2 207,00 грн. - витрат зі сплати судового збору та 15 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішення комісії могло бути переглянуте у порядку, встановленому абз. 10 п. 8.2.6 ПРРЕЕ, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №902/647/20, надіслана судом 23.04.2021, зареєстрована 23.04.2021 та оприлюднена 26.04.2021, з огляду на це у відповідача було достатньо часу для повторного розгляду акту порушення з дня оприлюднення повного тексту постанови 26.04.2021 в якому викладена рекомендація щодо повторного розгляду Акту, а саме до 29.05.2021 р. останній день річного терміну передбаченого абз. 10 п. 8.2.6 ПРРЕЕ.

Враховуючи, що рішення Центральної комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, було прийнято лише 01.07.2021 року, відповідач приймаючи таке рішення вийшов за межі строку встановленого абз. 10 п. 8.2.6 ПРРЕЕ.

Дослідивши докази, надані представником позивача в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу судом встановлено, що заявлені витрати підтверджені належними та допустимими доказами та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача у заявленому позивачем розмірі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків (господарських зобов`язань) визначені, відповідно, ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України. Ними, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (ст. 11 ч.ч. 1, 2 п.п. 1, 3 ЦК), заподіяння шкоди суб`єкту господарювання (ст. 174 ч. 1 абз. 4 ГК).

За частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії.

Статтею 4 Закону України Про ринок електричної енергії передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; договір про постачання електричної енергії споживачу.

За частиною 1 статті 45 Закону України Про ринок електричної енергії розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 46 Закону України Про ринок електричної енергії оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

За приписами частин 1 та 2 статті 56 Закону України Про ринок електричної енергії постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Прикінцевими та перехідними положеннями даного Закону, зокрема п.13, передбачено, що споживачі (крім побутових та малих непобутових споживачів), яким на день набрання чинності цим Законом здійснював постачання електричної енергії постачальник за регульованим тарифом, мають обрати собі електропостачальника та укласти з ним договір постачання електричної енергії споживачу до 1 січня 2019 року.

До обрання споживачами (крім побутових та малих непобутових споживачів) електропостачальника постачання електричної енергії таким споживачам здійснюється постачальником за регульованим тарифом за роздрібними тарифами, що регулюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики.

У разі необрання споживачем (крім побутового та малого непобутового споживача) нового електропостачальника до 1 січня 2019 року постачання електричної енергії такому споживачу здійснюється постачальником останньої надії відповідно до статті 64 цього Закону.

Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), відповідно до п.4 яких, Операторам систем розподілу (далі - ОСР) укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 310, та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Згідно ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи зазначене, встановлені рішенням Господарського суду Вінницької області від 20.10.2020 у справі №902/647/20 яке залишено в силі постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 та постановою Верховного Суду від 21.04.2021, обставини мають преюдиційне значення для вирішення даного спору, в якому беруть участь ті ж самі сторони.

Даним рішенням встановлено, що спірні господарські правовідносини сторін виникли із укладеного ними договору про постачання електричної енергії № ЖМ-042201 від 24.11.2014, права і обов`язки сторін визначені цим договором, а також в частині, не обумовленій договором - чинним законодавством України, зокрема, параграфом 3 глави 30 розділу 6 ГК України, Законами України Про ринок електричної енергії, Про електроенергетику, Правилами користування електричною енергією, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (в їх редакціях, чинних на час виникнення спірних відносин).

Судом першої інстанції встановлено, що під час розгляду справи №902/647/20 сторони визнали ту обставину, що споживання електричної енергії споживачем здійснюється на підставі заяви-приєднання.

Пунктом 6 ПРРЕЕ передбачено, що до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР, як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики.

Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Пунктом 4.2.3. Договору передбачено, що Споживач сплачує Постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Медодики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за № 782/12656 (зі змінами і доповненнями), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - методика), у разі таких дій Споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Договору під час виконання його умов, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

За змістом п. 8.4.7. ПРРЕЕ розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з:

вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт·год);

- величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб, кВт·год);

- кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день).

Кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням цих Правил, розкладається на складові відповідно до кількості днів (Д i, день) у кожному календарному місяці (ціновому періоді), протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням цих Правил, таким чином, щоб виконувалось рівняння

n

Д= Z Ді

і-1

де n - кількість календарних місяців (цінових періодів), протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням цих Правил.

Вартість необлікованої електричної енергії (В но, грн) розраховується за формулою

n

Вно = Z Wі . Ці

і-1

де Ц i - середня вартість витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу протягом i-того календарного місяця (цінового періоду) (грн/кВт·год), яка визначається виходячи з:

за періоди (місяці) до 01 січня 2019 року - тарифів на електричну енергію для населення або роздрібних тарифів на електричну енергію (залежно від категорії споживачів), які діяли протягом i-того календарного місяця (цінового періоду), грн/кВт·год;

за періоди (місяці) з 01 січня 2019 року до 30 червня 2019 року - суми середньої ціни купівлі електричної енергії оператором системи на Оптовому ринку електричної енергії та тарифу на послуги з розподілу електричної енергії (для споживача відповідного класу напруги) протягом i-того календарного місяця (цінового періоду), грн/кВт·год;

за періоди (місяці) з 01 липня 2019 року - суми середньої ціни купівлі електричної енергії оператором системи на балансуючому ринку та тарифів на послуги з передачі та розподілу електричної енергії (для споживача відповідного класу напруги) протягом i-того календарного місяця (цінового періоду), грн/кВт·год.

У разі приєднання електроустановки споживача до електричних мереж оператора системи передачі тариф на послуги з розподілу електричної енергії приймається рівним нулю;

W i - обсяг споживання електричної енергії, що відповідає i-тому календарному місяцю (ціновому періоду), кВт·год, що розраховується за формулою

Wі = W доб . Ді,

де W доб - розрахункова величина добового споживання електричної енергії, кВт·год;

Д i - кількість днів, визначена відповідно до рівняння 1 цієї глави.

Оператор системи щомісяця оприлюднює в засобах масової інформації та/або на власному офіційному веб-сайті інформацію про середню ціну купівлі електричної енергії на балансуючому ринку протягом календарного місяця (Ц, грн/кВт·год).

Під час проведення розрахунку вартості необлікованої електричної енергії не враховується наявність у споживача пільг з оплати спожитої електричної енергії.

Відповідно до п.п. 2 п. 8.4.8. ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил): якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку мали можливість, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Факт порушення позивачем правил ПРРЕЕ встановлено рішенням Господарського суду Вінницької області від 20.10.2020 у справі №902/647/20, при цьому встановлено, що в протоколі з розгляді актів про порушення ПРРЕЕ б/н від 28.05.2020 невірно застосовано методику розрахунку згідно правил ПРРЕЕ, а саме застосовано пп.4 п. 8.4.8. коли необхідно було застосувати пп.2 п. 8.4.8 правил.

В постанові від 21.04.2021 Верховним Судом, поміж іншого зазначено, що згідно з положеннями абзацу 10 п. 8.2.6 ПРРЕЕ комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами. Відтак, Комісія може повторно розглянути Акт про порушення і розрахувати вартість електроенергії на підставі п. 2 п. 8.4.8 ПРРЕЕ.

Як зазначалось вище 01 липня 2021 року комісія управління Акціонерного товариства ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ прийняла рішення, оформлене Протоколом № 104, відповідно до якого ПП Спецмонтаж 1 нарахована вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 206 930 грн.

Підставою для проведення даного розрахунку у рішенні зазначено Постанову Верховного Суду (рекомендації п. 52 та п. 53) по справі №902/647/20, і вартість не облікованої електричної енергії розрахована на підставі повторного розгляду Акту про порушення № 00312 від 28.04.2020 р.

Абзацом 10 п. 8.2.6 ПРРЕЕ встановлено, що Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду.

За рішенням оператора системи у зв`язку з отриманням результатів експертизи чи інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.

З вище викладеного вбачається, що абзацом 10 п. 8.2.6 ПРРЕЕ встановлена можливість повторного розгляду Комісією акту про порушення.

Разом з тим абзацом 10 п. 8.2.6 ПРРЕЕ встановлено річний термін протягом якого може повторно розглядатись даний Акт.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Комісією було прийняте 28.05.2020 р у формі Протоколу б/н від 28.05.2020 р., відтак згідно абзацу 10 п. 8.2.6 ПРРЕЕ останній термін для перегляду рішення Комісії від 28.05.2020 р. припадав на 29.05.2021 р.,

Однак відповідачем рішення про повторний розгляд акту про порушення прийнято 01.07.2021 протокол № 104, що є порушенням даної норми ПРРЕЕ.

Твердження відповідача, викладені у запереченнях на відповідь на відзив, що повторний розгляд акту було проведено на виконання рішення суду, а тому обмеження в часі (1 рік) не можуть бути застосовані, адже в багатьох випадках судовий розгляд справи виходить за межі одного року, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки за наслідками розгляду справи №902/647/20 судом визнано недійсним та скасовано рішення Центральної комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформлене протоколом № б/н від 28 травня 2020 року, оскільки пп. 4 п. 8.4.8 ПРРЕЕ не підлягав застосуванню до спірних відносин сторін, при цьому рішення щодо зобов`язання Центральної комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ здійснити перерахунок вартості електроенергії на підставі пп. 2 п. 8.4.8 ПРРЕЕ судом не приймалось, а в постанові Верховний Суд лише звернув увагу на можливість повторно розглянути акт на підставі абзацу 10 п. 8.2.6 ПРРЕЕ.

А тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку відповідач переглянув рішення комісії не на підставі рішення суду, а на підставі інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення. Тому, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.

Окрім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №902/647/20, надіслана судом 23.04.2021, зареєстрована 23.04.2021 та оприлюднена 26.04.2021, а тому у відповідача було достатньо часу для повторного розгляду акту порушення з дня оприлюднення повного тексту постанови 26.04.2021 в якому викладена рекомендація щодо повторного розгляду Акту, а саме до 29.05.2021 р. останній день річного терміну передбаченого абз. 10 п. 8.2.6 ПРРЕЕ.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що згідно з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постановах від 29 листопада 2010 р. у справі № 3-30гс10, від 4 квітня 2011 р. у справі № 3-21гс11, від 16 травня 2011 р. у справі № 3-37гс11 рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні ч. 2 ст. 20 ГК України.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Велика Палата дійшла висновку, що вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акту про порушення ПКЕЕ, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акту постачальника електричної енергії відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України, а звідси наявні підстави для відступу від наведеного вище висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Окрім того, Велика Палата дійшла висновку, що підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати від 6 лютого 2019 р. у справі № 522/12901/17-ц (провадження № 14-503цс18), відсутні, адже у справі № 910/17955/17 предметом позову є скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акту про порушення ПКЕЕ, а у справі № 522/12901/17-ц питання щодо скасування рішення комісії не було предметом розгляду.

Отже, вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акту про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачем, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 15 000 грн. витрат на правничу допомогу, дані витрати підтверджуються Договором про надання правової допомоги від 28.07.2021 в якому визначено плату в розмірі 15 000 грн та робота за яку здійснюється оплата, а саме за представництво інтересів у Господарському суді Вінницької області у справі за позовом ПП Спецмонтаж 1 до АТ Вінницяобленерго про визнання недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення від 01.07.2021 №104 та Ордером серія ВН №164320 від 16.08.2021.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен. Даний висновок викладений у постанові Верховного суду по справі №640/18402/19 від 28.12.2020 р.

Дослідивши докази, надані представником позивача в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів вважає, що заявлені витрати підтверджені належними та допустимими доказами.

Враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про покладення витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. на відповідача.

Доводи апелянта викладені ним в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються вище зазначеними обставинами справи та не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 25.11.2021 р. у справі №902/856/21 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ч. 6 ст. 233, ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.11.2021 р. у справі №902/856/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 25.11.2021 р. у справі №902/856/21 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу 902/856/21 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "11" березня 2022 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І.Ю.