Рішення

від 29.11.2021 по справі 924/796/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" листопада 2021 р. Справа № 924/796/21

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Адамчук І.П. , розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волочиської міської ради Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області

до Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця"

про стягнення 728 327,52 грн.

Представники учасників процесу:

від позивача - не з`явився;

від прокуратури - Русецька О.В.;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - не з`явився.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 30.11.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.

30.07.2021 року на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волочиської міської ради Хмельницької області до Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" про стягнення 728 327,52 грн. шкоди завданої навколишньому природному середовищу в результаті незаконної порубки дерев в захисних лісосмугах залізниці.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2021 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 04.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, підготовче засідання призначено на 02.09.2021.

28.08.2021 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

Судом в підготовчому засіданні 02.09.2021 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладення підготовчого засідання у справі на 28.09.2021 року.

03.09.2021 року прокуратурою подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву.

На адресу суду від представника відповідача 21.09.2021 року надійшло заперечення в порядку статті 167 ГПК України.

28.09.2021 року (04.10.2021 повторно) позивачем подано до суду пояснення щодо позовної заяви.

Судом в підготовчому засіданні 28.09.2021 постановлено ухвали, з занесенням до протоколу судового засідання, про поновлення прокуратурі строку для подачі відзиву у справі та про відкладення підготовчого засідання у справі на 12.10.2021 року.

12.10.2021 року представником відповідача (19.10.2021 повторно) та позивачем подано до суду заяви про залишення позову без розгляду.

Судом в підготовчому засіданні 12.10.2021 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, якою відмовлено у задоволені поданої представником відповідача заяви про залишення позову без розгляду та про відкладення підготовчого засідання у справі на 19.10.2021 року.

При цьому, ухвалами суду від 02.09.2021, від 28.09.2021 та від 12.10.2021 повідомлено відсутніх учасників процесу про дати наступного засідання у справі.

Від представника відповідача 18.10.2021 року на адресу суду надійшла заява (вх.05-08/2327/21) про витребування доказів та 19.10.2021 року від останнього надійшла заява (вх.05-22/8401/21) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Судом в підготовчому засіданні суду 19.10.2021 постановлено ухвали, з занесенням до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні заяв відповідача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції та про витребування доказів по справі.

Ухвалою суду від 19.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №924/796/21 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 02.11.2021.

22.10.2021р. на електронну адресу суду від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні 02.11.2021 по справі в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якого доручити Жмеринському міськрайонному суду Вінницької області.

Ухвалою суду від 01.11.2021 у задоволенні заяви представника відповідача від 21.10.2021 про участь в судовому засіданні у справі призначеному на 02.11.2021 в режимі відеоконференції відмовлено.

Судом в судовому засіданні 02.11.2021 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про відкладення судового засідання до 11.11.2021.

10.11.2021 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшла заява про відкладення судового засідання у справі на іншу дату.

Судом в судовому засіданні 11.11.2021 постановлено ухвалу, занесенням до протоколу судового засідання, про оголошення перерви у судовому засіданні до 18.11.2021.

17.11.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у справі на іншу дату

В судовому засіданні 18.11.2021 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про оголошення перерви у судовому засіданні до 30 листопада 2021 року.

Ухвалами суду від 02.11.2021, від 11.11.2021 та від 19.11.2021 повідомлено відсутніх учасників процесу про дати наступного засідання у справі.

Виклад позицій учасників судового процесу.

Керівник Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волочиської міської ради Хмельницької області звернувся з позовною заявою до Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" про стягнення 728 327,52 грн. шкоди завданої навколишньому природному середовищу в результаті незаконної порубки дерев в захисних лісосмугах залізниці.

В обґрунтування позовної заяви прокурор зазначає, що в період часу з 12.08.2019 по 13.09.2019 невідомі особи вчинили незаконну порубку 38 дерев породи ясен та дуб у захисному лісонасадженні (виділ 227, квартал 44, ліва сторона) поблизу с. Гарнишівка Волочиського району, спричинивши матеріальної шкоди. Вказує, що за даним фактом 14.09.2020 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №12019240110000267, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України. Повідомляє, що в подальшому до матеріалів досудового розслідування долучено повідомлення Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень про виявлені незаконні порубки в захисних лісосмугах залізниці в кварталі 44, виділу 231 по лівій стороні колії (1280 км 1-7 пк лінії Жмеринка - Підволочиськ на перегоні Наркевичі - Волочиськ), що знаходяться неподалік. Пояснює, що в ході досудового розслідування встановлено, що зазначені порубки вчинено на територіях земельних ділянок, які на підставі Державних актів перебувають у постійному користуванні ДТГО "Південно-Західна залізниця" (тепер Регіональна філія "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця"). Зауважує, що 16.07.2020 слідчим СВ Волочиського ВИ Городоцького ВП ГУНП в області призначено інженерно-екологічну експертизу з метою встановлення збитків завданих незаконними порубками, проведення якої доручено експертам Київського НДІСЕ в м. Київ. Зазначає, що згідно висновку експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи №20533/20-48/20696/20-48 від 26.08.2020 розмір збитків нанесених державі внаслідок проведення незаконної порубки лісу, а саме 38 сиро ростучих дерев, у лісосмузі, що належить Жмеринській дистанції лісових насаджень виділ 227, квартал 44, 1274+500 ліва сторона поблизу с. Гарнишівка, становить 463 969, 54 грн. Розмір збитків нанесених державі внаслідок проведення незаконної порубки лісу, а саме 17 сиро ростучих дерев, у лісосмузі, що належить Жмеринській дистанції лісових насаджень виділ 231, квартал 44, 1279+650 ліва сторона поблизу с. Лозова, становить 264 357,98 грн. Таким чином, підсумовує прокурор, загальна сума збитків нанесених державі внаслідок проведення незаконної порубки лісу становить 728 327, 52 грн. Зауважує, що особу, яка здійснила незаконні порубки дерев у ході досудового розслідування кримінального правопорушення не встановлено, тому збитки завдані інтересам держави мають бути відшкодовані постійним лісокористувачем - АТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця". Зауважує, що усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Прокурор зазначає, що до основних завдань та функцій виробничого підрозділу Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень регіональної філії "Південно-західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" віднесено виконання вимог по охороні навколишнього природного середовища, ліквідація пожеж і раціональне використання природних ресурсів та виконання заходів по збереженню захисних функцій лісонасаджень. Окрім того, стверджує прокурор, що предметом діяльності філії є діяльність із виробничого екологічного контролю, моніторингу навколишнього природного середовища, проведення робіт з лісорозведення, утворення, утримання та відновлення (ремонт) захисних лісонасаджень.

Таким чином, підсумовує, виходячи з системного аналізу змісту положень п. 1 ч. 2 ст. 19, п. 5 ст. 64, ч. ч. 1, 5 ст. 86, п. 5 ч. 2 ст. 105 та ст. 107 Лісового кодексу України, Регіональна філія "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця", як постійний лісокористувач, має нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій відповідачу території.

Прокурор зауважує, що Волочиська міська рада є уповноваженим органом на представництво інтересів держави у спірних правовідносинах, оскільки внаслідок незаконної порубки лісових насаджень на її території завдано збитків навколишньому природному середовищу. Однак, повідомляє останній Волочиською міською радою належних заходів щодо судового захисту порушених інтересів держави та територіальної громади, в тому числі і після інформування окружною прокуратурою про установлений факт порушення вимог законодавства не вжито. В результаті чого, прокурор звернувся до суду в захист інтересів держави та просить задовольнити позовну заяву та стягнути з відповідача завдану шкоду навколишньому природному середовищу.

28.08.2021 на адресу суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог прокуратури та зазначає, що заявляючи позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки лісу, прокурор повинен довести наявність усіх зазначених у ст. 1166 Цивільного кодексу України елементів складу цивільного правопорушення, в тому числі (але не виключно), і наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, оскільки шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже відшкодування шкоди за незаконну рубку лісу об`єктивно може бути наслідком лише активної фізичної поведінки особи, спрямованої на порубку дерев. Вказує, що нормами Лісового кодексу України не передбачено відповідальності незабезпечення охорони та збереження лісу. Окрім того, зауважує відповідач, постановою КМУ №665 від 23.07.2008 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" на підставі якої прокурором розраховано розмір шкоди, що є предметом розгляду, також не передбачено відповідальності за незабезпечення охорони та збереження лісу, так само як і, відповідно, порядку розрахунку розміру шкоди, завданої такою бездіяльністю. Відповідач вважає, що забезпечення охорони лісу дійсно входить до обов`язків постійних лісокористувачів, однак неналежна охорона лісу, відповідно до норм чинного законодавства України, не є лісовим правопорушенням, яке тягне за собою матеріальну відповідальність за неналежне здійснення контролю за збереженням лісу. Зазначає, що саме особа визнана винною у незаконній рубці лісу, зобов`язана буде нести відповідальність за такі дії та відшкодовувати шкоду, розмір якої визначається відповідно до затверджених постановою КМУ №665 від 23.07.2008 такс, а в іншому випадку держава отримає подвійне відшкодування шкоди: перше - з лісокористувача за незабезпечення належної охорони лісу від незаконних порубок; друге - з особи визнаної винною у незаконній порубці лісу, що, зауважує відповідач, суперечить засадам розумності, справедливості, а також підставам і порядку відшкодування шкоди, що визначені нормами законодавства.

Звертає увагу суду, що у позовні заяві не обґрунтовано, які саме заходи охорони лісів не було вчинено АТ "Українська залізниця" з метою збереження лісів від незаконних порубок, виконання яких чітко передбачено законом, та, власне, внаслідок нездійснення/невчинення яких невідомими особами було вчинено незаконну рубку дерев. Вважає, що доводи прокурора щодо не перешкоджання відповідачем у незаконній рубці дерев особами, які таку рубку здійснювали, є необґрунтованими, оскільки жодними нормативними актами відповідача не уповноважено на здійснення активних дій по затриманню порушника/перешкоджанню йому тощо. Вказує, що на сьогоднішній день жодних нормативно-правових актів щодо заходів по недопущенню самовільних порубок не розроблено та не затверджено. Повідомляє, що залізницею систематично вживаються заходи по збереженню і охороні лісових ресурсів, що підтверджується листами вих.№6/275 від 16.05.2016, вих.6/503 від 06.06.2016, вих.№6/27 від 10.01.2017, вих.№13/234 від 16.08.2017, вих.№09/322 від 20.06.2019. Окрім того, зазначає відповідач 06.05.2019 керівництвом Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень розроблено Комплекс заходів по запобіганню незаконних рубок та виявленню лісопорушень на 2019, на конкретних посадових осіб дистанції покладено обов`язок забезпечення їх виконання і контролю, видано Порядок дій відповідальних осіб при виявленні самовільних рубок в насадженнях залізниці.

Відповідач зауважує, що оперативне виявлення самовільних рубок, про які йдеться у даному позові та негайне інформування правоохоронних органів, є наслідком активних дій співробітників залізниці в процесі виконання розроблених заходів та покладених на них обов`язків, що не може свідчити про бездіяльність відповідача. Вважає, що обов`язки із забезпечення охорони та захисту лісів в Україні покладено не виключно на лісокористувачів, а тому, робить висновок відповідач, зважаючи на позицію прокуратури у справі, відповідальність за незаконну порубку дерев повинні нести солідарно усі суб`єкти на яких законом покладено обов`язок щодо забезпечення охорони лісу, у випадку доведення завдання такої шкоди. З огляду на викладене відповідач вважає позовні вимоги прокуратури такими, що не підлягають задоволенню та просить відмовити у їх задоволенні.

03.09.2021 Волочиською окружною прокуратурою подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, де остання вказує, що регіональна філія "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця", як постійний лісокористувач, не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустила, самовільну порубку, на підпорядкованій йому території, не забезпечила збереження не призначених для порубки дерев, не здійснила комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, незаконних порубок, не запобігла порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів і не вжила відповідних заходів щодо їх усунення. Таким чином, підсумовує прокуратура, виходячи з системного аналізу змісту положень п. 1 ч. 2 ст. 19, п. 5 ст. 64, ч. ч. 1,5 ст. 86, п. 5 ч. 2 ст. 105 та ст. 107 Лісового кодексу України, Регіональна філія "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця", як постійний лісокористувач, має нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій відповідачу території. При цьому, прокурор посилається на постанову Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 09.09.2018 №909/976/17. Зазначає, що позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, а навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Звертає увагу суду, що повідомлення про незаконну порубку дерев до органів національної поліції надійшло лише 13.09.2019 за період часу із 12.08.2019 по 13.09.2019 протягом якого невстановлені особи безперешкодно вчиняли незаконну порубку 38 дерев, які вивезли з місця вчинення правопорушення, оскільки не були виявленні відповідальною особою, та відповідно в подальшому й працівниками поліції під час виїзду на місце події та його огляду. В свою чергу, повідомляє прокурор, відповідно до вимог зазначеного вище наказу №221 від 11.05.2019, за вказаний період часу, відповідальна особа, з числа найманих працівників відповідача, зобов`язана була не менш як 8 разів провести обхід (об`їзд) закріплених за ним лісонасаджень, що б було дієвим заходом забезпечення охорони лісу.

21.09.2021 року відповідачем подано до суду заперечення, згідно з якими АТ "Українська залізниця" зауважено, що прокурор не звернув увагу на наведені у відзиві обґрунтування АТ "Українська залізниця", згідно з якими лісокористувач виконав всі залежні від нього заходи щодо охорони лісу, а також те, що його повноваження і фізичні можливості не дають змоги абсолютно упередити викрадення лісових ресурсів. Вважає, що прокурор не довів причинно-наслідковий зв`язок між незаконною вирубкою та бездіяльністю лісокористувача.

28.09.2021 (04.10.2021 повторно) Волочиською міською радою подано до суду пояснення, де остання зазначає, що у Волочиської міської ради відсутні будь-які претензії до Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Південно - Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця", так як для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦКУ необхідним є доведення таких фактів: неправомірна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина завдавача шкоди. Вказує, що за таких обставин прокурор не довів наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, в тому числі і наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, оскільки шкода має виступати ефективним наслідком поведінки заподіювана шкоди, а отже відшкодування шкоди за незаконну рубку лісу об`єктивно може бути наслідком лише активної фізичної поведінки особи, спрямованої на порубку дерев. З огляду на викладене, стверджує позивач, підстави для задоволення позовних вимог керівника Волочиської окружної прокуратури - відсутні. Вважає, що справа має бути закритою, а в задоволені позовних вимог - відмовлено.

Прокурор у справі в судовому засіданні 30.11.2021 підтримав позовні вимоги.

Представники позивача, третьої особи та відповідача у судове засідання 30.11.2021 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується надісланням ухвали суду від 19.11.2021 на адреси електронної пошти останніх, відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затвердженого Рішення Вищої ради правосуддя №1845-0/15-21 від 17.07.2021.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представників позивача, третьої особи та відповідача за наявними матеріалами справи.

Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.

Рішеннями Волочиської міської ради №27-1/2015 від 16.11.2015 та №21-1/2015 від 16.11.2015 припинено юридичні особи Гарнишівську та Користовецьку сільські ради, територіальні громади яких увійшли до складу Волочиської міської об`єднаної територіальної громади.

Згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Гарнишівська та Користовецька сільські ради припинені як юридичні особи 19.03.2016, правонаступник Волочиська міська рада.

З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, вбачається, що 13.09.2019 до Волочиського ВП Городоцького ВП ГУНП у Хмельницькій області із письмовою заявою звернувся бригадир ПЧЛУ-22 ст. Гречана Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень Грех О.М. в якій йдеться про те, що в період часу з 12.08.2019 по 13.09.2019 невідомі особи вчинили незаконну порубку 38 дерев породи ясен та дуб у захисному лісонасадженні (виділ 227, квартал 44, ліва сторона) поблизу с. Гарнишівка Волочиського району, спричинивши матеріальної шкоди.

13.09.2019 слідчим СВ Волочиського ВП Городоцького ВП ГУНП України в Хмельницькій області лейтенантом поліції Альбанська Є.А. складено протокол огляду місця події (з долученням фотоматеріалів) в присутності понятого, інспектора-криміналіста та майстра лісу у якому зафіксовано незаконну порубку 38 дерев породи ясен та дуб у захисному лісонасадженні поруч із залізничною колією поблизу с. Гарнишівка Волочиського району.

За даним фактом 14.09.2019 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №12019240110000267, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

В подальшому 07.10.2019 майстер лісу Грех О.М. повідомив Волочиське ВП Городецького ВП ГУНП в Хмельницькій області про виявлення незаконної вирубки лісу - 17 сироростучих дерев поряд зупиночної платформи неподалік с. Лозова в лісосмузі, що належить АТ "Укрзалізниця".

Виявлене правопорушення зафіксовано у протоколі огляду місця події від 07.10.2019 з долученням фотоматеріалів.

21.10.2019 Жмеринська дистанція захисних лісонасаджень листом №2822 звернулася до начальника Волочиського районного відділення поліції в Хмельницькій області з проханням провести розслідування та притягнути до відповідальності винних у скоєнні порубки 17 сироростучих дерев (з них 13 дуба звичайного, 3 ясена звичайного та 1 дерева береста), яку виявив 8 жовтня 2019 року майстер 22 Гречанської виробничої дільниці Грех О.М. в захисній лісосмузі залізниці в кварталі 44, виділу 231 по лівій стороні колії 1280 км 1-7 пк лінії Жмеринка - Підволочиськ на перегоні Наркевичі - Волочиськ.

16.07.2020 слідчим СВ Волочиського ВП Городоцького ВП ГУНП в області призначено інженерно-екологічну експертизу з метою встановлення збитків завданих незаконними порубками, проведення якої доручено експертам Київського НДІСЕ в м. Київ.

Згідно висновку експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи №20533/20-48/20696/20-48 від 26.08.2020 розмір збитків нанесених державі внаслідок проведення незаконної порубки лісу, а саме 38 сиро ростучих дерев, у лісосмузі, що належить Жмеринській дистанції лісових насаджень виділ 227, квартал 44, 1274+500 ліва сторона поблизу с. Гарнишівка, Волочиського району Хмельницької області становить 463 969,54 грн. Розмір збитків нанесених державі внаслідок проведення незаконної порубки лісу, а саме 17 сиро ростучих дерев, у лісосмузі, що належить Жмеринській дистанції лісових насаджень виділ 231, квартал 44, 1279+650 ліва сторона поблизу с. Лозова, Волочиського району Хмельницької області становить 264357,98 грн. Загальна сума збитків нанесених державі внаслідок проведення незаконної порубки лісу становить 728 327, 52 грн.

Зазначені порубки вчинено на територіях земельних ділянок, які на підставі Державних актів перебувають у постійному користуванні ДТГО "Південно-Західна залізниця" (на час розгляду справи в суді Регіональна філія "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця"), зокрема: Державного акту серії ЯЯ №332472 від 30.07.2007, виданого на підставі розпорядження голови Волочиської районної державної адміністрації №260/2007р від 27.03.2007 (площею 47,0492 га., кадастровий номер 6820983600:02:031:0001); Державного акту серії ЯЯ №332474 від 30.07.2007, виданого на підставі розпорядження голови Волочиської районної державної адміністрації №260/2007р від 27.03.2007 (площею 121,0321 га., кадастровий номер 6820981900:04:016:0001).

Листом №71-280/19 від 04.03.2021 прокурор місцевої прокуратури звернувся до Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" з проханням надати копії документів, необхідних для проведення ефективного досудового розслідування у кримінальному провадженні.

У відповідь на зазначений лист прокуратури, 02.04.2021 Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" надано копії документів та матеріалів щодо земельних ділянок, де було проведено порубку дерев, поблизу с. Гарнишівка Волочиського району Хмельницької області, інвентаризації земельних насаджень, а також установчих документів ДТГО "Південно-Західна залізниця" (зараз РФ "Південно-Західна залізниця") та його структурних підрозділів і посадових інструкцій осіб, відповідальних за охорону вказаних зелених насаджень.

19.05.2021 окружною прокуратурою на адресу Волочиської міської ради скеровано лист в якому запропоновано міській раді вжити заходів, спрямованих на стягнення із АТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 728 327,52 грн.

31.05.2021 окружною прокуратурою скеровано лист №51-1112вих-21 (25.06.2021 повторно лист №51-1625вих-21), в якому запитувалася інформація про результати вжитих міською радою заходів, спрямованих на стягнення вказаних вище збитків.

У відповідь на вказаний лист міською радою зроблено посилання на ст. 131-1 Конституції України та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", в яких закріплено функції прокуратури, у тому числі з представництва інтересів держави в суді.

07.07.2021 окружною прокуратурою повторно скеровано лист №51-1819вих-21 до міської ради з метою отримання інформації про результати вжитих міською радою заходів, спрямованих на стягнення із АТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 728 327,52 грн. Одночасно у вказаному листі запитувалася інформація про те, чи будуть вживатися такі заходи.

У відповідь на вказаний лист міською радою, листом №1224 від 13.07.2021 зроблено посилання на ст. 131-1 Конституції України та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", в яких закріплено функції прокуратури, у тому числі з представництва інтересів держави в суді.

29.07.2021 керівником Волочиської окружної прокуратури направлено на адресу Волочиської міської ради повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Оскільки, особу яка здійснила незаконні порубки дерев у ході досудового розслідування кримінального правопорушення не встановлено, 30.07.2021 керівник Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волочиської міської ради Хмельницької області звернувся з позовною заявою до Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця", як постійного лісокористувача, про стягнення 728 327,52 грн. збитків завданих державі.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:

Статтею 121 Конституції України передбачено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються, в тому числі, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Як передбачено ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на дату подачі позову до суду, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом:1) звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями); 2) вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справ. Обираючи форму представництва, передбачену частиною п`ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Рішенням Конституційного суду України у справі №1-1/99 від 08.04.1999 визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Положеннями ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Статтею 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища та зазначено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, в тому числі, здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Аналогічні положення наведені в ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, делеговані повноваження щодо здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Як встановлено судом, спір у справі виник у зв`язку з виявленням факту самовільної рубки дерев, що знаходяться в межах земельних ділянок, які передані в постійне користування відповідачеві за державними актами на право постійного користування земельними ділянками серії ЯЯ №332472 та ЯЯ №332474.

Оскільки вказані земельні ділянки, на яких, за твердженням прокурора, відбувся факт незаконної рубки дерев, відповідно до державних актів на право постійного користування земельними ділянками серії ЯЯ №332472 та ЯЯ №№332474, знаходяться на території Гарнишівської та Користовецької сільських рад, поблизу сіл Гарнишівка та Лозова, територіальні громади яких 19.03.2016 увійшли до складу Волочиської міської об`єднаної територіальної громади, суд дійшов висновку, що Волочиська міська рада Хмельницької області, як орган місцевого самоврядування, що уповноважений на здійснення в межах своєї території контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з огляду на заявлені предмет позову та підстави позову, є належним позивачем у справі.

З матеріалів справи вбачається, що керівником Волочиської окружної прокуратури неодноразово направлялися звернення до Волочиської міської ради з метою отримання інформації про результати вжитих міською радою заходів, спрямованих на стягнення із АТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" збитків, завданих державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 728 327, 52 грн. Одночасно у вказаних листах запитувалася інформація про те, чи будуть вживатися такі заходи.

У відповідь на вказані листи міською радою здійснювалося посилання на ст. 131-1 Конституції України та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", в яких закріплено функції прокуратури, у тому числі з представництва інтересів держави в суді.

За таких обставин, оскільки в позові прокурором зазначено про порушення інтересів держави у сфері управління та контролю за охороною лісів, суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення прокурором з даним позовом до суду.

В свою чергу, 12.10.2021 року Волочиською міською радою подано до суду заяву вх.№05-22/8265/21 про залишення позову без розгляду.

З приводу поданої позивачем заяви, судом враховуються ч.ч. 1, 4, 5 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті. Якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави. Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

З огляд на вище викладене, клопотання позивача вх.№05-22/8265/21 від 12.10.2021 про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи предметом даного спору є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача збитків в розмірі 728 327,52 грн., завданих навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права і обов`язки виникають безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також внаслідок завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси

Частиною 1 ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Відповідно до статті 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають та незалежно від права власності на них становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно статей 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

За змістом пункту 5 частини другої статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства суд зазначає, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Як вбачається із матеріалів справи регіональна філія "Південно-західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (в минулому ДТГО "Південно-західна залізниця") є постійним лісокористувачем земельної ділянки на території Гарнишівської сільської ради розміром 121,0321 га. та земельної ділянки розміром 47,0492 га на території Користовецької сільської ради, що підтверджується державними актами на землю серії ЯЯ №332474 від 30.07.2007 та серії ЯЯ№332472 від 30.07.2007 відповідно.

Матеріалами справи підтверджено, що 13.09.2019 та 07.10.2019 на території, яка належить відповідачу, як постійному лісокористувачу, виявлено факт незаконної порубки дерев, про що слідчими СВ Волочиського ВП Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області в тому числі, в присутності посадових осіб відповідача складені акти огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства.

16.07.2020 слідчим СВ Волочиського ВП Городоцького ВП ГУНП в області призначено інженерно-екологічну експертизу з метою встановлення збитків завданих незаконними порубками, проведення якої доручено експертам Київського НДІСЕ в м. Київ.

Згідно висновку експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи №20533/20-48/20696/20-48 від 26.08.2020 розмір збитків нанесених державі внаслідок проведення незаконної порубки лісу, а саме 38 сиро ростучих дерев, у лісосмузі, що належить Жмеринській дистанції лісових насаджень виділ 227, квартал 44, 1274+500 ліва сторона поблизу с. Гарнишівка, Волочиського району Хмельницької області становить 463 969,54 грн. Розмір збитків нанесених державі внаслідок проведення незаконної порубки лісу, а саме 17 сиро ростучих дерев, у лісосмузі, що належить Жмеринській дистанції лісових насаджень виділ 231, квартал 44, 1279+650 ліва сторона поблизу с. Лозова, Волочиського району Хмельницької області становить 264357,98 грн. Загальна сума збитків нанесених державі внаслідок проведення незаконної порубки лісу становить 728 327, 52 грн.

Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. В силу статті 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Таким чином, порубка дерев визнається незаконною, якщо вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Частиною 2 статті 40 Закону України "Про рослинний світ" також унормовано, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Факт незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріплених за ним лісів встановлено протоколами огляду місця події від 13.09.2019 та 07.10.2019.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи:

- неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

- наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо);

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

- вина особи, що завдала шкоду.

Суд звертає увагу, що нормами чинного законодавств, зокрема Лісовим кодексом та ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" унормовано, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних порубок та інших пошкоджень, покладається саме на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.

При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення достатніх дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 09.12.2019 №906/133/18, від 09.08.2018 №909/976/17, постановах Верховного Суду від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, від 19.09.2018 у справі №925/382/17.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що відповідач, як постійний лісокористувач, не забезпечив належну охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустивши незаконну порубку дерев, чим заподіяно матеріальну шкоду лісу (навколишньому природному середовищу), яка становить в загальному розмірі 728 327,52 грн.

Станом на момент вирішення спору в суді матеріали справи не містять доказів відшкодування відповідачем шкоди, завданої навколишньому природному середовищу в розмірі 728 327,52 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, заявленими у відповідності до норм чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо відсутності вини у завданні шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев спростовуються вищенаведеними висновками суду.

Не беруться до уваги і твердження відповідача, що прокурором не було надано належних доказів того, що відповідач не дотримався або порушив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, оскільки незаконна порубка дерев на земельних ділянках наданих відповідачеві у постійне користування відбулась. Тобто вжиті відповідачем заходи є недостатніми.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

На підставі викладених обставин суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового бору у справі покладаються на відповідача у зв`язку із задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 55, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (вул. Лисенка, буд. 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 40081221) на користь Волочиської міської ради Хмельницької області (вул. Незалежності, 88, м. Волочиськ, Хмельницький район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 04060695) шкоду завдану навколишньому природному середовищу, в сумі 728 327,52 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (вул. Лисенка, буд. 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 40081221) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, пров. Військоматський, буд. 3, м. Хмельницький, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 02911102) 10 924,91 грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набранні рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 03.12.2021.

СуддяА.М. Яроцький

Відр. 1 прим.:

1- до справи.

направити на адресу електронної пошти:

Волочиській окружній прокуратурі - volotchisk@khmel.gp.gov.ua

Хмельницькій обласній прокуратурі - sekretariat@khmel.gp.gov.ua

позивачу - volmisrada@volochyska-qromada.gov.ua

відповідачу - uz@uz.gov.ua

третій особі - khmeln@dei.gov.ua