Ухвала

від 01.12.2021 по справі 924/961/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

У Х В А Л А

"01" грудня 2021 р. Справа № 924/961/18

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Вибодовський О.Д., при секретарі судового засідання Сорока Д.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальність "Масив Вінсон", м. Хмельницький

про стягнення 18 215,67 грн.

Представники: не з"явились

Суть:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 05.12.2021р. позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальність "Масив Вінсон", (м. Хмельницький, вул.Трудова, 40, кв.43, код ЄДРПОУ 40329413) на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", (м.Київ, вул.Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 37243279) - 15 000,00грн. - основної заборгованості, 2 370,41 грн. - пені, 545,67 грн. інфляційних втрат, 299,59 грн. - 3% річних та 1 762,00 грн. - витрат по оплаті судового збору.

Видано наказ.

На адресу господарського суду області 23.11.2021р. від стягувача АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м.Київ надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Першого відділу ДВС у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Процюка О.О.

Ухвалою суду від 24.11.2021р. скаргу стягувача АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м.Київ на бездіяльність державного виконавця Першого відділу ДВС у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Процюка О.О. призначено до розгляду в судовому засіданні.

В обгрунтування поданої скарги заявником зазначено, що на виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2018 року видано наказ про примусове виконання рішення від 26.12.2018р. №924/961/18, яким вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Масив Вінсон на користь Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України 15 000,00 грн. - основної заборгованості, 2 370,41 грн. - пені, 545, 67 грн. - інфляційних втрат, 299,59 грн. - 3% річних та 1762,00 грн. - витрат по судовому збору.

Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №502 від 29 серпня 2019 року стягувача перейменовано у Акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України .

19.01.2021р. АТ ДПЗКУ звернулось з заявою №130-2-19/211 про примусове виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2018р. у справі №924/961/18 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

До заяви стягувачем долучено оригінал наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2018р. у справі №924/961/18 та документи на підтвердження повноважень представника.

Зважаючи на передбачений ч. 1 ст. 18 ЗУ Про виконавче провадження обов`язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, в своїй заяві про примусове виконання рішення Господарського суду Хмельницької області 26.12.2018р. №130-2-19/211 стягувач просив:

1. Внести відомості про боржника до Єдиного реєстру боржників та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження винести постанову про арешт майна (коштів) боржника під час відкриття виконавчого провадження;

2. Направити запити про виявлення майна у власності боржника та коштів на його рахунках до усіх уповноважених органів та посадових осіб;

3. Перевірити наявність майна боржника за допомогою реєстрів, користувачем яких є державний виконавець (ДРОРМ, ДРРПНМ, ЄДРЮОФОП (щодо участі боржника в інших юридичних особах);

4. Здійснити заходи щодо виявлення дебіторської заборгованості за допомогою АСВП, ЄДРСР.

5. Направити запит до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо наявності у власності боржника належного йому майна - тракторів, іншої сільськогосподарської техніки та механізмів;

6. Направити до ДП Держреєстри України (03190, м. Київ, вул. Януша Крочака, 9-12) запит про надання інформації з Реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, та Реєстру сільськогосподарської техніки щодо наявності сільськогосподарської продукції та (або) техніки, яка обліковується та/або зареєстрована за боржником;

7. Здійснити заходи щодо виявлення дебіторської заборгованості за допомогою АСВП, ЄДРСР.

8. Вжити всіх інших законодавчо передбачених заходів для повного виконання судового рішення у справі №924/961/18.

Постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Процюком Олексієм Олеговичем від 05.02.2021р. відкрито виконавче провадження №64395525 з примусового виконання наказу Господарського суду Хмельницької області, виданого 26.12.2018р. у справі №924/961/18.

05.02.2021р. було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про стягнення виконавчого збору, постанову про арешт коштів боржника.

26.10.2021р. Процюком Олексієм Олеговичем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з тим, що на момент проведеної перевірки, в боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення і здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявилось безрезультатними. У зв`язку з чим виконавче провадження підлягає завершенню, а виконавчий документ з відповідною відміткою поверненню стягувачу.

АТ ДПЗКУ отримало вищевказану постанову 08.11.2021р.

05.02.2021р. з автоматизованої системи виконавчого провадження, яка відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, є основною інформаційною базою для здійснення виконавчого провадження, стягувачу стало відомо про те, що виконавцем було направлено запити №95764497 від 05.02.2021р. до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів та №95764461 від 05.02.2021р. до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи.

В подальшому заходи примусового виконання судового рішення виконавцем не вичинялися.

Як зазначає скаржник, в порушення вимог законодавства в сфері примусового виконання судових рішень державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Процюком Олексієм Олеговичем:

- не отримано інформацію від боржників від банківських установ про стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника;

- в порушення вимог частини восьмої статті 48 Закону № 1404-VIII виконавцем належним чином не здійснена перевірка майнового стану боржника в 10 денний строк з дня відкриття виконавчого провадження, а саме не виявлено нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника;

- не направлено запити до реєстраційних органів (територіальні сервісні центри МВС України, Реєстраційної служби, Департамент державної реєстрації та нотаріату, Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захист споживачів, Міністерства юстиції України) щодо наявності у власності Боржника належного йому майна: транспортних засобів, об`єктів нерухомого майна (споруди, будівлі);

- не проведено державної реєстрації публічних обтяжень рухомого майна боржника в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, чим порушено вимоги Порядку № 830;

- не направлено запити до ДП Національні інформаційні системи щодо встановлення факту видання Боржником довіреностей на ім`я третіх осіб на право користування належним рухомим майном, котре належить Боржнику;

- із врахуванням вимог статті 34 Закону України Про загальнообов`язкове соціальне страхування від 28.12.2014 року не направлено до територіального органу Фонду соціального страхування України страхувальників, котрі здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців (в даному випадку Боржника) запит щодо встановлення факту та наявності здійснення фінансування страхувальника (Боржника), що в кінцевому випадку надало б змогу ДВС належним чином, об`єктивно та повноцінно здійснити виконавчі заходи щодо виявлення, арешту та списання грошових коштів, належних Боржнику, направлених на задоволення вимог стягувача;

- не вжито заходів щодо звернення до Міністерства юстиції України з метою встановлення факту перебування Боржника у ЄДРПОУ серед власників (засновників) суб`єктів господарювання;

8. не застосовано та не вжито інших та можливих заходів у виконавчому провадженні.

Зважаючи на вище зазначене, у виконавчому провадженні №64395525 з примусового виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2018р. у справі №924/961/18 державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Процюком Олексієм Олеговичем були порушені засади виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Процюком Олексієм Олеговичем заходи примусового виконання рішення вживаються не ефективно та не у повному обсязі вчинення виконавчих дій скаржник просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Процюка Олексія Олеговича у виконавчому провадженні №64395525 з примусового виконання наказу Господарського суду Хмельницької області, виданого 26.12.2018 у справі №924/961/18;

- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства" юстиції (м. Хмельницький) Процюка Олексія Олеговича від 26.10.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №64395525.

- зобов`язати державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Процюка Олексія Олеговича вжити передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів щодо своєчасного та повного примусового виконання судового наказу Господарського суду Хмельницької області, виданого 26.12.2018 р. у справі №924/961/18.

Представники сторін та державний виконавець Першого відділу ДВС у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Процюка О.О. в засідання суду не з"явились, незважаючи на те, що були належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду даної справи, що підтверджується повідомленням канцелярії суду про відправку процесуального документа від 25.11.2021р. вих. номер 10725/21 та реєстром на відправлення кореспонденції від 25.11.2021р..

Приймаючи дану ухвалу, судом враховується наступне:

Згідно із пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Як передбачено ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Судом відзначається, що порядок здійснення виконавчого провадження регулюється Законом України "Про виконавче провадження» .

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження здійснюється, зокрема з дотриманням засад верховенства права та обов`язковості виконання рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до п. 1 ч. 1. ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Крім того, згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України „Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ст. 343 ГПК України).

Згідно із ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 серпня 2018 року у справі № 910/25970/14.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

За приписами статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З наведеного вбачається, що державний виконавець під час здійснення примусового виконання судового рішення може використовувати лише ті важелі, які визначені нормативно-правовими актами та самими рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень Закону України Про виконавче провадження основними стадіями виконавчого провадження є: 1) відкриття виконавчого провадження; 2) підготовка до примусового виконання; 3) вжиття заходів примусового виконання рішення; 4) закінчення виконавчого провадження.

Статтею 10 Закону України Про виконавче провадження визначені заходи примусового виконання рішень.

За змістом цієї норми заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

З цієї норми вбачається, що її реалізація державним виконавцем можлива у звичайних умовах, коли після виявлення майнових активів боржника державний виконавець застосовує той чи інший засіб примусового виконання судового рішення.

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із частиною першою статті 18 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Таким чином, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Відповідно до пункту 10 Розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016р. за №2432/5 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 12.08.2016р. № 1126/29256) система забезпечує інформаційну взаємодію з іншими реєстрами та базами даних державних органів, що містять дані про майно, доходи боржника. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до пункті 2-4 Розділу IV зазначеного Положення виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офісу приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється. У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов`язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.

Обов`язковість внесення державним виконавцем відомостей про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до Автоматизованої системи виконавчого провадження передбачена Законом України Про виконавче провадження , Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 із змінами, внесеними згідно наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. №2832/5 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 р. за № 1302/29432), Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 р. за №2432/5.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2018 року видано наказ про примусове виконання рішення від 26.12.2018р. №924/961/18, яким вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Масив Вінсон на користь Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України 15 000,00 грн. - основної заборгованості, 2 370,41 грн. - пені, 545, 67 грн. - інфляційних втрат, 299,59 грн. - 3% річних та 1762,00 грн. - витрат по судовому збору.

Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №502 від 29 серпня 2019 року стягувача перейменовано у Акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України .

19.01.2021р. АТ ДПЗКУ звернулось з заявою №130-2-19/211 про примусове виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2018р. у справі №924/961/18 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Процюком Олексієм Олеговичем від 05.02.2021р. відкрито виконавче провадження №64395525 з примусового виконання наказу Господарського суду Хмельницької області, виданого 26.12.2018р. у справі №924/961/18.

05.02.2021р. було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про стягнення виконавчого збору, постанову про арешт коштів боржника.

05.02.2021р. з автоматизованої системи виконавчого провадження відомо про те, що виконавцем було направлено запити №95764497 від 05.02.2021р. до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів та №95764461 від 05.02.2021р. до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи.

26.10.2021р. Процюком Олексієм Олеговичем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з тим, що на момент проведеної перевірки, в боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення і здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявилось безрезультатними. У зв`язку з чим виконавче провадження підлягає завершенню, а виконавчий документ з відповідною відміткою поверненню стягувачу.

З огляду на наведені вище норми законодавства та наявні в матеріалах виконавчого провадження докази, суд дійшов висновку, що державний виконавець реалізував надані йому права, застосував можливі передбачені Законом України Про виконавче провадження заходи для досягнення необхідного позитивного результату примусового виконання рішення суду у виконавчому провадженні №64395525, щодо примусового виконання наказу від 26.12.2018р. у справі №924/961/18, зокрема: перевірив майновий стан боржника, наявність коштів на рахунках, встановивши, що майно та кошти, на які можливо звернути стягнення у боржника відсутні.

Разом з тим, суд враховує, що виконання судового рішення є складовою судового процесу, а ефективне виконання судового рішення є обов`язковою, необхідною умовою для виконання державою приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в аспекті права на справедливий судовий розгляд та статті 1 Протоколу 1 до цієї Конвенції в аспекті права на мирне володіння своїм майном (адже судове рішення про стягнення грошових коштів підпадає під захист статті 1 Протоколу 1 Конвенції).

Однак при цьому безрезультатність здійснених державним виконавцем заходів не є підставою для задоволення скарги стягувача. Неправомірною може бути визнано бездіяльність державного виконавця тоді, коли виконавець не виконує обов`язку встановленого законом.

Частиною першою статті 19 Закону України Про виконавче провадження , яка визначає права і обов`язки сторін та інших учасників виконавчого провадження, передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до частини восьмої статті 19 Закону України Про виконавче провадження особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

У період з моменту відкриття виконавчого провадження стягувач мав можливість сприяти наданню державній виконавчій службі інформації з метою встановлення майна боржника без будь-яких суттєвих перешкод. Однак таких доказів матеріали справи не містять.

Судом за відсутності матеріалів виконавчого провадження не можливо достеменно встановити, які саме дії були вчинені державним виконавцем, спрямовані на виконання судового наказу від 26.12.2018р. у справі №924/961/18.

Таким чином, відсутні порушення прав стягувача, як сторони виконавчого провадження, державним виконавцем у зв`язку з винесенням постанови про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №64395525 від 26.10.2021р.

Згідно частини третьої статті 343 Господарського процесуального кодексу України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Східного апеляційного господарського суду від 10 березня 2020 р. по справі № 922/3503/16, яка підтримана Верховним Судом у постанові від 09.06.2020р. по справі № 922/3503/16.

На підставі викладеного, суд вважає, що у задоволенні скарги АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м.Київ на бездіяльність державного виконавця Першого відділу ДВС у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Процюка О.О. від 18.11.2021р. слід відмовити.

Керуючись ст.234, ст.235, ст. ст.339 - 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м.Київ на бездіяльність державного виконавця Першого відділу ДВС у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Процюка О.О. від 18.11.2021р. відмовити.

Ухвала набирає законної сили 01.12.2021р. та підлягає оскарженню.

Відповідно до ч.1, ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Копію ухвали надіслати: АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", 01601, м.Київ, вул.Саксаганського, 1 (docflow@pzcu.gov.ua); Державному виконавцеві Першого відділу ДВС у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Процюку О.О., 29000, м. Хмельницький, вул.Тернопільська, 13/2; ТОВ "Масив Вінсон", 73010, м. Хмельницький, вул.Трудова, 40.

Суддя Вибодовський О.Д.

Виготовлено з АСДС помічник судді Т.М.Козій дата 01.12.2021р.