Рішення

від 01.12.2021 по справі 340/5116/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5116/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "ТІРАСУ ЛТД" (також - відповідач) про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 1700 грн. за порушення законодавства про рекламу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного законодавства про рекламу, а саме ч.2 ст.26 Закону України "Про рекламу". У зв`язку з чим, було прийнято рішення про застосування до відповідача штрафу у розмірі 1700 грн.. Також зазначає, що відповідачем у установлені строки сума штрафу сплачена не була.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву або ж заяви про його визнання.

Згідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 60, офіс 207.

Однак, поштове відправлення з копією ухвали про відкриття провадження у справі від 27.08.2021, яке було направлено на вищевказану адресу відповідача, повернулась до суду без вручення із незалежних від суду причин (адресат відсутній за вказаною адресою).

Дослідивши наявні в справі документи та матеріали суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на адресу позивача надійшло подання Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 23.10.2020 №23/Р-2-2118 про порушення відповідачем вимог ч.1 ст.16 Закону України "Про рекламу" (а.с.10).

20.01.2021 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу №07_4-12/229 від 16.01.2021 про надання до 09.02.2021, у відповідності до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу", завірених належним чином копій документів: свідоцтва про державну реєстрацію або виписки з ЄДРПОУ; договору оренди приміщення чи документ на право власності або договір на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу; договору з розповсюджувачем (рекламодавцем) реклами, актів виконаних робіт до нього; дозволу на розміщення зовнішньої реклами (якщо такий є); документів щодо вартості розповсюдженої реклами, та/або виготовлення реклами, та/або вартості розповсюдження реклами; документів, що підтверджують факт оплати за виготовлену рекламу (макетів реклами тощо, акти виконаних робіт; інших документів, що мають відношення до справи та письмові пояснення по факту вчинення порушення законодавства про рекламу. Одночасно, позивач повідомив про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу 25.02.2021 з 10:00 год. до 12:30 год. (а.с.11-12).

Таке поштове відправлення повернулось без вручення за закінченням терміну зберігання (а.с.13).

19.03.2021 посадовою особою позивача складений протокол №0096 про порушення законодавства про рекламу, згідно до якого відповідачем не надано жодних документів про вартість розповсюдженої реклами, чим порушено вимоги ч.2 ст.26 Закону України "Про рекламу" (а.с.14).

19.03.2021 позивач листом №07_4-12/1707 повідомив відповідача про те, що неподання документів на виконання вимоги від 16.01.2021 №07_4-12/229 містить ознаки порушення ч. 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу", а також повідомило про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, який буде проведено 22.04.2021 з 10.00 год. до 12.00 год. (а.с.15).

Лист було направлено на адресу відповідача 24.03.2021, однак поштове відправлення повернулось без вручення за закінченням терміну зберігання (а.с.16-17).

08.04.2021 на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 19.03.2021 щодо невиконання відповідачем вимоги управління від 16.01.2021 №07_4-12/229 про надання у вказаний термін документів про вартість розповсюдженої реклами з порушенням вимог ч.1 ст.16 Закону України "Про рекламу", чим порушено вимоги ч.2 ст.26 Закону України "Про рекламу", позивачем прийнято рішення №0103 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (а.с.18).

За результатами розгляду справи встановлено факт ненадання відповідачем на вимогу управління від 16.01.2021 №07_4-12/229 документів про вартість розповсюдження реклами, що було зафіксовано у протоколі №0118 від 22.04.2021 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу (а.с.19).

Рішенням №0104 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 22.04.2021 встановлено порушення відповідачем ч. 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу", за що накладено штраф у розмірі 1700 грн. (а.с.20).

Вищевказаним рішенням зобов`язано відповідача сплатити штраф та проінформовано про те, що у разі невиконання рішення, штраф стягуватиметься у судовому порядку.

Рішення скеровано відповідачу 23.04.2021, однак поштове відправлення повернулось без вручення за закінченням терміну зберігання (а.с.21-23).

З огляду на несплату відповідачем штрафу в добровільному порядку, позивач звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Законом України "Про рекламу" від 03 липня 1996 року №270/96-ВР врегульовано засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами на території України (далі - Закон України "Про рекламу").

Відповідно до ст. 1 цього Закону України "Про рекламу":

реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил (2067-2003-п), що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 26 Закону України "Про рекламу" контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

П. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів є центральним органом виконавчої влади, який в тому числі реалізує державну політику у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Частиною 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу" передбачено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

Відповідно ч. 3 ст. 26 Закону України "Про рекламу" рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу встановлена ст. 27 Закону України "Про рекламу".

Так, відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про рекламу" особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ч.2 ст.27 даного Закону, відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Згідно з ч. 4 ст. 27 Закону України "Про рекламу" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у ст. 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:

- рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

- виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами;

- розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами. Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.

Відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону України "Про рекламу" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою КМУ від 26.05.2004 №693 (надалі по тексту - Порядок №693 ).

Так, пунктом 9 Порядку №693 встановлено те, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Відповідно до вимог п. 11 Порядку №693, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Згідно з п. 12 Порядку №693, справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.

Пунктом 13 Порядку №693 визначено, що посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.

Згідно з п. 14 Порядку №693, Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Відповідно до п. 14 Порядку №693, Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

П.16 Порядку №693 передбачено, що справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно п.18 Порядку №693 за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Відповідно до п. 20 Порядку №693 передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Відтак, штрафні санкції до порушників законодавства про рекламу застосовуються на підставі рішення Держпродспоживслужби, яке приймається за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, підставою для початку розгляду якої, у свою чергу, є протокол про порушення законодавства про рекламу.

На підставі поданих суду документів встановлено, що управлінням дотримано вищенаведені вимоги Порядку № 693.

Рішенням №0104 від 22.04.2021 на відповідача накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. (а.с.20).

Відповідно до ч. 11 ст. 27 Закону України "Про рекламу" та п. 19 Порядку №693 рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Доказів оскарження рішення №0104 від 22.04.2021 у судовому порядку відповідачем не надано.

Сума штрафної санкції, визначена за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, після закінчення строку на оскарження відповідного рішення, якщо його не було оскаржено, набуває статусу узгодженого грошового зобов`язання та підлягає сплаті до державного бюджету.

Не сплачені у добровільному порядку узгоджені штрафні санкції за правопорушення законодавства про рекламу підлягають стягненню з винних осіб у судовому порядку.

Таким чином, на підставі аналізу встановлених обставин та правовідносин, що їм відповідають, а також враховуючи, що суду не надано доказів сплати узгоджених штрафних санкції, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Згідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Судом не встановлено таких витрат суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст.19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТІРАСУ ЛТД" (код ЄДРПОУ - 40890309) на користь Державного бюджету України штраф у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот гривень) грн..

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько